Рекомендована література:

1. В.В. Науменко та інші. «Фізіологія с.-г. тварин». –К: «Сільгоспросвіта»; 1994, с. 6-16.

2. В.И. Георгиевский «Физиология с.-х. животных». –М., «Агропромиздат»; 1990, с. 12-19.

Питання для самоконтролю:

1. Назвіть основні етапи розвитку фізіології як науки, дайте їм коротку характеристику.

2. Відмітьте вклад вітчизняних і зарубіжних вчених у розвиток фізіології тварин.

3. Які особливі риси розвитку фізіології сучасного періоду?

2. Завдання фізіології тварин у вивченні загальних і спеціальних механізмів та закономірностей регуляції фізіологічних функцій тварин. Єдність організму і навколишнього середовища ( 4 години).

Фізіологія - біологічна наука ,яка вивчає функції здорового організму, механізм діяльності його клітин, органів та систем органів( травлення, дихання, розмноження та ін.),закономірності взаємодії організму як єдиного цілого з навколишнім середовищем.

Отже, предметом фізіології є функції живого організму та його складових частин. Назва «фізіологія» походить від грецьких слів «фізіс»- природа і «логос»- вчення, т. б. фізіологія – це наука про природу тваринного і рослинного світу.

Фізіологія тварин як наука досить складна і поділяється на: загальну, спеціальну, порівняльну, вікову, екологічну, еволюційну.

Загальна фізіологія вивчає загальні закономірності життєвих процесів, які властиві всім видам тварин. Вивчає відмінності живого організму від неживого ( наприклад, обмін речовин, збудливість та ін.)

Спеціальна фізіологія вивчає функції окремих тканин, органів та систем органів або окремі функції ( лактації, кровообігу, дихання та ін.) Порівняльна фізіологія вивчає специфічні особливості тварин різних груп тобто вивчає видові відмінності ( наприклад, фізіологію травлення свиней, коней).

Вікова фізіологія вивчає функції організму в процесі його індивідуального розвитку ( ріст, розвиток, старіння ). Екологічна фізіологія вивчає закономірності прояву життєвих процесів в результаті дії різних факторів зовнішнього середовища.

Еволюційна фізіологія з’ясовує історію формування різних функцій, їх взаємозв’язок протягом тривалого часу. При викладанні дисципліни буде дотримуватись принцип йти від простішого до складнішого. А в результаті буде сформовано чітке уявлення про функції живого організму в цілому.

Для досягнення мети пізнання функції живого організму фізіологія використовує два методи:метод спостереження і метод експерименту:

Метод спостереження – це спостереження за проявленням функцій того чи іншого органа чи організму в цілому, при цьому можуть використовуватись прилади, апарати та інші пристрої.

Метод експерименту. Суть цього методу зводиться до вивчення особливостей прояву функцій у змінених умовах ( при перерізуванні нервів, при порушенні кровообігу у органі, зміні годівлі). Метод дозволяє вияснити при яких умовах змінюється функція організму, як змінюється і чому змінюється. Фізіологія є перш за все наука експериментальна і основні свої досягнення здобула в гострих і хронічних експериментах.

Завдання фізіології тварин як науки полягає в глибокому пізнанні функцій організму і на основі одержаних знань уміло і цілеспрямовано керувати цими функціями з метою одержання більше різноманітної продукції ( м’яса, молока, яєць), підтримати здоров’я тварин на протязі тривалого часу. Завдання студентів при оволодінні знаннями фізіології тварин полягає в наступному:

• Зрозуміти суть основних процесів, які мають місце в організмі тварини(обмін речовин, дихання, травлення, кровообіг, виділення та ін.)

• Запам’ятати основні параметри функцій організму різних видів тварин: температура тіла, число скорочень серця, кількість дихальних рухів і т.п.

Поняття про живий організм характеризується властивостями, які притаманні живим істотам:

• відтворення собі подібних;

• ріст і розвиток організму;

• подразливість (здатність відповідати на подразнення);

• адаптація (зміна обміну речовин в результаті зміни навколишнього середовища);

• обмін речовин підтримує життя, являється основною функцією організму.

Обмін речовин проходить у двох формах:

• процес асиміляції – це створення живої матерії, утворення із простих речовин складних

• процес дисиміляції – розпад складних речовин до простих з утворенням енергії і перетворенням її в інші види енергії. Ці два процеси пов’язані між собою і неможливі один без одного. Кожна жива істота потребує для свого існування певних умов, тих, в яких відбувалась еволюція. Тобто, гомеостаз – це динамічна сталість внутрішнього середовища і його фізико- хімічних властивостей. Клітини організму також вимагають стабільних умов. Стабільність внутрішнього середовища – гомеостаз, він характеризується рядом констант:

• температурний режим; при 42о С – патологічні зміни, при 43о С – зміна колоїдного стану;

• осмотичний тиск – забезпечується електролітами. Ізотонічний розчин має таку ж концентрацію як і кров. Гіпертонічний розчин – концентрація солей в розчині більша, ніж в клітині. Гіпотонічний розчин – концентрація солей в розчині менша,ніж в клітині.

• оптимальна концентрація іонів водню (зміна рН крові на 0,1 може призвести до смерті). Організм дуже чутливий до іонів Са, К, Р, Cl і ін. Клітини чутливі до вмісту цукру і білків.

Нейрогуморальна регуляція функцій організму.

Нервова і гуморальна регуляції об’єднані в єдину, тому що в гіпоталамусі встановлені нейрони, які здатні синтезувати гормони та інші хімічні речовини. Вони можуть змінювати діяльність органів і тканин гуморально (через кров) і рефлекторно. Гіпоталамус завдяки гормоноподібним речовинам (рилізінг-факторам: ліберини і статини) може змінювати функціональну діяльність гіпофіза, а той в свою чергу може впливати по різному на органи і системи.

Рекомендована література:

1. В.В. Науменко та інші. «Фізіологія с.-г. тварин». –К: «Сільгоспросвіта»; 1994, с. 6-16.

2. В.И. Георгиевский «Физиология с/х животных». –М., «Агропромиздат»; 1990, с. 12-19.

Питання для самоконтролю:

1. Які цілі і практичні задачі фізіології тварин?

2. Яке місце займає фізіологія в циклі біологічних дисциплін і її зв'язок з іншими дисциплінами ветеринарного профілю?