Основні категорії та поняття

Політична партія – це добровільне та організаційно оформлене об’єднання громадян, яке виражає інтереси частини суспільства і прагне до їх задоволення шляхом здобуття, утримання і використання державної влади.

Партійна система — це сукупність партій (правлячих та опозиційних), які тісно пов'язані між собою та з державою і які беруть участь у здійсненні державної влади.

Однопартійна система – неконкурентний тип партійної системи, що складається з представників або членів однієї політичної партії.

Багатопартійна система – цілісне утворення, що формується всередині політичної системи суспільства на основі усталених зв’язків між політичними партіями, які різняться між собою програмними настановами, тактикою, внутрішньою структурою.

Біпартизм – партійна система, в якій ключову роль відіграють дві політичні партії, які постійно перемагаючи на виборах, змінюють одна одну при владі.

Рекомендована література

1. Конституція України. – К., 2006.

2. Закон України Про політичні партії в Україні від 5 квітня 2001 р. // Відомості Вреховної Ради України. – 2001. - № 23.

3. Шведа Ю. Теорія політичних партій і партійних систем – Львів: Тріада плюс, 2004.

4. Барановський Ф. Партійна система України: необхідність оптимальності // Віче. – 2004. – № 6.

5. Політологія: терміни, поняття, персоналії, схеми, таблиці: Навчальний словник – довідник для студентів / За ред. В. П. Пічі, Н. В. Хоми. – Львів, новий світ, 2004.

6. Примуш М., Нагорняк Т. Конституалізація політичних партій // Людина і політика. – 2008. – № 2.

7. Примуш М. Партійне будівництво міфологія і генезис – // Віче. – 2004. – №3.

8. Політологія: Підручник для студентів юридичних спеціальностей вищих навчальних закладів / М. І. Панов, Л. М. Герасіна, В. С. Журавський. – К.:, 2008.

9. Політологія: Навчальний посібник для студентів всіх напрямів підготовки НУВГП / Ткаченко Г. І., Новічков Г. В., Циганчук А. С., Когут О. В., Шевчук Т. Є., Давидович С. Н., Цецик Я. П. – Рівне: НУВГП. – 2008.

Тема 7 Типи сучасних виборчих систем План

1. Поняття та сутність виборів. Основні принципи виборчого права.

2. Типи виборчих систем.

3. Виборча система сучасної України.

4. Референдум та плебісцит.

1. Поняття та сутність виборів. Основні принципи виборчого права.

У більшості сучасних країн світу в тому числі й демократичних вибори до органів влади складають серцевину демократичного політичного процесу й є закономірним результатом пошуку суспільством кращої моделі формування і функціонування органів державної влади. Шляхом виборів здійснюється формування органів влади, вони є головною формою вияву суверенітету народу, його політичної ролі як джерела влади. Вибори є стрижневим механізмом представлення в органах державної влади інтересів різних соціальних верств населення.

Загальні вибори, які нині регулярно відбуваються у демократичних країнах передбачають право участі в них кожного громадянина. Вибори дають змогу громадянам реально впливати на політичне життя країни, а саме: зберігати чи змінювати конфігурацію парламентів, впливати на формування політичного курсу держави тощо.

Вибори – це процедура безпосереднього обрання або висунення певних осіб шляхом відкритого чи закритого (таємного) голосування для виконання громадських функцій, один з найпоширеніших у сучасному світі способів інституювання державної влади, найпоширеніший механізм формування органів державної влади.

Щодо класифікації виборів, то виділяють вибори до законодавчих, виконавчих та судових органів влади.

Відповідно до територіального представництва виокремлюють вибори:

- до загальнодержавних органів влади;

- до регіональних органів влади;

- до місцевих (муніципальних) органів влади.

З огляду на причини проведення виборів вони бувають:

- черговими, проводяться у зв’язку з закінченням строку повноважень виборного органу влади;

- позачерговими, проводяться у зв’язку з достроковим припиненням повноважень виборного органу влади;

- додатковими проводяться для поповнення складу представницького органу влади.

Таким чином, у сучасному світі шляхом виборів формується більшість органів державної влади, а громадяни мають загальне виборче право.

Загальне виборче право – це право безпосередньої участі всіх громадян, які мають право голосу в виборах до представницьких органів влади.

У свою чергу виборче право поділяється на:

1. Активне виборче право – встановлене законом право громадянина брати участь у виборах в органи державної влади.