1.Сформулюйте і обгрунтуйте попередній діагноз.

2.Складіть план обстеження пацієнта.

3.Що таке білок Бенса Джонса?

4.Змоделюйте зміни при рентгенологічному дослідженні кісток.

5.Складіть і обгрунтуйте план лікування пацієнта.

Задача №2.

1.Хронічна залізодефіцитна анемія.

2.Анемії – різні за етіологією та патогенезом патологічні стани, що характеризують зменшення кількості еритроцитів та концентрації гемоглобіну в одиниці об’єму крові відносно вікових та статевих змін.

3.ЗАК: зниження рівня гемоглобіну, мікроцитоз еритроцитів у поєднанні з анізоцитозом, пойкілоцитозом; гіпохромія (КП менше ніж 0,85); помірна лейкопенія, тромбоцитопенія. БАК: концентрація заліза в сироватці крові знижена (норма – 12,5-30,4 мкмоль/л).

5.Лікування – призначення препаратів заліза всередину (тардиферон, фенюльс, фероплекс). Курс лікування залізодефіцитної анемії становить від 203 місяців до 1 року.

2.Хворий 53 років скаржиться на загальну слабкість, серцебиття, задишку при фізичному навантаженні, схильність до закрепівв. Протягом 20 років хворіє на виразкову хворобу. Об'єктивно: температура 36,5⁰С; ЧДР 20 за хв, пульс 96 за 1 хв, АТ 115/70 мм рт ст. Шкіра бліда з восковидним відтінком, суха, нееластична, шорстка на дотик. Нігті тьмяні, стоншені, з поперечною посмугованістю. волосся легко січеться. Ангулярний стоматит. Серцеві тони приглушені, систолічний шум над верхівкою серця. В крові: еритроцити - 3,9х 10¹²/л, гемоглобін - 90г/л, лейкоцити 4,2х10⁹/л; еозинофіли - 1%; паличкоядерні - 1%; сегментоядерні - 53%; лімфоцити - 36%; моноцити - 9%; ретикулоцити -0,1%; ШОЕ - 20 мм/год.

1.Сформулюйте і обгрунтуйте попередній діагноз.

2.Дайти визначення анемії.

3.Змоделюйте загальний аналіз крові.

4.Складіть план обстеження хворого.

5.Обгрунтуйте і складіть план лікування пацієнта.

Задача №3.

1.Еритремія.

2.Можуть спостерігатися виразкові ураження травної системи внаслідок тромбозів судин шлунка і 12-ти палої кишки; транзиторні порушення мозкового кровообігу, інсульти, артеріальна гіпертензія, порушення трофіки слизової; інколи можуть виникати кровотечі із варикозно розширених вен стравоходу, шлунка, тромбози брижових судин.

3.Діагностика базується на цитоморфологічному дослідженні крові, кісткового мозку, даних додаткових методів дослідження.

Запідозрити еритремію можна у разі збільшення рівня гемоглобіну понад 170 г/л, кількості еритроцитів більше ніж 6,0х10¹² /л. Найінформативнішим є визначення загального об’єму еритроцитів за допомогою радіологічного методу, який при еритремії перевищує 36 мг/кг. Дослідження пунктату кісткового мозку часто малоінформативний. У сироватці крові – підвищення рівня Віт.В₁₂ , збільшення в’язкості крові, високий гематокрит, високий рівень сечової кислоти.

4.Хвороба Вакеза (еритремія, поліцитемія) – прогресуюче мієлопроліферативне захворювання яке характеризується збільшенням маси еритроцитів, збільшенням кількості лейкоцитів і тромбоцитів.

5.Найширше для лікування еритремії застосовують кровопускання на фоні терапії антикоагулянтами (перед кровопусканням п/ш вводять 5000 Од гепарину). Обов’язковим є проведення гемодилюції сольовими розчинами або низькомолекулярними декстранами (реополіглюкін), які покращують мікроциркуляцію. З метою профілактики тромбоутворення призначають дезагреганти (трентал, дипіридамол, курантил); цитостатики (мієлосан).

3.Хвора А., 52 років, скаржиться на помірний головний біль, шум у вухах, тиснучий, тривалий біль за грудиною, свербіж шкіри після вмивання. Об-но: червоно-ціанотичне забарвлення шкіри обличчя, вух, носа, шиї, дистальних відділів кінцівок. АТ 150/98 мм рт ст. Печінка нижче реберної дуги на 3 см, селезінка на 2 см – нижче лівої ребрової дуги. Варикозноро-зширені вени на нижніх кінцівках. Нb 192 г/л; еритроцити 5,5х10¹² /л; Le -11,2х10⁹/л; ШОЕ 2 мм/год.