Деякі факти реакції крові на опромінення

При певних рентгенологічних дослідженнях (стравохід, шлунок, кишечник, органи грудної клітки і тазу) відбувається опромінення значної частини активного кісткового мозку. Розподіл активного кісткового мозку в скелеті дорослої людини наведено в табл.

Частина скелету	Кістки	Кількість активного кісткового мозку, г	% загальної кількості активного мозку
Череп	Нижня щелепа	140,0	13,0
Плечовий пояс	Лопатки, ключиці верх і середина плечової кістки	85,0	8,0
	Шийні хребці	35,0	3,5
Грудна клітка	Грудина	25,0	2,5
	1-12 ребра	85,5	8,5
	Грудні хребці	150,0	14,0
Тазовий пояс	Поясничні хребці	115,0	11,0
	Хрестові хребці	150,0	14,0
	Кістки тазу, кобчик, верх і середина кістки стегна	270	26,0
Всього		1055,0	100,0

Експерименти на тваринах. В цих експериментах проводи­ли одноразове опромінення експозиційною поверхневою дозою 5 Р, дворазове і триразове опромінення - по 5Р і чотириразове опромінення -5 + 5 + 5 + 25 Р. Повторне опромінення проводилось через місяць після попереднього. При експози­ційних поверхневих дозах 5, 10, 15 і 40 Р поглинуті кістково-мозкові дози становили відповідно 9, 18, 27 і 72 Р.

У результаті цитогенетичного аналізу клітин кісткового мозку встановлено, що починаючи з разової кістково-мозкової дози 9 Р і більше при дрібному опроміненні відбувається стійка вірогідна зміна числа хромосомних аберацій, що може бути передвісником розвитку лейкозу. Тому не є випадковим вибір допустимої дози 2 Р/рік (2 бер/рік) для осіб, які працюють з джерелами іонізуючих випромінювань.

Рентгенологічні обстеження людей. Діти проходили рентгенологічне обстеження з приводу природженого пороку серця (катетеризація серця), причому поверхнева експозиційна доза опромінення в області грудної клітки становила 30-40 Р. Проводився аналіз клітин лімфоцитів периферійної крові цих дітей до і після рентгенологічного дослідження. До рентгенологічних обстежень тільки в окремих випадках були виявлені спонтанні хромосомні аберації. Після обстежень в усіх випадках з'явились одноударні хромосомні зміни. Збільшення поглинутої

дози спонукає до збільшення хромосомних аберацій в лімфоцитах периферійної крові дітей: при опромінені лімфоцитів периферійної крові в дозі 5 і 6 рад було помічено 0,16 % аберацій. При дозі 12 рад - 0,5 %, при дозі 24 рад 0,62 % аберацій.

Аналіз хромосомних аберацій в периферійній крові у дорослих, що проходили рентгенологічні обстеження органів грудної клітки, стравоходу і шлунку, показав, що при поверхневих експозиційних дозах 0,7 Р і більше надлишок над контролем хромосомних аберацій складав відповідно від 3 до 11% при дослідженні стравоходу і шлунку. Таким чином, навіть при відносно малих дозах опромінення (0,7 Р) під час рентгено­логічних обстежень внутрішніх органів відбувається помітне збільшення числа хромосомних аберацій. Зв'язок між поверхневою експозиційною дозою Д) і числом хромосомних аберацій х через 72 години після опромінення описується лінійним рівнян­ням такого типу:

х = 4,91 + 0,19 D₀ - для органів грудної клітки,

х = 24 + 0,33 D₀- для шлунку.

Хромосомні аберації утворюються і в результаті дії інших, крім рентгенівських, іонізуючих випромінювань.