Структура курсового проекту

Курсовий проект складається з графічної частини і пояснювальної записки.

Графічна частина містить два креслення, які виконуються на листах формату А1. На першому листі розробляється план прядильного виробництва з урахуванням складських приміщень, транспортних магістралей і транспортуючих засобів. На другому листі представляється загальний вид транспортного засобу з позначенням габаритних розмірів і з додержанням масштабів.

Пояснювальна записка містить інженерні розрахунки і рішення питань, пов’язаних з проектуванням транспортної технології прядильного виробництва. Структура пояснювальної записки:

Титульний лист.

Завдання на курсове проектування.

Реферат.

Зміст.

Введення.

1. Вибір технологічного плану прядіння.

2. Вихідні дані для проектування.

3. Визначення складу і розмірів вантажопотоків.

4. Вибір і обґрунтування обладнання і підйомно-транспортних засобів за переходами прядильного виробництва.

5. Визначення параметрів складів та їх обладнання.

6. Визначення основних параметрів і кількості підлогового внутрішньофабричного транспорту.

7. Визначення основних параметрів і кількості підвісних видів внутрішньофабричного транспорту.

8. Характеристика транспортного засобу.

9. Техніка безпеки при виконанні транспортних робіт.

Заключення.

Список літератури.

Пояснювальна записка виконується на листах формату А4 з додержанням правил оформлення текстової документації [1]. Всі інженерні розрахунки рекомендується проводити з використанням сучасних комп’ютерних технологій.

Методика виконання графічної частини

При виконанні графічної частини курсового проекту додержуються вимог, які пред’являються до оформлення конструкторської документації [1].

1. План прядильного виробництва.

На плані прядильного виробництва, який розробляється за індивідуальним завданням в процесі виконання курсового проекту з дисципліни «Основи проектування текстильного виробництва» і виконується у масштабі 1:200 (в 1 см 2 м), позначаються складські приміщення, транспортні магістралі і транспортуючі засоби. Складські приміщення зображуються з додержанням площ, які розраховані, виходячи з об’ємів вантажів, які зберігаються на складах. Підвісний монорейковий шлях схематично позначається суцільною лінією. Шлях ланцюгового підвісного і підпільного конвеєрів позначаються штрих-пунктирною лінією, траєкторія руху підлогового транспорту по підрозділах прядильного виробництва позначається пунктирною лінією. Транспортні засоби, які обрані для виконання вантажно-розвантажувальних робіт, зображуються умовними позначками, які представлені в Додатку 4.

На кресленні вказують основні параметри і габаритні розміри будівлі прядильного виробництва, розміри сітки колон, розміри технологічного обладнання і обладнання для збереження сировини і напівфабрикатів, відстані між обладнанням, розміри основних і допоміжних проїздів.

На листі приводять специфікацію транспортного обладнання і засобів з позначенням їх марки, кількості і потужності.

2. Загальний вид транспортного засобу.

На даному листі виконують загальний вид одного з транспортних засобів, який прийнятий для виконання відповідної транспортної операції в курсовому проекті.

МЕТОДИКА ВИКОНАННЯ ТЕХНОЛОГІЧНИХ РОЗРАХУНКІВ

Введення

У введенні розкривається сучасний стан розвитку комплексної механізації і автоматизації текстильної промисловості України, її основні задачі, проблеми і перспективи. Виходячи з цього необхідно обґрунтувати доцільність проектування транспортних технологій прядильного підприємства для виготовлення обраного асортименту пряжі.

1. Вибір технологічного плану прядіння

Обраний технологічний план прядіння повинен забезпечувати випуск пряжі високої якості з необхідними структурними властивостями при найбільш ефективному протіканні технологічних процесів. План прядіння представляється у вигляді схеми (приклад), яка представлена на рис. 1.

Рис. 1. Технологічний план прядіння

2. Вихідні дані для проектування

Проектування підйомно-транспортних систем прядильного виробництва ведуть на базі даних про об’єм переробки бавовни фабрикою і маси напівфабрикатів на пакуваннях, значення яких розраховані у курсовому проекті з дисципліни «Основи проектування текстильного виробництва».

Маса бавовни у паках, яка потрапляє на центральний склад за добу, кг:

, кг (2.1)

де Q^д_пр – добова виробітка пряжі, кг;

Х_обр – кількість обратів, %;

В_пр – вихід пряжі із суміші, %.

Добова виробітка пряжі:

, кг (2.2)

де Q_пр – годинна виробітка пряжі, кг;

Ч_д – число робочих годин за добу (16 годин).

Маса бавовни з врахуванням відходів по всіх переходах прядильного виробництва, кг:

, (2.3)

де W – відсоток виходу напівфабрикатів.

Маса пряжі на початку, який знятий з веретена:

, (2.4)

де V - об’єм пряжі, см³;

 - щільність намотування, г/см³.

Об’єм визначається за формулою Обуха І. Г.:

, (2.5)

де Н – підйом кільцевої планки, см;

- діаметр кільця, см;

- діаметр початка, см;

- діаметр патрона, см.

За даними розрахунків заповнюються табл. 1 і табл. 2.

Таблиця 1

Середньодобовий об’єм переробки бавовни

Технологічний процес	Маса бавовни, яка поступає, кг	Відходи, %	Вихід напівфабри- кату, %	Маса бавовни, яка виходить, кг
Зберігання (склад)
Тіпання
Чесання
Стрічкоз’єднування
Гребнечесання
Складання і витягування
Скручування, намотування
Прядіння

Таблиця 2

Маса напівфабрикатів по переходах прядильного виробництва

Назва переходу	Вид напівфабрикату	Маса напівфабрикату, кг
Тіпальний	холст
Чесальний	чесальна стрічка
Стрічкоз’єднувальний	холстик
Гребнечесальний	гребенечесальна стрічка
Стрічковий	стрічка
Рівничний	рівниця
Прядильний	пряжа