
- •1) Мовознавство як наука та його види
- •2)Методи дослідження мови
- •3) Зв"язок мовознавства з гуманітарними і природничими науками
- •4) Мова як знакова с-ма
- •5) Мова і мовлення
- •6) Походження мови. Основні гіпотези
- •7) Мова як історична категорія
- •8) Національна і літературна мова, мовна політика
- •9) Мова як суспільне явище та її функції
- •1.Фонетика як розділ мовознавства, її види.
- •2.Три аспекти вивчення звуків.
- •3.Фізіологічний аспект вивчення звуків: артикуляція, голосні і приголосні.
- •4.Мовний потік та його складові: фраза, такт, склад, звук.
- •6.Позиційні зміни звуків у мові: редукція, оглушення приголосного у кінці слова.
- •7.Поняття фонеми, її ознаки і співвідношення зі звуком.
- •8)Фонологічні системи мов, їхні співвідношення в укр.-англ. Мовах.
1) Мовознавство як наука та його види
Мовознавство або лінгвістика- наука про природню людську мову загалом і мови світу як її представників.
Види мовознавства: 1) практичне - вивч конкретну мову з метої її використ. як засобу спілкування;
2)теоретичне - вивч. теорію мови, мовні одиниці та відношення між ними;
поділ. на конкретне (вивч одну або групу споріднених мов) та загальне (вивч. мову загалом, її природу, походження, розвиток і структуру)
3) прикладне - використ. теоретичні напрацювання у практичних цілях ( комп. переклад, методика викладання іноземних мов)
2)Методи дослідження мови
загальнонаукові методи : індукція (від окремого до загал), дедукція (від загал до окремого), аналіз (розчлен. цілого на частини), синтез (з"єднання частин у ціле);
Лінгвістичні методи:
1)описовий - точний опис мовних явищ, їхня класифікація, інвентаризація та систематизування мов.одиниць;
2) зіставний - зіставл. декількох мов з метою виявлення в них спільних/відмін. рис (напр. наявність означ. артикл the в англю.м. і відсутн. його в укр.м.)
3) порівняльно-історичний - вивч. споріднених мов з метою встановл. їхнього спільного предка (прамови) та відновл. давніх незафікс. писемно форм слів (пр. укр. город; польс. grod; болг. град; нім. Garten)
4)структурний - вивч структ. особл. мов.одиниць
а) трансформаційни аналіз - здатність перетвор на інші одиниці ( спів пташок і копання картоплі - є пташиний спів але нема "картопляне копання");
б)дистрибутивний - різні мовні елементи мають дізне оточення ( біля I завжди є am; біля слова "вудити" можна вгадати, що "рибу");
в)компонентний аналіз - поділ значення слова на окремі елементи (значення слова "йти" склад. з сем "переміщуватись", "по землі", "в одному напрямку" );
г)аналіз за беспосередніми складниками (пахне сонцем наше грішне небо поділ на "пахне сонцем, грішне небо, наше грішне небо, пахне сонцем наше грішне небо";
3) Зв"язок мовознавства з гуманітарними і природничими науками
Гуманітарні науки вивч людину, її суспільство, його виникнення та розвиток
Зв"язки мовознавства з гуманітар.науками:
1) історія - мовозн. тісно пов"язано з розвитком мови;
2) філософія - філософ. проблеми мовозн.;
3) логіка - мова мислення, речення, судження;
4)етнографія - діалектологія, вивч. побуту, традицій, звичаїв;
з природн.науками:
1)фізика - акустика звуків;
2)біологія - будова і функціонування мовного апарату;
3)математика- використ. матем. методів у вивч мов;
4) географія - поширення мовних явищ на певних територіях;
На межі наук виникли соціолінгвістика, психолінгвістика, лінгвосиміотика, лінгвокульторологія, прикладна лінгвістика;
4) Мова як знакова с-ма
Знак - матеріальний, чуттєво сприйманий предмет, який є представником іншого предмета і використ. для отримання, зберіг. і передачі інформації.
Мова є однією зі знакових систем ( можна показати рукою на двері, а можна це замінити словом "вийдіть"). Окремо взяті звуки мови не є знаками, бо вони нічого не означ., мають план вираження і не мають плану змісту. Морфема - не є повноцінним знаком, бо самостійно значення вона не виражає, а тільки у складі слова (значення морфеми "а" - рік-а - Н.в.; стол-а - Р.в); Лексема (слово) має план вираження і план змісту, який реаліз. самост., тому вона є справжнім знаком. Речення не можна вважати знаком, бо воно вже склад. зі знаків і належить до рівня структур. Мова є універсальною, всеосяжною знаковою с-мою і найпотужнішим засобом формування думки.