1.Сформулюйте і обгрунтуйте попередній діагноз.

2.Опишіть голосове тремтіння і бронхофонію в ділянці ураження.

3.Що таке лінія Дамуазо?

4.Обгрунтуйте план обстеження хворої.

5.Складіть і обгрунтуйте план лікування хворої.

ЗАДАЧІ з гастроентерології:

Задача №1.

1.Виразкова хвороба 12-ти палої кишки, у фазі загострення, асоційована з Нр, з підвищеною секреторною функцією шлунка. Хронічний гастрит типу В, у фазі загострення.

2.Гелікобактер пілорі (інфекційний шлях передачі).

3.ФГДС: слизова шлунка гіперемована, багато слизу, виразковий дефект 8 мм у цибулині 12-ти палої кишки.

4.Ерадикація Нр – повне знищення інфекції Нр (після проведеного курсу лікування рекомендовано провести повторне ФГДС дослідження через 4 тижні – відсутність Нр).

5.Лікування спрямоване на елімінацію Нр, нормалізацію основних функцій шлунка і 12-ти палої кишки. Підвищення захисних сил організму, усунення подразників, лікувальне харчування.

1.Хворий 32 р. скаржиться на біль в епігастрії, що виникає в ночі, зранку натще, через 2 години після прийому їжі, печію. В анамнезі хронічний гастрит типу В. Об-но: болючість епігастрії, позитивний симптом Менделя. В крові: Hb 130 г/л; лейкоцити 8,0х10⁹/л; ШОЕ 20 мм/год.

1.Сформулюйте і обгрунтуйте попередній діагноз.

2.Опишіть етіологію хвороби пацієнта.

3.Змоделюйте зміни при ФГДС дослідженні.

4.Поясніть, що означає “ерадикація Helicobacter pylori”.

Складіть і обгрунтуйте план лікування.

Задача №2.

1.Гастроезофагальна рефлюксна хвороба ІІ ст., діафрагмальна кила.

2.Залежить від ступеня ураження (ІІ ст.): ерозії, які зливаються між собою, але не поширюються на більшу частину слизової оболонки нижньої третини стравоходу.

3.При наявності зворотного затікання (закидання) контрастної речовини з шлунка в стравохід.

4.При нормі рН 5,5-7,0 (рН впродовж 5 хв – 1 год і більше – є меншим ніж 4) або виявлення більше ніж 50 рефлюксів на добу.

5.Золоти стандартом лікування є призначення препаратів групи інгібіторів протонної помпи (омепразол, рабепразол); зміна стилю життя (відмова від паління, вживання алкоголю, зниження маси тіла, уникнення горизонтального положення після їди і під час сну і т.д.

2.Хворий Л., 59 років, скаржиться на печію, зригування, що посилюються під час нахилу тулуба допереду, біль під час ковтання за грудиною. Під час рентгенологічного дослідження виявлено килу стравохідного отвору діафрагми.

1.Сформулюйте і обгрунтуйте попередній діагноз.

2.Змоделюйте найбільш імовірні зміни під час ФЕГС.

3.Опишіть зміни рентгенологічного дослідження.

4.Змоделюйте результати цілодобового моніторингування рН у стравоході.

5.Складіть план лікування пацієнта.

Задача №3.

1.Хронічний часто рецидивний некалькульозний холецистит, у фазі загострення, перебіг середньої важкості.

2.УЗД жовчного міхура: стовщення стінки жовчного міхура, наявність у ньому грудочок слизу, порушення скоротливості.

3.ЗАК: збільшення ШОЕ; нейтрофільний лейкоцитоз, зсув лейкоцитарної формули вліво, еозинофілія.

4.Дієта №5; усунення больового синдрому (м-холінолітичні засоби); міотропні спазмолітичні засоби; антибактеріальні засоби; жовчогінні засоби (алохол, ліобіл).

5.За клінічними особливостями, за перебігом, стадія захворювання, за ступенем важкості.

3. Після прийому жирної їжі з’явилися сильні болі в епігастральній ділянці, нудота, блювота, сухий язик, живіт напружений і болючий у пра­вій підреберній ділянці, позитивні с-ми: Ортнера, Мерфі, Мюссі-Геор­гі­євського.

1.Сформулюйте і обгрунтуйте попередній діагноз.

2. Яке дослідження найбільш інформативне для уточнення діагнозу?

3.Змоделюйте зміни загального аналізу крові.

4.Складіть і обгрунтуйте план лікування.

5.Класифікація хронічного холециститу.

Задача №4.

1.Гострий панкреатит.

2.На ЕКГ нерідко виявляють інфарктоподібні зміни.

3.ЗАК: нейтрофільний лейкоцитоз (нерідко 29 г/л і більше) з зсувом формули крові вліво; збільшення ШОЕ; в крові та сечі – підвищення вмісту ферментів підшлункової залози (ліпази, діастази); характерним є зниження в крові рівня кальцію.

5.Консервативне лікування спрямоване на створення повного спокою для підшлункової залози впродовж 2-4 діб (заборона вживання їжі); зниження секреції підшлункової залози та усунення болю (атропін сульфат, промедол, новокаїнова блокада) у разі виникнення колапсу та шоку – введення 5% глюкози, плазми крові, введення пресорних амінів; препарати, які гальмують активність протеаз (контрікал, гордокс

4. Хворий 48 років скаржиться лікарю "Швидкої медичної допомоги" на часту блювоту з домішками їжі, шлункового соку, жовчі, оперізуючий біль у верхній половині живота, підвищену температуру тіла. Зловживав алкоголем. Схуд на 5 кг за місяць. Стан хворого важкий, свідомість частково збережена, зорові галюцинації, Рs-130 за 1 хв., ритмічний. слабкого наповнення, АТ 85/60 мм.рт.ст., тони серця ослаблені, ЧД 24 за 1 хв., живіт з м'язевим дефансом в епігастрії, позитивні симптоми: Мейо-Робсона, Вознесенського.

1.Сформулюйте і обгрунтуйте попередній діагноз.

2.Змоделюйте зміни на ЕКГ.

3.Змоделюйте зміни загального аналізу крові, сечі.

4.Складіть і обгрунтуйте план обстеження.

5.Складіть план лікування пацієнта.

Задача №5.

1.Неспецифічний виразковий коліт.

2.Скарги, дані клінічного та лабораторного обстеження; дані інструментальних методів дослідження (ректороманоскопія: геперемія та набряк слизової оболонки товстої кишки з нашаруванням слизу, гною, наявність численних поверхневих ерозій); у ЗАК: визначається лейкоцитоз, збільшення ШОЕ; у сечі – протеінурія.

4.Значні шлунково-кишкові кровотечі призводять до різкого зниження АТ, тахікардія, поява ниткоподібного пульсу та розвитку шокового стану.

5.Дієта №4. Лікування спрямоване проти інфекційного агента, на усунення втрати води, натрію, калію, на відновлення порушення функції кишок – секреторної, моторної, евакуаторної; при розвитку дисбактеріозу – антибактеріальні засоби із наступним заселенням природньої кишкової флори.

5.Хвора М., 45 років, скаржиться на часті рідкі випорожнення (10-12 разів на добу) з домішками слизу і крові, біль у нижній частині живота, зниження маси тіла на 4 кг протягом року. Хворіє близько року. Діагнози гострих інфекційних захворювань виключені в інфекційній лікарні. Хвора з різко зниженою масою тіла, шкіра суха. Язик червоний; під час пальпації – живіт м’який. Пальпація сигмоподібної ободової кишки болюча. Нижній край печінки виступає на 3 см з-під нижнього краю ребрової дуги, ущільнений. У випорожненнях – домішки крові, слизу, гною.

1.Сформулюйте і обгрунтуйте попередній діагноз.

2.Складіть і обгрунтуйте план обстеження пацієнтки.

3.Змоделюйте зміни загального аналізу крові.

4.Які зміни характерні для шлунково-кишкової кровотечі?

5.Складіть і обгрунтуйте план лікування пацієнтки.

ЗАДАЧІ з гематології:

1.мієломна хвороба.

2.В аналізі крові визначається: збільшення ШОЕ, еритроцити склеєні у вигляді монетних стовпчиків, виявляють плазматичні клітини, нормохромну нормоцитарну анемію, знижену кількість ретикулоцитів. Сироватковий М-компонент або білок Бенса Джонса в сечі. Характерна патогномонічна інфільтрація кісткового мозку (плазмоцитоз понад 10%).

4.При рентгенологічному дослідженні кісток у хворих на мєломну хворобу виявляють дефекти круглої чи овальної форми різної величини, остеопороз та деструкцію хребців. При дифузній формі визначають тільки дифузний остеопороз.

5.При солітарній формі мієломної хвороби призначають променеву терапію в сумарній дозі 40-50 Гр. курси хіміотерапії при мієломній хворобі застосовують при розвитку анемії, зростання рівня М-компонента, вираженої деструкції кісткової тканини (мелфалан у поєднанні з преднізолоном

1. У хворого 57 років при обстеженні виявлено поширений остеопороз хребців. В аналізі крові: ер 3.4х10¹²/л, Нb - 108 ^г/л, тромбоцити 145х10⁹/л, лейкоцити-5,6х10⁹/л. лімфоцити 27%, паличкоядерні 7%, сегментоядерні 57%, моноцити - 5% плазмоцити - 4%. ШОЕ-55 мм/год. В аналізі сечі: білок 0,264 г/л, при інших нормальних показниках.