
- •Тема 1 Предмет і методи політології. План
- •Політика як суспільне явище
- •2. Об’єкт і предмет, структура та функції політології. Категорії політології
- •3. Методи політології
- •4. Зв’язок політології з суспільними науками
- •Основні категорії та поняття
- •Рекомендована література
- •Тема 2 Ресурси й легітимність політичної влади План
- •2. Політична влада.
- •3. Ресурси та легітимність політичної влади.
- •4. Ознаки легітимності політичної влади. Поняття та причини делегітимізації політичної влади
- •Типи легітимності політичної влади
- •Основні категорії та поняття
- •Рекомендована література
- •Тема 3. Політична система суспільства План
- •Сутність структура і функції політичної системи суспільства.
- •Типологія політичних систем.
- •Політична система сучасної України.
- •Типологія політичних систем.
- •3. Політична система сучасної України.
- •Основні категорії та поняття
- •Рекомендована література
- •Тема 4 Політичні режими
- •2. Типологія політичних режимів.
- •3. Трансформація політичних режимів
- •Основні категорії та поняття
- •Рекомендована література
- •Тема 5 Держава – головний інститут політичної системи План
- •Теорії походження держави
- •Функції держави
- •Форми державного правління та державного устрою.
- •Правова та соціальна держава. Громадянське суспільство та його взаємозв’язок з державою.
- •Основні категорії та поняття
- •Рекомендована література
- •Тема 6 Політичні партії та їх роль у політичній системі суспільства План
- •2. Сутність та типи партійних систем
- •3. Партійна система в сучасній Україні
- •Основні категорії та поняття
- •Рекомендована література
- •Тема 7 Типи сучасних виборчих систем План
- •2. Пасивне виборче право – означає право громадянам балотуватися на виборні посади в органи державної влади.
- •2. Типи виборчих систем.
- •3. Виборча система сучасної України.
- •4. Референдум та плебісцит.
- •Основні категорії та поняття
- •Рекомендована література
- •Тема 8 Громадсько-політичні об’єднання та рухи План
- •Поняття, права та функції громадських об’єднань.
- •Класифікація громадсько-політичних об’єднань.
- •Поняття, права та функції громадських об’єднань
- •Класифікація громадсько-політичних об’єднань.
- •Основні категорії та поняття
- •Рекомендована література
- •Тема 9 Сучасні світові суспільно-політичні течії
- •Консерватизм і неоконсерватизм.
- •3. Основні ідейно-політичні течії в робітничому русі.
- •4. Політичний екстремізм та його різновиди.
- •Основні категорії та поняття
- •Рекомендована література
Правова та соціальна держава. Громадянське суспільство та його взаємозв’язок з державою.
Основні концептуальні та теоретичні основи правової держави були розроблені ще у ХVІІІ столітті (І. Кант, Ж-Ж. Руссо, Ш-Л. Монтеск’є)
Основними ознаками правової держави є:
верховенство права;
панування закону у всіх сферах суспільного життя;
максимальна гарантія прав і свобод людини;
пріоритет прав людини над правами держави;
рівність усіх громадян перед законом;
взаємна відповідальність людини і держави;
механізм захисту особи;
парламентаризм;
розвинена виборча система, суверенітет народу;
політичний плюралізм;
розвинена правова культура;
поділ влади на законодавчу виконавчу і судову.
З категорією правова держава тісно пов’язана категорія соціальна держава – це правова держава, що проводить активну соціальну політику, спрямовану на забезпечення прав і свобод людини, досягнення високого рівня добробуту всіх верств населення.
Соціальна держава повинна забезпечувати:
утвердження в суспільстві соціальної справедливості;
зменшення соціальної нерівності;
боротьбу з безробіттям;
збереження миру і консенсусу в суспільстві;
формування сприятливого для людини життєвого середовища;
розвиток ринкових законів, щоб захистити громадян від негараздів, забезпечити економічну стабільність суспільства;
перерозподілити доходи між різними соціальними верствами, шляхом встановлення прийнятної системи оподаткування, фінансування соціальних програм тощо.
Теорія і практика соціальної держави знайшли своє відображення у розвинутих країнах Західної Європи упродовж 1970-х – 2000-х рр.
Громадянське суспільство це недержавна форма суспільства, сукупність відносин і інститутів громадян, де здійснюються індивідуальні та колективні приватні інтереси. Вперше теоретично розділив державу і громадянське суспільство у ХІХ ст. Гегель. Він вважав, що воно виникає там де є приватна власність. Таким чином, для існування громадянського суспільства потрібні певні умови:
наявність правової держави, що забезпечує права і свободи громадян, створює умови для розвитку вільної самоврядної особистості;
економічний і політичний плюралізм, наявність приватної власності та ринкових відносин;
незалежна громадська думка.
Інститутами громадянського суспільства є:
сім’я;
церква;
добровільні об’єднання громадян;
політичні партії;
приватні підприємства;
ЗМІ тощо.
Існує тісний взаємозв’язок між правовою державою і громадянським суспільством. Вони взаємно обумовлюють розвиток один одного. Закони правової держави регулюють відносини у громадянському суспільстві, але при цьому втручання держави у справи громадянського суспільства повинно бути мінімальним.
В сучасній Україні відбувається процес поступового становлення громадянського суспільства. Однак не сформованість середнього класу, поляризація суспільства, люмпенізація численних прошарків населення суттєво сповільнюють цей процес. Тому лише після проведення економічних і політичних реформ на теренах нашої держави стане можливим формування розвинутого громадянського суспільства.