Фінансові ресурси

Фінансові ресурси — це грошові фонди, які створюються в процесі розподілу, перерозподілу і використання валового внутрішнього продукту за певний період.

Держава розпоряджається не всіма фінансови­ми ресурсами, створеними в країні за певний пе­ріод часу. У розпорядженні держави знаходяться централізовані фінансові ресурси:

• бюджетної системи;

• державних фінансових інститутів (Центрального банку, державних фінансових органів, державних кредитних установ);

• централізованих і децентралізованих фондів цільового призначення.

Зведений баланс фінансових ресурсів України за 2000-2002 pp.

подано у Додатку 2.

Джерелом фінансових ресурсів виступає вало­вий внутрішній продукт (ВВП).

Таблиця 1.1. Структура джерел фінансових ресурсів

Напрями використання фінансових ресурсів держави:

> Поповнення основного і оборотного капіталу державного сектору економіки:

• капітальний ремонт;

• дотації планово-збитковим державним під­приємницьким структурам;

• поповнення нестачі оборотних коштів.

> Формування фонду споживання:

• виплати з фонду соціального захисту населення;

• видатки на соціально-культурні заходи;

• задоволення соціальних потреб працівників виробничої та невиробничої сфери;

• соціальна підтримка окремих верств населення;

• видатки на оборону і управління.

> Формування фонду нагромадження держав­ного сектору економіки:

• капітальні вкладення;

• придбання обладнання та інвентарю в бюджетних установах;

• приріст нормативу власних оборотних коштів;

• витрати по зовнішньоекономічних зв'язках;

• створення резервних фондів.

Зведений фінансовий баланс держави

Зведений фінансовий баланс держави - це си­стема фінансових планів, яка включає:

• фінансові плани підприємств (баланс дохо­дів та видатків) усіх форм власності;

• кошториси господарських організацій, які повністю фінансуються за рахунок Державного бюджету;

• єдиний кошторис доходів та витрат невиробничої сфери (освіта, охорона здоров’я та інше);

> фінансові плани організацій, які займаються страхуванням;

> Державний і місцеві бюджети. Структура зведеного фінансового балансу:

• фінансові ресурси всіх секторів економіки не залежно від форм власності;

• обов'язкові та добровільні платежі населення;

• довгострокові кредити банків;

• доходи від зовнішньоекономічної діяльності.

ФІНАНСОВИЙ МЕХАНІЗМ: СУТНІСТЬ ТА СТРУКТУРА

Фінансовий механізм — це сукупність економіко-організаційних та правових форм і методів управління фінансовою діяльністю держави в процесі створення і використання фондів фінан­сових ресурсів з метою забезпечення різноманіт­них потреб державних структур, господарських суб'єктів і населення.

Фінансові показники — це абсолютні ве­личини, які характеризують формування чи використання фінансових ресурсів держави, ре­зультати господарської діяльності підприємницьких структур, рівень доходів населення, рух ВВП, опосередкований фінансовими відно­синами.

Таблиця 1.2. Система фінансових показників

Фінансові методи: фінансове планування; опе­ративне управління; фінансовий контроль; фінан­сове забезпечення; фінансове регулювання.

Фінансове планування ~ це діяльність по ви­значенню обсягів та джерел формування та на­прямів використання цільових централізованих та децентралізованих фондів фінансових ресурсів суспільства.

Оперативне управління - діяльність, пов'я­зана з необхідністю втручання в розподільчі про­цеси з метою досягнення запланованих результа­тів, своєчасного перерозподілу коштів та усунен­ня диспропорцій.

Оперативне управління фінансами здійснюєть­ся через фінансовий апарат, склад і структура якого визначається відповідно до державного уст­рою країни.

Фінансовий контроль - діяльність, спрямована на перевірку правильності вартісного розподілу та перерозподілу ВВП і НД через відповідні фон­ди грошових коштів та їх використання відпо­відно до цільового призначення.

До методів фінансового забезпечення суб'єктів господарювання відносяться:

• бюджетне фінансування - надання коштів з бюджетів усіх рівнів економічним суб'єктам на безповоротній основі;

• бюджетне кредитування - надання коштів на принципах платності, строковості, поворот­ кості та забезпеченості;

• самофінансування — процес відшкодування витрат суб'єктів господарювання, а також їх розвиток за рахунок власних джерел фінансових

ресурсів;

• оренда - строковий договір про надання май­на у тимчасове користування за певну плату;

• інвестування - процес вкладення грошей в об'єкти підприємницької діяльності з метою збільшення їхньої вартості, а також отримання

прибутку.

> Фінансове регулювання ~ це законодавче визначена система впливу держави на фінансові процеси в суспільстві.

Фінансові важелі, стимули та санкції Фінансові важелі — це конкретні форми здійс­нення процесів розподілу і перерозподілу валово­го внутрішнього продукту та національного до­ходу, а саме:

• податки;

• збори;

• обов'язкові платежі;

• проценти за кредит;

• дотації, субсидії, субвенції;

• штрафи тощо.

Фінансові стимули — це фінансові важелі, за допомогою яких можна впливати на інтереси суб'єктів господарювання з метою підвищення заінтересованості в досягненні певних результа­тів. До них належать:

> фонди стимулювання, які утворюються з прибутку;

> бюджетне фінансування певних об'єктів на­родного господарства або напрямків розвитку (дотації, субсидії);

> фінансові пільги (податкові пільги, приско­рена амортизація тощо).

Фінансові санкції - форма організації фінан­сових відносин покликана посилити матеріальну відповідальність суб'єктів господарювання за ви­конання взятих зобов'язань (штрафи, пеня).

Штраф - фіксована грошова сума, яка накла­дається на порушника угоди, законодавства або

чинних правил.

Пеня ~ сума грошей, яку сплачує порушник грошових зобов'язань в розмірі певного процен­ту від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Нормативно-правове забезпечення фінансової системи: Конституція України; Закони України; Постанови ВРУ; декрети КМУ; укази Президента України; нормативні акти міністерств та інших органів; нормативні акти місцевих Рад.

ПРАВОВІ ТА ОРГАНІЗАЦІЙНІ ЗАСАДИ ДЕРЖАВНИХ ФІНАНСІВ