- •Лабораторна робота № 1 вимірювання потужностї еквівалентної дози
- •Теоретичні відомості
- •Рекомендована література
- •Лабораторна робота № 2 bиmірювання питомої активності радіонукліду цезію-137
- •Лабораторна робота № 3 дослідження поглинання гамма-випромінювання різними матеріалами за допомогою рентгенометра дп-5в
- •Лабораторна робота № 4 вимірювання індивідуальних експозиційних доз гамма-випромінювання за допомогою дозиметра дкп-50а
- •Лабораторна робота № 5 визначення залежності поглинання гамма-випромінювання металом
- •Лабораторна робота № 6 визначення необхідних величин засобів захисту від іонізуючого випромінювання
- •Лабораторна робота № 7 визначення режиму просвічування
- •Товщина сталі, мм
- •Лабораторна робота № 8 підготовка об’єкта контролю до просвічування
- •Лабораторна робота № 9 розшифрування радіографічних знімків
- •Лабораторна робота № 10 виявлення дефектів капілярним методом
Рекомендована література
1. Румянцев С.В. Радиационная дефектоскопия /
С.В. Румянцев. – М.: Атомиздат, 1974.– 512 с.
2. Румянцев С.В. Типовые методики радиационной дефектоскопии и защиты / С.В.Румянцев, В.А.Добромыслов, О.И. Борисов.– М.: Атомиздат, 1979.– 200 с..
3. Троицкий В.А. Пособие по радиографии сварных соединений / В.А. Троицкий. – К.: ИЭС им. Е.О. Патона, 2000.– 266 с.
4. Паспорт “Прибор комбинированный для измерения ионизирующих излучений РКСБ-104” / РУВИ.4121.52.О001 ТУ.
Лабораторна робота № 2 bиmірювання питомої активності радіонукліду цезію-137
Мета роботи: навчитись вимірювати питому активність радіонуклідів
Програма роботи:
1) виміряти питому активність різних речовин і джерел;
2) встановити їхню придатність і безпечність.
Теоретичні відомості
Радіоактивний розпад ядер хімічних елементів відбувається за законом
(2.1)
де
– початкова кількість (в момент часу
)
ядер, які не розпались;
– стала
розпаду;
–
кількість
ядер, які не розпались, в момент часу
.
Інтенсивність
процесу радіоактивного розпаду
характеризують дві величини: період
піврозпаду
і середній час життя
радіоактивного ядра. Стала розпаду
є величиною оберненою середньому часу
життя ядра:
(2.2)
Активністю
А
нукліда в радіоактивному джерелі
називається величина, яка рівна відношенню
числа
ядер, які розпались, до часу
,
протягом якого відбувався розпад:
(2.3)
або
(2.4)
Вимірюється активність в беккерелях: 1 Бк – активність нукліду, при якій за 1 с відбувається один акт розпаду. До цих пір в ядерній фізиці застосовується і позасистемна одиниця активності нукліду в радіоактивному джерелі – кюрі: 1 Кі =
= 3,71010 Бк.
Активність джерела зменшується з часом із-за зменшення кількості ядер, які можуть розпадатись. Тим самим зменшується потужність експозиційної дози випромінювання і джерело -випромінювання стає непридатним для проведення дефектоскопічних робіт, але може ще становити небезпеку опромінювання організму. Тому регламентується питома активність, тобто активність радіоактивного матеріалу в одиниці маси, для різних радіонуклідів, зокрема для цезію-137.
Норми питомої активності радіонуклідів знаходяться в кожній санепідемстанції міністерства охорони здоров'я.
Обладнання: комбінований прилад для вимірювання іонізуючих випромінювань РКСБ-104 в упаковці, чиста вода, сипучі матеріали (пісок, зерно, проби грунту).
Хід роботи
1. Зняти задню кришку-фільтр приладу РКСБ-104 і встановити ручки кодового перемикача S4 (рис.1.2, рис.1.3) згідно табл. 2.1.
Таблиця 2.1 – Положення ручок кодового перемикача прилада РКСБ-104 для режиму питомої вимірювання активності радіонуклідів
Позначення ручок |
Положення ручок |
S 4.1 (нижній) |
“0” (вправо) |
S 4.2 |
“1” (вліво) |
S 4.3 |
“0” |
S 4.4 |
“1” |
S 4.5 |
“1” |
S 4.6 |
“0” |
S 4.7 |
“0” |
S 4.8 (верхній) |
“1” |
2. Встановити органи управління приладу РКСБ-104: перемикач S2 – у верхнє положення (“РАБ.”), а S3 – в нижнє положення (“х0,001-х0,001-х20”).
3. Заповнити вимірювальну кювету, якою служить половина упаковки, завідомо чистою у радіаційному відношенні водою до мітки-буртика всередині кювети і встановити прилад зверху на кювету впоперек її.
4.
Ввімкнути прилад тумблером S1, перевівши
його в положення “Вкл.”. Зробити 5
вимірювань, які відповідають власному
фону приладу (
),
і записати їх. Для зменшення загального
часу вимірювання після запису результату
чергового вимірювання варто короткочасно
вимикати прилад і вмикати знову. Після
запису всіх п'яти результатів вимкнути
прилад.
5.
Розрахувати середнє арифметичне фонових
результатів
і приладу за формулою
(2.5)
6. Вилити воду з кювети, осушити її і заповнити її досліджуваною речовиною (рідкою чи сипучою) до тієї ж мітки.
7.
Знову ввімкнути прилад, установити його
на кювету. Записати результати вимірювань
.
Розрахувати середнє арифметичне показів
приладу
за формулою:
(2.6)
8. За формулою
(2.7)
визначити
величину питомої активності
радіонукліду цезій-137 (в беккерелях на
кілограм) в речовині, де
– коефіцієнт перерахунку для нижнього
положення ручки S3.
Для
одержання значення питомої активності
радіонукліду (в кюрі на кілограм)
результат розрахунку за формулою (2.7)
треба помножити на
:
(2.8)
9.
Якщо табло переповниться (перед числом
появляється символ “
”,
вимірювання слід повторити при верхньому
положенні тумблера S3. У цьому випадку
при розрахунку величини питомої
активності радіонукліду 137Cs
в формулу (2.7) слід підставити значення
= 200.
10. Порівняти питому активність різних речовин та зробити висновок.
Контрольні питання
1. Що таке закон радіоактивного розпаду?
2. Як залежить активність радіоактивного джерела від констант розпаду?
3. У яких одиницях вимірюється активність джерел іонізуючого випромінювання.
4. Чому від активності джерела залежить потужність випромінювання?
5. Що таке питома радіоактивність?
Рекомендована література
1. Тимофеева Т.И. Курс физики / Т.Й. Тимофеева – М.: Высшая школа, 1965. – 460 с.
2. 1. Румянцев С.В. Радиационная дефектоскопия /
С.В. Румянцев. – М.: Атомиздат, 1974.– 512 с.
