
- •Івано-Франківськ, 2003
- •За редакцією канд.Техн.Наук, проф. Я.В.Василишина
- •Інженерна графіка
- •Передмова
- •1 Види виробiв I конструкторських документiв
- •1.1 Відомості про державні стандарти
- •Гост 2.305-68
- •1.2 Вироби
- •1.3 Види конструкторських документiв
- •2 Оформлення креслень
- •2.1 Формати аркушiв
- •2.2 Масштаби креслень
- •2.3 Лiнiї креслення
- •2.4 Шрифти креслярськi
- •2.5 Літерні позначення
- •2.6 Основний напис креслення
- •2.7 Графiчне позначення матерiалiв
- •3 Нанесення розмiрiв
- •3.1 Основнi вимоги
- •3.2 Нанесення розмiрiв
- •4.2 Побудова перпендикулярних I паралельних прямих
- •4.2.1 Побудова перпендикуляра через середину вiдрiзка
- •4.2.2 Побудова перпендикуляра до прямої з точки к, що лежить поза
- •4.2.3 Побудова перпендикуляра до прямої через точку а, що лежить на
- •4.2.4. Побудова перпендикуляра з кiнця даного вiдрiзка прямої
- •4.2.5 Побудова прямої, паралельної заданiй прямiй
- •4.3 Побудова I поділ кутiв
- •4.3.1 Побудова кута, що дорiвнює заданому
- •4.3.2 Побудова I вимiрювання кутiв за допомогою транспортира
- •4.3.3 Побудова кутiв за допомогою лiнiйки I косинцiв
- •4.3.4 Поділ кута на двi рiвнi частини
- •4.3.5 Поділ прямого кута на три рiвнi частини
- •4.4.4 Подiл кола на три рiвні частини
- •4.4.5 Поділ кола на шiсть рiвних частин
- •4.4.6 Поділ кола на рiвнi частини за допомогою рейсшини I косинцiв
- •4.5 Побудова похилу та конусностi
- •5 Спряження лiнiй
- •5.1 Спряження прямих дугою кола
- •5.2 Спряження дуг мiж собою
- •5.3 Побудова коробових кривих
- •5.3.1 Побудова овалів
- •5.3.2 Побудова завитків
- •6 Лекальнi кривi
- •6.1 Послiдовнiсть побудови лекальної кривої
- •6.2 Криві другого порядку
- •6.3 Спіральні криві
- •6.4 Циклічні криві
- •7 Метод проекціювання.
- •7.1 Метод проекціювання
- •7.2 Проекціювання точки на три площини проекцій
- •7.3 Комплексне креслення
- •7.4 Побудова третьої проекції точки за двома відомими її проекціями
- •7.5 Три проекції відрізка прямої
- •7.6 Розташування прямої відносно площин проекцій
- •7.7 Проекціювання площини.
- •8 Способи перетворення проекцій
- •8.1 Спосіб заміни площин проекцій
- •8.2 Спосіб обертання
- •9 Пареріз геометричних тіл площинами
- •9.1 Поняття про переріз геометричних тіл
- •9.2 Переріз призми площиною
- •9.3 Переріз піраміди площиною
- •9.4 Переріз циліндра площиною
- •9.5 Переріз конуса площиною
- •9.6 Переріз кулі площиною
- •10 Аксонометричнi проекцiі
- •10.1 Загальні відомості
- •10.2 Прямокутна ізометрична проекція
- •10.3 Прямокутна диметрична проекція
- •10.4 Косокутні аксонометричні проекції
- •10.5 Побудова аксонометричних проекцій найпростіших геометричних тіл
- •11 Побудова зображень на кресленнях
- •11.1 Розташування виглядів на кресленнях
- •11.2 Розрізи і перерізи
- •Умовності та спрощення
- •Виносні елементи
- •12 Зображення та позначення різей
- •12.1 Поняття про різі
- •12.2 Форма і типи різей
- •12.2.1 Метрична різь
- •12.2.2 Трубна циліндрична різь
- •12.2.3 Трубна конічна різь
- •12.2.4 Різь метрична конічна
- •12.2.5 Дюймова різь
- •12.2.6 Конічна дюймова різь
- •12.2.7 Трапецеїдальна різь
- •12.2.8 Упорна різь
- •12.2.9 Прямокутна різь
- •12.З Зображення різі на кресленнях
- •12.4 Позначення різі
- •Зображення і позначення стандартних
- •13.1 Болти
- •13.2 Гвинти
- •Шпильки
- •13.4 Гайки
- •13.5 Шайби
- •13.7 Штифти
- •13.8 Шпонки
- •З’єднувальні частини з різзю для трубопроводів
- •13.10 Спрощені та умовні зображення кріпильних деталей
- •14 Зображення рознімних з'єднань
- •14.1 Нарізні з'єднання
- •14.1.1 Болтове з'єднання
- •14.1.2 Шпилькове з'єднання
- •14.1.3 Гвинтове з'єднання
- •Трубне з'єднання
- •14.2 Шпонкові з’єднання
- •14.3 Шліцьові з’єднання
- •14.4 З'єднання за допомогою штифтів
- •15 Зображення нерознімних з'єднань
- •15.1 Клепані з'єднання
- •15.2. Зварні з'єднання
- •З’єднання паяні та клейові
- •16 Зображення і позначення елементів деталей
- •16.1 Загальні властивості елементів деталей та їх зображень
- •16.2 Елементи деталей типу тіл обертання
- •16.3 Отвори
- •16.4 Елементи кріпильних деталей
- •16.5 Елементи вилитих деталей
- •Креслення оригінальних деталей
- •18 Креслення деталей зі стандартним зображенням
- •18.2 Деталі з елементами зубчастих зачеплень
- •19 Робочі креслення та ескізи
- •19.1 Вимоги до робочих креслень деталей
- •19.2 Виконання ескіза деталі з натури
- •Виконання робочого креслення деталі за ескізом
- •Шорсткість поверхонь
- •19.5 Матеріали та їх умовне позначення
- •19.6 Вимірювальні інструменти та способи вимірювання
- •20 Складальні креслення
- •20.1 Послідовність виконання складального креслення
- •20.2 Деякі особливості викреслювання складальних креслень
- •20.3 Розміри на складальних кресленнях
- •2.4 Номери позиції
- •20.5 Специфікація
- •20.6 Приклад виконання складального креслення
- •21 Читання та деталювання складальних креслень
- •21.1 Читання складальних креслень
- •21.2 Деталювання складальних креслень
2.7 Графiчне позначення матерiалiв
Для умовного графiчного зображення матерiалiв у розрiзах i перерiзах застосовуються рiзноманiтнi штриховки (ГОСТ 2.306-68).
Загальне графiчне позначення матерiалiв
у перерiзах незалежно вiд виду матерiалу
повинно вiдповiдати рис.2.8.
Графiчне зображення поширених матерiалiв
показано на рис.2.9.
Рисунок 2.8
Рисунок 2.9
Похилi паралельнi прямi у штриховках проводять пiд кутом 450 до лiнiї контуру зображення (рис.2.10,а) або до його осi (рис.2.10,б), чи до лiнiї рамки креслення (рис.2.10,в).
Якщо лiнiї штриховки збiгаються з лiнiями контуру чи осьовими лiнiями, рекомендується лiнiї штриховки проводити пiд кутом 300 (рис.2.11,а) або 600 (рис.2.11,б).
Рисунок 2.10
Лiнiї штриховки можна проводити з нахилом влiво чи вправо, але для всiх розрiзiв i перерiзiв, що належать однiй i тiй самiй деталi, штриховку треба, зазвичай, виконувати з нахилом в один бiк.
Вiдстань мiж прямими лiнiями штриховки має бути однаковою для всiх розрiзiв i перерiзiв даної деталi, що виконуються в одному масштабi.
Залежно вiд матерiалу, що зображається, площi штриховки i необхiдностi урiзноманiтити штриховку сумiжних площин, вiдстань мiж лiнiями штриховки вибирають у межах вiд 1 до 10 мм.
Перерiзи, ширина яких на рисунку становить менше ніж 2 мм, допускається зачорнювати, але залишати просвiт мiж сумiжними перерiзами не менше за 0,8 мм (рис.2.12).
Для сумiжних перерiзiв двох деталей слiд виконувати зустрiчну штриховку: на однiй деталi вправо, на iншiй - влiво. Для сумiжних перерiзiв трьох i більше деталей треба, щоб лiнiї штриховки одного напрямку були зсунутi в одному перерiзi вiдносно iншого, або слiд змiнити вiдстань мiж лiнiями штриховки (рис.2.13).
Рисунок 2.11 Рисунок 2.12 Рисунок 2.13
ЗАПИТАННЯ ДЛЯ САМОПЕРЕВIРКИ
1. Якi формати взято за основнi?
2. Скiльки форматiв А4 вмiщується у форматi А1?
3. Де на аркушi формату слiд розмiщувати основний напис?
4. Сформулюйте поняття масштабу.
5. Якi iснують види масштабiв i чим вони вiдрiзняються один вiд одного?
6. Якi лiнiї застосовуються для виконання креслень?
7. У яких межах повинна бути товщина основної суцiльної лiнiї? Якi спiввiдношення товщин iнших лiнiй?
8. У чому вiдмiннiсть центрових лiнiй для кiл дiаметром 40 i 6 мм?
9. У яких межах дозволяється вибирати довжину штрихiв i промiжкiв мiж ними для штрихової i штрихпунктирної лiнiї?
3 Нанесення розмiрiв
3.1 Основнi вимоги
Правила нанесення розмірів і граничних відхилень на кресленнях та інших технічних документах на вироби всіх галузей промисловості і будівництва встановлює ГОСТ 2.307-68.
Основою для визначення величини зображуваного виробу i його елементiв є розмiрнi числа, нанесенi на кресленнi.
Загальна кiлькiсть розмiрiв на кресленнi має бути мiнiмальною, але достатньою для виготовлення i контролю виробу.
Розмiри подiляються на лiнiйнi й кутовi. Лiнiйнi проставляють у мiлiметрах, не зазначаючи одиницi вимiрювання, а кутовi - у градусах, мінутах i секундах iз позначенням одиницi вимiрювання. Для розмiрних чисел використовують лише десятковi дроби. Простий дрiб дозволяється застосовувати для розмiрiв у дюймах, наприклад, для позначення трубної i конiчної рiзей.
Кожний розмiр наносять на кресленнi лише один раз. Повторювати розмiри на рiзних зображеннях або в написах не дозволяється.
Розмiри, що характеризують три найбiльших вимiри предмета - довжину, висоту i ширину (товщину), називаються габаритними.