4.10.Драглювання розчинів вмс. Властивості драглів.

При збільшенні концентрації колоїдів або макромолекул полімерів у розчині підвищується в'язкість і відбувається поступове перетворення золю в желатиноподібну (від латинського слова gеlо - "застигаю") масу, яку нази­вають драглями. Драглі - це структура у формі просторових сіток, які утворюють колоїдні частинки або макромолекули полімеріа Тому у сітці драглю, що утворилася, на відміну від золю, частинки практично втрачають поступальний рух і система перетворюється у структуровану. Такі структуровані системи мають пружність і еластичність, здатні зберігати форму і їх відносять до твердоподібних (драглистих) тіл, які прийнято називати драглями.

Обмежено набряклі полімери називають драглями. Однак драглі можуть бути отримані також шляхом конденсації окремих макромолекул в розчині У цьому випадку перехід розчину полімеру в стан драглів при тій же концентрації називається желатинуванням (використовують також і тер­мін здраглювання), наприклад при охолоджуванні 5%-ний розчин желатину перетворюється в драгль.

Желатинування в розчинах ВМС може відбуватися самочинно внас­лідок зміни температури, при підвищенні концентрації розчину або при додаванні невеликих кількостей електроліту. Причина желатинування полягає у виникненні зв'язків між молекулами ВМС, при цьому можливий безперервний перехід від найпростіших точкових контактів макромолекул одна з одною до областей з впорядкованою кристалічною структурою.

Драглі і процеси желатинування мають велике значення для біології і медицини, оскільки тканини тваринного і рослинного походження у більшості є драглями. Зі здраглюванням пов'язаний також ряд техноло­гічних процесів, наприклад утворення клейового шару при склеюванні, отримання штучного волокна, у харчовій промисловості.

Об'єм системи при желатинуванні звичайно зменшується, однак у де­яких випадках, як, наприклад, при желатинуванні кремнієвої кислоти, спо­стерігається збільшення об'єму. У цьому випадку процес желатинування відбувається паралельно з полімеризацією кислоти, і збільшення об'єму пояснюється виділенням води, яка раніше була хімічно зв'язана з SiО₂-

У деяких випадках утворення драглів супроводжується виділенням теп­лоти, що пов'язано з утворенням кристалітів і виділенням теплоти криста­лізації. На здатність до желатинування водних розчинів поліамфолітів впливає рН середовища. Очевидно, що найбільш інтенсивним желати­нування буде поблизу ізоелектричної точки. Дія домішок електролітів на желатинування білків протилежна їх впливу на процес набрякання: ті іони, що збільшують набрякання, сповільнюють желатинування або роблять його взагалі неможливим.

Крім виникнення зв'язків між окремими макромолекулами, у розчинах ВМС за певних умов можливе утворення зв'язку між функціональними групами (ділянками) однієї і тієї ж макромолекули, внаслідок чого утворю­ються глобулярні драглі. Незалежно від способу отримання структурно-механічні властивості драглів мають загальні особливості