
- •Тема 1 Предмет і методи політології. План
- •Політика як суспільне явище
- •2. Об’єкт і предмет, структура та функції політології. Категорії політології
- •3. Методи політології
- •4. Зв’язок політології з суспільними науками
- •Основні категорії та поняття
- •Рекомендована література
- •Тема 2 Ресурси й легітимність політичної влади План
- •2. Політична влада.
- •3. Ресурси та легітимність політичної влади.
- •4. Ознаки легітимності політичної влади. Поняття та причини делегітимізації політичної влади
- •Типи легітимності політичної влади
- •Основні категорії та поняття
- •Рекомендована література
- •Тема 3. Політична система суспільства План
- •Сутність структура і функції політичної системи суспільства.
- •Типологія політичних систем.
- •Політична система сучасної України.
- •Типологія політичних систем.
- •3. Політична система сучасної України.
- •Основні категорії та поняття
- •Рекомендована література
- •Тема 4 Політичні режими
- •2. Типологія політичних режимів.
- •3. Трансформація політичних режимів
- •Основні категорії та поняття
- •Рекомендована література
- •Тема 5 Держава – головний інститут політичної системи План
- •Теорії походження держави
- •Функції держави
- •Форми державного правління та державного устрою.
- •Правова та соціальна держава. Громадянське суспільство та його взаємозв’язок з державою.
- •Основні категорії та поняття
- •Рекомендована література
- •Тема 6 Політичні партії та їх роль у політичній системі суспільства План
- •2. Сутність та типи партійних систем
- •3. Партійна система в сучасній Україні
- •Основні категорії та поняття
- •Рекомендована література
- •Тема 7 Типи сучасних виборчих систем План
- •2. Пасивне виборче право – означає право громадянам балотуватися на виборні посади в органи державної влади.
- •2. Типи виборчих систем.
- •3. Виборча система сучасної України.
- •4. Референдум та плебісцит.
- •Основні категорії та поняття
- •Рекомендована література
- •Тема 8 Громадсько-політичні об’єднання та рухи План
- •Поняття, права та функції громадських об’єднань.
- •Класифікація громадсько-політичних об’єднань.
- •Поняття, права та функції громадських об’єднань
- •Класифікація громадсько-політичних об’єднань.
- •Основні категорії та поняття
- •Рекомендована література
- •Тема 9 Сучасні світові суспільно-політичні течії
- •Консерватизм і неоконсерватизм.
- •3. Основні ідейно-політичні течії в робітничому русі.
- •4. Політичний екстремізм та його різновиди.
- •Основні категорії та поняття
- •Рекомендована література
3. Політична система сучасної України.
Політична система сучасної України перебуває на перехідному етапі свого розвитку, від адміністративно-командної до плюралістично-демократичної, змагальної. Позитивними здобутками цього процесу стало утвердження парламентсько-президентської форми державного правління, політичного плюралізму, пропорційної виборчої системи, вільних, демократичних виборів, поділу влади, ринкового статусу економіки, прогресивних зрушень у зовнішній політиці.
Таким чином, більшість українських вчених з упевненістю стверджують, що етап становлення незалежної української держави завершився. Ті політичні реформи, які проводяться в нашій державі повинні були закріпити здобутки демократії й прискорити реформування політичної системи України. Але при всіх позитивних зрушеннях, які відбулися в останні роки існує ряд проблем, котрі істотно гальмують реформування політичної системи нашої держави.
Це зумовлено тим, що істотною ознакою владно-політичної функції політичної системи України є недостатня розвинутість форм політичної конкуренції і конструктивної співпраці внаслідок збереження рецидивів тоталітарної політичної культури, незрілих елементів громадянського суспільства, яке нині перебуває лише на стадії формування, недосконалого розподілу ресурсів на базі державного монополізму в економіці.
Незважаючи на складнощі в якій нині перебуває політична система України вона здатна забезпечити проведення реформування всіх сфер суспільного життя. Це підсилюється й тією обставиною, що на реформістській платформі нині перебуває як більшість політичної еліти, так і представники великого капіталу, які вбачають у випадку відсутності реформ загрозу своєму існуванню.
Однак процес комплексного реформування суспільства ще не завершений у зв’язку з тим, що:
- Україна ще остаточно не сформувала власної моделі національної економіки, яка є базою для всіх реформ;
- остаточно ще не сформований середній клас, як суб’єкт модерних національних пріоритетів;
- не створено політичний механізм консолідації національних цінностей;
- не освоєні в повному обсязі сучасні процедури культуротворчості у всіх сферах суспільного життя.
Негативною тенденцією розвитку сучасної політичної системи України є наявність дестабілізаційних процесів, що знаходять свій вияв через конфлікти між гілками влади, політичними партіями і блоками (особливо парламентськими), центром і регіонами, а також через різку майнову диференціацію суспільства є свідченням про недостатню стабілізаційну спроможність політичної системи.
Політична система України визначається низькою здатністю до соціальних інновацій, і як наслідок цього, реформи в державі проходять повільно, незбалансовано і супроводжуються невиправданими соціальними втратами. Органи державної влади та політичні структури неодноразово ставали заручниками реалізації власних інтересів потужних номенклатурних угруповань, які звикли до соціального паразитизму.
Одночасно з цим політична система може забезпечити вільний розвиток суспільства й особи, проведення ефективних реформ лише тоді, коли її інститути функціонують у межах правової системи. До недоліків правової системи України відносять:
- повільне і суперечливе втілення Конституції в законодавчі акти;
- повільний процес реформування судової влади як основного механізму захисту конституційних прав громадян;
- відсутність чіткої субординації між правовими актами, законами і підзаконними актами;
- відсутність цілісної концепції реформування правової системи;
- надмірне поширення відомчих підзаконних актів, як джерел права, причому значна частина з них носять суперечливий характер;
- нерівномірна урегульованість законодавством різних сфер суспільного життя; - введення в дію реформаторських законодавчих актів без урахування національних особливостей соціального розвитку ряду сфер суспільного життя країни;
- недосконалість і незавершеність конституційної реформи, яка великою мірою розбалансувала діяльність органів влади і управління тощо.
Однією з важливих причин недосконалості політичної системи України є те, що політичні сили, які знаходяться у парламенті часто керуються у своїй діяльності не нормами права, а власними інтересами. Коли будь-яка політична структура у своїй діяльності порушує свої ж програмні засади, відходить від своїх принципів, то вона не може на державному рівні твердо дотримуватися правових процедур.
Паралельно з новими демократичними елементами у нашій політичній системі присутні також і залишки старої командно-адміністративної системи, що знайшло свій вияв у наступному:
- було збережено структуру і функції старого адміністративного апарату;
- пристосування ряду форм і процедур старої системи права до ринкових умов;
- модифікація ряду ознак тоталітарної політичної культури, що знайшло свій вияв у догматизмі, наявності подвійних стандартів щодо прихильників влади й її опонентів, політичної нетерпимості до ідеологічних противників тощо.
До ознак нової демократичної політичної системи слід віднести:
- конституційні принципи формування і функціонування органів влади та управління;
- створення дієвого механізму стримувань і противаг;
- розвиток громадських і політичних громадських організацій;
- становлення пропорційної виборчої системи;
- наявність механізму правового забезпечення можливості судового захисту прав громадян.
З погляду масштабу і характеру реалізації основних функцій у суспільстві політична система України є перехідною, яка поєднує елементи змагальної і соціопримирливої систем. Конституція України закріпила принципи соціопримирливої політичної системи, але на практиці це за нинішніх умов реалізувати надзвичайно складно, оскільки затягнувся процес ринкових трансформацій.