
- •Тема 1 Предмет і методи політології. План
- •Політика як суспільне явище
- •2. Об’єкт і предмет, структура та функції політології. Категорії політології
- •3. Методи політології
- •4. Зв’язок політології з суспільними науками
- •Основні категорії та поняття
- •Рекомендована література
- •Тема 2 Ресурси й легітимність політичної влади План
- •2. Політична влада.
- •3. Ресурси та легітимність політичної влади.
- •4. Ознаки легітимності політичної влади. Поняття та причини делегітимізації політичної влади
- •Типи легітимності політичної влади
- •Основні категорії та поняття
- •Рекомендована література
- •Тема 3. Політична система суспільства План
- •Сутність структура і функції політичної системи суспільства.
- •Типологія політичних систем.
- •Політична система сучасної України.
- •Типологія політичних систем.
- •3. Політична система сучасної України.
- •Основні категорії та поняття
- •Рекомендована література
- •Тема 4 Політичні режими
- •2. Типологія політичних режимів.
- •3. Трансформація політичних режимів
- •Основні категорії та поняття
- •Рекомендована література
- •Тема 5 Держава – головний інститут політичної системи План
- •Теорії походження держави
- •Функції держави
- •Форми державного правління та державного устрою.
- •Правова та соціальна держава. Громадянське суспільство та його взаємозв’язок з державою.
- •Основні категорії та поняття
- •Рекомендована література
- •Тема 6 Політичні партії та їх роль у політичній системі суспільства План
- •2. Сутність та типи партійних систем
- •3. Партійна система в сучасній Україні
- •Основні категорії та поняття
- •Рекомендована література
- •Тема 7 Типи сучасних виборчих систем План
- •2. Пасивне виборче право – означає право громадянам балотуватися на виборні посади в органи державної влади.
- •2. Типи виборчих систем.
- •3. Виборча система сучасної України.
- •4. Референдум та плебісцит.
- •Основні категорії та поняття
- •Рекомендована література
- •Тема 8 Громадсько-політичні об’єднання та рухи План
- •Поняття, права та функції громадських об’єднань.
- •Класифікація громадсько-політичних об’єднань.
- •Поняття, права та функції громадських об’єднань
- •Класифікація громадсько-політичних об’єднань.
- •Основні категорії та поняття
- •Рекомендована література
- •Тема 9 Сучасні світові суспільно-політичні течії
- •Консерватизм і неоконсерватизм.
- •3. Основні ідейно-політичні течії в робітничому русі.
- •4. Політичний екстремізм та його різновиди.
- •Основні категорії та поняття
- •Рекомендована література
2. Об’єкт і предмет, структура та функції політології. Категорії політології
Політологія – це наука про політику, закономірності й випадковості розвитку політичного процесу, про функціонування політичної системи й влади, про сутність, форми і методи діяльності суб’єктів політики, проблеми міжнародних відносин.
Щодо самого терміну “політологія” то він вживається здебільшого науковцями на території колишнього Радянського Союзу. В більшості країн світу дана галузь наукових знань називається – політична наука.
Враховуючи, що політологія є окремою галуззю наукових знань, яка вивчає політичну сферу суспільного життя це передбачає виокремлення предмета й об’єкта політології.
Об’єктом політології визначають політичну сферу суспільного життя, саму політику й її взаємовідносини з особою й суспільством.
Щодо визначення предмета політології то єдиного підходу в учених немає. Це зумовлено тим, що предметом політології можна вважати владу, демократію, політичну культуру тощо.
Тому узагальнивши наявні точки зору можна виокремити предмет політології.
Предметом політології як науки є політична система суспільства та її різноманітні підсистеми. Це зумовлено тим, що жодна галузь наукових знань, яка досліджує політичну сферу суспільного життя на робить це в такому повному обсязі як політологія й не визначає предметом свого дослідження політичну систему суспільства.
Головними структурними елементами політичної системи суспільства є політичні інститути й політичні відносини.
Політичні відносини – це відносини з приводу влади в суспільстві, а політика є діяльністю, яка спрямована на завоювання, використання й утримання влади. Тому політологія може бути визначена як наука про закономірності діяльності з керівництва та управління суспільством на основі публічної влади.
Враховуючи, що політологія є самостійною наукою вона має свою внутрішню структуру основними елементами якої є:
Історія політичних учень, яка досліджує зародження, становлення й ґенезу політичних ідей, поглядів, теорій упродовж існування державно організованого суспільства. Основними елементами історії політичних учень є: Стародавній світ та період Античності, епоха Середньовіччя, Ренесанс, Новий та Новітній час.
Головним елементом політології є теорія політики, яка вивчає політику як цілісний предмет, включаючи концепції політики і влади, теорії політичних систем і процесів, моделі політичної участі й політичного лідерства, а також теорії формальних і неформальних інститутів політики тощо. Теорія політики становить основний зміст політології.
Прикладна політологія є тією галуззю знань про політику, котра стосується безпосередньо процесу реалізації політики. ЇЇ основний зміст складає: розробка політичних технологій, прийняття політичних рішень, проведення виборчих кампаній, врегулювання політичних конфліктів тощо. Дана галузь політології здійснює також політичні прогнозування й планування, консультування тощо. Тому практична політологія це ступінь теоретичних моделей, методологічних принципів, методів і процедур дослідження, програм і рекомендацій, які орієнтовані на практичне використання й досягнення політичного результату.
Порівняльна політологія проводить порівняльні дослідження політичних процесів різних держав, регіонів та епох.
Функції політології
Функціями політології є основні напрями її впливу на суспільство.
Узагальнюючи наявні точки зору точки зору можна виокремити п’ять головних функцій політології.
Теоретична функція політології полягає в розробленні нею різних, теорій понять, категорій, гіпотез, формулюванні закономірностей, які описують і пояснюють різноманітні явища і процеси політичного життя суспільства.
Суть методологічної функції політології заключається в тому, що сформульовані цією наукою закономірності використовуються іншими науками як теоретичний інструментарій при дослідження політичних явищ і процесів.
Практична чи прикладна функція політології полягає в її зорієнтованості на вирішення конкретних практичних завдань і проблем. Ця функція є основною при розробці практичних рекомендацій щодо реалізації політики, проведенні виборчих кампаній тощо.
Виховна функція політології відіграє важливу роль у формуванні світогляду особи, дає їй необхідні знання про політичну сферу суспільства, політичні права й обов’язки, відіграє провідну роль у політичній соціалізації й формуванні навиків політичної поведінки.
Прогностична функція політології полягає в її здатності передбачити й спрогнозувати найближчі й віддалені наслідки прийняття політичних рішень.
Категорії політології
Будучи самостійною галуззю знань політологія має свої категорії, загальні, фундаментальні поняття, які відображають закономірні взаємозв’язки й відносини реальної дійсності й пізнання, котрі розкривають різноманітні сторони процесу реалізації влади у суспільстві.
Категорії цієї науки перебувають в досконалому й логічному взаємозв’язку між собою. Це зумовлено тим, що одна категорія будучи базовою, в зародку містить й інші категорії. В політології базовою є категорія “політична влада”.
Влада – це вольове відношення між людьми за якого одні здатні й мають можливість нав’язувати свою волю іншим.
Безпосереднім засобом здійснення влади є політика, яка також виступає однією з ключових категорій політології. Політика як заснована безпосередньо на владі політична діяльність, реалізується у рамках політичної системи суспільства. “Політична система суспільства” є центральною категорією політології. Саме вона органічно поєднує в собі решту категорій цієї науки. Зокрема, інституціональна підсистема політичної системи суспільства об’єднує політичні інститути якими є держава та її структурні елементи, які також є категоріями політології.
Натомість комунікативна підсистема політичної системи суспільства базується на політичних відносинах, зв’язках з різноманітними соціальними спільностями й їх організаціями, що склалися з приводу влади.
Політична система включає до свого складу категорію “політична культура”, а значить і всі її складові такі як “політична свідомість”, “політична поведінка”, “політичні цінності”, “політичні норми” “політична соціалізація” тощо, які також є одними з ключових категорій політології.
Таким чином, “політична культура” будучи інтегративною категорією політології органічно поєднує в собі ряд інших категорії цієї науки.
Політична система суспільства не стоїть на місці, вона постійно еволюціонує в просторі й часі завдяки політичному процесу, однієї з ключових категорій політології. Політичними процесами називаються відносно однорідні серії політичних явищ, які взаємопов’язані між собою. Тому “політичне явище” як одна з найбільш загальних категорій політології є сукупністю всіх чинників і явищ пов’язаних із здійсненням політики.