Результати тесту «Велика п’ятірка » особистісних якостей

Респондент особистісні якості		1	2	3	4	5	6	7	8	Всього респондентів
І	Екстраверсія	+	+		+	+	+	+		6
	Інтроверсія			+					+	2
ІІ	Нейротизм		+		+	+			+	4
	Емоційна стійкість	+		+			+	+		4
ІІІ	Відкритість	+	+		+	+	+	+		6
	Закритість			+					+	2
ІV	Свідомість	+		+	+	+	+	+	+	7
	Незібраність		+							1
V	Доброзичливість	+				+	+	+	+	5
	Ворожість		+	+	+					3

Таким чином, більша частина респондентів виявилася екстравертами, що говорить про направленість на оточуючих, тобто в такому колективі нормою являється активний спосіб життя, жвавість, рухливість, емоційність соціальна направленість. Щодо другої групи особистісних якостей, то 50% опитаних емоційно стійкі, а в іншої половини спостерігається нейротизм. 75% респондентів виявились відкритими людьми, що досить позитивно відображається на взаємозв’язках в даному колективі. В четвертій групі якостей свідомість переважила незібраність. Також більшість опитаних віддали перевагу доброзичливості, графічно результати тестування відображено на рис. 2.5.

Рис. 2.5.. Аналіз особистісних якостей «Велика п’ятірка » викладачів ліцею

Отже якщо підсумувати результати, то в даному колективі спостерігається досить сприятливим морально-психологічний клімат. Для викладацького колективу це є досить непогані показники. В цій частині дослідження людського капіталу можна говорити про досить високий рівень розвитку та відповідність до специфіки роботи викладачів їх особистісних характеристик.

Але для більш сприятливого клімату в колективі деяким його членам необхідно звернути увагу на підвищення емоційної стійкості, займатися саморозвитком, визначитися з типом поведінки в екстрених ситуаціях, налагодити взаємовідносини з деякими колегами, більше звертати увагу на позитивні моменти в своїй трудовій та повсякденній діяльності.

Наступним етапом оцінки людського капіталу викладацького складу Ізюмського професійного ліцею є аналіз комунікативних та організаторських здібностей котрі, як вже зазначалося, є невід’ємною характеристикою висококваліфікованого викладача.

Серед професійних здібностей вчителя значна роль належить саме комунікативним, оскільки комунікація – не лише вміння спілкуватися рідною й іноземними мовами, а ще і вміння співпрацювати з людьми, володіти різними соціальними ролями у колективі. Комунікативні здібності характеризуються низкою інших здібностей людини, що виявляються у швидкості, глибині та міцності опанування засобів і прийомів діяльності, а саме: умінням слухати, сприймати та відтворювати інформацію, вести діалог, брати участь у дискусіях, вести перемовини, переконувати і відстоювати свою точку зору. Відтак, розвиток комунікативних здібностей є одним з основних чинників становлення особистості.

Комунікативні здібності – це загальні здібності, які пов’язані з багатьма підструктурами особистості і виявляються в уміннях суб’єкта вступати у мовленнєвий контакт з іншими членами суспільства.

Під комунікативними здібностями педагога слід розуміти: встановлювати педагогічно доцільні стосунки з учнями, батьками, учителями, регулювати внутрішньоколективні і міжколективні відносини, знаходити потрібні форми спілкування з учнями та батьками, передбачати результат педагогічної дії у стосунках з учнями.

Організаторські здібності педагога виявляються в умінні вчителя згуртувати учнів, залучити їх до праці, розподіляти обов'язки, спланувати роботу, підвести підсумки зробленому, виявляти й організовувати актив класу, керувати ним у різних умовах, організовувати різні види колективної та індивідуальної діяльності учнів, розвивати їхню активність, здійснювати контроль і допомогу щодо розумового розвитку учнів, виконання доручень учнями, здійснювати педагогічне керівництво учнівськими організаціями, організовувати роботу з батьками та громадськістю.

Досить важливим фактором для розвитку та ефективного використання людського капіталу є аналіз фактичного рівня організаторських та комунікативних здібностей працівників. Тому для аналізу загального рівня людського капіталу проаналізуємо наскільки викладачі ліцею володіють даними здібностями. Для цього було проведено анкетування, результати якого представлені в табл. 2.8.

Таблиця 2.8