Практичне заняття 1 Місце практичної стилістики в системі мовознавчих дисциплін

План

1. Актуальність вивчення дисципліни.

2. Предмет і завдання курсу. Методологія.

3. Різновиди стилістики.

4. Поняття норми літературної мови, нормативних варіантів.

5. Усна й писемна форми існування мови та особливості їх використання в ЗМІ.

Література

• Капелюшний А. Практична стилістика української мови. Л, 2007. – С.7-20;

• Мацько Л. Стилістика української мови. – К., 2003. – С.3-28;

• Ужченко В. Д. Актуальні питання розвитку української мови. – Луганськ, 2005. – С.105-134;

• Непийвода Н. Мовні засоби інформаційного комфорту // Наукові записки Інституту журналістики. Т.7. – Режим доступу http://journlib.univ.kiev.ua/index.php?act=rozdily&rozdil=17;

• Селігей П. Як полонити читача з першого рядка // Стиль і текст. Вип.4. – Режим доступу: http://journlib.univ.kiev.ua/index.php?act=rozdily&rozdil=18;

• Шумарова Н. Мовні «пороги сміливості» сучасних мас-медіа // Стиль і текст Вип.8. – Режим доступу: http://journlib.univ.kiev.ua/index.php?act=rozdily&rozdil=18.

Завдання

• змоделювати схему, яка б відображала предмет, завдання, структуру загальної стилістики як мовознавчої науки;

• ускласти тези про особливості формування мови мас-медіа на сучасному етапі;

• написати невеликий твір-роздум (версію, прогноз) на тему «Як полонити читача з першого рядка?», взявши за основу статтю П.Селігея.

Практичне заняття 2 Фоностилістика як предмет уваги редактора-журналіста

План

1. Основні завдання фоностилістики.

2. Види фоносемантичних зв’язків.

3. Можливості словесного інструментування.

4. Фонетичні закони мови і правила правопису.

Література

• Мацько Л. Стилістика української мови. – К., 2003. – С.31-35;

• Кравчук Т. Фонічні засоби у творчості Ю. Яновського // Стиль і текст Вип.1. – http://journlib.univ.kiev.ua/index.php?act=rozdily&rozdil=18;

• Ющук І. Фонетичні закони мови і правила правопису // Стиль і текст Вип.2. – http://journlib.univ.kiev.ua/index.php?act=rozdily&rozdil=18.

Завдання

• дібрати самостійно 5-6 прикладів використання в текстах (різних стилів) фонетичних фігур, пояснити їх семантико-стилістичну роль;

• опрацювати рекомендовану літературу.

Практичне заняття 3-4 Завдання і можливості лексичної стилістики

План

1. Предмет і завдання лексичної стилістики.

2. Лексичне значення і його типи.

3. Активна і пасивна лексика.

4. Засоби словесної виразності у лінгвостилістиці.

Література

• Мацько Л. Стилістика української мови. – К., 2003. – С.35-38;

• Мельник П. Когнітивно-експресивні засоби синонімії в сучасних медіатекстах на футбольну тематику // Наукові записки ІЖ. – Т.28. – Режим доступу: Електрон. бібліотека Інституту журналістики КНУ;

• Хмельовська О. Авторські неологізми в сучасному літературному дискурсі //Наукові записки ІЖ. – Т.28. – Режим доступу: Електрон. бібліотека Інституту журналістики КНУ;

• Корнєєв В. Роль маркованої лексики у створенні емоціогенної структури тексту //Наукові записки ІЖ. – Т.7. – Режим доступу: Електрон. бібліотека Інституту журналістики КНУ;

• Завгородня Л. Перифрази як засіб стереотипізації соціальної інформації //Наукові записки ІЖ. – Т.7. – Режим доступу: Електрон. бібліотека Інституту журналістики КНУ.

Завдання:

• дібрати з текстів різних стилів по два приклади використання синонімів, антонімів, омонімів, паронімів; пояснити їх стилістичну роль;

• віднайти в газетно-журнальних текстах приклади використання застарілої лексики та запозичень; пояснити їх стилістичну роль, доцільність чи недоречність;

• опрацювати рекомендовану літературу, виконати пропоновані вправи.

Вправа 1. З’ясуйте значення слова білий у кожному з речень. Свою думку обгрунтуйте.

Вулиці залиті молочним світлом білої ночі (О.Іваненко). Заступила чорна хмара та білую хмару (Т.Шевченко). Ввижається мені вечір теплий, з вишняком, білим від цвіту рясного (М.Коцюбинський). От візьмуть нас і варварів, і римлян, чорних, білих, гарненько всіх засмолять і запалять, мов скіпочки (Леся Українка).

Вправа 2. Виділіть у поданих реченнях синонімічні ряди. Позначте синонімічне забарвлення кожного синоніма (нейтральне, розмовне, поетичне, діалектичне).

Нове ми бачим видноколо і небо ранкове, бліде.

Я вслухаюсь в ранкові сурми, що зовуть на крайнеба межу.

Кладем на тугі небосхили нестримної мрії печать.

Підводиться життя заграва, вона застеля горизонт.

І, здається, печаль її перекидається на довгі степові дороги, які вдалині сягають аж за небокрай.

Сніги, сніги за обрієм імлавим, і ожеледь, і сива крутія.

Розкручується овид і росте.

Вправа 3. Знайдіть у реченнях пароніми, поясніть їх стилістичну роль, доречність / недоречність використання .

Той клавесин і плакав, і плекав чужу печаль (Л.Костенко).

Вітре, вітре, дми на ватру, Постав мені, вітре, варту. Щоб моя бурханна ватра Лише вітру була варта (І.Драч).

Настала гаряче жадана й ждана неділя (І.Нечуй-Левицький).

Вправа 4. Виділіть у реченнях стилістично марковані слова, поясніть їх стилістичну роль.

Як надіялась, що її нащадок людиною піде між людьми, а він виріс і свинякою втерся в життя (Гр.Тютюнник). Не козак ти, не лицар! Ти гадюка, злодій ти! (С.Васильченко). Ненечко, ластівочко! Я ж у вас люба дитина (М.Кропивницький).

Вправа 5. Виокреміть способи використання багатозначності у вірші, поінтерпретуйте.

Люблю слова. Їх музика іскриста.

Мелодія пекуча і терпка.

Це аскетична постать гітариста,

Коли він струни пальцями торка.

Це струми струн, він ними обпікається,

Він сам струна, замовкнуть – упаде.

Всіх почуттів застиглий Апокаліпсис –

Його обличчя дивне і бліде (Л.Костенко).

Вправа 6. Охарактеризуйте тропи, використані в текстах.

Чи я в лузі не калина була? Чи я в лузі не червона була? (Нар тв).

Полохливий заєць, причаївшись під кущем, пригина вуха, витріща очі й немов порина ввесь у море лісових звуків (М.Коцюбинський).

Повернемося до себе, сліпі і погублені, діткнувши пальцями всіх ран, увіруємо в себе – у незнищимий Дух (І.Калинець).

Петербурзьким шляхом, по коліна

Грузнучи в заметах, боса йшла

Зморена, полатана Вкраїна,

Муку притуливши до чола (І.Драч).

Той має чудового кухаря, але, на жаль, такий маленький рот, що більш як два шматочки не може пропустити; інший має рот завбільшки з арку головного штабу, та ба, мусить задовольнятися якимсь німецьким обідом із картоплі (М.Гоголь).

Новини поспішають, набігаючи одна на одну (з газ).