Практичне заняття 5-6 Фразеологія та її стилістичні можливості

План

1. Фразелогія як наука: основні поняття, завдання, потенціал.

2. Джерельна база походження.

3. Основні типи фразеологізмів.

4. Різновиди фразеологізмів за генетичними та структурно-функціональними ознаками.

5. Медійний контекст використання фразеологізмів.

Література

• Пономарів О. Стилістика сучасної української мови. – К., 1992. – С.121-132;

• Мацько Л. Стилістика української мови. – К., 2003. – С.38-40;

• Серажим К. Лексика та фразеологія політичного дискурсу //Наукові записки ІЖ. – Т.5. – Режим доступу: Електрон. бібліотека Інституту журналістики КНУ;

• Воронова М. Варіанти фразеологізмів у журнальному творі // Стиль і текст. – Вип.2 – Режим доступу: Електрон. бібліотека Інституту журналістики КНУ;

• Федоренко О. Фразеологізми із суфіксами суб’єктивної оцінки // Стиль і текст. – Вип.4 – Режим доступу: Електрон. бібліотека Інституту журналістики КНУ.

Завдання: 1) опрацювати рекомендовану літературу та виконати пропоновані вправи; 2) дібрати приклади усіх типів і різновидів фразеологізмів; 3) підготувати невелике повідомлення на тему «Школа луганських дослідників фразеології».

Вправа 1. Пояснити джерела походження кожного з фразеологізмів.

Витрішки продавати; куди голка, туди й нитка; блудний син; нове життя нового прагне слова; позичити в сірка очей; гомеричний сміх; о часи!о звичаї!; книга за сімома печатями; купувати кота в мішку; кожна квітка по-своєму пахне; між Сциллою і Харибдою; біда – не вода, не спливе без сліда.

Вправа 2. Знайдіть та визначте наявні фразеологізми та вільні словосполучення, свою думку обгрунтуйте.

Старий вовк, старе місто; кидати на вітер, сильний вітер; друге дихання, друга весна; утерти рота, утерти носа; заварити чай, заварити кашу; заводська стіна, китайська стіна; розкрити зошит, розкрити карти; сушити голову, сушити сорочку; стояти на гірській дорозі, стояти на божій дорозі.

Вправа 3. Прочитайте речення, знайдіть у них фразеологізми, дайте їм повну характеритику, поясніть значення у тексті.

Жінки мовчали... Першою не втрималася Катря Мурашко – довгий язик мала. 2. Степан стояв-стояв, дивився-дивився, а потім гнів його взяв. Кинув шапкою об землю, ногою тупнув. 3. Треба було щось робити. Бо Саня худла, жовтіла – сама тільки шкіра та кості. 4. За ті післявоєнні роки справді-таки по-різному випадало: іноді з водою, іноді з бідою. 5. Ликора пішла; боязно пройшла попід вікнами, боязко й у ворота ступила. 6. Зрубаєш на межі кущі по вію, бо вже так порозростались, що скоро вовки в них витимуть. 7. Вона (циганка) кричала, але що – ніхто не втямив, бо позакидали ноженята на плечі й дали такого драла, що з-під п’ят вирвана трава летіла (За Є. Гуцалом).

Вправа 4. Прочитайте уривки з етнографічної праці М.Максимовича «Дні і місяці українського селянина» (І) і з роману Ю.Яновського «Вершники» (ІІ). Визначте, що і як автор змінив, а що повністю переніс до роману.

І. Із перших весняних квітів на Україні радіють особливо появі голубого рясту. Побачивши в перший раз цей первоцвіт, поспішно зривають його і топчуть, приказуючи: «Топчу, топчу ряст.. Дай, Боже, потоптати і того року діждати!». А топчуть ряст для того, щоб довго жить; і за цією макровістикою, якщо видужує трудний хворий, то кажуть: «Уже виліз на ряст»; а хто умре, кажуть: «Дуба дав».

ІІ. Далі з’являється голубий ряст, а прадід наказував зірвати його швиденько і топтати, приказуючи: «Топчу, топчу ряст, дай, Боже, й того року діждати!» А хто не встигне – тому на той рік рясту не топтати, на лаві лежати, і ряст у Данилка був дивним тройзіллям, і казав Данилко за всіма, коли хтось трудний одужував: «О, вже виліз на ряст!».

Вправа 5. Доберіть до фразеологізмів (І) їхні тлумачення (ІІ). З’ясуйте, до яких виразів (іменникових, прикметникових, дієслівних чи прислівникових) вони відносяться.

І. Камінь спотикання, їздити верхи на кому, ставити на кін, ні кінця ні краю чому, конем не доженеш, гратися в кота і мишку, без третьої клепки в голові, в літах, лебедина пісня, до нових віників, день і ніч, сміятися на кутні, гострити ніж на кого.

ІІ. Ризикувати; дуже швидко; надовго; постійно, весь час, цілодобово; плакати; велика перепона; безмежне, безкінечне; хитрувати, затаювати що-небудь; підкоряти кого-небудь своїй владі; немолодий; хто-небудь дурний, ненормальний; виношувати підступні плани проти когось; останній, найзначніший твір (заповіт).