Контрольні запитання і завдання:

1. Дайте визначення понять "нація", "національні відмінності", "національний характер".

2. Які головні ознаки національної приналежності визначає ан­глійський вчений Е.Д. Сміт

3. Дайте психологічну характеристику якої-небудь нації.

4. Визначте основні чинники формування українського національ­ного характеру та вироблені ними риси.

5. Які головні "хвороби" національної психіки?

6. Що таке «соціоекономічний статус» людини?

Лекція № 7

Предмет: диференційна психологія

Тема: Статеві відмінності та статево рольова поведінка План

1. Стать у структурі індивідуальності. Аспекти статевої ідентичності.

2. Теорії розвитку статевої ідентичності.

3. Аспекти статевої диференціації.

4. Статеві відмінності в психічній діяльності і поведінці.

Література

1. Гримм Г. Основы конституциональной биологии и антропометрии. — М., 1967. И.Джеме В. Психология. - М., 1922.

2. Козлова Г. 3. Возрастные группы в научном коллективе. — М., 1983.

3. Либин А.В. Дифференциальная психология. – М.: Смысл; Издательский центр «Академия», 2004

4. Мерлин В. С. Очерк интегрального исследования индивидуальности. — М., 1986.

5. Общение и оптимизация совместной деятельности / Под ред. Г. М. Андреевой, Я. Яноушека. - М„ 1987.

6. Рудкевич Л. А. Талант: психология и становление: Социальная психология лично­сти / Научн. ред. А. А. Бодалев. — Л., 1974.

7. Саморегуляция и прогнозирование социального поведения личности / Ред. В. А. Ядов. - Л., 1979.

8. Человек как объект социологического исследования / Под ред. Л. И. Спиридоно­ва, Я. И. Гилинского. — Л., 1977.

9. Штерн В. Дифференциальная психология и ее методические основы. М.: Наука, 1998

1. Стать у структурі індивідуальності. Аспекти статевої ідентичності

Вивчаючи проблеми статі, за рубежем використовують два термі­ни: sex, якщо мова йде про біологічні основи поведінки, і gender, ко­ли мають на увазі соціокультурний зміст поведінки.

Стать як біологічне явище належить до індивідних характеристик і визначається у момент зачаття людини. Однак приймати або відки­дати свою стать, переживати її як нагороду або покарання людина може по-різному під впливом культурно-соціальних впливів: очікувань батьків, уявлень про призначення власної статі, її цінність і т.д. Тому природні основи поведінки можуть або підсилюватися, або, навпаки, гальмуватися, послабляючи продуктивність людської діяльності і призво-дячи до виникнення неврозів. (Нагадаємо, що> лібідо (статевий потяг) у психоаналізі розглядався як основний потяг, що визначає людську актив­ність і трансформується за допомогою сублімації у творчу енергію, а в теорії К.-Г.Юнга стало розглядатися як джерело життєвої сили вза­галі.).

Відмінності психологічних якостей людей різної статі стали виок­ремлюватися як предмет дослідження порівняно нещодавно, особли­во у вітчизняній психології, орієнтованої на розуміння особистості як сукупності суспільних відносин. Це істотно пов'язане з тим, що зага­льнолюдська культура, зокрема психологія, створювалася в основному чоловіками, причому слово "чоловік" у різних мовах нерідко збігає­ться зі словом "людина" і відрізняється від слова "жінка". Однак зрозуміло, що особливості поведінки, пізнавальних процесів, емоцій­ної сфери тощо в чоловічій і жіночій групах різні. При цьому уявле­ння про статево-рольові психологічні варіації включають і побутові забобони, і культурні стереотипи про те, що властиве чоловікам і жінкам.

Отже, якщо ми хочемо зрозуміти жіночий і чоловічий статевий розвиток і його порушення, то нам варто звернути увагу на тр^и нас­тупні аспекти статевої ідентичності:

О Біологічний аспект: визначена фізіологічна стать чоловіка або жінки з властивими їй первинними і вторинними статевими ознаками. © Суспільні статеві стереотипи або кліше, за якими визначає­ться, що є жіночим, а що чоловічим; думки з цього приводу, які існу­ють в різних шарах і ірупах; зміни в думках із приводу жіночого і чо­ловічого протягом усього історичного розвитку. Різним сприйняттям чоловічого і жіночого відповідає пануюче законодавство, криміналь­ний кодекс, практика розподілу заробітної плати, поділ праці. Старі стереотипи ролей чоловіка і жінки залишаються в силі, незважаючи на зміни в цій сфері.

О Психічна самосвідомість себе як чоловіка або жінки- Пси­холог і психоаналітик Роберт І. Штолер, що займався проблемою статевої ідентичності, вказував на почуття, при якому індивід цілком виразно відчуває себе або чоловіком, або жінкою. Це по більшій час­тині залежить від батьків, але також і від впливу групи однолітків. Так, повага до батька сприяє розкриттю чоловічої ідентичності, а до матері -жіночої.

Таким чином, сьогодні розрізняють біологічну, соціальну та пси­хологічну стать.

У цьому контексті зупинимося коротко на трьох основних понят­тях, про які прийнято говорити в зв'язку з феноменом "психологічна стать " маскулінність, фемінінність, андрогінність.

Маскулінність (від лат. masculinus - чоловічий) - комплекс ха­рактерологічних особливостей, які традиційно приписуються чоло­вікам.

До типово чоловічих рис традиційно належать: незалежність, твердість, наполегливість, домінантність, агресивність, схильність до ризику, самостійність, впевненість у собі, честолюбство (порівняно з жінками) тощо. У спеціальних дослідженнях було встановлено, що генералізована спонтанна агресивність, а також сексуальна агресія ко­релюють з рівнем змісту андрогенів (чоловічі статеві гормони) у си­роватці крові. В іншому дослідженні на вибірці в 191 чоловік було показано, що маскулінних індивідів відрізняє більша самоповага в цілому, а також вища самооцінка в області академічних досягнень і власної зовнішності - фізичне Я.

Фемінінність (фемінність) (від лат. femina - жінка, самка) -комплекс психологічних особливостей, які традиційно приписують жінці.

До типово жіночих рис традиційно належать: поступливість, го­товність допомогти, м'якість, чутливість, сором'язливість, ніжність, сердечність, здатність до співчуття, співпереживання, боязкість, тур­ботливість, менша (порівняно з чоловіками) честолюбність, більші (по­рівняно з чоловіками) слабкість, акуратнісгь, депресивність і втомлюва­ність. Соціальні стереотипи фемінінності менше стосуються статевих сторін особистості й успішності ділової кар'єри, але при цьому приді­ляють значну увагу емоційним аспектам.

Андрогінність (андрогінія) (від лат. andros - чоловічий, gynes -жіночий) - поняття, запропоноване американським психологом С.Бем для позначення людей, які успішно поєднують у собі як традиційно чоловічі, так і традиційно жіночі психологічні якості.

Вважається, що така гармонійна інтеграція маскулінних і фемінін-них рис підвищує адаптивні можливості андрогінного типу. При цьо­му велика м'якість, стійкість у соціальних контактах і відсутність різ­ко виражених домінантно-агресивних тенденцій у спілкуванні ніяк не пов'язані зі зниженням впевненості в собі, а навпаки виявляються на тлі збереження високої самоповаги, впевненості в собі і самоприйнят-тя. Адрогіни не поступаються маскулінному типу ні за рівнем само­поваги в цілому, ні за рівнем самооцінок академічних досягнень і власної зовнішності (фізичне Я). Андрогінність - ознака високої жит­тєстійкості їхніх власників, які нерідко успішно саморешіізуються й у сім'ї, і в роботі.

Отже, біологічна і психологічна статі пов'язані не однозначно. Во­ни можуть розглядатися як незалежні автономні виміри, і кожна лю­дина може містити у собі і маскулінні, і фемінінні ознаки. Тому, хоча біологічних статей існує усього дві, психологічних варіацій статево-рольової ідентичності відзначається набагато більше.

Так, Сандра Бем вирізняє 8 типів статево-рольової поведінки, по 4 для чоловіків і жінок:

> маскулінні чоловіки нечутливі, енергійні, честолюбні й вільні;

> маскулінні жінки мають сильну волю, схильні до суперництва із чоловіками й претендувати на їхнє місце в професії, соціумі, сексі;

> фемінінні чоловіки чутливі, цінують людські відносини й до­сягнення духу, нерідко належать до миру мистецтва;

> фемінінні жінки - це вже архаїчний тип абсолютно терплячої жінки, яка охоче погоджується бути "тлом" у житті близьких людей, що відрізняється витримкою, вірністю і відсутністю егоїзму.

> андрогінні чоловіки сполучають у собі продуктивність і чут­ливість, нерідко обираючи гуманні професії лікаря, педагога тощо;

> андрогінні жінки здатні здійснювати цілком чоловічі завдання, використовуючи жіночі засоби (гнучкість, комунікабельність).

> недиференційовані чоловіки й жінки характеризуються скорі­ше недоліком лібідо у широкому розумінні слова й страждають від нестачі життєвих сил.