3.2 Нанесення розмiрiв

Розмiри на кресленнях указують розмiрними числами i розмiрними лiнiями. Якщо треба, проводять i виноснi лiнiї. Розмiрна лiнiя показує межi вимiрювання елемента предмета. Розмiрнi й виноснi лiнiї креслять тонкими суцiльними лiнiями.

При нанесеннi розмiру прямолiнiйного вiдрiзка розмiрну лiнiю проводять паралельно цьому вiдрiзку, а виноснi лiнiї - перпендикулярно до розмiрних (рис.3.1).

При нанесеннi розмiру кута розмiрну лiнiю проводять у виглядi дуги з центром у вершинi кута, виноснi лiнiї йдуть радiально (рис.3.2).

При нанесеннi розмiру дуги кола розмiрну лiнiю проводять концентрично дузi, а виноснi лiнiї - паралельно бiсектрисi кута, над розмiрним числом наносять знак (рис.3.3).

Розмiрну лiнiю з обох кiнцiв обмежують стрiлками, що впираються у вiдповiднi лiнiї, крiм випадкiв, наведених далі, й при нанесеннi лiнiї радiуса, котра обмежується стрiлкою з боку дуги (рис.3.4).

Розмiрнi лiнiї доцільно проводити мiж виносними лiнiями або розмiщувати безпосередньо мiж лiнiями контуру, осьовими, центровими та iн.

Рисунок 3.1 Рисунок 3.2 Рисунок 3.3 Рисунок 3.4

У випадках, показаних на рис.3.5,3.6, розмiрну i виносну лiнiї проводять так, щоб вони разом з вимiрюваним вiдрiзком утворювали паралелограм.

Розмiрнi лiнiї переважно наносять поза контуром зображення.

Необхiдно уникати перетину розмiрних і виносних лiнiй.

Виноснi лiнiї повиннi виходити за кiнцi стрiлок розмiрної лiнiї на 1...5 мм.

Мiнiмальна вiдстань мiж паралельними розмiрними лiнiями повинна бути 7 мм, а мiж розмiрною i лiнiєю контуру - 10 мм.

Не дозволяється використовувати лiнiї контуру, осьовi, центровi й виноснi лiнiї, як розмiрнi. Виноснi лiнiї переважно проводять вiд лiнiї видимого контуру, крiм таких випадкiв:

розмiри контуру криволiнiйного профiлю наносять як на рис.3.7,а,б;

якщо треба показати координати вершини скруглюваного кута або центра дуги скруглення, то виноснi лiнiї проводять вiд точки перетину сторiн скруглюваного кута чи центра дуги скруглення (рис.3.6).

При нанесеннi розмiру радiуса перед розмiрним числом наносять велику літеру R. При вказуванні розмiру дiаметра (у всiх випадках) перед розмiрним числом наносять знак "  “.

Рисунок 3.5

Рисунок 3.6 Рисунок 3.7

Якщо вигляд або розрiз симетричного предмета чи окремо симетрично розташованих елементiв накреслено лише до осi симетрiї або з обривом, то розмiрнi лiнiї, якi належать до цих елементiв, проводять також з обривом трохи далi вiд осi або лiнiї обриву предмета (рис.3.8). Розмiрну лiнiю проводять з обривом i при нанесеннi дiаметра кола незалежно вiд того, повнiстю чи частково його накреслено (рис.3.9,а ); розмiрну лiнiю слiд проводити трохи далi вiд центра кола.

При розривi зображення розмiрну лiнiю проводять повнiстю (рис.3.9,б).

Величини елементiв стрiлок розмiрних лiнiй вибирають залежно вiд товщини лiнiй видимого контуру i викреслюють їх однаковими на всьому кресленнi. Форма стрiлки i приблизне вiдношення її елементiв показанi на рис.3.10.

Рисунок 3.8

Рисунок 3.9

Рисунок 3.10

Якщо довжина розмiрної лiнiї недостатня для розмiщення на нiй стрiлок, то розмiрну лiнiю продовжують за виноснi лiнiї (або вiдповiдно за контурнi, осьовi, центровi i т.п.) i стрiлки наносять, як показано на рис.3.11,а,б. При послiдовному розмiщеннi розмiрних чисел у виглядi ланцюжка, коли не вистачає мiсця для стрi- лок, їх дозволяється замiнювати рисками, якi наносяться пiд кутом 45⁰ до розмiрних лiнiй (рис.3.11,в), або точками (рис.3.11,г).

Якщо мiсця для стрiлки недостатньо через близько розташовану контурну або виносну лiнiю, то останнi допускається переривати (рис.3.11,а,б,д).

Розмiрнi числа наносять над розмiрною лiнiєю якомога ближче до її середини (рис.3.12).

Якщо є кiлька паралельних (рис.3.13) або концентричних розмiрних лiнiй на невеликiй вiдстанi одна вiд одної, розмiрнi числа проставляють у шаховому порядку.

Рисунок 3.12

Рисунок 3.11 Рисунок 3.13

Розмiрнi числа лiнiйних розмiрiв при рiзноманiтних нахилах розмiрних лiнiй розмiщують, як показано на рис.3.14,а. Якщо необхiдно нанести розмiр у заштрихованiй зонi, вiдповiдне розмiрне число наносять на поличцi лiнiї-виноски (рис.3.14,б).

а б

Рисунок 3.14

На рис.3.15 показано, як проставляти

кутовi розмiри. У зонi, розташованiй вище

вiд горизонтальної центрової лiнiї,

розмiрнi числа пишуть над розмiрними

лiнiями з боку їх опуклостi, а в зонi,

розташованiй нижче вiд горизонтальної лiнiї,

з боку вгнутостi. Як i для лiнiйних розмiрiв,

не рекомендується ставити розмiрнi числа

у заштрихованiй зонi. Якщо це потрiбно,

розмiрнi числа виносять на горизонтально

розмiщенi полички. Рисунок 3.15

Якщо для напису розмiрного числа недостатньо мiсця над розмiрною лiнiєю, то розмiри наносять, як показано на рис.3.16.

Рисунок 3.16

Якщо недостатньо мiсця для нанесення стрiлок, то їх наносять, як зображено на рис.3.17.

Рисунок 3.17

Розмiрнi числа не допускається роздiляти або перетинати лiнiями креслення. Не дозволяється переривати лiнiю контура для нанесення розмiрного числа i наносити розмiрнi числа у мiсцях перетину розмiрних, осьових i центрових лiнiй. У мiсцi нанесення розмiрного числа осьовi, центровi лiнiї й лiнiї штриховки переривають (рис.3.18).

Рисунок 3.18

Розмiри, якi належать до одного й того самого конструктивного елемента, рекомендується групувати в одному мiсцi, розмiщаючи їх на тому зображеннi, на якому геометрична форма даного елемента показана найбiльш зрозумiло.

При великому радiусі центр допускається наближати до дуги. У цьому разі розмiрну лiнiю радiуса показують зi зламом пiд кутом 90⁰ (рис.3.19,а). Якщо не треба вказати розмiри центра дуги кола, то розмiрну лiнiю радiуса допускається не доводити до центра i змiщувати вiдносно центра (рис.3.19,б).

Розмiри радiусiв зовнiшнiх скруглень наносять, як показано на рис.3.20,а, внутрiшнiх скруглень - на рис.3.20,б.

Радiуси скруглень, розмiр яких у масштабi креслення 1 мм i менше, на кресленнi не зображують i розмiри їх наносять, як показано на рис.3.20,в. Розмiри однакових радiусiв допускається вказувати на спiльнiй поличцi, як зображено на рис.3.20,г.

Перед розмiрним числом дiаметра (радiуса) сфери також наносять знак “R” без напису "Сфера" (рис.3.21). Якщо на кресленнi важко вiдрiзнити сферу вiд iнших поверхонь, то перед розмiрним числом дiаметра (радiуса) допускається наносити слово "Сфера" або знак “О”. Наприклад, "Сфера 20", ОR15. Дiаметр знака сфери дорiвнює розмiру розмiрних чисел на кресленнi.

Розмiри квадрата наносять, як показано на рис.3.22,а,б,в. Висота знака повинна дорівнювати висотi розмiрних чисел на кресленнi.

Рисунок 3.19

Рисунок 3.20

Рисунок 3.21

Рисунок 3.22

Перед розмiрним числом, яке характеризує конуснiсть, наносять знак , гострий кут якого має бути напрямлений у бiк вершини конуса (рис.3.23). Знак конуса i конуснiсть у виглядi спiввiдношення необхiдно наносити над осьовою лiнiєю або на поличцi лiнiї-виноски.

Рисунок 3.23

Перед розмiрним числом похилу,

поданому у виглядi вiдношення або

у процентах, наносять умовний знак

, вершина якого напрямлена у

бiк похилу. Напис розмiщують

безпосередньо бiля зображення

поверхнi похилу або на поличці

лiнiї-виноски (рис.3.24).

Рисунок 3.24

Розмiри фасок пiд кутом 45⁰ наносять, як показано на рис.3.25. Якщо розмiр фаски у масштабi креслення 1 мм i менше, то допускається фаску не зображувати, а розмiри наносити на поличцi лiнiї-виноски, проведеної вiд гранi (рис.3.26).

Рисунок 3.25 Рисунок 3.26

Розмiри фасок пiд iншими кутами вказують лiнiйними i кутовими розмiрами (рис.3.27,а) або двома лiнiйними розмiрами (рис.3.27,б).

Рисунок 3.27

Розмiри кiлькох однакових елементiв виробу переважно наносять один раз з указуванням на поличцi лiнiї-виноски кiлькостi цих елементiв (рис.3.28,а). Допускається вказувати кiлькiсть елементiв, як показано на рис.3.28,б.

Рисунок 3.28

При нанесеннi розмiрiв елементiв, рiвномiрно розташованих по колу виробу (наприклад, отворiв), замiсть кутових розмiрiв, що визначають взаємне розмiщення елементiв, указують лише їх кiлькiсть (рис.3.29-3.31).

Рисунок 3.29 Рисунок 3.30 Рисунок 3.31

Розмiри дiаметрiв цилiндричного виробу складної конфiгурацiї допускається наносити, як зображено на рис.3.32.

Однаковi елементи, розташованi в рiзних частинах виробу (наприклад, отвори), розглядаються як один елемент, якщо мiж ними немає промiжку (рис.3.33,а); в iнших випадках указують повну кiлькiсть елементiв (рис.3.33,б).

Рисунок 3.32 Рисунок 3.33

Якщо однаковi елементи виробу (наприклад, отвори) розташованi на рiзних поверхнях i показанi на рiзних зображеннях, то кiлькiсть цих елементiв записують окремо для кожної поверхнi (рис.3.34).

Рисунок 3.34

При зображеннi деталi однiєю проекцiєю розмiр її товщини або довжини наносять, як зображено на рис.3.35.

Розмiри деталi або отвору прямокутного перерiзу можуть бути вказанi на поличцi лiнiї-виноски розмiрами сторiн через знак множення. При цьому на першому мiсцi повинен бути вказаний розмiр тієї сторони многокутника, вiд якої проводиться лiнiя-виноска (рис.3.36).

Рисунок 3.35 Рисунок 3.36

При нанесеннi розмiрiв вибирають бази, вiд яких обмiрюють деталi при їх виготовленнi, контролi й складаннi. Базами при нанесеннi розмiрiв можуть служити площини, лiнiї (вiсь симетрiї, вiсь обертання) i точки.

Застосовують три способи проставляння розмiрiв на кресленнях: ланцюговий, координатний i комбiнований.

При ланцюговому способi розмiри проставляють послiдовно - ланцюжком (рис.3.37), тобто кожний розмiр вiд окремої бази (торця вiдповiдної ступенi вала - рис.3.37,а або осi кожного отвору - рис.3.37,б). При цьому способi ланцюг не повинен бути замкненим. Оскiльки на кресленнi переважно наноситься загальний (рис.3.38,а) або габаритний (рис.3.38,б – довжина вала) розмiр, то один із розмiрiв випускають, бо без цього неможливо дотримати потрiбної точностi розмiру. Ланцюговий спосiб застосовують при нанесеннi розмiрiв на мiжцентровi вiдстанi, для ступiнчастих деталей, коли треба витримати точнi розмiри кожної ступені тощо.

а б

Рисунок 3.37

При координатному способi розмiри проставляють вiд певної бази (рис.3.38). Кожний розмiр у цьому разi є певною координатою, що визначає положення елемента вiдносно бази. Цей спосiб найпоширенiший у конструкторськiй практицi.

а б

Рисунок 3.38

Комбiнований спосiб нанесення розмiрiв (рис.3.39) є поєднанням ланцюгового i координатного способiв.

Рисунок 3.39

ЗАПИТАННЯ ДЛЯ САМОПЕРЕВIРКИ

1. В яких одиницях виражають лiнiйнi та кутовi розмiри?

2. Якої товщини мають бути виноснi й розмiрнi лiнiї?

3. Якi знаки i лiтери наносять перед розмiрним числом, щоб показати величини дiаметрiв i радiусiв?

4. Якi розмiри називають габаритними?

5. Чи повинна виносна лiнiя виходити за кiнцi стрiлок розмiрної лiнiї?

6. Як розмiщують на кресленнi розмiрнi й виноснi лiнiї для вимiрювання вiдрiзка, кута, радiуса, дуги?

7. На якiй вiдстанi слiд проводити розмiрнi лiнiї вiд лiнiй контуру, одну вiд одної?

8. Як записувати розмiрнi числа залежно вiд нахилу розмiрних лiнiй для лiнiйних і кутових розмiрiв?

9. Назвiть правила нанесення розмiрних лiнiй i чисел для дiаметрiв кiл i для радiусiв дуг.

10. Як наносять розмiри сфери, квадрата?

11. Якi правила нанесення розмiрiв конусностi, похилу?

12. Як позначають розмiри однакових елементiв?

4 ДЕЯКI ГЕОМЕТРИЧНI ПОБУДОВИ

Пiд геометричними побудовами розумiють графiчний спосiб розв'язування геометричних задач на площинi за допомогою креслярських iнструментiв.

4.1 Поділ вiдрiзка прямої

4.1.1 Поділ вiдрiзка на двi рiвнi частини

На рис.4.1 вiдрiзок АВ подiлено на двi рiвнi частини. Iз точок А i В, як iз центрiв, радiусом R, бiльшим за половину вiдрiзка АВ, проводять дуги до взаємного перетину в точках K i L. Пряма KL дiлить вiдрiзок АВ навпiл. Так само частина АС подiлена ще на двi рiвнi частини.

4.1.2 Поділ вiдрiзка на довiльну кiлькiсть рiвних частин

Щоб вiдрiзок MN графiчно подiлити на задану кiлькiсть рiвних частин, наприклад, на сiм (рис.4.2), iз крайньої точки M пiд довiльним кутом до MN проводять допомiжний промiнь t i на ньому вiд точки M вiдкладають сiм рiвних частин довiльної довжини. Крайню точку 7 сполучають з точкою N i за допомогою косинця й лiнiйки через точки подiлу проводять прямi, паралельнi N7. Знайденi точки I,II,III,IY,Y,YI дiлять вiдрiзок MN на сiм рiвних частин.