
- •Івано-Франківськ, 2003
- •За редакцією канд.Техн.Наук, проф. Я.В.Василишина
- •Інженерна графіка
- •Передмова
- •1 Види виробiв I конструкторських документiв
- •1.1 Відомості про державні стандарти
- •Гост 2.305-68
- •1.2 Вироби
- •1.3 Види конструкторських документiв
- •2 Оформлення креслень
- •2.1 Формати аркушiв
- •2.2 Масштаби креслень
- •2.3 Лiнiї креслення
- •2.4 Шрифти креслярськi
- •2.5 Літерні позначення
- •2.6 Основний напис креслення
- •2.7 Графiчне позначення матерiалiв
- •3 Нанесення розмiрiв
- •3.1 Основнi вимоги
- •3.2 Нанесення розмiрiв
- •4.2 Побудова перпендикулярних I паралельних прямих
- •4.2.1 Побудова перпендикуляра через середину вiдрiзка
- •4.2.2 Побудова перпендикуляра до прямої з точки к, що лежить поза
- •4.2.3 Побудова перпендикуляра до прямої через точку а, що лежить на
- •4.2.4. Побудова перпендикуляра з кiнця даного вiдрiзка прямої
- •4.2.5 Побудова прямої, паралельної заданiй прямiй
- •4.3 Побудова I поділ кутiв
- •4.3.1 Побудова кута, що дорiвнює заданому
- •4.3.2 Побудова I вимiрювання кутiв за допомогою транспортира
- •4.3.3 Побудова кутiв за допомогою лiнiйки I косинцiв
- •4.3.4 Поділ кута на двi рiвнi частини
- •4.3.5 Поділ прямого кута на три рiвнi частини
- •4.4.4 Подiл кола на три рiвні частини
- •4.4.5 Поділ кола на шiсть рiвних частин
- •4.4.6 Поділ кола на рiвнi частини за допомогою рейсшини I косинцiв
- •4.5 Побудова похилу та конусностi
- •5 Спряження лiнiй
- •5.1 Спряження прямих дугою кола
- •5.2 Спряження дуг мiж собою
- •5.3 Побудова коробових кривих
- •5.3.1 Побудова овалів
- •5.3.2 Побудова завитків
- •6 Лекальнi кривi
- •6.1 Послiдовнiсть побудови лекальної кривої
- •6.2 Криві другого порядку
- •6.3 Спіральні криві
- •6.4 Циклічні криві
- •7 Метод проекціювання.
- •7.1 Метод проекціювання
- •7.2 Проекціювання точки на три площини проекцій
- •7.3 Комплексне креслення
- •7.4 Побудова третьої проекції точки за двома відомими її проекціями
- •7.5 Три проекції відрізка прямої
- •7.6 Розташування прямої відносно площин проекцій
- •7.7 Проекціювання площини.
- •8 Способи перетворення проекцій
- •8.1 Спосіб заміни площин проекцій
- •8.2 Спосіб обертання
- •9 Пареріз геометричних тіл площинами
- •9.1 Поняття про переріз геометричних тіл
- •9.2 Переріз призми площиною
- •9.3 Переріз піраміди площиною
- •9.4 Переріз циліндра площиною
- •9.5 Переріз конуса площиною
- •9.6 Переріз кулі площиною
- •10 Аксонометричнi проекцiі
- •10.1 Загальні відомості
- •10.2 Прямокутна ізометрична проекція
- •10.3 Прямокутна диметрична проекція
- •10.4 Косокутні аксонометричні проекції
- •10.5 Побудова аксонометричних проекцій найпростіших геометричних тіл
- •11 Побудова зображень на кресленнях
- •11.1 Розташування виглядів на кресленнях
- •11.2 Розрізи і перерізи
- •Умовності та спрощення
- •Виносні елементи
- •12 Зображення та позначення різей
- •12.1 Поняття про різі
- •12.2 Форма і типи різей
- •12.2.1 Метрична різь
- •12.2.2 Трубна циліндрична різь
- •12.2.3 Трубна конічна різь
- •12.2.4 Різь метрична конічна
- •12.2.5 Дюймова різь
- •12.2.6 Конічна дюймова різь
- •12.2.7 Трапецеїдальна різь
- •12.2.8 Упорна різь
- •12.2.9 Прямокутна різь
- •12.З Зображення різі на кресленнях
- •12.4 Позначення різі
- •Зображення і позначення стандартних
- •13.1 Болти
- •13.2 Гвинти
- •Шпильки
- •13.4 Гайки
- •13.5 Шайби
- •13.7 Штифти
- •13.8 Шпонки
- •З’єднувальні частини з різзю для трубопроводів
- •13.10 Спрощені та умовні зображення кріпильних деталей
- •14 Зображення рознімних з'єднань
- •14.1 Нарізні з'єднання
- •14.1.1 Болтове з'єднання
- •14.1.2 Шпилькове з'єднання
- •14.1.3 Гвинтове з'єднання
- •Трубне з'єднання
- •14.2 Шпонкові з’єднання
- •14.3 Шліцьові з’єднання
- •14.4 З'єднання за допомогою штифтів
- •15 Зображення нерознімних з'єднань
- •15.1 Клепані з'єднання
- •15.2. Зварні з'єднання
- •З’єднання паяні та клейові
- •16 Зображення і позначення елементів деталей
- •16.1 Загальні властивості елементів деталей та їх зображень
- •16.2 Елементи деталей типу тіл обертання
- •16.3 Отвори
- •16.4 Елементи кріпильних деталей
- •16.5 Елементи вилитих деталей
- •Креслення оригінальних деталей
- •18 Креслення деталей зі стандартним зображенням
- •18.2 Деталі з елементами зубчастих зачеплень
- •19 Робочі креслення та ескізи
- •19.1 Вимоги до робочих креслень деталей
- •19.2 Виконання ескіза деталі з натури
- •Виконання робочого креслення деталі за ескізом
- •Шорсткість поверхонь
- •19.5 Матеріали та їх умовне позначення
- •19.6 Вимірювальні інструменти та способи вимірювання
- •20 Складальні креслення
- •20.1 Послідовність виконання складального креслення
- •20.2 Деякі особливості викреслювання складальних креслень
- •20.3 Розміри на складальних кресленнях
- •2.4 Номери позиції
- •20.5 Специфікація
- •20.6 Приклад виконання складального креслення
- •21 Читання та деталювання складальних креслень
- •21.1 Читання складальних креслень
- •21.2 Деталювання складальних креслень
20.6 Приклад виконання складального креслення
Програмою машинобудівного креслення передбачено виконання ескізів та робочих креслень деталей виробу (складальної одиниці) з натури, але, враховуючи умови викладення даного питання в посібнику і неможливість прикласти складальний вузол в натурі, будемо вважати, що представлена на рис.20.21 аксонометрія КЛАПАНА ПЕРЕЛИВНОГО замінює складальну одиницю в натурі.
Виконуючи розбирання і складання деталей складальної одиниці, можна попередньо встановити кількість деталей, присвоїти їм нумерацію, поточнити назву, матеріал та інші характеристики деталей (оригінальних чи стандартних), що дозволяє скласти структурну схему виробу, а потім скласти розділи специфікації виробу. Важливим етапом є ознайомлення з принципом роботи виробу.
Клапан переливний (див.рис.20.21) призначений для пропускання надлишку рідини із системи при певних (заданих) параметрах тиску в трубопроводах. Таким чином, клапан переливний виконує функції запобіжного пристрою (запобіжний клапан). Гайка накидна 4 служить для регулювання зусилля, що передається через пружину 6 на клапан 3. Щільність прилягання клапана з виступом всередині корпуса забезпечується прокладкою 2.
Герметичність тарілки 5 з корпусом 1 забезпечується кільцем 9.
Рисунок 20.21
Специфікація “Клапана переливного” складається з розділів: “Cкладальне креслення”, “Деталі”, “Стандартні вироби”.
Розглянемо коротку характеристику деталей, які складають виріб.
Корпус 1 – найбільш складна за формою і технологією виготовлення деталь. При її виготовленні застосовуються різноманітні технологічні процеси – виливання та обробка на металорізальних верстатах. Необхідно враховувати цю особливість, оскільки після відливання не всі поверхні піддаються механічній обробці і, як наслідок, деякі розміри заготовки залишаються незмінними і в готовій деталі. Ця деталь для даного виробу є базовою. Для виявлення зовнішньої і внутрішньої форм треба застосовувати фронтальний розріз на місці головного вигляду і поєднання половини вигляду зліва з половиною поперечного розрізу, розташованих на місці вигляду зліва (рис.20.22).
Прокладка 2 виготовляється у пресформі методом холодного штампування, тому на головному вигляді вона повинна розташовуватися з врахуванням технології її виготовлення. Для даної деталі використано фронтальний розріз (рис.20.23).
Клапан 3 являє собою деталь ступінчастої форми. Для зберігання при обробці співвісності зовнішніх і внутрішніх поверхонь головний вигляд бажано розташовувати так, як показано на кресленні (рис.20.24). Для виявлення внутрішньої форми треба виконати фронтальний розріз, розташувавши його на місці головного вигляду.
Гайка накидна 4 є тілом шестигранної форми. Для відтворення її зовнішньої форми необхідно деталь зобразити двома виглядами. В деталі є наскрізний отвір, для відображення якого треба виконати фронтальний розріз (або поєднання половини головного вигляду і половини фронтального розрізу), розташувавши його на місці головного вигляду (рис.20.25).
Рисунок 20.23
Рисунок 20.24
Рисунок 20.25
Тарілка 5 – тіло обертання, що має декілька ступеней. Вісь симетрії цієї деталі на кресленні (рис.20.26) повинна бути розташована горизонтально. Для виявлення форми отвору 18, глибиною 22 необхідно застосувати фронтальний розріз, розташувавши його на місці головного вигляду.
Незалежно від положення пружини 6 у виробі вона повинна бути зображена на робочому кресленні тільки горизонтально і у неробочому стані (рис.20.27).
Стандартні вироби 7,8,9, і 10 підбираються за параметрами, узгодженими з відповідними стандартами; записуються ці вироби у графі “Назва” специфікації.
Складальне креслення “Клапана переливного”, якому присвоєно позначення МБК 05.00.00 СК, повинно бути накреслене у трьох виглядах (рис.20.28) для відображення зовнішньої форми і доповнене такими зображеннями:
1. На місці головного вигляду виконано поєднання частини вигляду (для поточнення форми накидної гайки) і частини розрізу для відображення внутрішньої форми корпуса 1, кріплення клапана 5 і прокладки 2 за допомогою гвинта 7, гайки 8 і шайби 10. Ущільнююче кільце 9 показане у розрізі.
2. На місці вигляду зліва накреслено поєднання половини вигляду зліва з половиною поперечного розрізу. Половина вигляду зліва поточнює зовнішню форму корпуса 1 і гайки накидної 4.
Рисунок 20.26
Рисунок 20.27
Формат |
Зона |
Поз.
Поз. |
Позначення |
Назва |
Кільк. |
Примітка |
||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||
|
|
|
|
Документація |
|
|
||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||
|
|
|
МБК 05.00.00 СК |
Складальне креслення |
|
|
||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||
|
|
|
|
Деталі |
|
|
||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||
|
|
1 |
МБК 05.00.01 |
Корпус |
1 |
|
||||||||||
|
|
2 |
МБК 05.00.01 |
Прокладка |
1 |
|
||||||||||
|
|
3 |
МБК 05.00.01 |
Клапан |
1 |
|
||||||||||
|
|
4 |
МБК 05.00.01 |
Гайка накидна |
1 |
|
||||||||||
|
|
5 |
МБК 05.00.01 |
Тарілка |
1 |
|
||||||||||
|
|
6 |
МБК 05.00.01 |
Пружина |
1 |
|
||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||
|
|
|
|
Стандартні вироби |
|
|
||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||
|
|
7 |
|
Гвинт 2М4х12.58 |
1 |
|
||||||||||
|
|
|
|
ГОСТ 17473-72 |
|
|
||||||||||
|
|
8 |
|
Гайка М4.5 |
1 |
|
||||||||||
|
|
|
|
ГОСТ 5915-70 |
|
|
||||||||||
|
|
9 |
|
Кільце 032-040-40-2-4 |
1 |
|
||||||||||
|
|
|
|
ГОСТ 9833-73 |
|
|
||||||||||
|
|
10 |
|
Шайба 4 ГОСТ 6958-68 |
1 |
|
||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||
|
||||||||||||||||
|
|
|
|
|
МБК 05.00.00 |
|||||||||||
|
|
|
|
|
||||||||||||
Зм. |
Арк. |
№ докум.. |
Підпис |
Дата |
||||||||||||
Розробив |
Кравчук |
|
|
Клапан переливний |
Літера |
Аркуш |
Аркушів |
|||||||||
Перевірив |
Василишин |
|
|
|
|
|
1 |
|||||||||
|
|
|
|
ІФНТУНГ гр. ТНМ 02-1 |
||||||||||||
Н.контр. |
|
|
|
|||||||||||||
Затв. |
|
|
|
Рисунок 20.29
Вигляд зверху поточнює форму гайки накидної 4. Але у цьому випадку можна
обмежитися лише додатковим виглядом гайки накидної 4.
На складальному кресленні (рис.20.28) кран переливний зображений п’ятьма зображеннями:
а) на місці головного вигляду – частина вигляду і частина розрізу (два зображення);
б) на місці вигляду зліва – половина вигляду і половина розрізу (два зображення);
в) вигляд зверху (одне зображення).
ЗАПИТАННЯ ДЛЯ САМОПЕРЕВІРКИ
Які креслення називаються складальними?
Назвіть вимоги, які ставляться до складальних креслень.
В якій послідовності виконують складальне креслення?
Які розміри проставляють на складальних кресленнях?
Назвіть основні вимоги щодо нанесення на кресленнях номерів позицій окремих деталей.
З яких розділів складається специфікація?
Назвіть особливості викреслювання складальних креслень.
* Розміри для довідок
Формат |
Зона |
Поз.
Поз. |
Позначення |
Назва |
Кільк. |
Примітка |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Деталі |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1 |
МБК 04.01.01 |
Ролик |
1 |
|
|
|
2 |
МБК 04.01.02 |
Втулка |
1 |
|
|
|
3 |
МБК 04.01.03 |
Гвинт |
1 |
|
|
|
|
|
|
|
|