Предмет : Актуальні проблеми господарського законодавства

Т.3 Актуальні питання діяльності акціонерних товариств.

Лекція №6 Загальні питання застосування ЦК, ГК та інших нормативних актів з питань створення та діяльності акціонерних товариств.

1. Співвідношення норм кодексів та інших законодавчих актів з питань діяльності акціонерних товариств.

2. Особливості правового статусу залежних товариств та дочірніх підприємств, корпоративних підприємств та холдингів.

3. Деякі проблемні питання, пов»язані із діяльністю акціонерного товариства, що потребують врегулювання.

4. Актуальні питання діяльності акціонерних товариств при проведенні загальних зборів акціонерів

5.Поняття корпоративних прав та корпоративних відносин.

6.Підвідомчість корпоративних спорів.

Самостійна робота: Судова практика про правопорушення на ринку цінних паперів.

Література:

Основна: Цивільний кодекс України Господарський кодекс України, ЗУ «Про господарські товариства» ЗУ «Про цінні папери та фондовий ринок» ЗУ «Про холдингові компанії в Україні»

Додаткова: Здоронюк Г. З-46 Актуальні питання діяльності акціонерних товариств.-К.: Юридическая практика, 2007.-480с

В.Кравчук Проблеми підвідомчості корпоративних спорів Журнал Юридичний радник № 4 2008; .

1. Співвідношення норм кодексів та інших законодавчих актів з питань діяльності акціонерних товариств.

Акціонерне товариство – товариство, яке має статутний (складений) капітал, поділений на визначену кількість акцій рівної номінальної вартості, і несе відповідальність за зобов»язаннями тільки майном товариства, а акціонери не відповідають за зобов»язаннями товариства, а несуть ризик збитків, пов»язаних із діяльністю товариства, у межах вартості акцій, що їм належать (ст..152 ЦКУ).

В Україні господарське товариство, зокрема акціонерне товариство є достатньо поширеною організаційно-правовою формою суб’єкта господарювання. Адже створення саме господарського товариства дозволяє об’єднати майно та зусилля декількох (а в акціонерному товаристві – необмежену кількість) осіб для здійснення господарської діяльності, легко залучити додатковий капітал інших осіб для досягнення певної мети, рівномірно розподілити ризики від здійснення господарської діяльності.

Поняття і види господарських товариств, правила їх створення, діяльності, а також права і обов’язки їх учасників та засновників визначаються Цивільним і Господарським кодексами України та Законом України «Про господарські товариства», які містять порівняно з іншими організаційно-правовими формами юридичних осіб, значну кількість норм, що упорядковують  діяльність господарських товариств.

Саме така на перший погляд «достатня» правова регламентація нерідко зумовлює те, що виникає проблема правозастосування тієї чи іншої норми при наявності їх суперечностей: яку норму застосовувати?

Наприклад: Кодекси по-різному регулюють правовідносини у сфері порядку переходу прав за іменними цінними паперами.

-ЦК України – ч.4 ст.197 – шляхом цесії

-ГК України – ч.3 ст.163 – шляхом повного індосаменту

Яке ж співвідношення кодексів необхідно застосовувати при вирішенні подібних питань?

Потрібно мати на увазі , що основу цив. законодавства України становить Конституція.

ЦК України є основним актом цивільного законодавства.

Цивільні відносини можуть регулюватися іншими актами цивільного законодавства – законами, актами Президента, постановами КМУ , іншими органами державної виконавчої влади України.

ГК України встановлює, що суб»єктами господарювання є юр. особи, створені за ЦК України. ЦК України, як основний акт цивільного законодавства визначає основні засади регулювання створення, діяльності та припинення АТ.

Таким чином, маємо основним законодавчим актом, що регулює питання діяльності АТ - ЦК України. Господарський кодекс України не повинен суперечити основному нормативному акту цивільного законодавства (а лише конкретизувати окремі положення, що не визначені основним актом).

З огляду на вказане, питання стосовно переходу прав за іменними цінними паперами має вирішуватися за положеннями ЦК України. Тим більше, що ч.3 ст.. 163 ГК, якою встановлюється положення переходу прав на іменні цінні папери шляхом індосаменту прямо передбачає можливість регулювання цього питання іншим законом, тобто стаття є відсилочною до норм основного акту –ЦК, яким врегульоване дане питання по іншому.

Окрім того, слід мати на увазі, що відносини, пов»язані із обігом цінних паперів регулюються також спеціальним ЗУ «Про цінні папери та фондовий ринок». Статтею 4 зазначеного закону встановлено, що права, посвідчені іменним цінним папером, передаються у порядку, встановленому законами України. Тобто даний закон відсилає до положень ЦК, якими конкретно встановлений порядок переходу прав на іменні цінні папери, а крім того ЗУ Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні

Ст..5 передбачено також, що перехід права власності на цінні папери здійснюється шляхом цесії.

Відповідно до загальних положень ЗУ «Про цінні папери та фондовий ринок»:

індосамент - передавальний напис на ордерному цінному папері, що посвідчує перехід прав за цінним папером до іншої особи, а індосант - фізична або юридична особа, яка є власником ордерного (а не іменного) цінного паперу і вчиняє індосамент;

_______

ЗУ Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні

Стаття 5. Перехід та реалізація права власності на цінні папери в Національній депозитарній системі 1. Іменні цінні папери, випущені в документарній формі (якщо умовами емісії спеціально не зазначено, що вони не підлягають передачі), передаються у порядку, встановленому для відступлення права вимоги (цесії).

Одночасно, необхідно враховувати загальні засади теорії права, слід виходити з підстав, за якими закони втрачають чинність:

-після закінчення строку, на який вони були прийняті;

-у разі зміни обставин, на які вони були ухвалені;

-у разі прямого скасування (призупинення дії) іншим законом;

- у разі фактичного скасування (коли прийнятий новий закон з того самого питання, а старий формально не скасований).

Виходячи з теорії права, розуміємо, що з моменту набрання чинності нових ЦК та ГК, деякі норми ЗУ «Про господарські товариства» фактично скасовані новими нормами ЦК та ГК незважаючи на те, що зміни про це до ЗУ «Про господарські товариства» офіційно не внесені.

Норма Закону України «Про господарські товариства», що скасована	Норма ЦК України або ГК України, якою скасована норма Закону
Ч.2 ст.24 Закону: «Акціонери відповідають за зобов»язаннями товариства тільки в межах належних їм акцій»	Ч.2 ст.152 ЦК України: «Акціонери не відповідають за зобов»язаннями товариства і несуть ризик збитків, пов»язаних з діяльністю товариства, у межах вартості акцій, що їм належать»; Ч.2 ст.80 ГК України: «…а акціонери несуть ризик збитків, пов»язаних із діяльністю товариства, в межах вартості належних їм акцій».
Ст.29 Закону: «При створенні АТ акції можуть бути розповсюджені шляхом відкритої підписки на них (у ВАТ) або розподілу всіх акцій між засновниками (у ЗАТ). Ст.30 Закону: «Відкрита підписка на акції при створенні АТ організується засновниками. Засновники у будь-якому випадку зобов»язані бути держателями акцій на суму не менше 25% статутного фонду і строком не менше двох років. ……….» Стаття 30 розповсюджується лише на проведення підписки при додаткових випусках акцій.	Ч.2 ст.155 ЦК України: «При заснуванні АТ усі його акції мають бути розподілені між засновниками. Відкрита підписка на акції АТ не проводиться до повної сплати статутного капіталу. Порядок проведення відкритої підписки встановлюється законом.» На сьогоднішній день з даного питання існує колізія норм ЦК України та ГК України. ЦК встановлює, що відкрита підписка при створенні АТ не проводиться. Разом з тим, ч.8 ст.81 ГК встановлює, що відкрита підписка на акції при створення АТ організовується засновниками. Засновники в будь-якому випадку зобов»язані бути держателями акцій на суму не менше 25% статутного фонду і строком не менше двох років. При цьому, ч.4.ст.28 ЗУ «Про цінні папери та фондовий ринок» (набрав чинності з 13.05.2006 р.) визначено, що перше розміщення акцій ВАТ є виключно закритим (приватним) серед засновників. Отже відповідно до вимог законодавства при створенні будь-якого АТ здійснюється лише закрите (приватне) розміщення акцій.
Ч.2 ст.38 Закону: «Збільшення статутного фонду здійснюється в порядку, встановленому Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку, шляхом випуску нових акцій, обміну облігацій на акції або збільшення номінальної вартості акцій» Ч.4 ст.38 Закону: «Збільшення статутного фонду АТ не більш як на 1/3 може бути здійснено за рішенням правління за умови, що таке передбачено статутом»	Ч.1 ст.156 ЦК України: «АТ має право за рішенням загальних зборів акціонерів збільшити статутний капітал шляхом збільшення номінальної вартості акцій або додаткового випуску акцій»
Ч.1 ст.39 Закону: «Рішення про зменшення статутного фонду АТ приймається у тому ж порядку, що і про збільшення його статутного фонду». Ч.4 ст.38 Закону надає право приймати рішення про збільшення ст..фонду правлінню, отже, виходячи зі змісту ч.1 ст.39, рішення про зменшення ст..фонду не більше як на 1/3 може бути прийняте за рішенням правління.	Ч.1 ст.157 ЦК України: «АТ має право за рішенням загальних зборів акціонерів зменшити статутний капітал шляхом номінальної вартості акцій або шляхом купівлі товариством частини випущених акцій з метою зменшення їх загальної кількості».
Ч.3 ст.16 Закону: «Зменшення стат. фонду при наявності заперечень кредиторів товариства не допускається»	Ч.1 ст.157 ЦК України: «(…) Зменшення стат. капіталу АТ допускається після повідомлення про це всіх його кредиторів у порядку, встановленому законом. При цьому кредитори товариства мають право вимагати дострокового припинення або виконання товариством зобов»язань по відшкодуванню збитків.»
Ст.42 Закону: «Рішення загальних зборів акціонерів приймаються більшістю не менш як у ¾ голосів акціонерів, які беруть участь у зборах, з таких питань:А)зміна статуту товариства; Б)прийняття рішення про припинення діяльності товариства; В)створення та припинення діяльності дочірніх підприємств, філій та представництв товариства. (…) З решти питань рішення приймаються простою більшістю голосів акціонерів, які беруть участь у зборах»	Ч.4 ст.159 ЦК України: «Рішення загальних зборів акціонерів приймаються більшістю не менш як ¾ голосів акціонерів, які беруть участь у зборах, щодо: - внесення змін до статуту товариства; -ліквідації товариства. З інших питань рішення приймаються простою більшістю голосів акціонерів, які беруть участь у зборах»
Ч.1 ст.46 Закону: «В АТ з числа акціонерів може створюватися рада АТ (спостережна рада), яка представляє інтереси акціонерів в перерві між проведенням загальних зборів і в межах компетенції, визначеної статутом, контролює і регулює діяльність правління.»	Ч.1 ст.160 ЦК України: «В АТ може бути створена наглядова рада АТ, яка здійснює контроль за діяльністю його виконавчого органу та захист прав акціонерів товариства»
Ч.4 ст.45 Закону: «Акціонери, які володіють у сукупності більш як 10 % голосів, мають право вимагати скликання позачергових зборів у будь-який час і з будь-якого приводу».	Ч.4 ст.98 ЦК України: «(…) Учасники товариства, що володіють не менш як 10 % голосів можуть вимагати скликання загальних зборів.