Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Копия posybnyk2012.09.12.doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
4.18 Mб
Скачать

Вікові особливості дихальної системи

В пренатальному періоді розвитку власні органи дихання плоду практично не функціонують, а необхідний для життя кисень плід отримує через плаценту. Легені плоду знаходяться в спавшому стані, мають щільну консистенцію і слабко розвинуту еластичну тканину. З першим вдихом новонародженої дитини легені розправляються і встановлюється ритмічне дихання, частота якого коливається від 40-60 за хвилину.

В перші роки постнатального розвитку і у підлітковий період спостерігається особливо інтенсивний розвиток органів дихання.

В процесі онтогенезу значно збільшується маса та об’єм легень. Слизові оболонки дихальних шляхів у дітей раннього віку ніжніші, сухіші та багатші кровоносними судинами. В результаті у дітей легше відбувається патологічне пошкодження органів дихання.

В онтогенезі змінюється частота та глибина дихання. Чим менша дитина, тим дихання її частіше. Глибина дихання у порівнянні з дорослими у дітей раннього віку в 8-10 разів менше. До 8 років хлопчики дихають дещо частіше дівчаток, а потім частота дихання, за даними багатьох авторів, у дівчаток вирівнюється чи стають більшою. У чоловіків дихальні рухи здійснюються в основному за рахунок скорочень діафрагми - черевний тип дихання, у жінок – за рахунок скорочення міжреберних м’язів – грудний тип дихання. Ця відмінність з’являється вже у дитячому та підлітковому періодах онтогенезу з 7-8 років.

Значно змінюється з віком ЖЄЛ, досягаючи до 16-17 років функціонального рівня дорослої людини.

Мимовільна регуляція дихання вдосконалюється паралельно розвитку мовлення і наближається до рівня дорослих тільки до 11-12 років.

На всі функціональні показники органів дихання значний позитивний вплив здійснює фізичне навантаження, заняття спортом. Збільшується показник ЖЄЛ, навіть до 5500-6000 мл, у стані спокою зменшується кількість частоти дихальних рухів, а глибина дихання, навпаки, збільшується. Тренування дихання збільшує стійкість до захворювань дихальної та серцево-судинної систем, особливо у дітей та підлітків.

Важливе значення для формування правильного дихання мають також спеціальні дихальні вправи і правильна постава дітей та підлітків.

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ

1. Опишіть основні вікові особливості розвитку серцево-судинної системи дитячого організму.

2. Охарактеризуйте основні вікові особливості розвитку дихальної системи дитячого організму

РОЗДІЛ 4.

ОБМІН РЕЧОВИН ТА ЕНЕРГОЗАБЕЗПЕЧЕННЯ М’ЯЗОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

4.1. ОБМІН РЕЧОВИН ПІД ЧАС М’ЯЗОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Згідно із законами термодинаміки, всі види енергії взаємозамінні. Енергія не може бути ні створена ні знищена, вона переходить з однієї форми в іншу і насамкінець перетворюється на тепло. Близько 60-70% усієї енергії в організмі людини перетворюється на тепло (Дж. Вілмор, Д.Костіл, 2003).

Джерелом усіх видів енергії є енергія Сонця. Хімічні реакції, що відбуваються у рослинах (фотосинтез), перетворюють енергію Сонця на хімічну енергію. Вживаючи у їжу овочі й фрукти, а також м'ясо тварин, котрі живляться рослинами, ми отримуємо енергію. Енергія міститься в харчових продуктах у вигляді вуглеводів, жирів та білків. Ці основні компоненти харчових продуктів розщеплюються у клітинах нашого організму, вивільнюючи енергію.

Оскільки енергія поступово перетворюється на тепло, її кількість, що вивільнюється в результаті біологічних реакцій, визначається за кількістю утвореного тепла. У біологічних системах енергія вимірюється у кілокалоріях (ккал). Згідно з визначенням - 1 ккал дорівнює кількості теплової енергії, необхідної для підвищення температури 1 кг води на 1 °С. Наприклад, при спаленні сірника виділяється близько 0,5 ккал, тоді як при повному згорянні 1 г вуглеводів виділяється 4,0 ккал.

Якась кількість вільної енергії у клітинах використовується для розвитку та «ремонту» нашого організму. Такі процеси, як ми вже знаємо, спрямовані на розвиток м'язової маси під впливом тренувальних навантажень та відновлення м'язів після фізичних навантажень або травм. Енергія також необхідна для активного транспорту багатьох речовин, таких, як глюкоза та Са2+ через клітинні мембрани. Активний транспорт є необхідним для функціонування клітин та підтримання гомеостазу. Певну кількість енергії використовують міофібрили для забезпечення ковзання філаментів актину та міозину, в результаті котрого продукуються м'язове скорочення та сила.