1) Мовознавство як наука та його види

Мовознавство або лінгвістика- наука про природню людську мову загалом і мови світу як її представників.

Види мовознавства: 1) практичне - вивч конкретну мову з метої її використ. як засобу спілкування;

2)теоретичне - вивч. теорію мови, мовні одиниці та відношення між ними;

поділ. на конкретне (вивч одну або групу споріднених мов) та загальне (вивч. мову загалом, її природу, походження, розвиток і структуру)

3) прикладне - використ. теоретичні напрацювання у практичних цілях ( комп. переклад, методика викладання іноземних мов)

2)Методи дослідження мови

загальнонаукові методи : індукція (від окремого до загал), дедукція (від загал до окремого), аналіз (розчлен. цілого на частини), синтез (з"єднання частин у ціле);

Лінгвістичні методи:

1)описовий - точний опис мовних явищ, їхня класифікація, інвентаризація та систематизування мов.одиниць;

2) зіставний - зіставл. декількох мов з метою виявлення в них спільних/відмін. рис (напр. наявність означ. артикл the в англю.м. і відсутн. його в укр.м.)

3) порівняльно-історичний - вивч. споріднених мов з метою встановл. їхнього спільного предка (прамови) та відновл. давніх незафікс. писемно форм слів (пр. укр. город; польс. grod; болг. град; нім. Garten)

4)структурний - вивч структ. особл. мов.одиниць

а) трансформаційни аналіз - здатність перетвор на інші одиниці ( спів пташок і копання картоплі - є пташиний спів але нема "картопляне копання");

б)дистрибутивний - різні мовні елементи мають дізне оточення ( біля I завжди є am; біля слова "вудити" можна вгадати, що "рибу");

в)компонентний аналіз - поділ значення слова на окремі елементи (значення слова "йти" склад. з сем "переміщуватись", "по землі", "в одному напрямку" );

г)аналіз за беспосередніми складниками (пахне сонцем наше грішне небо поділ на "пахне сонцем, грішне небо, наше грішне небо, пахне сонцем наше грішне небо";

3) Зв"язок мовознавства з гуманітарними і природничими науками

Гуманітарні науки вивч людину, її суспільство, його виникнення та розвиток

Зв"язки мовознавства з гуманітар.науками:

1) історія - мовозн. тісно пов"язано з розвитком мови;

2) філософія - філософ. проблеми мовозн.;

3) логіка - мова мислення, речення, судження;

4)етнографія - діалектологія, вивч. побуту, традицій, звичаїв;

з природн.науками:

1)фізика - акустика звуків;

2)біологія - будова і функціонування мовного апарату;

3)математика- використ. матем. методів у вивч мов;

4) географія - поширення мовних явищ на певних територіях;

На межі наук виникли соціолінгвістика, психолінгвістика, лінгвосиміотика, лінгвокульторологія, прикладна лінгвістика;

4) Мова як знакова с-ма

Знак - матеріальний, чуттєво сприйманий предмет, який є представником іншого предмета і використ. для отримання, зберіг. і передачі інформації.

Мова є однією зі знакових систем ( можна показати рукою на двері, а можна це замінити словом "вийдіть"). Окремо взяті звуки мови не є знаками, бо вони нічого не означ., мають план вираження і не мають плану змісту. Морфема - не є повноцінним знаком, бо самостійно значення вона не виражає, а тільки у складі слова (значення морфеми "а" - рік-а - Н.в.; стол-а - Р.в); Лексема (слово) має план вираження і план змісту, який реаліз. самост., тому вона є справжнім знаком. Речення не можна вважати знаком, бо воно вже склад. зі знаків і належить до рівня структур. Мова є універсальною, всеосяжною знаковою с-мою і найпотужнішим засобом формування думки.