- •Методичні рекомендації
- •«Підйомно-транспортні пристрої та засоби механізації»
- •Протокол від «____»_______________2013 року №______ Завідувач кафедри доктор технічних наук, професор _____________________ (Прохорова і.А.)
- •Тематика курсового проекту
- •Структура курсового проекту
- •Методика виконання графічної частини
- •3. Визначення складу і розмірів вантажопотоків
- •4. Вибір і обґрунтування обладнання і підйомно-транспортних засобів по переходах ткацького виробництва
- •5. Визначення параметрів складів та їх обладнання
- •6. Визначення основних параметрів і кількості підлогового внутришньофабричного транспорту
- •6.1. Електронавантажувач
- •6.2. Електротягач
- •7. Визначення основних параметрів і кількості підвісних видів внутришньофабричного транспорту
- •7.1. Кран мостовий (кран-балка)
- •7.2. Електроталь
- •7.3. Електротягач підвісний
- •7.4. Підвісний ланцюговий конвеєр
- •7.5. Щілинний ланцюговий конвеєр
- •8. Характеристика транспортного засобу
- •9. Техніка безпеки при виконанні транспортних робіт
- •Заключення
- •Список літератури
- •Захист курсового проекту
- •Типові помилки студентів при виконанні курсового проекту
7.2. Електроталь
Продуктивність електроталі, коефіцієнт використання вантажопідйомності талі і добовий коефіцієнт використання талі визначаються за тими ж формулами, що й для мостового крану.
Тривалість транспортного циклу:
,
хв
(7.6)
де - довжина шляху перевезення снувального валика або ткацького навою (визначається за планом ткацького виробництва як середнє між максимальною і мінімальною довжиною шляху), м;
V1 – швидкість переміщення з вантажем, м/хв;
V2 – швидкість переміщення без вантажу (35 м/хв);
Кд – добовий коефіцієнт використання талі;
t1 – час зачеплення вантажу (1,2 хв);
t2 – час розвантаження (0,2 хв);
t3 – час зачеплення порожньої тари (1 хв);
t4 – час відчеплення порожньої тари (0,1 хв);
t5 – додатковий час (1 хв);
h1, h2 – висота підйому і опускання вантажу, м;
Vпід – швидкість підйому і опускання вантажу, м/хв.
Необхідна кількість талей може бути визначена за формулою для визначення кількості кранів (12) або за наступною формулою:
,
(7.7)
де Пгод – годинна потреба у напівфабрикатах, кг/год;
mпак – маса одного пакування, кг.
7.3. Електротягач підвісний
Всі техніко-економічні параметри роботи електротягача визначаються за тими ж формулами, що й для електроталей.
7.4. Підвісний ланцюговий конвеєр
Продуктивність ланцюгового конвеєра:
,
кг/год (7.8)
де Мзм – маса вантажу, який переміщується у зміну, кг;
Кз – коефіцієнт запасу продуктивності (1,2…1,5);
Тзм – тривалість зміни, год.
Швидкість підвісного конвеєра приймається згідно довідкової літератури і знаходиться в діапазоні від 6 до 16 м/хв.
Крок візків конвеєра:
,
м (7.9)
де m - маса вантажу, який транспортується однією підвіскою, кг;
Тд – добовий фонд часу, год;
Мд – добовий вантажопотік, кг;
Vкон – швидкість конвеєру, кг/год.
Розрахункова величина кроку візка порівнюється з мінімально допустимою величиною, яка залежить від габаритних розмірів вантажу і кутів нахилу траси конвеєра.
Маса вантажу на одній підвісці:
,
(7.10)
де mп.т – маса одного пакування (з тарою), кг;
nпак – число пакувань у ящику (колисці);
mящ – маса ящика (колиски).
7.5. Щілинний ланцюговий конвеєр
Продуктивність щільового конвеєра:
,
кг/год (7.11)
де Vкон – швидкість конвеєра м/хв.;
m – маса вантажу в одному візку, кг;
tвіз – крок візків (буксуючих упорів), м.
Швидкість щільового конвеєра приймається згідно довідкової літератури і знаходиться в діапазоні від 2 до 15 м/хв.
8. Характеристика транспортного засобу
В даному розділі надається короткий опис призначення, принципу дії, устрою основних конструктивних вузлів і механізмів, переваг і недоліків одного транспортного засобу за завданням викладача з числа тих, що прийняті для встановлення в курсовому проекті. При необхідності текст пояснюється схемами і рисунками з посиланням на другий лист графічної частини. Наприкінці описується приклад застосування транспортного засобу у розробленій комплексній системі механізації вантажно-розвантажувальних, транспортних і складських робіт.
