
- •1. Загальна організаційно-економічна характеристика досліджуваного підприємства
- •Динаміка складу та структури сільськогосподарських угідь псп «Нове життя», 2009 – 2011 рр.
- •Динаміка середньооблікової чисельності працівників псп «Нове життя», 2009 – 2011 рр.
- •Склад і структура товарної продукції псп «Нове життя», 2009 – 2011 рр.
- •Результати виробничьо-комерційної діяльності псп «Нове життя», 2009-2011рр.
- •2. Оцінка факторів зовнішнього середовища підприємства Матриця swot-аналізу діяльності псп «Нове життя» Машівського району Полтавської області
- •1. Фактори зовнішнього середовища та їх вплив на підприємство
- •3. Здійснити стратегічний аналіз внутрішніх факторів підприємства
- •4. Провести діагностичний аналіз системи управління на підприємстві. Визначити ланки, вертикальні та горизонтальні зв’язки, що відображають "стратегічну частину" системи управління
- •5.Провести аналіз фінансового стану підприємства та визначити його взаємозв’язок із діючою стратегією розвитку
- •Показникам прибутковості (рентабельності)капіталу (активів),%. У псп «Нове життя»,2009-2011рр.
- •Показники окупності витрат і капіталу у псп «Нове життя»,
- •Обґрунтувати рівень застосування стратегічного планування на підприємстві
1. Фактори зовнішнього середовища та їх вплив на підприємство
Група факторів |
Фактор |
Вияв |
Можливі |
1. Економічні |
-рівень ЗП -транспортні тарифи
|
-збільшується виплата на оплату праці працівників -зменшити транспортні витрати |
-мотивувати персонал - |
3. Соціально-демографічні |
-рівень освіченості -проф.підготовка населення -життєві цінності, традиції |
|
|
4. Технологічні |
-державні та недержавні витрати на науку ітехніку -інноваційні процеси -темпи розробки нової продукції |
|
|
3. Здійснити стратегічний аналіз внутрішніх факторів підприємства
Значення стратегічної поведінки, яка дозволяє фірмі виживати у конкурентній боротьбі в довгостроковій перспективі, різко зросло в останні десятиліття. В умовах жорстокої конкуренції і швидко мінливому зовнішньому середовищі підприємства змушені не тільки зосереджувати увагу на внутрішньому стані справ у компанії, але і виробляти стратегію довгострокового виживання, яка дозволяла б їм вчасно реагувати на зміни, що відбуваються в їх оточенні. У минулому багато фірм могли успішно функціонувати, приділяючи увагу тільки внутрішнім виробничим проблемам. Зараз же, завдання раціонального використання потенціалу відходить на другий план, поступаючись місцем питанням перспективного управління, що забезпечує адаптацію фірми до швидко мінливого навколишнього середовища.
Практика бізнесу показала, що не існує стратегії, єдиної для всіх компаній, як і не існує єдиного універсального стратегічного управління. Кожна фірма унікальна і процес вироблення стратегії для кожної фірми унікальний, бо він залежить від позиції фірми на ринку, динаміки її розвитку, її потенціалу, поведінки конкурентів, характеристик виробленого нею товару, стану економіки, культурного середовища і ще багато чого іншого. У той же час існує ряд основних моментів, які дозволяють говорити про деякі узагальнені принципи здійснення стратегічного управління. Звичайно, завжди треба пам'ятати, що стратегічне управління – це, у першу чергу, продукт творчості вищого керівництва, але у той же час можна говорити і про деяку теорію стратегічного управління, знання якої дозволяє більш ефективно здійснювати управління організацією.
Основний зміст “Стратегічного управління ПСП «Нове життя»відбито у таких основних розділах:
загальні питання стратегії, управління підприємством (перспективне планування на підприємстві; загальна характеристика стратегії підприємством, організація розробки стратегії);
обґрунтування вибору стратегії;
стратегія продукту (динаміка та стратегія розробки нового продутку);
стратегія використання трудового потенціалу (адаптація та зміна поведінки людини у стратегічному управлінні);
реалізація стратегії, стратегічні зміни (організаційні фактори реалізації стратегій, інформаційно-аналітичне забезпечення стратегічного управління).
Стратегічне управління підприємством передбачає розробку і обґрунтування заходів і планів досягнення визначених цілей, в яких врахований технічний, фінансовий і трудовий потенціал підприємства, а також його виробничо - збутові можливості. При розробці стратегічних позицій підприємства використовують якісні та кількісні показники. Якісні показники на практиці називають орієнтирами, а кількісні - завданнями. Орієнтир – це віддалена ціль, яку підприємство бажає досягти шляхом розробки стратегії.
Визначення цілі – це конкретний рівень прийняття рішень, який вимагає опрацювання відповідних стратегічних задач. Стратегія, яка розроблена для досягнення одних цілей, може бути не придатна для досягнення інших цілей.
Стратегічне управління передбачає: визначення ключових позицій на перспективу в залежності від поставлених цілей; виділення ресурсів підприємства під стратегічн іцілі; створення центрів керівництва кожною стратегічною ціллю; оцінку і стимулювання виробничих підрозділів та їх керівників за ступенем досягнення стратегічних цілей.