Питання для закріплення матеріалу

1. Дати визначання поняттям «індивід, людина, особистість, індивідуальність».

2. Коли людина стає особистістю?

3. У чому полягає відмінність між поняттями "індивід", "особис­тість", "індивідуальність"?

4. Охарактеризуйте запропоноване В.Мерліним поняття "інтегра­льна індивідуальність"?

5. Яку структуру особистості запропонував К.Леонгард?

6. Проаналізувати чотири підструктури особистості за К. Платоновим.

7. Проаналізувати найважливіші компоненти структури особистості — пам'ять, культуру і діяльність.

8. Розкрити структуру особистості за Асмоловим.

9. Як психіка дитини формується з віком та ускладнюється як структурно організована динамічна система?

10. Що таке біологічні чинники індивідуальності?

Лекція 3

Предмет: диференційна психологія

Тема заняття: Загальні принципи диференційно-психологічного аналізу.

План заняття

1. Базові принципи диференційної психології.

2. Формальний підхід, його принципи.

3. Екзофактори та ендофактори в детермінації межіндивідуальної

варіативності.

4. Психодіагностичні виміри людських розходжень.

Література:

1. Романовська Л.І., Подкоритова Л.О.. Диференційна психологія: Навч. посіб. Львів: "Новий Світ – 2000; 2008.-235 с

2. Божович Л. И. Личность и ее формирование в детском возрасте. — М., 1968.

3. Возрастные особенности психических функций взрослых в период зрелости (41-46 лет) / Редколл.: Я. И. Петров (отв. ред.), Л. Н. Фоменко. — М, 1984.

4. Выготский Л. С. Развитие высших психических функций. — М., 1960.

5. Головей Л. А. Опыт изучения психомоторной организации человека // Дисс..канд.наук.— Л., 1975.

6. Ковалев А. Г. Психология личности. — Л., 1963.

7. Леонтьев А. Н. Избр. психол. произв.: В 2 т. — М., 1983. — Т. 1.

8. Лурия А. Р. Высшие корковые функции человека и их нарушения при локальных поражениях мозга. — М., 1962.

9. Малиновский А. А. Биология человека. — М., 1973.

10. Мерлин В. С. Очерк интегрального исследования индивидуальности. — М., 1986.

11. Небылицын В. Д. Основные свойства нервной системы. — М., 1966.

12. Платонов К. .К. Структура и развитие личности / Отв. ред. А. Д. Глоточкин. — М., 1986.

1. Базові принципи диференційної психології.

Будь-яка область знань, що претендує на незалежний статус, будується на основі якоїсь системи базових принципів, що визначають суть даного наукового напрямку.

Для диференціальної психології найбільш істотними принципами є:

• принцип реалізації формального підходу;

• принцип інтегрального аналізу (співвідношення частини й цілого);

• принцип взаємозв'язку інтра- і інтеріндивідуальних закономірностей;

• принцип взаємодії ендо- і екзофакторів у детермінації розходжень;

• принцип вимірюваності статистичної оцінки досліджуваних явищ.

Кожен диференціальний психолог дотримується у своєму науковому пошуку й практичній роботі правил, заснованих на системі базових принципів, що визначають специфіку його професійної діяльності.

Представлена в інтерпретація базових принципів описує диференційно-психологічний аспект у вивченні людини.