4. Фінансовий механізм, фінансова політика, фінансові ресурси, фінансові показники і фінансовий контроль.

СТРУКТУРА ДЕРЖАВНИХ ФІНАНСІВ УКРАЇНИ

• Зведений бюджет України;

• Фінанси державного сектору економіки;

• Державні централізовані і децентралізовані фонди цільового призначення;

• Державний кредит;

• Резервні та страхові фонди держави.

Зведений бюджет України

Зведений бюджет є сукупність показників бюд­жетів, що використовуються для аналізу і про­гнозування економічного і соціального розвитку держави і включає:

• Державний бюджет України;

• Зведений бюджет Автономної Республіки Крим;

• Зведені бюджети областей та міст Києва і Севастополя.

Структура основних показників Зведеного бюджету України на 2001-2005 pp. подана у Додатку.

Фінанси державного сектору економіки

• Фінанси державних підприємств та органі­зацій;

• Фінанси підприємств комунальної власності.

Фінанси державних підприємств характеризу­ють систему економічних відносин щодо форму­вання, розподілу і використання фінансових ре­сурсів на підприємствах з державним капіталом для забезпечення ефективного розвитку їх на всіх стадіях життєвого циклу.

В умовах становлення ринкової економіки частка державного сектору економіки, яка на сьогодні складає 40% ВВП, буде зменшуватися, але ще довгий час він відіграватиме значну роль у процесах розподілу і перерозподілу.

Державні централізовані та децентралізовані фонди цільового призначення

Державні цільові фонди - це сукупність фон­дів грошових коштів, які знаходяться у розпоря­дженні центральних і місцевих органів влади і використовуються на певні цілі, що мають пер­шорядне значення для країни.

До державних цільових фондів належать;

• Пенсійний фонд;

• Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності;

• Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захво­рювань;

• Фонд для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення;

• Фонд загальнообов'язкового соціального стра­хування на випадок безробіття;

• Валютний фонд;

• Державний фонд охорони навколишнього природного середовища;

> Державний дорожній фонд та інші. Перелічені фонди мають виключно цільове при­значення і на інші цілі не використовуються.

Державний кредит

Державний кредит - це сукупність кредитних відносин, в яких позичальником виступає дер­жава (в особі Міністерства фінансів, республіканських і місцевих органів влади), а кредиторами - юридичні або фізичні особи.

Державний кредит здійснюється з метою мо­білізації додаткових грошових ресурсів для по­криття бюджетного дефіциту без проведення гро­шової емісії.

Резервні та страхові фонди держави

Загальнодержавні фінансові резерви - гро­шові ресурси, що резервуються державою для забезпечення непередбачених витрат і спеціаль­них потреб

(Рис, 1.2).

Рис. 1.2. Загальнодержавні фінансові резерви

До загальнодержавних фінансових резервів належать:

• резервний фонд Кабінету Міністрів України;

- фонди непередбачених витрат у бюджеті Ав­тономної Республіки Крим, обласних бюджетах та бюджетах міст республіканського підпорядкування;

• Державний фонд дорогоцінних металів і до­рогоцінного каміння;

• Державний матеріальний резерв.

Резервний фонд Кабінету Міністрів України

утворено для фінансування невідкладних ви­трат у народному господарстві, соціально-культур­них та інших заходів, не передбачених і які не могли бути передбачені під час затвердження Державного бюджету України.

Обсяг цього фонду залежить від обсягу видат­ків Державного бюджету України та розміру від­рахувань від нього.

Фінансування видатків з резервного фонду здійс­нюється за постановою Кабінету Міністрів України на основі подання міністерств та відомств, інших органів державної виконавчої влади та висновку Міністерства фінансів України і Міністерства еконо­міки щодо економічної доцільності та ефективності фінансування видатків за рахунок цього фонду.

Державний фонд дорогоцінних металів і доро­гоцінного каміння України складається з:

• Державного запасу дорогоцінних металів;

• Державного запасу дорогоцінного каміння;

• Оперативного запасу золота;

• Історичного фонду дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння.

Для зберігання зазначених цінностей у системі Міністерства фінансів України функціонує Дер­жавне сховище дорогоцінних металів і дорого­цінного каміння.

Для забезпечення потреб України в особли­вий період, надання державної підтримки окре­мим галузям народного господарства, стабілізації економіки у разі тимчасових порушень термінів постачання важливих видів сировини і паливно-енергетичних ресурсів, продовольства, виникнен­ня диспропорцій між попитом і пропозицією на внутрішньому ринку, надання гуманітарної допо­моги, забезпечення першочергових робіт під час ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій дер­жава утворює відповідний державний матеріаль­ний резерв переважно за рахунок коштів Держав­ного бюджету України.

До складу державного резерву входять:

• мобілізаційний резерв - запаси матеріально-технічних та сировинних ресурсів, призначених для забезпечення розгортання виробництва військової та іншої промислової продукції;

• запаси сировини, матеріально-технічних і продовольчих ресурсів для забезпечення страте­гічних потреб держави;

• запаси матеріально-технічних ресурсів для виконання інших заходів, передбачених законодавством.

Контрольні функції щодо створення, відпуску та використання державного резерву Кабінетом Мі­ністрів України виконує Верховна Рада України.

Державне особисте і майнове страхування є одним з методів створення страхових фондів для відшкодування збитків громадянам і господар­ським структурам у разі настання страхового ви­падку.

Страхові фонди в своїй доходній частині станов­лять страхові платежі (внески та страхові премії), які незалежно від добровільної чи обов'язкової форми страхування страхувальник зобов'язаний внести страховику згідно із договором страхування.

Держава виступає страховиком і розпорядни­ком державних страхових фондів.

РОЗПОДІЛ ТА ПЕРЕРОЗПОДІЛ ЦЕНТРАЛІЗОВАНИХ ФІНАНСОВИХ РЕСУРСІВ ДЕРЖАВИ