4. Провести діагностичний аналіз системи управління на підприємстві. Визначити ланки, вертикальні та горизонтальні зв’язки, що відображають "стратегічну частину" системи управління

Результативність господарювання на підприємстві великою мірою залежать від якості чинної системи управління персоналом. Під системою управління розуміють багатовекторну діяльність відповідних відділів підприємства, галузевих органів та органів центральної виконавчої влади, вона охоплює низку функціональних підсистем.

Функціональні підсистеми управління персоналом на ПСП «Нове життя» включають:

1. Умови праці:

• виконання умов психофізіології, ергономіки та технічної естетики праці, тобто праця повинна відповідати психологічним та фізіологічним умовам, поведінка та рух органів людини при роботі повинна забезпечити зручність та комфорт, підвищувати продуктивність праці та зменшувати затрати людської енергії;

• охорона праці і техніка безпеки – праця, яка виконується людиною повинна відповідати всім вимогам та нормам безпеки ;

• охорона довкілля – роботи, які виконуються, продукція, яка випускається, повинна бути безпечною для експлуатації та навколишнього середовища;

2. Трудові відносини:

• аналіз і регулювання групових та особистих взаємовідносин;

• відносини керівництва;

• управління конфліктними ситуаціями;

• соціально-психологічна діагностика;

• взаємодія керівників із профспілками;

2. Оформлення та облік кадрів:

• оформлення та облік приймання, звільнення і переведення;

• інформаційне забезпечення;

• професійна орієнтація;

• забезпечення зайнятості;

2. Розвиток трудового потенціалу:

• техніко-економічне забезпечення;

• підвищення кваліфікації;

• робота з кадровим резервом;

• планування ділової кар’єри;

• адаптація нових працівників;

2. Стимулювання праці:

• нормування та тарифікація праці;

• розробка системи оплати та морального заохочення праці;

• застосування форм участі у прибутках та капіталі;

• управління трудовою мотивацією;

2. Вибір та застосування організаційних структур управління:

• аналіз існуючої і проектування найбільш придатної для даного підприємства оргструктури управління;

• розробка штатного розпису;

Найбільший успіх господарювання досягається тоді, коли всі функціональні підсистеми управління персоналом узгоджені в часі та просторі і застосовуються одночасно.

Організаційна структура підприємства

5.Провести аналіз фінансового стану підприємства та визначити його взаємозв’язок із діючою стратегією розвитку

Зміст управління фінансами полягає в ефективному використанні фінансового механізму для досягнення стратегічних і тактичних цілей виробництва.

Фінансовий механізм — це система управління фінансами, призначена для організації взаємодії фінансових відносин і грошових фондів із метою оптимізацїйного впливу на кінцеві результати виробництва.

Предметом фінансового управління є регулювання фінансових потоків. При цьому об'єктом управління фінансами є фінансові відносини у сфері грошового обігу, фонди фінансових ресурсів, що створюються і використовуються в усіх ланках фінансово-господарської роботи підприємства.

Суб'єктом управління фінансами підприємств є керівний та фінансовий апарат системи органів управління на підприємстві.

Головними завданнями управління фінансами є:

• виявлення фінансових джерел розвитку виробництва;

• визначення ефективних напрямків інвестування фінансових ресурсів;

• раціоналізація операцій з цінними паперами;

• налагодження оптимальних відносин із фінансово-кредитною системою, суб'єктами господарювання.

Рентабельність продукції характеризує ефективність витрат на її виробництво. Передусім обчислюється рентабельність усієї реалізованої продукції як відношення валового прибутку від реалізації до собівартості реалізованої продукції. Рентабельність продукції можна розрахувати також відношенням прибутку до обсягу реалізованої продукції.

Таблиця.2.10