Рекомендована література

1. Конституція України. – К., 2009.

2. Закон України “Про вибори народних депутатів України”.

3. Закон України “Про вибори Президента України”

4. Шляхтун П. П. Політологія. – К., 2002.

5. Логвина В. Л. Політологія. – К., 2006.

6. Основи політології / За ред. Ф. Кирилюка. – К., 2005.

7. Політологія / За ред. В. Кременя, М. Горлача. – Харків, 2007.

8. Політологія: Навчальний посібник для студентів всіх напрямів підготовки НУВГП / Ткаченко Г. І., Новічков Г. В., Циганчук А. С., Когут О. В., Шевчук Т. Є., Давидович С. Н., Цецик Я. П. – Рівне: НУВГП. – 2008.

Тема 8 Громадсько-політичні об’єднання та рухи План

1. Поняття, права та функції громадських об’єднань.

2. Класифікація громадсько-політичних об’єднань.

1. Поняття, права та функції громадських об’єднань

Будучи основою громадянського суспільства громадські об’єднання і рухи функціонують нарівні з політичними партіями й великою мірою впливають на політичне життя країн. У більшості демократичних країн світу право громадян на об’єднання є невід’ємним правом, яке закріплене у більшості сучасних конституцій у тому числі й України. Так, у статті 36 Конституції України проголошено, що: “Громадяни України мають право на свободу об’єднання у політичні партії та громадські організації”. Окремо зазначено, що ніхто не може бути примушений до вступу в будь-яке об’єднання громадян.

Громадські об’єднання створюються з метою розвитку суспільно-політичної активності та самодіяльності громадян, їх участі в управлінні державними та суспільними справами, захисту громадянських, соціально-економічних, політичних, культурних прав і свобод людей, задоволення їх професійних та законних інтересів.

При аналізі діяльності громадських об’єднань нам насамперед доцільно визначити співвідношення понять: “громадські об’єднання”, “громадські організації” та “громадські рухи”. Найширшим з означених понять – є поняття “громадські об’єднання”. Воно фіксує формування громадян на тлі їх вільного і свідомого волевиявлення та спільних інтересів. Інші споріднені поняття вужчі за обсягом і фіксують різновиди громадських об’єднань.

Громадські об’єднання – це добровільні формування громадян, які виникають у результаті вільного волевиявлення громадян об’єднаних на основі спільності інтересів.

Згідно законодавства України об’єднання громадян можуть використовувати власну символіку, яка затверджується відповідно до статуту організації, мати фіксоване членство або його не мати. Щодо членства в громадських об’єднаннях то їх членами крім молодіжних та дитячих, можуть бути особи, які досягли 14 років. Натомість членами політичних партій можуть бути громадяни України, які досягли 18 років.

Об’єднання громадян діють на основі статуту, або положення структура якого визначена Законом України “Про об’єднання громадян”. Статут громадських об’єднань не може суперечити діючому законодавству країни.

Легалізація (офіційне визнання) громадських об’єднань є обов’язковою і здійснюється шляхом їх реєстрації або повідомлення про заснування. Діяльність об’єднань громадян, які не легалізовані, або розпущені владою є протизаконною. Після реєстрації в органах влади об’єднання набуває статусу юридичної особи. Ліквідація об’єднання громадян здійснюється на підставі статуту або рішення суду.

Для реалізації цілей і завдань, визначених у статутних документах, зареєстровані об’єднання громадян користуються такими правами:

- виступати учасником цивільно-правових відносин, набувати майнових і немайнових прав;

- представляти і захищати власні законні інтереси та законні інтереси своїх членів (учасників) у державних та громадських органах;

- брати участь у політичній діяльності, проводити масові заходи (збори, мітинги, демонстрації тощо);

- ідейно, організаційно та матеріально підтримувати інші об’єднання громадян, надавати допомогу в їх створенні;

- створювати установи та організації;

- одержувати від органів державної влади й управління та органів місцевого самоврядування інформацію, потрібну для реалізації статутних цілей і завдань;

- вносити пропозиції до органів влади та управління;

- поширювати інформацію і пропагувати свої ідеї та цілі;

- засновувати засоби масової інформації.

За порушення чинно діючого законодавства до громадських об’єднань можуть бути застосовані такі стягнення:

- попередження;

- штраф;

- тимчасова заборона (зупинення) окремих видів діяльності;

- тимчасова заборона (зупинення) діяльності;

- примусовий розпуск (ліквідація).

Про примусовий розпуск (ліквідацію) об’єднання громадян реєструючий орган протягом п’ятнадцяти діб після набрання рішенням суду законної сили повідомляє у засобах масової інформації.

Рішення про примусовий розпуск всеукраїнських та міжнародних громадських об’єднань на території України приймається судом.

Засновниками громадських об’єднань можуть бути особи, які досягли 18 років, а дитячих та молодіжних, які досягли 15 років.

Громадські об’єднання мають право засновувати підприємства, необхідні для виконання статутних цілей.

Громадські об’єднання та їх спілки, які діють в Україні відповідно до своїх статутів можуть засновувати або вступати в міжнародні неурядові громадські організації, утворювати міжнародні спілки об’єднань громадян, підтримувати прямі міжнародні контакти і зв’язки, укладати відповідні угоди про співпрацю, а також брати участь у заходах, що не суперечать міжнародним зобов’язанням України.

Міжнародні громадські об’єднання, філії, відділення, представництва, інші структурні осередки громадських (неурядових) організацій іноземних держав діють на території України відповідно до Закону України “Про об’єднання громадян” та інших законодавчих актів України, які регулюють діяльність цих структур.

На основі законодавчо визначених прав громадські об’єднання виконують ряд функцій. До основних функцій, які виконують громадські об’єднання більшість учених відносять: опозиційну, захисну, виховну, інформаційну та кадрову функції.

Роль опозиційної функції полягає в запобіганні надмірній централізації й посилення влади держави або якогось одного її органу, що сприяє прогресивному розвитку громадянського суспільства. Для досягнення поставленої мети громадські об’єднання можуть використовувати різні засоби: підтримка чи незгода з рішеннями прийнятими органами державної влади, висування альтернативних програм розвитку суспільства чи окремих його сфер, апеляція до громадської думки, контролю за виконанням взятих владою на себе зобов’язань тощо. У наслідку виконання управлінських рішень органів влади потрапляють не лише під державний контроль, а й під контроль громадськості, що значною мірою стимулює владу до більш ефективної роботи.

Захисна функція. Вона спрямована на задоволення та захист законних прав, потреб та інтересів членів громадських організацій. Ця функція знаходить свій вияв через право громадських об’єднань звертатися до уряду, з вимогами, заявами, зверненнями, а законодавчу ініціативу, контроль за виконанням своїх рішень і угод з державними органами. Важливе місце в діяльності громадських об’єднань відведено допомозі (матеріальній або моральній) своїм членам, піклуванню про дотримання державних стандартів щодо умов праці робітників та службовців, проведенню ними дозвілля тощо. У своїй діяльності громадські об’єднання можуть використовувати й радикальні методи тиску на органи влади чи керівництво підприємств, з метою задоволення своїх законних вимог. До таких методів тиску відносять: страйки, голодування, акти громадянської непокори, маніфестації, мітинги, пікети тощо.

Суть виховної функції полягає в тому, що громадські об’єднання формують у своїх членів моральну, політичну, управлінську та правову культуру, національну самосвідомість, відповідальність за свою поведінку, свідому трудову дисципліну тощо. Серед методів, які використовують громадські об’єднання найвагомішу роль відіграють переконання, залучення до просвітницької діяльності, матеріальне й моральне стимулювання працівників.

Важливою функцією громадських об’єднань є інформаційна функція, яка полягає в тому, що вони доводять до органів влади інформацію про стан громадської думки, щодо тієї або іншої проблеми суспільного життя. Використання цієї інформації управлінськими структурами помітно полегшує підготовку й практичне застосування законодавчих актів, істотно підвищує ефективність управлінської діяльності. Саме об’єктивне володіння інформацією дає можливість адміністративним органам знаходити оптимальні відповіді на актуальні питання суспільного й економічного розвитку.

Кадрова функція громадських об’єднань заключається у тому, що вони готують кваліфікованих кадрів для державних та громадських організацій Допомагає їм у цьому розгалужена система відповідних навчальних закладів, семінарів, курсів. Паралельно з цим громадські об’єднання підтримують тих або інших політиків під час виборів до представницьких органів державної влади, впливають на їхню діяльність у владних структурах тощо.

У своїй повсякденній діяльності громадські об’єднання виконують й інші функції, а саме: паблік рілейшнз (зв’язки, з громадськістю), інтегративну тощо.

Таким чином у сучасних демократичних країнах роль громадських об’єднань у житті суспільства постійно зростає, в їх вплив на суспільно-політичне життя стає все вагомішим. Наявність у них ряду управлінських функцій створює умови для ефективного контролю з їх боку над діяльність органів влади, дає їм можливість ефективно відстоювати законні інтереси своїх членів, боротися з бюрократизацією державного апарату.