9. Стилі і помилки батьківського виховання

Стиль батьківського виховання сполучає у собі особливості лі­дерства й педагогічного спілкування, але його найбільш істотними елементами є емоційне ставлення й рівень контролю за поведінкою ді­тей.

Відповідно до таких параметрів визначають наступні стилі батьків­ського спілкування:

Авторитетний (високий рівень контролю і теплі взаємини): бать­ки визнають зростаючу автономію дітей. Вони відкриті для спілку­вання, допускають зміни своїх вимог у розумних межах, заохочують обговорення в колі родини правил поведінки. Діти добре адаптовані, упевнені в собі, мають гарний самоконтроль.

Авторитарний (високийрівень контролю і холодні взаємини): ба­тьки віддають накази і чекають, що вони будуть точно виконані. Вони закриті для постійного спілкування з дітьми, встановлюють жорсткі правила і не дозволяють їх переглядати, надаючи дітям лише невели­кий ступінь свободи. Діти, як правило, замкнуті, боязкі, похмурі, неви­багливі й дратівливі. Дівчата часто залишаються пасивні й залежними, хлопчики можуть стати некерованими й агресивними.

Ліберальний (низький рівень контролю і теплі взаємини): батьки слабко регламентують поведінку дитини, проявляючи до неї безумовну любов. Вони відкриті для спілкування, але при цьому частіше відпо­відають на комунікацію, чим проявляють ініціативу. Діти мають над­лишок свободи, не маючи обмежень. Часто діти схильні до імпульсив­ності, неадекватному на людях поводженню й неслухняності. У деяких випадках діти здатні виростати у творчі й активні особистості.

Індиферентний (низький рівень контролю і холодні взаємини): ба­тьки байдужні до власних дітей і не встановлюють для них ніяких обмежень. Вони закриті для спілкування; через обтяженість власними проблемами не залишається сил на виховання дітей. Якщо байдуж­ність підсилюється ворожістю з боку батьків, дитина схильна до руй­нівної поведінки.

Стиль людини, особливо стиль спілкування, розглядається у кон­тексті діяльності, підпорядковується її логіці, завдяки їй виникає й функціонує, однак, разом з тим, він опирається на ціннісні орієнтації й стійкі індивідні якості людини.

Контрольні запитання:

1. Що таке стиль особистості? Які види стилів визначають сьо­годні?

2. Що таке індивідуальний стиль діяльності? Яка його структура та механізми?

3. Поняття життєвого стилю. Я-концепція як основа життєвого стилю.

4. Що таке локус контролю і які його види?

5. Що таке психологічне подолання і які критерії його ефектив­ності?

6. Поняття когнітивного стилю і його параметри.

7. Які основні стратегії, особистісні орієнтації стосовно інших лю­дей, на думку

К.Хорні, виробляє людина?

8. Розкажіть про класифікацію стратегій поведінки у ситуації конфлікту К. Том аса.

9. Назвіть та охарактеризуйте стилі лідерства (керування).

10. У чому особливості стилів батьківського виховання? Які по­милки у вихованні

можна визначити?

Лекція № 9

Предмет: диференційна психологія

Тема заняття: Передумови особистісних деформацій: аномалії особистісного розвитку.

Мета заняття: розглянути передумови виникнення особистісних деформацій: акцентуацій характеру, девіацій розвитку, форм індивідуальної дезадаптації; проаналізувати визначення основних понять, що характеризують деструктивну поведінку особистості; визначити відмінності диференційної психотерапії та психіатрії.