Баланс електролітів під час фізичного навантаження

Втрати електролітів з потом. У людському поті міститься багато речовин: натрій, хлор, калій, магній, кальцій тощо. Незважаючи на солонкуватий присмак у ньому міститься менше мінералів, ніж у плазмі або інших рідинах організму. У дійсності на 99 % він складається з води.

У поті та крові домінують іони хлору та натрію. Концентрація натрію та хлору у поті ледве дорівнюють 1/3 їх вмісту у плазмі і у 5 разів менше, ніж у м'язах.

При підвищеній інтенсивності потовиділення, наприклад, під час м'язової діяльності, що потребує прояву витривалості, у поті міститься велика кількість натрію, хлору і невелика калію, кальцію та магнію.

При втраті електролітів з потом решта іонів перерозподіляються по тканинах організму. Наприклад, калій дифундує з активних м'язових волокон по мірі їх скорочення у позаклітинну рідину. Підвищення рівня позаклітинного калію у цьому випадку не відповідає кількості К⁺, що виділяється з активних м'язів, оскільки калій використовують неактивні м'язи та інші тканини по мірі того як він виділяється з активних м'язів. Під час відновлення вміст внутрішньоклітинного калію швидко нормалізується. На думку деяких учених, подібні реакції калію під час фізичного навантаження можуть сприяти розвитку стомлення, змінюючи потенціали нейронів та м'язових волокон і тим самим утруднюючи передачу імпульсів.

Виділення електролітів з сечею. Окрім виведення з крові продуктів розпаду та регуляції вмісту води в організмі, нирки також реагують на вміст електролітів в організмі. Утворення сечі — друге суттєве джерело втрат електролітів. У стані спокою електроліти екскретуються з сечею, що забезпечує підтримання гомеостатичних рівнів. Із збільшенням втрат води під час виконання фізичного навантаження утворення сечі значно зменшується. Організм намагається зберегти запаси води. Таким чином знижуються втрати електролітів.

Нирки регулюють вміст електролітів в організмі й інакше. Якщо, наприклад, людина споживає 250 мг солі (NaСl), то нирки екскретують таку саму кількість електролітів, підтримуючи їх постійну концентрацію. Однак при ін­тенсивному потовиділенні та дегідратації надниркові залози виділяють гор­мон альдостерон, що стимулює ниркову реабсорбцію натрію (детальніше про вплив гормонів на затримку рідини в організмі розглянемо дещо пізніше). Отже, організм затримує більше натрію, ніж звичайно після тривалого фізичного навантажен­ня. Це призводить до підвищення концентрації натрію, що призводить до збільшен­ня осмоляльності позаклітинних рідин.

Підвищення вмісту натрію викликає відчуття спраги, людині хочеться пити більше води, котра потім затримується у позаклітинному просторі. Підвищене споживання води відновлює нормальну осмоляльність у позаклі­тинних рідинах, однак збільшує їх об'єм, що призводить до розведення концентрації речовин, що у них містяться. Збільшення об'єму позаклітинних рідин не справляє негативного впливу і є тимчасовим явищем. Через 48-72 год після фізичного навантаження рівні рідини нормалізуються.