
- •Тема. Інституціональні форми інтеграції у світове господарство план
- •Україна в світовому економічному просторі.
- •Зовнішньоекономічна політика України.
- •3. Перспективні моделі розвитку національної економіки.
- •Україна в світовому економічному просторі
- •Організаційно-правові основи зовнішньоекономічної діяльності України
- •Пріоритетні сфери та напрями інвестування в Україні
- •2. Зовнішньоекономічна політика України
- •Зовнішня торгівля, її динаміка та структура
- •1. Стратегічні напрями співробітництва з Міжнародним Валютним Фондом:
- •2. Стратегічні напрями співробітництва з Групою Світового Банку:
- •3. Стратегічні напрями співробітництва з Європейським Банком Реконструкції і Розвитку:
- •4. Стратегічні напрями співробітництва з Чорноморським банком торгівлі та розвитку:
- •3. Перспективні моделі розвитку національної економіки
- •Стратегія розбудови економіки знань
- •Науково-технічна державна політика: напрями розвитку
Пріоритетні сфери та напрями інвестування в Україні
Іноземний капітал сьогодні особливо необхідний у тих галузях економіки, активізація яких через інвестування допоможе вивести їх з кризового стану, зняти наростаюче соціальне напруження у суспільстві через екологічне зростання. Це насамперед сфера наукомісткого виробництва, виробництва продуктів харчування, товарів широкого попиту та послуг, ліків та іншої життєво важливої продукції.
У реконструкції та модернізації за участю іноземного капіталу має потребу практично все агропромислове господарство України, від первинних виробничих процесів у сільському господарстві до випуску кінцевого продукту, доведення його до споживача. Тут вкрай необхідно підняти продуктивність та знизити втрати, забезпечити більш глибоку та комплексну переробку первинної сировини з метою значного збільшення виходу кінцевої продукції та підвищення її споживчих якостей.
У великомасштабному іноземному інвестуванні зараз відчувають гостру потребу й паливно-енергетичні галузі, що впродовж багатьох років несуть величезне навантаження не тільки щодо енергопостачання виробництва та соціальної сфери, але й щодо забезпечення експорту. Залучення інвестицій з-за кордону в цю галузь було б дуже корисним при розв'язанні ряду вузлових завдань. Серед них:
=> активізація використання існуючого виробничого потенціалу по видобуванню та переробці енергоресурсів, особливо в тих ланках, де можна в короткі строки здобути хорошу віддачу від вкладених коштів, наприклад, при інвестуванні комплексу заходів щодо введення в експлуатацію великого масиву сьогодні недіючих вугільних шахт Донецького, Придніпровського та Львівсько-Волинського басейнів з покриттям видатків за рахунок виручки від продажу додатково видобутого вугілля;
=> різке зниження питомих видатків палива та енергії у національному господарстві на основі переходу до енергозберігаючих технологій;
=> комплексна модернізація діючих і створення нових виробничих фондів і процесів на базі сучасної техніки та прогресивних технологій, що забезпечують стійке зростання ефективності та безпеки виробництва, а також докорінне поліпшення умов праці;
=> зниження негативного впливу металургійного та нафтохімічного комплексів на навколишнє середовище на основі застосування екологічно чистих технологічних процесів у виробництві, транспортуванні та споживанні енергоресурсів.
Пріоритетними зонами для іноземних інвестицій в Україні є: Західний регіон (Львівська, Івано-Франківська, Закарпатська, Чернівецька, Тернопільська, Волинська області), де ефективним може бути створення виробництва з використанням місцевих природних ресурсів - сірки, калійної та кухонної солі, вугілля, нафти та газу, а також розвиток мережі оздоровчих курортно-туристичних комплексів з врахуванням наявного тут потужного природно-рекреаційного потенціалу.
Донецько-Придніпровський регіон (Донецька, Луганська, Запорізька, Дніпропетровська області), де необхідно здійснити реконструкцію та технічне переобладнання шахт, металургійних, хімічних виробництв на базі безвідходних, маловідходних та екологічно чистих технологій; дати потужний імпульс розвитку виробництв середнього та точного машинобудування, автомобіле- та літакобудування з поступовим зниженням матеріало- та енерго-місткості їх продукції.
Одночасно з пріоритетними сферами та зонами для іноземного капіталу визначаються об'єкти з особливими умовами інвестування, куди іноземні інвестиції залучаються з дозволу уряду України. До таких об'єктів належать:
■=> підприємства атомного машинобудування;
■=> підприємства та об'єднання паливно-енергетичного комплексу, у тому числі вугільно-, нафто- та газопереробні підприємства;
■=> об'єкти нафтопродуктозабезпечення, нафтосховища міжобласного та республіканського значення;
■=> підприємства залізничного, морського, річкового, авіаційного та автомобільного транспорту загального користування;
■=> підприємства та об'єкти електроенергетики, гідростанції,
■=> теплоелектростанції; об'єкти освіти, науки, що фінансуються з державного бюджету;
■=> автомобільні дороги загального користування;
■=> метрополітени;
■=> магістральні лінії електропередач;
■=> нафто- та газопроводи, трубопровідний транспорт;
■=> соледобувні підприємства та багато інших.
До числа пріоритетних напрямків іноземного інвестування у зв'язку з реалізацією проекту Євро-2012 слід зарахувати й створення в Україні сучасної інфраструктури, включаючи стадіони, готелі, транспорт, технічно оснащене складське господарство, телекомунікації, ділову інфраструктуру (офіси, ділові центри банки даних та інші об'єкти) та побутовий сервіс.
Існує багато шляхів залучення іноземного капіталу для інвестування економіки країни, які обумовлені поліпшенням інвестиційного клімату держави. Найважливіші з них:
■=> прямі інвестиції через створення підприємств з іноземним капіталом, в тому числі спільних підприємств;
■=> портфельні інвестиції шляхом продажу іноземним резидентам і нерезидентам цінних паперів;
■=> кредити, позики та ґранти міжнародних наукових та фінансових інституцій, країн, державних установ, міжнародних фондів, експортних агентств, банків тощо.
Указами Президента України створена певна кількість державних інституцій, що безпосередньо займаються залученням іноземних інвестицій в Україну, а саме:
Українська державна кредитно-інвестиційна компанія;
Національне агентство України по реконструкції і розвитку;
Державний інвестиційно-кліринговий комітет;
Палата незалежних експертів з питань інвестицій;
Консультативна рада з питань іноземних інвестицій в Україну;
Валютно-кредитна рада Кабінету Міністрів;
Координаційна рада з питань інвестиційно-клірингового
співробітництва.
У липні 1996 р. Указом Президента було створено Національне агентство України по реконструкції і розвитку, завданням якого є участь в формуванні державної політики при взаємодії з міжнародними фінансовими організаціями і закладами для залучення кредитів, грантів, міжнародної гуманітарної і технічної допомоги, іноземних інвестицій. Згідно з Положенням про Агентство, воно має статус міністерства і повинно здійснювати контроль за ефективністю використання коштів, що надходять з-за кордону.
Державний їнвестиційно-кліринтовий комітет та Координаційна рада з питань інвестиційно-клірингового співробітництва розглядають питання, пов'язані із залученням фінансових і інвестиційних ресурсів у рамках інвестиційно-клірингових відносин.
Палата незалежних експертів з питань іноземних інвестицій функціонує згідно з Положенням і є постійно діючим консультативним дорадчим органом при Президентові України, метою якого є запобігання конфліктам між іноземними інвесторами і органами виконавчої влади.
Консультативна рада з питань іноземних інвестицій створена при Президентові для розробки і реалізації державної політики по залученню і використанню іноземних інвестицій.
Рішення про надання державних гарантій при залученні іноземних кредитів приймає валютно-кредитна Рада Кабінету Міністрів України.
Взагалі діяльність іноземних інвесторів в Україні регулюється близько 70 нормативними актами різного рівня, якими, як вже говорилося, іноземному інвестору досить важко керуватися в зв'язку з неоднозначністю положень. Крім цього, до діючого законодавства постійно вносяться зміни і доповнення, які часто значно погіршують існуючі положення та умови діяльності іноземних інвесторів. Тому для створення сприятливого для іноземного інвестора клімату потрібно розв'язати протиріччя, які, насамперед, пов'язані з недосконалим законодавством та проявами макроекономічної нестабільності держави.