5. Виноски

Пояснення до окремих даних, наведених у тексті чи таблицях, допускається оформляти виносками. Виноски позначають надрядковими знаками у вигляді арабських цифр (порядкових номерів) із дужкою, для кожної сторінки окремо.

Знаки виноски проставляють безпосередньо після слова, числа, символу, речення, до якого додають пояснення, та перед текстом пояснення.

Текст виноски вмішують під таблицею чи в кінці сторінки й відокремлюють від таблиці чи тексту лінією довжиною 30-40 мм, проведеною в лівій частині сторінки, і починають з абзацного відступу та друкують за машинописного способу виконання лабораторної роботи через один інтервал, за машинного способу - з мінімальним міжрядковим ¹ інтервалом.

Приклад

Цитата в тексті: «У західних країнах ринок деривативів¹⁾ щодо більшості базових активів за обсягами вже перевищує спотовий ринок ²⁾ , там створено ефективну систему біржових установ, триває процес їх об’єднання».

Відповідне подання виноски:

______________________

¹⁾ Терміном «дериватив» означено всі строкові інструменти, які обертаються на біржовому та позабіржовому ринках. Хоча на цьому етапі йдеться про створення клірингової системи біржових деривативів.

²⁾Терміном «спотовий ринок» означено ринок, де поставка та оплата за угодою відбувається одразу після її укладення; у літературі також використовується поняття «касовий ринок».

6. Формули та рівняння

Формули та рівняння розташовують безпосередньо після тексту, в якому вони згадуються, посередині сторінки. Вище і нижче кожної формули чи рівняння повинно бути залишено не менше одного вільного рядка.

Формули і рівняння у лабораторній роботі (за винятком формул і рівнянь, наведених у додатках) слід нумерувати порядковою нумерацією в межах розділу.

Номер формули чи рівняння складається з номера розділу і порядкового номера формули чи рівняння, відокремлених крапкою, наприклад, формула (1.3) — третя формула першого розділу.

Номер формули чи рівняння зазначають на рівні формули чи рівняння в дужках у крайній правій частині.

Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів, що входять до формули чи рівняння, слід наводити безпосередньо під формулою в тій послідовності, в якій вони наведені у формулі чи рівнянні.

Пояснення значення кожного символу чи числового коефіцієнта слід давати з нового рядка. Перший рядок пояснення починають з абзацу словом "де" без двокрапки.

Приклад

Відомо, що

(3.1)

де М- грошова маса;

V— швидкість обігу грошей;

Р - рівень цін;

Q - фізичний обсяг виробництва.

Переносити формули чи рівняння на наступний рядок допускається тільки на знаках виконуваних операцій, повторюючи знак операції на початку наступного рядка. Коли переносять формули чи рівняння на знакові операції множення, застосовують знак « ».