- •Лекція 1 Тема: Основи біомеханіки та біоакустики
- •Елементи механіки.
- •Закони механіки і тіло людини.
- •Механічні властивості кісток.
- •М’язи. Робота м’язів.
- •Біофізика зовнішнього дихання.
- •Механічні властивості в легенях.
- •Тканини кровоносних судин
- •Звукові хвилі.
- •Характеристика слухового відчуття.
- •Аудіометрія.
- •Звукові методи діагностики.
- •Ультразвук.
- •Інфразвук. Вібрації.
- •Лекція 2
- •Основні поняття реології.
- •Ньютонівські і неньютонівські рідини. Кров.
- •Методи визначення коефіцієнта в'язкості.
- •Основи гемодинаміки.
- •Умова неперервності струмини.
- •Рух рідини у трубках із пружними стінками.
- •Судинна система
- •Основні гемодинамічні показники.
- •Біофізика кровообігу.
- •Лекція 3 Тема: Електричні властивості клітин, тканин та деякі методи реєстрації медичної і біологічної інформації. Електропровідність біологічних тканин і рідин.
- •Електрографія. Фізичні основи електрокардіографії.
- •Імпеданс біологічних тканин.
- •Предмет загальної та медичної електроніки
- •Основні групи електронних медичних приладів та апаратів
- •Надійність медичної апаратури
- •Загальна схема зняття, передачі та реєстрації медико-біологічної інформації
- •Медична електронна апаратура для реєстрації біопотенціалів серця
- •Біопотенціали
- •Біопотенціали дії
- •Проведення біопотенціалів по нервових і м'язових волокнах
- •Електрокардіографія
- •Електрокардіограма
- •Апаратура для реєстрації та спостереження електричної активності серцевої діяльності
- •Блок-схема електрокардіографа
- •Перспективи розвитку апаратури і методів електрокардіографії
- •Практичні проблеми запису екг. Артефакти
- •Основи електроплетизмографїї
- •Біофізичні основи методу електроплетизмографії
- •Лекція 4 Тема: Фізичні онови методів електролікування
- •Науково-методичне обґрунтування:
- •Виховні цілі:
- •Між предметна інтеграція.
- •План та організаційна структура.
- •Зміст лекції.
- •Постійний електричний струм. Гальванотерапія.
- •Імпульсні струми
- •Постійне електричне поле високої напруги
- •Струми вч, увч, нвч.
- •Магнітотерапія
- •Матеріали активізації студентів.
- •Матеріали для самопідготовки.
- •Медицина і фізика: елементи фахової компетентності
- •Фрейм додаткової інформації
- •Лекція 5 Тема: Елементи квантової механіки. Індуковане випромінювання. Лазери. Індуковане випромінювання
- •Рівноважна та інверсна заселеність
- •Будова та принцип дії лазера
- •Застосування лазерів у медицині.
- •Лекція 6 Тема: Теплове випромінювання біологічних об’єктів. Термографія.
- •Закон Кірхгофа
- •Закон випромінювання Планка
- •Закон Стефана—Больцмана
- •Закон зміщення Віна
- •Випромінювання Сонця
- •Інфрачервоне випромінювання
- •Ультрафіолетове випромінювання
- •Лекція 7
- •Оптичні методи дослідження медико-біологічних систем.
- •Історія відкриття явища просвітлення оптики, праці о. Смакули
- •Інші застосування явища інтерференції світла
- •Голографія та її застосування в медицині
- •Колориметрія.
- •Нефелометрія
- •Рефрактометрія
- •Волоконна оптика. Ендоскопія
- •Поляриметрія
- •Поляризаційний мікроскоп
- •Люмінесцентний мікроскоп
- •Око як оптична система
- •Формування зображення предметів в оці
- •Акомодація
- •Механізм зорового сприйняття
- •Денне та сутінкове бачення
- •Чутливість ока
- •Поле зору
- •Кольорове бачення
- •Недоліки ока
- •Лекція 8 Тема: Рентгенівське випромінювання. Методи рентгенівської діагностики в терапії. Історія відкриття рентгенівських променів, праці і. Пулюя
- •Природа рентгенівських променів і методи їх отримання
- •Гальмівне рентгенівське випромінювання
- •Характеристичне рентгенівське випромінювання, його природа. Закон Мозлі
- •Застосування рентгенівського випромівання в медицині
- •Методи рентгенодіагностики
- •Рентгеноскопія
- •Флюорографія (рентгенофлюорографія)
- •Рентгенографія
- •Е лектрорентгенографія
- •Підсилювачі рентгенівського зображення
- •Рентгенотелебачення
- •Рентгенотерапія
- •Рентгенівський структурний аналіз в медико-біологічних дослідженнях
- •Променеві навантаження на медичний персонал при рентгенодіагностичних дослідженнях
- •Деякі факти реакції крові на опромінення
- •Опромінення малими дозами великих груп людей
- •Латентний період - час виявлення в організмі порушень, викликаних радіацією
- •Проблеми ризику, пов'язаного із радіаційною дією
- •Комп'ютерна томографія
- •Лекція 9
- •Елементи фізики атомного ядра
- •Радіоактивність
- •Закон радіоактивного розпаду. Активність
- •Види радіоактивного розпаду
- •Біологічна дія іонізуючого випромінювання
- •Дозиметрія іонізуючого випромінювання
- •Використання ядерних випромінювань у медицині
Характеристика слухового відчуття.
Тони, які сприймає вухо людини, відрізняються висотою, тембром та гучністю. Це суб'єктивні характеристики звуку.
Гучність звуку залежить від його інтенсивності та частоти. Тони з різною частотою зумовлюють у якісно різні звукові відчуття. Якість звуку, що визначається частотою його коливань, називається висотою тону; чим більша частота звуку, тим вищий тон. Висота тону залежить від ступеня напруги голосових зв'язок, їхньої форми, довжини коливної частини.
Тембр звуку визначається його частотним складом, тобто залежить від кількості обертонів та їх інтенсивності. Тембр — це забарвлення звуку, яке створюється в порожнинах гортані, носа, грудей та в дихальному горлі. Кожна з цих порожнин діє як резонатор, підсилюючи характерні для певної людини частоти, створюючи індивідуальний тембр.
Чутливість вуха характеризує його здатність до адаптації і залежить від частоти та інтенсивності (сили) звуку. Чутливість вуха людини максимальна в інтервалі частот 1000-3000 Гц і характеризується порогом чутності.
Поріг чутності — це мінімальна інтенсивність (сила) звуку за цепної частоти, яка сприймається вухом людини. Для отологічно нормального слуху поріг чутності І0 = 10-12 Вт/м2, якщо частота звуку - 1 кГц, а відповідний звуковий тиск р0 = 2х10-5 Па. Інтенсивність звуку (звуковий тиск), за якої вимикає у вусі людини відчуття болю, називають порогом больового відчуття.
Іб = 10 ВТ/м2, рб = 63 Па
Відношення порогу больового відчуття до порогу чутності за частоти 1 кҐЦ становить: Іб/І0 = 10/10-12 = 1013
Аудіометрія.
Для вимірювання рівня гучності звуку його порівнюють з еталонним звуком частотою 1 кГц Криві рівної гучності (ізофони) - це лінії, які відображають залежність рівнів Інтенсивності від частоти звуків, що сприймаються вухом людини як рівногучні зі звуком частотою 1 кГц.
Гучність у кожному випадку визначається так: за допомогою звукового генератора одержують звук з частотою 1000 Гц, змінюють його інтенсивність доти, доки не виникне слухове відчуття, аналогічне до відчуття, зумовленого досліджуваним звуком. Відрахована на шкалі приладу гучність у фонах (для частоти 1000 Гц) — це гучність досліджуваного звуку.
Внаслідок втрати слуху крива порогу чутності розмістяться вище, ніж для отологічно нормального слуху. Це пояснюється тим, що поріг чутності хворого відповідає більшому слуховому тискові (інтенсивності) звуку. Чим гірший слух, тим вищий поріг чутності. Різниця рівній чутності в децибелах МІЖ патологією та нормою називається втратою слуху.
Для оцінюваним втрати слуху будують аудіограму. Аудіограма - це графік, що відображає поріг чутності при різних частотах. Для запису аудіограми використовують аудіометр.
Аудіометр — це звуковий генератор, який видає чисті тони з різною частотою та інтенсивністю. Напруга на нього подається від мережі через блок живлення. Перемикачем змінюють фіксовану частоту гармонічних коливань у діапазоні 125-8000 Гц. Рівень інтенсивності звуку змінюють регулятором з інтервалом 5дБ на кожній частоті у діапазоні від 10-110 дБ. У навушниках електричні коливання перетворюються в звукові. Перемикач навушників дає змогу подавати сигнал окремо на праве і ліве вухо.