4. Прохідність, стійкість, плавність руху та тягово-зчіпні властивості колісних тракторів і автомобілів

До основних характеристик ходової частини машини, які в процесі експлуатації мають найбільше значення, належать прохідність, стійкість і плавність руху.

Під прохідністю машини розуміють її здатність виконувати технологічні процеси у різних природних і ґрунтово-кліматичних умовах.

За прохідністю машини поділяють на дві групи: звичайної (нормальної) і підвищеної прохідності.

Колісні машини, у яких з чотирьох коліс ведучими є два, належать до машин звичайної прохідності, а машини з усіма ведучими колесами до підвищеної.

Прохідність машин характеризується тягово-зчіпними властивостями, середнім тиском рушіїв на ґрунт, захисними зонами при русі трактора у міжряддях просапних культур, колією і вертикальним просвітом.

Середній тиск на ґрунт колісного рушія залежить від типу шин, тиску повітря у них, навантаження на колеса. Цей показник дуже важливий, оскільки при відповідних умовах високий середній тиск рушія на ґрунт призводить до небажаного ущільнення і руйнування його структури, а також зниження урожайності.

До прохідності сільськогосподарських тракторів, крім загальних, становлять також спеціальні агротехнічні вимоги. Основне, що повинні задовольняти всі універсально-просапні трактори – прохідність їх у міжряддях просапних культур без пошкодження рослин, яка характеризується вертикальним просвітом, колією і захисними зонами. Колія і просвіт, крім того, зумовлюють прохідність машин на дорогах та їх стійкість.

Вертикальний просвіт – відстань від ґрунту до нижніх точок машин, розміщених переважно під переднім або заднім мостом. Розрізняють дорожній та агротехнічний просвіти (рис. 9).

Агротехнічний просвіт універсально-просапних тракторів визначається висотою рослин, що обробляються, з урахуванням певної можливості щодо їх підгинання. Колісні універсально-просапні трактори обробляють як низько-, так і високостеблові культури, тому межі їх вертикального просвіту досить великі (475 – 850 мм), а в деяких марках тракторів його можна регулювати.

Рис. 9. Елементи прохідності трактора:

, – агротехнічний і дорожній просвіти; – колія; , – відповідно внутрішня і зовнішня захисні зони; – ширина міжряддя; – ширина профілю шини

Колія – відстань між осьовими лініями, які проведені через середини профілів шин. У тракторах загального призначення вона рівна ширині захвату машини, щоб забезпечити стійкий рух у горизонтальній площині, в універсально-просапних тракторах регулюється відповідно до ширини міжрядь (45, 60, 70 і 90) і повинна бути пропорційна ширині міжрядь.

При переїздах або на транспортних роботах колія повинна забезпечувати стійкість трактора і безпечне пересування. Регулювання колії поділяють на ручне та з використанням енергії двигуна, а за характером зміни розміру – на ступінчасте і безступінчасте.

Зміна ширини колії задніх ведучих коліс здійснюється двома способами: переміщенням маточин з колесами на кінцях півосей і перестановкою коліс з випуклими дисками при нерухомо закріплених маточинах.

Зміну ширини колії передніх коліс проводять за допомогою наконечників, переміщуючи їх всередині трубчастої передньої осі.

Для оцінки прохідності трактора у міжряддях є внутрішні й зовнішні захисні зони, які являють собою відстань по горизонталі від середини рядка до крайнього обрізу колеса (рис. 9).

Щоб забезпечити необхідні захисні зони під час руху у вузьких міжряддях, обмежують ширину коліс трактора (найчастіше ведучих).

Плавність руху машини – це здатність до послаблення поштовхів, ударів і вібрацій, які виникають під час руху. Вона позитивно впливає на фізичний стан і здоров’я людини, продуктивність і економічність роботи, безпеку руху та довговічність машини. Недостатня плавність руху негативно позначається на тягових властивостях трактора й агротехнічних показниках, особливо при роботі з начіпними сільськогосподарськими машинами.

Плавність руху залежить від характеру і величини збуджуючих сил, які спричинюють коливання, загальної компоновки трактора та окремих його конструктивних особливостей, переважно системи підресорювання і, нарешті, майстерності водіння. Щоб зменшити частоту коливання сидіння порівняно з коливанням заднього моста, сучасні трактори обладнані підресореним сидінням.

Стійкість машин характеризує здатність працювати вздовж і впоперек схилів, а також здійснювати повороти без перекидання, сповзання або заносу. Від стійкості машин залежить безпека праці і руху.

Оцінюють стійкість машин у статичному стані величинами кутів поздовжнього уклону (підйому) і поперечного уклону, на яких загальмований трактор або автомобіль без причепа і робочих машин може стояти не перекидаючись.

Граничний статичний кут підйому для універсально-просапних колісних тракторів становить , самохідних шасі – , автомобілів – .

Допустимий статичний кут поперечного уклону становить: для колісних тракторів з налагодженням на основний розмір колії , для вантажних автомобілів – , легкових – .