- •Приклади послідовностей.
- •4.1.5. Число е
- •4.1.8. Лема про вкладені відрізки
- •4.1.9. Частинні послідовності
- •4.1.10. Теорема Бореля
- •Теорема 13. Сума скінченного числа нескінченно малих послідовностей є нескінченно мала послідовність.
- •4.1.13. Теореми про границі
- •4.2.2. Ліва та права границі функції
- •Графічна ілюстрація
4.1.5. Число е
Розглянемо
послідовність чисел
.
Обчислимо кілька перших значень членів
послідовності:
Доведемо, що послідовність хn монотонно зростає. За формулою бінома Ньютона маємо:
(3)
Замінимо в цьому розкладі n на n + 1. Тоді число доданків збільшиться на одиницю.
Далі маємо:
Кожний
вираз, що містить n,
зростає, тобто
.
Доведемо обмеженість послідовності хn.
У формулі (3) значення кожного виразу в дужках менше від одиниці. Отже,
За формулою суми геометричної прогресії маємо:
Звідси
За
теоремою Больцано–Вейєрштрасса
послідовність
має границю.
Означення.
Границя послідовності
називається числом
е.
Позначення:
Число е* — (так зване Неперове число).
4.1.6. Наближене обчислення числа е
У виразі (3) з підрозд. 4.1.5 спрямувавши n до нескінченності, дістанемо:
Обчислимо значення е з точністю до 5 знаків після коми:
4.1.7. Економічна інтерпретація числа е
П
очатковий
вклад у банк становив S0
гривень. Банк виплачує р%
річних. Знайти розмір вкладу St
через t
років.
Очевидно,
що при р%
річних розмір вкладу щороку збільшуватиметься
в
,
тобто
Якщо
нараховувати відсотки (проценти) за
вкладами не один, а n
раз на рік, то за того самого приросту
р%,
за
частину року буде нараховано
,
а розмір вкладу за t
років у разі nt
нарахувань досягне
.
Вважаючи,
що проценти за вкладом нараховуються
кожні півроку (n = 2),
щомісяця (
),
щодня (
),
щогодини (
)
і т. д. безперервно (
).
Тоді
або
У практичних фінансово-кредитних операціях неперервне нарахування процентів застосовується рідко. Воно є ефективним для аналізу складних фінансових проблем, зокрема в разі обгрунтовування й вибору інвестиційних рішень.
4.1.8. Лема про вкладені відрізки
Розглянемо
послідовність відрізків [an,
bn],
таких що кожний з наступних лежить у
попередньому:
(рис. 4.2). Послідовність таких відрізків
називається послідовністю
вкладених відрізків.
Рис. 4.2
Лема.
Для
послідовності вкладених відрізків [an,
bn]
за умови
існує єдина точка с,
яка належить усім відрізкам, і при цьому
.
Доведення.
Розглянемо послідовність значень аn.
Вона монотонно зростає і обмежена
зверху. За теоремою Больцано—Вейєрштрасса
існує границя
,
причому завжди виконується умова
.
Припущення, що
приведе до суперечності. Справді, якщо
,
то починаючи з деякого номера bn < an.
Це суперечить тому, що an
— лівий
кінець відрізка, bn
— правий.
За
припущення
виконується нерівність
.
Додаючи
нерівності
і
,
дістаємо:
або
.
Це
суперечить умові
.
Припущення неправильне. Отже, с1
= с.
Водночас доведено, що
і
.
Точка с
належить всім відрізкам, причому вона
єдина.
4.1.9. Частинні послідовності
Розглянемо
послідовність хn
і вилучимо з неї деякі члени. Члени, що
залишилися, занумеруємо наново
. Нова послідовність називається
частинною
послідовністю, або підпослідовністю.
Р озглянемо послідовність
.
У цій послідовності можна розглянути частинні послідовності:
Теорема 9. Якщо послідовність хn має границю, то будь-яка частинна послідовність має цю саму границю.
Доведення. Візьмемо довільне число і число N, таке що для виконується нерівність
.
Візьмемо
частинну послідовність
,
коли
.
При
виконується нерівність
.
Теорема 10 (принцип вибору Больцано–Вейєрштрасса). З будь-якої обмеженої послідовності можна вибрати збіжну частинну послідовність.
Доведення.
Нехай усі члени послідовності містяться
на відрізку [x,
b].
Поділимо відрізок пополам. В одну його
половину (або й в обидві) обов’язково
потрапляє нескінченне число членів
послідовності. Ту половину відрізка,
яка містить нескінченне число членів
послідовності, позначимо [а1,
b1].
Візьмемо в ній точку
.
Відрізок [а1,
b1]
поділимо пополам і одну з половин, яка
містить нескінченне число членів
послідовності, позначимо [а2,
b2].
Виберемо
в ній точку
,
причому
.
Далі поділимо відрізок [а2,
b2]
пополам і позначимо половину, що містить
нескінченне число членів послідовності,
через [а3,
b3]
та виберемо тут точку
(
)
і т. д. Дістанемо послідовність вкладених
відрізків. Довжина n
відрізків [аn,
bn]
дорівнює
.
Вона прямує до нуля при
.
За лемою про вкладені відрізки існує
єдина точка с,
така що
при
.
Для всіх n
виконується нерівність
.
За теоремою 7 про «охоплену» послідовність
маємо
Означення. Точна верхня межа границь усіх можливих частинних послідовностей з повної послідовності хn називається верхньою межею послідовності і позначається
.
Точна нижня межа границь зазначених частинних послідовностей називається нижньою межею послідовності і позначається
.
У будь-якої послідовності існують верхня та нижня межі.
Якщо послідовність не обмежена зверху, то
.
Якщо послідовність не обмежена знизу, то
.
Зауважимо, що необмежена послідовність не може мати границі.
Р
озглянемо
послідовність
,
тобто
,
і визначимо для неї верхню та нижню
межі:
Р
озглянемо
послідовність
.
Для неї можна знайти верхню та нижню
межі:
