Міністерство аграрної політики і продовольства України

Подільський державний аграрно-технічний університет

Факультет ветеринарної медицини

Кафедра фізіології, біохімії та морфології

Методичні рекомендації з дисципліни «Фізіологія тварин»

для самостійної роботи студентів 2 курсу факультету ветеринарної медицини

Кам’янець – Подільський

2012 р.

УДК 591.1 ( 075. 8)

ББК 45. 273я 73

Ф- 50

Укладач: Кузняк Галина Миколаївна

доцент кафедри фізіології, біохімії та морфології,

кандидат сільськогосподарських наук

Рецензенти:

Решетник Антоніна Олександрівна

доцент кафедри внутрішніх хвороб та гігієни тварин

кандидат ветеринарних наук;

Зарицький Олександр Олександрович

директор Кам’янець-Подільської

районної державної лабораторії

ветеринарної медицини

Методичні рекомендації з дисципліни « Фізіологія тварин» для самостійної роботи студентів 2 курсу факультету ветеринарної медицини: Методична розробка для студентів факультету ветеринарної медицини / Подільсьлий державний аграрно-технічнийуніверситет Кузняк Г. М.- Кам’янець – Подільський, 2012- 39 с.

Методичні рекомендації розглянуто на засіданні кафедри фізіології, біохімії та морфології та рекомендовано на розгляд методичної комісії факультету ветеринарної медицини ПДАТУ (протокол № 4 від 24.10. 2012 р.)

Методичні рекомендації розглянуто на методичної комісії факультету ветеринарної медицини ПДАТУ та рекомендовано до розгляду на методичній раді ПДАТУ

(протокол № ________ від ____________ 2012 року)

Методичні рекомендації рекомендовано до друку ( рішення методичної ради

Подільського державного аграрно-технічного університету

(протокол № ________ від ____________ 2012 року)

Вступ.

Самостійна робота студентів по вивченню програмного матеріалу є однією із складових педагогічних технологій підготовки фахівців вищої категорії. При підготовці фахівця ветеринарної медицини самостійна робота включає роботу з підручниками, навчальними посібниками, дидактичними матеріалами, персональними комп’ютерними системами ( Інтернет), написання рефератів, текстів, виступів, дослідницька робота тощо.

При вивченні «Фізіології тварин» обсяг самостійної роботи складає 72 години. Організація самостійної роботи студентів включає чітке методичне забезпечення всіх її видів, пошук активізуючи чинників, погодження з іншими складовими педагогічного процесу.

Дані методичні вказівки дадуть можливість студентам самостійно опрацювати теми дисципліни, які входять в типову навчальну програму, але не можуть бути вивчені під час аудиторних занять.

Теми для самостійного вивчення.

1. Історія фізіології тварин. Основні етапи розвитку фізіології, видатні фізіологи світу, вітчизняна школа фізіологів (2 години).

Уявлення про функції окремих органів та систем організму, про механізм різних видів його діяльності формувались на протязі багатьох віків. Фізіологія народжувалась, головним чином у зв’язку з запитами медицини та ветеринарії. Всі форми людської діяльності, а по суті саме життя людини, ставили питання про функціональні здібності, фізіологічні дані тваринного організму. Фізіологія, як наука пройшла певні етапи розвитку. Представниками давнього періоду являлись філософи і лікарі Китаю, Індії, Греції, Риму (Гіппократ, Аристотель, Авіцена, Клавдій Гален). Однак, цілком справедливо вважають, що становлення фізіології як науки в новий період розвитку суспільства пов’язано з ім’ям англійського вченого Вільяма Гарвея, який за допомогою експериментальних досліджень відкрив в 1628році кровообіг. Це відкриття послужило поштовхом для розвитку експериментальної фізіології. В різні віки було досить вчених, про яких варто було б згадати, але зупинимося лише на тих, праці яких мали принципове значення для розвитку фізіології. Одним із засновників медицини, автором деяких фізіологічних положень був давньогрецький лікар Гіппократ (460-370 рр. До н.е.). Він знав, що жовч утворюється в печінці і надходить у кишечник; за пульсом визначав роботу серця. Відмінності у поведінці людей, схильність до захворювань, перебіг захворювань за Гіппократом залежать від кількісного та якісного співвідношення в організмі чотирьох соків – крові, жовчі, чорної жовчі та слизу.

Аристотель (384-322 р. до н.е.) розтинав трупи і дослідив, що аорта починається від серця, а артерії є її розгалуженням. Гален уперше в історії медицини застосував експеримент. Він перерізав тваринам спинний мозок і спостерігав за їх поведінкою; вивчав кишково-шлунковий тракт, будову стінок, моторику, будову кровоносних судин стінки матки, спинний мозок..

Період середньовіччя не плідний. В 17ст. Гарвей дуже чітко описав схему кровоносної системи, тобто два кола кровообігу. Сервет і Коломбо відкрили два кола кровообігу, але не з’єднали їх у єдине. М.В.Ломоносов (1711-1765) виклав трикомпонентну теорію кольорового зору, дав першу класифікацію смакових відчуттів.

Початок18 ст. - Мальпігі відкрив систему кровоносних капілярів. Гальвані довів наявність біострумів в живому організмі. Клод Бернар вивчав функцію печінки в обміні вуглеводів. Шумлянський дослідив мікроструктуру нирок.

О. М.Філомафітський початок 19 ст. – в Московському університеті демонстрував фістульних тварин.

І.М.Сєченов створив школу фізіологів в Москві і Петербурзі, які були найкращими в світі. Він вивчав ЦНС, досліджував процеси гальмування в ЦНС. У 1863 р. видав книжку “Рефлекси головного мозку”. Довів, що всі свідомі і несвідомі акти відтворюються рефлекторно.

І.П.Павлов є основоположником вчення про вищу нервову діяльність. Відкрив типи вищої нервової діяльності, довів,що мозок є органом думки, відкрив 1 і 2 сигнальну системи, розділив рефлекси на умовні і безумовні, видав дві фундаментальні праці: 1922 р. – випустив “20-річний досвід об’єктивного вивчення вищої нервової діяльності тварин” 1924 р. – лекції про роботу півкуль головного мозку. Працював 20 років над фізіологією травлення. Докторська дисертація “Відцентрові нерви серця”. На конгресі фізіологів його признають старійшиною фізіологів світу. Введенський М.Є. (1852-1922) вивчав природу збудження і гальмування. Відкрив парабіоз нерва і лабільність.1875-1942 Ухтомський створив вчення про домінанту.

Збагатили фізіологію тварин новими даними і вчені України: академіки О.В.Леонтович (1869—1943), О.В.Квасницький (1900—1989), професори С.Ю.Ярослав (1888—1974), С.В.Стояновський, А.М.Журбенко (1920 – 1994, Заслужений працівник вищої школи України, доктор біологічних наук, професор, Фізіологічні основи підвищення мясної продуктивності ВРХ та свиней, Гормони та продуктивність свиней), П.З.Лагодюк, Є.М.Федій (1910-1988), доктор біологічних наук, професор, займався питаннями фізіології травлення та обміну речовин. Довів вплив клітковини на активність ферментів шлунково-кишкового тракту. Проф. В.В.Науменко (1919-2008) вперше запропонував методику вивчення умовно-рефлекторної діяльності у свиней та виявив основні типи вищої нервової діяльності цих тварин.

Успішно працюють у галузі фізіології тварин професори В.Г.Грибан, В.І.Третевич, Р.С.Федорук, В.Ю.Шавкун, Б.В.Смолянінов, М.Д.Камбур, М.П.Ніщеменко, П.І.Головач та ін.

Великий внесок в фізіологічну науку зробили вчені фізіологи Національного університету біоресурсів і природокористування України.