- •© Сумський національний аграрний університет, 2011 р.
- •2. Рушій та підвіска гусеничних тракторів
- •3. Способи та механізми повороту гусеничних машин
- •4. Технічне обслуговування ходової частини гусеничних тракторів
- •Контрольні запитання
- •Список використаних джерел
- •Трактори і автомобілі
- •Денної форми навчання
2. Рушій та підвіска гусеничних тракторів
Гусеничний рушій (рис. 1) складається з двох однакових частин, кожна з яких має напрямне колесо 1 з натяжним 3 і амортизуючим 6 пристроєм, підтримуючі ролики 7, опорні котки 11, ведуче колесо (зірочка) і гусеничний ланцюг (гусениця). Гусеничний ланцюг складається з окремих ланок 12, з’єднаних шарнірами. Він охоплює ведучу зірочку, напрямне колесо, опорні котки і підтримуючі ролики, утворюючи гусеничний обвід.
Під дією крутного моменту, що передається до ведучої зірочки, гусениця, перемотуючись, розстеляється перед опорними котками у вигляді безкінечних рейок. Зусилля, яке виникає від взаємодії гусениць з ґрунтом, діє на несучу систему трактора і приводить її у рух, при цьому котки 11 з каретками 9, на яких вони кріпляться, перекочується по гусеницях. Підтримуючі ролики 7 зменшують провисання гусениці і запобігають боковому її розхитуванню під час руху. Напрямне колесо 1 з натяжним 3 та амортизуючими пристроями 6 дає змогу відновити натяг гусениць, яка поступово витягується через зношування шарнірного з’єднання. При наїзді на перешкоду відбувається зміна форми гусеничного обводу, яка компенсується пружним ходом натяжного пристрою у межах деформації пружини амортизатора, зменшуючи лобові поштовхи на ходову систему і попереджаючи виникнення надмірних зусиль, що можуть спричинити поломку деталей трактора.
Рис. 1. Схема гусеничного рушія трактора Т-150:
1 – напрямне колесо; 2 – колінчаста вісь; 3 – циліндр натяжного механізму; 4 – палець гідроамортизатора; 5 – пружини каретки; 6 – амортизуючий пристрій натяжного механізму; 7 – підтримуючий ролик; 8 – ведуче колесо (зірочка); 9 – балансирні каретки; 10 – гідроамортизатор; 11 – опорні котки; 12 – ланка гусениці
За конструкцією шарнірів гусениці поділяють на відкриті і закриті. Перевагою перших є простота виготовлення, других – їх довговічність.
За способом виготовлення ланок гусениці бувають литими і штампованими.
Ведуче колесо (зірочку) виготовляють у вигляді маточини з відлитим як одне ціле зубчастим вінцем. Кількість зубців ведучого колеса інколи непарне, а крок менше вдвічі, ніж крок ланок гусениці. Таке співвідношення зменшує зношування зубців і ланок.
Натяжний пристрій призначений для натягування гусеничного ланцюга.
За способом регулювання натяжні пристрої поділяють на механічні й гідравлічні. У першому випадку натяг регулюють обертанням гайки натяжного пристрою, у другому – нагнітанням за допомогою шприца у робочу порожнину натяжного пристрою мастила при натягуванні гусениці і видалення його через спеціальний пристрій при послабленні натягу.
У гідравлічному натяжному пристрої (рис. 2) шток 9 шарнірно з’єднаний з цапфою напрямного колеса, а циліндр 12 через проміжну ланку 13 – з натяжним болтом пружинного амортизатора. Такий зв’язок забезпечує попереднє зусилля в амортизаторі при невеликих розмірах пружин.
Амортизуючий пристрій 14 напрямного колеса (рис. 2, в) складається з двох циліндричних пружин, стиснений гайкою на натяжному болту.
Підтримуючий ролик 1 з гумовими бандажами обертається на двох шарикопідшипниках, надітих на вісь 5. Кількість підтримуючих роликів залежить від довжини машини і, як правило, їх не менше двох на кожний бік.
Рис. 2. Складальні одиниці гусеничного рушія трактора Т-150:
а – підтримуючий ролик; б – натяжний пристрій; в – амортизуючий пристрій напрямного колеса; 1 – підтримуючий ролик; 2 – кронштейн ролика; 3 – ущільнення; 4 – корпус ущільнення; 5 – вісь ролика; 6 – напрямне колесо; 7, 8 – відповідно зовнішній і внутрішній підшипники; 9 – шток натяжного пристрою; 10 – колінчаста вісь; 11 – втулки; 12 – циліндр натяжного пристрою; 13 – проміжна ланка; 14 – амортизуючий пристрій; 15 – маслянка; 16 – пластинчастий клапан
Опорні котки призначені для перекочування остова по гусеничному ланцюгу і передачі маси машини на ґрунт. Розміри, кількість і конструкція опорних котків визначаються призначенням гусеничної машини, конструкціями гусениць і підвіски. Опорні котки виготовляють одинарними або здвоєними, литими чи штампованими. На тракторах з пружною підвіскою котки 14 (рис. 3, б) встановлені на шпонках 10 попарно на осі 13, яка обертається у конічних підшипниках балансира 2 (рис. 3, а) каретки.
Підвіска трактора Т-150 пружна, балансирна, утворена чотирма каретками, які складаються з двох однакових балансирів 2.
Балансири каретки встановлені на цапфах 4, запресованих у кронштейн. Від осьового переміщення вони утримуються опорними шайбами 7 і болтами 6. Для зменшення коливань на передніх балансирах встановлено гідравлічні амортизатори.
Загальна будова гусеничного рушія з напівжорсткою підвіскою аналогічна будові рушія з пружною підвіскою, крім того, що опорні котки об’єднані у візок, а не балансирну каретку.
Рис. 3. Підвіска трактора Т-150:
а – каретка підвіски; б – опорний коток; 1 – кронштейн цапфи; 2 – балансир; 3 – прокладка; 4 – цапфа; 5 – пробка; 6 – болт; 7 – шайба; 8 – втулка; 9 – кришка; 10 – призматична шпонка; 11 – корпус ущільнення; 12 – ущільнення; 13 – вісь котка; 14 – опорний коток
