
- •3.2. Зміст теми:
- •Механічні властивості біологічних тканин
- •Деформації біологічних тканин
- •Кісткова тканина
- •Колагенові волокна
- •Еластинові волокна
- •Діаграма розтягу судин
- •Закони механіки і тіло людини
- •Механічні властивості кісток
- •3.5.2.Доповніть речення:
- •3.5.3.Задачі:
- •Медицина і фізика: елементи фахової компетентності
- •Фрейм додаткової інформації
- •Тема: Фізичні основи звукових методів дослідження у клініці.
- •3.1. Основні базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (Міждисциплінарна інтеграція).
- •3.2. Зміст теми: Звукові методи діагностики
- •Утворення голосу людини
- •Ультразвук
- •Інфразвук. Вібрації
- •3.5.2.Тести:
- •3.5.3.Вкажіть на відповідність
- •Тема: Сучасна діагностика. Загальна характеристика діагностичної та лікувальної (фізіотерапевтичної) апаратури.
- •3.1. Основні базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (Міждисциплінарна інтеграція).
- •3.2. Зміст теми: Загальні відомості про електронну медичну апаратуру (ема)
- •Класифікація електронрвіниедичної апаратури
- •Техніка безпеки
- •Правила безпеки
- •Звукові методи діагностики
- •Хемілюмінесценція у діагностиці
- •Рентгенодіагностика і рентгенотерапія
- •Використання ядерних випромінювань у медицині
- •Основні групи електронних медичних приладів та апаратів
- •Надійність медичної апаратури
- •Загальна схема зняття, передачі та реєстрації медико-біологічної інформації
- •Медична електронна апаратура для реєстрації біопотенціалів серця
- •Біопотенціали
- •Біопотенціали дії
- •Проведення біопотенціалів по нервових і м'язових волокнах
- •Електрокардіографія
- •Електрокардіограма
- •Апаратура для реєстрації та спостереження електричної активності серцевої діяльності
- •Блок-схема електрокардіографа
- •Перспективи розвитку апаратури і методів електрокардіографії
- •Практичні проблеми запису екг. Артефакти
- •Основи електроплетизмографїї
- •Біофізичні основи методу електроплетизмографії
- •Контрольні запитання
- •Тема: Фізичні основи дії на тканини постійним електричним струмом.
- •Виховні цілі:
- •Між предметна інтеграція.
- •Зміст теми.
- •Імпульсні струми
- •Струми вч, увч, нвч.
- •Медицина і фізика: елементи фахової компетентності
- •Фрейм додаткової інформації
- •Матеріали для самоконтролю.
- •3.1. Міждисциплінарна інтеграція
- •3.2. Зміст теми:
- •Гелій-неоновий лазер
- •Рубіновий лазер
- •Властивості лазерного випромінювання
- •Застосування лазерів у медицині.
- •3.3. Рекомендована література.
- •3.4. Орієнтовна карта для самостійної роботи студента
- •Медицина і фізика: Елементи фахової компетентності
- •Тема: Термодинаміка відкритих медико-біологічних систем.
- •3.1. Основні базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (Міждисциплінарна інтеграція).
- •3.2. Зміст теми:
- •Термодинамічні та синергетичні принципи біофізики складних систем.
- •Відкриті біологічні системи, закони термодинаміки і термодинамічні потенціали
- •Терморегуляція в живому організмі.
- •Температурна топографія тіла людини
- •Інфрачервона термографія.
- •Інфрачервоне випромінювання. Його використання у медицині.
- •3.3. Рекомендована література.
- •3.4. Орієнтовна карта для самостійної роботи з літературою.
- •3.5. Матеріали для самоконтролю.
- •3.5.1 Задачі
- •Медицина та фізика: елементи фахової компетентності
- •Фрейм додаткової інформації
- •3.1. Основні базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (Міждисциплінарна інтеграція).
- •3.2. Зміст теми: Взаємодія світла з речовиною
- •Дисперсія світла
- •Поглинання світла
- •Розсіяння світла
- •Колориметрія
- •Нефелометрія
- •Волоконна оптика. Ендоскопія
- •Медицина і фізика: елементи фахової компетентності
- •3.1. Основні базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (Міждисциплінарна інтеграція).
- •3.2. Зміст теми: Люмінесценція
- •Механізм виникнення люмінесценції
- •З акони і характеристики
- •Хемілюмінесценція у діагностиці
- •3.3. Рекомендована література.
- •3.4. Орієнтовна карта для самостійної роботи з літературою.
- •3.5. Матеріали для самоконтролю. Контрольні запитання та завдання
- •Елементи фахової компетентності
- •Фрейм додаткової інформації
- •3.1. Основні базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (Міждисциплінарна інтеграція).
- •3.2. Зміст теми: Фотоефект і його закони.
- •Класична і квантова теорії світла і фотоефект.
- •Ф отоелементи та їх застосування
- •3.3. Рекомендована література.
- •3.4. Матеріали для самоконтролю.
- •Дати відповідь на питання одного з запропонованих варіантів.
- •Скласти кросворд з теми: «Фотоефект та його застосування».
- •3.1. Основні базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (Міждисциплінарна інтеграція).
- •3.2. Зміст теми:
- •Електронний парамагнітний резонанс
- •Ядерний магнітний резонанс
- •3.1. Основні базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (Міждисциплінарна інтеграція).
- •3.2. Зміст теми: Поняття про медичні приладно-комп'ютерні системи
- •Структура мпкс
- •Деякі елементи обчислювальної техніки
- •Апаратне забезпечення мпкс
- •Системи для проведення функціональної діагностики Системи для дослідження функції кровообігу
- •Комп'ютерна електрокардіографія
- •Комп'ютерна реографія
- •Системи для дослідження органів дихання
- •Дослідження функцій легенів.
- •Комп'ютерне дослідження функції зовнішнього дихання
- •Системи для дослідження головного мозку
- •Системи для ультразвукових досліджень
- •Інші типи спеціалізованих систем
- •Специфіка мониторных систем
- •Електрокардіографічний моніторинг
- •3.3. Рекомендована література.
- •3.4. Орієнтовна карта для самостійної роботи з літературою.
- •2. Скласти десять тестових завдань з даної теми.
Скласти кросворд з теми: «Фотоефект та його застосування».
Тема: Резонансні методи квантової механіки.
ЯМР-діагностика.
І. Актуальність теми.
Внаслідок впливу фізичних чинників на біологічні об’єкти виникають біохімічні реакції, в результаті яких утворюються вільні радикали. Ці радикали є прикладом парамагнітних частинок, які мають неспарені електрони. Неспарені електрони відіграють важливу роль у хімічних та біологічних системах, оскільки характеризується великою хімічною активністю. Сполуки, що мають неспарені електрони, є проміжними продуктами ферментативних реакцій, виступають як метаболіти, входять до складу біологічно важливих молекул.
Для вивчення структури парамагнітних часток та кінетики процесів за їх участю використовують електронний парамагнітний резонанс.
ІІ. Навчальні цілі.
В результаті самостійної роботи студент повинен знати:
пояснити ефект Зеємана;
охарактеризувати умови, за яких може відбуватись електронний парамагнітний резонанс (ЕПР);
пояснити методику використання ЕПР в медицині та біології;
називати умови, за яких виникає ядерний магнітний резонанс (ЯМР);
пояснити методику використання ЯМР в медичній науці та практиці.
ІІІ. Матеріали до аудиторної самостійної роботи:
3.1. Основні базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (Міждисциплінарна інтеграція).
№ п/п |
Дисципліна |
Знати |
Вміти |
|
Фізика |
Характеристика електричного та магнітного поля. Природу електро-магнітних полів. Явище резонансу. |
Пояснити взаємозв’язок між електричним та магнітним полем, природу виникнення. |
|
Біологія |
Вплив електричного та магнітного полів на біологічні тканини. Існування біопотенціалів. |
Пояснити процеси впливу електромагнітних випромінювань на живу біологічну тканину. |
|
Математика |
Характеристику векторних величин, дії над векторами. |
Виконувати дії над векторами, знаходити проекції векторів. |
3.2. Зміст теми:
Внаслідок впливу фізичних чинників на біологічні об'єкти виникають біохімічні реакції, в результаті яких утворюються вільні радикали. Ці радикали є прикладом парамагнітних частинок, які мають неспарені електрони. Неспарені електрони відіграють важливу роль у хімічних та біологічних системах, оскільки характеризуються великою хімічною активністю. Сполуки, що мають неспарені електрони, є проміжними продуктами ферментативних реакцій, виступають як метаболіти, входять до складу біологічно важливих молекул.
Для вивчення структури парамагнітних часток та кінетики процесів за їх участю використовують електронний парамагнітний резонанс.
Неспареним електронам властивий магнітний момент, зумовлений тим, що рух електрона, як зарядженої частинки, створює струм.
Рухові електрона по орбіталі відповідає орбітальний магнітний момент, а спіновому рухові власний електронно-спіновий магнітний момент. Магнітний момент електрона пов'язаний з його механічним моментом. Для підтвердження цього розглянемо рух електрона по орбіті з радіусом R. Момент імпульсу орбітального руху електрона дорівнює p = mvR.
Внаслідок руху електрон має орбітальний магнітний момент, подібний до того, який виникає під час проходження струму по контуру. Цей момент дорівнює: μm = IS,
де I = -e/T = -ev/2πR; S = nR2/e —елементарний заряд; Т — період обертання; V — швидкість руху електрона по орбіті.
Тоді μm
=
2
=
Відношення
,
а μm
=
Величина орбітального механічного моменту пов'язана з орбітальним квантовим числом l: p = l[h/2π]. Тоді μm = -[eh/4πm] Vl ,
Величина магнітного моменту квантована, оскільки l набуває значення 0, 1,2, ... . Якщо l=1,то μm = μБ = -[eh/4πm] і називається магнетоном Бора. Магнетон Бора дорівнює 9,27 -КГ21 Дж/м*Тл і є одиницею магнітного моменту.
Власні (спінові) магнітний μs і механічний Ps моменти електрона пов'язані між собою співвідношенням : μs = Ps(-t/2m) = μБSz
де Sz — магнітне квантове число, рівне ±1/2.
Відношення магнітного моменту до механічного називається гіромагнітним відношенням ( γ ). Для орбітального руху γ = -(e/2m)
Повний магнітний момент електрона дорівнює векторній сумі орбітального й спінового магнітних моментів: μj = μi = μs, а повний механічний момент — векторній сумі орбітального та спінового механічних моментів: Pj = Pi = Ps
Для відношення повних магнітного й механічного моментів електрона вводять коефіцієнт пропорційності g, такий, що: μj /Pj = -g(e/2m)
Цей коефіцієнт називається g-фактором і дорівнює одиниці, якщо s = 0 (s — сумарний спіновий момент атома), тобто коли відсутній спіновий рух електрона. Якщо орбітальний момент атома дорівнює нулю ( L = 0 ), то g = 2. Якщо системи мають більш ніж один неспарений електрон, то квантові числа додаються: j = L + s. g-фактор пов'язаний з повним квантовим числом.
Однак орбітальний магнітний момент мало впливає на загальний магнітний момент електрона, тому, розглядаючи метод електронного парамагнітного резонансу, беруть до уваги лише спіновий магнітний момент.
Нехай у досліджуваній системі є вільні радикали, що містять неспарені електрони. Якщо зовнішнє магнітне поле відсутнє, то магнітні моменти неспарених електронів орієнтовані хаотично. Внаслідок дії зовнішнього магнітного поля магнітні моменти неспарених електронів орієнтуються певним чином у цьому полі. Енергія взаємодії магнітного моменту неспареного електрона з зовнішнім магнітним полем визначається так: E = pBcosa, де р — модуль сумарного вектора магнітного моменту електрона, який дорівнює векторній сумі орбітального та спінового магнітних моментів електрона; В — модуль вектора магнітної індукції постійного зовнішнього магнітного поля; α — кут між вектором магнітної індукції зовнішнього магнітного поля і сумарним вектором магнітного моменту електрона.
Проекція вектора
сумарного магнітного моменту електрона
на напрям зовнішнього магнітного поля
визначається
таким чином:
Pz
= ±½gh
Із рис. бачимо, що Pz=Pcosα, a E = PZB.
Енергія взаємодії магнітного поля з магнітним моментом неспареного електрона квантована і дорівнює: E = ±½-gh -B = ±½gBμБ
де μБ = he/2me
Два значення
енергії свідчать про те, що під впливом
зовнішнього магнітного поля неспарені
електрони діляться на дві групи.
Електрони, магнітні моменти яких
орієнтуються в напрямі магнітного поля,
мають енергію меншу:
E(±½)
=
-½gBμБ
і
навпаки.
Отже, відбувається розщеплення енергії неспарених електронів у зовнішньому постійному магнітному полі (ефект Зеємана)
Рис. Ефект Зеємана