1.2.6. Загальні правила цитування та посилання на використані джерела

Посилання в тексті роботи слід зазначати порядковим номером за переліком посилань, виділеним двома квадратними дужками, наприклад, ".. .у працях [1-7]...".

При цитуванні текст цитати починається і закінчується лапками і наводиться в тій граматичній формі, в якій він поданий у джерелі. Цитування повинно бути повним, без довільного скорочення і перекручень думок автора. Пропуск слів, речень, абзаців допускається без перекручення авторського тексту і позначається трьома крапками. Кожна цитата супроводжується посиланням на джерело. При непрямому цитуванні слід бути гранично точним у викладенні думок автора і давати відповідні посилання на джерело.

1.2.7. Додатки

Додатки оформлюють як продовження роботи на наступних її сторінках, розміщуючи їх у порядку появи посилань у тексті. Кожен додаток повинен починатися з нової сторінки. Додаток повинен мати заголовок, надрукований угорі малими літерами з першої великої симетрично тексту. Посередині рядка над заголовком малими літерами з першої великої друкується слово "Додаток " і велика літера, що позначає додаток.

Додатки слід позначати послідовно великими літерами української абетки, за винятком літер Г, Є, І, Ї, Й, О, Ч, Ь, наприклад, "Додаток А".

Текст кожного додатка за необхідності може бути поділений на розділи й підрозділи, які нумерують у межах кожного додатка, наприклад: А.2 - другий розділ додатку А.

Ілюстрації, таблиці і формули нумерують у межах кожного додатка, наприклад: Рис. Д. 1.2.

Розділ 2 План і методика виконання курсовоГо проекту

2.1. План курсового проекту

Зміст

Вступ

Розділ 1 ОСОБЛИВОСТІ АДАПТИВНОЇ СИСТЕМИ ЗЕМЛЕРОБСТВА ГРУНТОВО- КЛІМАТИЧНОЇ ЗОНИ УКРАЇНИ, ЩО ДОСЛІДЖУЄТЬСЯ

1.1 Характеристика агрокліматичних та ґрунтових умов.

1.2. Особливості розміщення парів і культур у сівозмінах.

1.3. Особливості обробітку ґрунту в сівозмінах.

1.4. Особливості систем удобрення в сівозмінах.

1.5. Особливості боротьби з найбільш поширеними бур’янами сівозмін.

1.6. Сучасний стан землеробства та напрями його екологічної стабілізації.

Розділ 2 ПРОЕКТУВАННЯ, ВПРОВАЖДЕННЯ ТА ОСВОЕННЯ ГРУНТОЗАХИСНИХ СІВОЗМІН

2.1. Особливості побудови ґрунтозахисних сівозмін досліджуваної зони України

2.2. Проектування ґрунтозахисної сівозміни.

2.3. Складання плану удобрення культур в ґрунтозахисні сівозміні.

2.4. Система обробітку ґрунту та боротьби з бур’янами сівозміни.

2.5. Розрахунок ґрунтозахисної ефективності сівозміни.

ВИСНОВКИ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ ПО ПІДВИЩЕННЮ ГРУНТОЗАХИСНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ СІВОЗМІН ТА ВИРІШЕННЮ ЕКОЛОГІЧНИХ ЗАВДАНЬ АГРОЛАНДШАФТУ

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

ДОДАТКИ

2.2. Методика виконання курсового проекту

Вступ

Студент має показати розуміння необхідності вирішення екологічних проблем в умовах розвитку сучасних систем землеробства. Дати оцінку сучасному комплексу агротехнічних, меліоративних , організаційних заходів, що використовується в землеробстві Україні. Пояснити екологічний аспект значення сівозмін. Вказати прізвища науковців (вітчизняних та іноземних), які зробили значний внесок у розвиток даної теми. Бажано сформулювати цілі і завдання власного дослідження у межах курсового проекту.

Розділ 1 Особливості адаптивної системи землеробства грунтово-кліматичної зони України, що досліджується

За літературними даними в розділі необхідно висвітлити агроекологічне обґрунтування зональності систем землеробства та охарактеризувати місце розташування, кліматичні умови, ґрунтовий покрив досліджуваної грунтово-кліматичної зони.

При описанні агрокліматичних умов подають дані про сонячну радіанію,ФАР; тепло забезпеченість земель; оцінка умов перезимівлі рослин; оцінка вологозабезпеченості території та повітряного режиму; оцінка посухи. Характеризують вплив кліматичних умов на процеси ґрунтоутворення.

При оцінці ґрунтових умов необхідно відмітити характер поверхні досліджуваної території, а також основні чинники, що визначають особливості рельєфу. Бажано вказати рівень залягання підгрунтових вод, їх мінералізацію. Визначають закономірності розміщення ґрунтів за рельєфом, розвиток ерозійних процесів.

Наводять характеристику основних генетичних типів ґрунтів: їх мінералогічний, хімічний, гранулометричний склад, будову. Вказують особливості розміщення порід за елементами рельєфу, їх зв’язок із розвитком ерозійних процесів.

Відмічають вплив рослин на розвиток ґрунтів даної території. Зазначають, які сільськогосподарські культури є найбільш поширеними в нинішній час, їх роль у формуванні гумусного стану, структури ґрунту, захисті ґрунтів від ерозії.

В розділі висвітлюються особливості розміщення парів і культур у сівозмінах. Визначають особливості оптимізації розміщення сільськогосподарських культур. Вказують особливості та основні вимоги формування сівозміни в зазначеній грунтово-кліматичній зоні. Наводять культури, які є провідними та вказують основні напрями сільського господарства досліджуваної зони.

Наступним є висвітлення питання особливостей обробітку грунту в сівозмінах. Студент обґрунтовує основне завдання обробітку грунту в найбільш поширених сівозмінах досліджуваної грунтово-кліматичної зони. Та пояснює особливості сучасних систем обробітку грунту.

В наступному розділі необхідно зазначити особливості систем удобрення в сівозмінах для певної грунтово-кліматичної зони (Степу, Лісостепу, Полісся). Проаналізувати види, форми, строки , способи та співвідношення внесення добрив, які е оптимальними в даних умовах. Аналізують режим органічної речовини ґрунту та його вплив на біогенність грунтів

Необхідно вказати особливості боротьби з найбільш поширеними бур’янами наведених сівозмін. Відмітити біологічні особливості бур’янів зазначеної грунтово-кліматичної зони (Степу, Лісостепу, Полісся) та їх біологічну і виробничу характеристику. Навести агротехнічні, біологічні та хімічні заходи боротьби з бур’янами.

Завершенням Ι розділу курсового проекту є оцінка ерозійної безпеки і еро

дованості грунтів та відповідність сучасного землеробства досліджуваної грун

товоклиматичної зони вимогам охорони природи. Студент повинен проаналізу-

вати сучасний стан землерабства (Степу, Лісостепу, Полісся) та запропону-

вати напрями його екологічної стабілізації.

Розділ 2 Проектування, впровадження та освоення

грунтозахисних сівозмін

Ерозія ґрунтів є найсуттєвішим фактором зниження продуктивності земельних ресурсів і деградації агроландшафтів в Україні. Науково-обгрунтованою основою формування екологічно сталих агроландшафтів в Україні визнано ґрунтозахисну систему землеробства з контурно-меліоративною організацією території (КМОТ). Курсовий проект перед кожним студентом ставить індивідуальне завдання по вирішенню проблеми ґрунтозахисного облаштування зазначеної території схилових земель ( Лісостепу, Степу, Полісся).

Особливості побудови ґрунтозахисних сівозмін досліджуваної зони України. При написнанні другого розділу курсового проекту необхідно пояснити необхідність використання ґрунтозахисних сівозмін, пояснити їх функції та вказати основні вимоги при складанні ґрунтозахисних сівозмін в розрізі зазначеної грунтово-кліматичної зони.

Студент повинен дати оцінку сільськогосподарським культурам по впливу на грунти наведеним у індивідуальному завданні (проаналізувати ґрунтозахисну здатність сільськогосподарських культур; оцінити якісний склад культур та кількість рослинних решток, що вони залишають; ступінь симбіотичної та асоціативної азотфіксації сільськогосподарських культур; проаналізувати вплів культур на складання та структурно-агрегатний склад грунту; дати оцінку рослин за характером впливу на водний режим грунту; фітомеліоративний та фітосанітарний вплив рослин на грунт).

Дати грунту характеристику за основними показниками родючості(фізико-хімічними,водно-фізичними,агрохімічними). Проаналізувати можливість розвитку рослин на грунті з врахуванням умов індивідуального завдання.

Проектування ґрунтозахисної сівозміни. Методика складання схем сівозміни містить наступні пункти: встановлення розміру і кількості полів; визначення кількості полів під кожну культуру; визначення складу зібраних полів, якщо такі є у сівозміні; підбір попередників для найбільш цінних культур; підбір покривної культури для багаторічних трав, якщо у сівозміні передбачено їх вирощування; розміщення культур, що залишились по кращих попередниках; складання ланок та з’єднання їх між собою у схему забезпечуючи найбільш ефективне використання після дії пару і багаторічних трав; у сівозмінах з проміжними культурами визначають місце для їх сівби; встановлюють тип і вид сівозміни та складають ротаційну таблицю. Данні представляють у вигляді таблиці (Додаток Б,В).

Складання плану удобрення культур в ґрунтозахисній сівозміні. Студент розраховує дози N, P₂O₅ та K₂O у кг діючої речовини на запланований врожай на 1 га і на всю площу, норму добрив в туках на 1 га і всю площу під досліджувану культуру. Данні про запланований врожай сільськогосподарських культур студент бере з літературних довідників враховуючи умови індивідуального завдання .Необхідно вибрати найкращі форми, строки і способи внесення добрив під культуру. Обґрунтувати необхідність внесення органічних добрив та запропонувати їх дози. Добрива підбираються студентами з урахуванням зони вирощування, біологічних особливостей культури і її попередників. Данні представляють у вигляді таблиці (Додаток Г) та пишуть пояснювальну записку (обгрунтування), щодо розміщення добрив.

Система обробітку ґрунту та боротьби з бур’янами сівозміни. Необхідно описати особливості технології вирощування досліджуваних культур, скласти системи основного, передпосівного і післяпосівного обробітку ґрунту з урахуванням стану поля (рослинні рештки, видовий склад і ступінь засміченості), ґрунтових і агрокліматичних умов і біологічних особливостей культури. Обґрунтувати вибір систем обробітку (Додаток Д) , а також запропонувати методи боротьби з бур’янами.

Розрахунок ґрунтозахисної ефективності сівозміни . Залежно від покриву поверхні поля сільськогосподарські культури забезпечують різну ґрунтозахисну ефективність. Остання зменшується із збільшенням крутості схилів.

Ґрунтозахисну ефективність сівозміни визначають за допомогою формули:

Гзс = /Зк₁×Пв₁/+/Зк₂×Пв₂/+… +Зк_n×Пв_n/100

Гзс - ґрунтозахисна ефективність сівозміни, %;

Зк-грунтозахисна ефективність культури /1,2…n/в сівозміні,%;

Пв-питома вага культури /1,2…n/в сівозміні,%;

Таблиця 2.1

Ґрунтозахисна ефективність сільськогосподарських культур

залежно від крутості схилу

Сільськогосподарська культура та агрофон	Ґрунтозахисна ефективність, % за різної крутості схилу, градусів
	3	6	9
Багаторічні трави	95	94	84
Озимі на зерно	82	77	68
Коноплі, ярий ячмінь на зерно,	50	46	41
Однорічні трави, горох	47	42	37
Цукрові буряки	47	-	-
Просо,овес	42	36	32
Гречка	39	35	31
Соняшник	37	34	-
Кукурудза на зерно і силос	35	32	-
Картопля	32	28	-
Пар чорний	0	0	0
Стерня озимих культур	51	45	39
Стерня ярих звичайної рядкової сівби	25	23	21

Після розрахунку ґрунтозахисної ефективності сівозміни, проаналізувати відповідність співвідношення культур залежно від крутизни схилу в сівозміні індивідуального завдання з оптимальним співвідношенням культур залежно від крутизни схилу (табл.2.2).

Таблиця 2.2

Оптимальне співвідношення культур залежно від крутизни схилу

Крутизна схилу	Співвідношення культур,%
	просапні	однорічні суцільного посіву	багаторічні трави
1	70-80	20-30	-
1-5	40-60	40-60	-
5-8	20-30	40-60	-
8-12	-	40-60	20-30
12	-	20-30	70-80

На підставі одержаних результатів в кінці роботи необхідно дати висновки та рекомендації по підвищенню ґрунтозахисної ефективності сівозмін та вирішенню екологічних завдань агро ландшафту.

Закінчується робота списком використаної літератури, що наводиться у алфавітному порядку прізвищ перших авторів чи заголовків книги (якщо книгу складено колективом авторів). Вказують прізвище та ініціали автора, назву статті, назву журналу (газети), місце видання, рік видання, номер журналу (дату видання газети), сторінки.