
- •Івано-Франківськ, 2003
- •За редакцією канд.Техн.Наук, проф. Я.В.Василишина
- •Інженерна графіка
- •Передмова
- •1 Види виробiв I конструкторських документiв
- •1.1 Відомості про державні стандарти
- •Гост 2.305-68
- •1.2 Вироби
- •1.3 Види конструкторських документiв
- •2 Оформлення креслень
- •2.1 Формати аркушiв
- •2.2 Масштаби креслень
- •2.3 Лiнiї креслення
- •2.4 Шрифти креслярськi
- •2.5 Літерні позначення
- •2.6 Основний напис креслення
- •2.7 Графiчне позначення матерiалiв
- •3 Нанесення розмiрiв
- •3.1 Основнi вимоги
- •3.2 Нанесення розмiрiв
- •4.2 Побудова перпендикулярних I паралельних прямих
- •4.2.1 Побудова перпендикуляра через середину вiдрiзка
- •4.2.2 Побудова перпендикуляра до прямої з точки к, що лежить поза
- •4.2.3 Побудова перпендикуляра до прямої через точку а, що лежить на
- •4.2.4. Побудова перпендикуляра з кiнця даного вiдрiзка прямої
- •4.2.5 Побудова прямої, паралельної заданiй прямiй
- •4.3 Побудова I поділ кутiв
- •4.3.1 Побудова кута, що дорiвнює заданому
- •4.3.2 Побудова I вимiрювання кутiв за допомогою транспортира
- •4.3.3 Побудова кутiв за допомогою лiнiйки I косинцiв
- •4.3.4 Поділ кута на двi рiвнi частини
- •4.3.5 Поділ прямого кута на три рiвнi частини
- •4.4.4 Подiл кола на три рiвні частини
- •4.4.5 Поділ кола на шiсть рiвних частин
- •4.4.6 Поділ кола на рiвнi частини за допомогою рейсшини I косинцiв
- •4.5 Побудова похилу та конусностi
- •5 Спряження лiнiй
- •5.1 Спряження прямих дугою кола
- •5.2 Спряження дуг мiж собою
- •5.3 Побудова коробових кривих
- •5.3.1 Побудова овалів
- •5.3.2 Побудова завитків
- •6 Лекальнi кривi
- •6.1 Послiдовнiсть побудови лекальної кривої
- •6.2 Криві другого порядку
- •6.3 Спіральні криві
- •6.4 Циклічні криві
- •7 Метод проекціювання.
- •7.1 Метод проекціювання
- •7.2 Проекціювання точки на три площини проекцій
- •7.3 Комплексне креслення
- •7.4 Побудова третьої проекції точки за двома відомими її проекціями
- •7.5 Три проекції відрізка прямої
- •7.6 Розташування прямої відносно площин проекцій
- •7.7 Проекціювання площини.
- •8 Способи перетворення проекцій
- •8.1 Спосіб заміни площин проекцій
- •8.2 Спосіб обертання
- •9 Пареріз геометричних тіл площинами
- •9.1 Поняття про переріз геометричних тіл
- •9.2 Переріз призми площиною
- •9.3 Переріз піраміди площиною
- •9.4 Переріз циліндра площиною
- •9.5 Переріз конуса площиною
- •9.6 Переріз кулі площиною
- •10 Аксонометричнi проекцiі
- •10.1 Загальні відомості
- •10.2 Прямокутна ізометрична проекція
- •10.3 Прямокутна диметрична проекція
- •10.4 Косокутні аксонометричні проекції
- •10.5 Побудова аксонометричних проекцій найпростіших геометричних тіл
- •11 Побудова зображень на кресленнях
- •11.1 Розташування виглядів на кресленнях
- •11.2 Розрізи і перерізи
- •Умовності та спрощення
- •Виносні елементи
- •12 Зображення та позначення різей
- •12.1 Поняття про різі
- •12.2 Форма і типи різей
- •12.2.1 Метрична різь
- •12.2.2 Трубна циліндрична різь
- •12.2.3 Трубна конічна різь
- •12.2.4 Різь метрична конічна
- •12.2.5 Дюймова різь
- •12.2.6 Конічна дюймова різь
- •12.2.7 Трапецеїдальна різь
- •12.2.8 Упорна різь
- •12.2.9 Прямокутна різь
- •12.З Зображення різі на кресленнях
- •12.4 Позначення різі
- •Зображення і позначення стандартних
- •13.1 Болти
- •13.2 Гвинти
- •Шпильки
- •13.4 Гайки
- •13.5 Шайби
- •13.7 Штифти
- •13.8 Шпонки
- •З’єднувальні частини з різзю для трубопроводів
- •13.10 Спрощені та умовні зображення кріпильних деталей
- •14 Зображення рознімних з'єднань
- •14.1 Нарізні з'єднання
- •14.1.1 Болтове з'єднання
- •14.1.2 Шпилькове з'єднання
- •14.1.3 Гвинтове з'єднання
- •Трубне з'єднання
- •14.2 Шпонкові з’єднання
- •14.3 Шліцьові з’єднання
- •14.4 З'єднання за допомогою штифтів
- •15 Зображення нерознімних з'єднань
- •15.1 Клепані з'єднання
- •15.2. Зварні з'єднання
- •З’єднання паяні та клейові
- •16 Зображення і позначення елементів деталей
- •16.1 Загальні властивості елементів деталей та їх зображень
- •16.2 Елементи деталей типу тіл обертання
- •16.3 Отвори
- •16.4 Елементи кріпильних деталей
- •16.5 Елементи вилитих деталей
- •Креслення оригінальних деталей
- •18 Креслення деталей зі стандартним зображенням
- •18.2 Деталі з елементами зубчастих зачеплень
- •19 Робочі креслення та ескізи
- •19.1 Вимоги до робочих креслень деталей
- •19.2 Виконання ескіза деталі з натури
- •Виконання робочого креслення деталі за ескізом
- •Шорсткість поверхонь
- •19.5 Матеріали та їх умовне позначення
- •19.6 Вимірювальні інструменти та способи вимірювання
- •20 Складальні креслення
- •20.1 Послідовність виконання складального креслення
- •20.2 Деякі особливості викреслювання складальних креслень
- •20.3 Розміри на складальних кресленнях
- •2.4 Номери позиції
- •20.5 Специфікація
- •20.6 Приклад виконання складального креслення
- •21 Читання та деталювання складальних креслень
- •21.1 Читання складальних креслень
- •21.2 Деталювання складальних креслень
19.5 Матеріали та їх умовне позначення
Деталі машин і механізмів, різні пристрої і споруди виготовляють із різноманітних металів та неметалевих матеріалів.
До металів відносяться: сталі, чавуни, кольорові метали та їх сплави.
До неметалевих матеріалів відносяться природні матеріали (деревина, глина, пісок та ін.) та штучні матеріали (скло, бетон, повсть, гума, пластмаси та ін.).
На кресленнях деталей застосовують два види позначень матеріалів: літерно – цифрове, що характеризує його марку, яке зиписують у графу “Матеріал” основного напису, і графічне, яке є спільне для груп однорідних матеріалів (метали, неметалаві матеріали, бетони і т.д.) (див.рис.2.9), яке застосовують тільки на зображеннях деталі переважно в розрізах і перерізах.
Розглянемо позначення в конструкторських документах найпоширеніших марок матеріалів.
Сталь – це сплав заліза з вуглецем у кількості до 2%. За хімічним складом сталь поділяють на вуглецеву і леговану, а за призначенням – конструкційну, інструментальну і спеціальну.
Сталь вуглецеву звичайної якості (ГОСТ 380–71) залежно від призначення поділяють на три групи:
група А – поставляють за механічними властивостями; це сталі марок: Ст0, Ст1, Ст2, Ст3, Ст4, Ст5, Ст6;
група Б – поставляють за хімічним складом; це сталі марок: БСт0, БСт1, БСт2, БСт3, БСт4, БСт5, БСт6;
група В – поставляють за механічними властивостями і хімічним складом; це сталі марок: ВСт1, ВСт2, ВСт3, Вст4, ВСт5.
Приклад умовного позначення: Ст3 ГОСТ 380 –71.
В табл.19.2 подано марки та призначення вуглецевої сталі звичайної якості.
Таблиця 19.2 – Марки та призначення вуглецевої сталі звичайної якості
Марка |
Призначення |
Ст0
Ст1
Ст2
Ст3
Ст4
Ст5
Ст6
|
Будівельні конструкції: огородження, перила, кожухи, невідповідальні болти, шпильки, шайби
Маловідповідальні металеві конструкції, водяні, парові і газові труби, що застосовуються при відповідно невеликих тисках та ін.
Парові труби, ланцюги зварні і пластинчасті, валики, осі, шайби та ін.
Баки та резервуари, що працюють під тиском, котли, відкидні болти, гайки, шайби, шплінти, заклепки, валики, важелі, муфти, скоби, стяжки та ін.
Відкидні болти, гайки-баранці, вали і осі передач, тяги, стріли кранові та ін.
Вали і осі приводів та вантажопідйомних механізмів; вагонні осі; муфти, пальці кривошипів, зубчасті колеса великих діаметрів; осі ходових коліс, блоків, барабанів та ін
Ковані катки кранів, вали і зубчасті колеса, які сприймають великі статичні навантаження; гальмівні стрічки; встановлювальні гвинти та ін.
|
Сталь вуглецеву якісну конструкційну (ГОСТ 1050–88) виготовляють таких марок: 10,15, 20, 25, 30, 35, 40, 45, 60, 65Г та ін. У позначенні марки число показує середній вміст вуглецю в сотих частках процента, а літера “Г” – наявність марганцю (1%).
У табл.19.3 подано марки та призначення вуглецевої якісної конструкційної сталі.
Приклад умовного позначення: Сталь 20 ГОСТ 1050 – 88.
У позначенні вуглецевої інструментальної сталі літера У означає вуглецеву сталь, цифра в марці показує середній вміст вуглецю в десятих частках процента. Цю сталь випускають марок У7, У8, У8Г, У9, У8ГА та ін. Літера “Г” показує збільшений вміст марганцю, а літера “А” – високоякісність сталі. Приклад умовного позначення: Сталь У8 ГОСТ 1435 – 74.
В табл.19.4 подано марки інструментальної сталі та їх переважне застосування.
Таблиця 19.3 – Марки та призначення вуглецевої якісної конструкційної сталі
Марка |
Призначення |
Сталь 10
Сталь15 Сталь20
Сталь 30 Сталь 35
Сталь 40 Сталь 45
Сталь 50 Сталь 55
Сталь 60 |
Деталі, виготовлені холодним штампуванням і холодним висаджуванням, трубки, прокладки, кріпильні вироби, ковпачки. Деталі, які піддаються цементації і не вимагають високої міцності серцевини (втулки, валики, копіри, упори, зубчасті колеса, фрикційні диски).
Малонавантажені деталі (валики, пальці, упори, копіри, осі, шестерні). Тонкі деталі, які працюють на стирання, важелі, гаки, траверси, вкладиші, болти, стяжки та ін.
Деталі, які піддаються невеликим напруженням (осі, шпінделі, зірочки, тяги, траверси, важелі, диски, вали).
Деталі, від яких вимагається підвищена міцність і які піддаються термічній обробці (колінчасті вали, шатуни, розпридільчі вали, маховики, зубчасті колеса, шпильки, храповики, плунжери, шпінделі, фрикційні диски, муфти, зубчасті рейки та ін.).
Зубчасті колеса, прокатні валки, штоки, вали, ексцентрики, малонавантажені пружини і ресори та ін.
Деталі з високими міцністними та пружинними властивостями (прокатні валки, ексцентрики, шпінделі, пружинні кільця, пружини, пружини амортизаторів.)
|
Таблиця 19.4 – Марки та призначення інструментальної сталі
Марка |
Призначення |
У7 У7А У8 У8А, У8Г У9, У9А У10, У11, У12, У13 |
Молотки, столярний інструмент. Зубила, викрутки, центри токарних верстатів. Пуансони, різці по міді, кернери. Пуансони, різці по міді, кернери, губки лещат. Кернери, зубила. Різці, свердла, мітчики, фрези і т.і. |
В позначеннях легованих сталей введено літерне позначення легуючих елементів і матеріалів, що складають сплав. У позначеннях марок перші дві цифри показують середній вміст вуглецю в сотих частках процента, літери, що стоять за цифрами, означають: Н – нікель, Г – марганець, С – кремній, Ю – алюміній, М – молібден, Х – хром, В – вольфрам, Д – мідь, Т – титан, Ф –ванадій. Літера А в кінці позначення означає високоякісну сталь, Ш – особливоякісну. Якщо вміст легуючого елемента перевищує 1,5%, то після літери елемента ставлять цифру, яка показує його вміст в процентах.
Легована сталь (ГОСТ 4543 – 71) має багато марок, наприклад:
хромисті – 15Х, 15ХА, 20Х, 38ХА та ін;
марганцевисті – 15Г, 20Г, 45Г, 35Г2 та ін;
хромомарганцеві – 18ХГ, 20ХГ, 30ХГТ, 25ХГМ та ін;
хромомолібденові і хромомолібденованадієві–15ХМ,30ХМ,30ХМА,30Х3МФ та ін.
В табл.19.5 подано застосування легованої конструкційної сталі.
Виливки з конструкційної легованої сталі (ГОСТ 977–75) поділяють на три групи:
I – звичайного призначення; II – відповідального призначення; III – особливо відповідального призначення. Виливки виготовляють із сталей марок: 15Л, 20Л, 25Л, 30Л, 45Л, 20ГЛ, 30ГСЛ, 35ХГСЛ, 45ФЛ та ін.
Приклад умовного позначення виливки із сталі 20Л групи I:
Виливка 20Л – I ГОСТ 977 – 75.
Таблиця 19.5 – Марки та застосування легованої сталі
Марка |
Призначення |
15Х
20Х
30Х, 35Х, 38Х
40Х, 45Х
12ХН2
12ХН3А
20ХН3А |
Деталі, що піддаються цементації, поршневі пальці
Деталі, що піддаються цементації, кулачкові муфти, колінчасті вали, конічні зубчасті колеса
Вали коробок швидкостей, зубчасті колеса диференціалів, шатуни
Деталі з великою зносостійкістю – зубчасті колеса коробок швидкостей, ресори
Шатуни, колінчасті вали
Тяжконавантажені деталі, які працюють при знакоперемінних динамічних навантаженнях; черв’ячні колеса, зубчасті колеса, вали
Термічно оброблені деталі, що працюють у тяжких експлуатаційних умовах
|
Чавун – це сплав заліза з вуглецем, кількість якого перевищує 2%, та з іншими елементами. Розрізняють чавуни звичайні сірі, ковкі, антифрикційні та ін.
В табл.19.6 приведено марки виливок із сірого чавуну та їх призначення.
У марці виливки із сірого чавуну дві літери означають вид чавуну (сірий чавун), двозначне число характеризує границю міцності на розтяг.
Приклад умовного позначення звичайного сірого чавуну: СЧ 20 ГОСТ 1412 – 85.
Таблиця 19.6 – Марки та призначення сірого чавуну
Марка |
Призначення |
СЧ 10
СЧ 15
СЧ 18
СЧ 20
СЧ 25
СЧ 30
СЧ 40
СЧ 45 |
Тонкостінні виливки тверді або середньої твердості: блоки, барабани, корпуси підшипників, підставки, стійки та ін.
Виливки середньої твердості: зубчасті колеса, черв’ячні колеса, ролики.
Кожухи, корпуси, кришки, підшипники, втулки.
Масивні виливки: великі черв’ячні та зубчасті колеса, картери, станини.
Особливо відповідальні виливки, арматура, деталі апаратів і машин.
Виливки особливо складної конфігурації з різкими переходами в перерізах при мінімальній товщині перерізів 6-8 мм, поршневі кільця, муфти, клапани, кулачки.
Корпуси насосів, великі колінчасті вали, катки, зірочки, колеса підіймальних кранів.
Барабани, циліндри, кришки, зубчасті колеса, поршневі кільця машин, колінчасті вали.
|
Ковкі чавуни дістають термічною обробкою білих чавунів. Вироби з цього чавуну поширені в машинобудуванні.
У позначенні марки виливки з ковкого чавуну входять літери КЧ (ковкий чавун) і числа, що вказують: перше число – границю міцності на розтяг в кг/мм2, друге – відносне подовження в процентах.
В табл.19.7 наведені найпоширеніші марки ковкого чавуну та його застосування.
Приклад умовного позначення ковкого чавуну: КЧ 35 –10 ГОСТ1215 – 79.
Таблиця 19.7 – Деякі марки ковкого чавуну та його застосування
Марка |
Призначення |
КЧ 37-12, КЧ 35-10, КЧ 33-8, КЧ 30-6 |
Частини арматури, з’єднувальні частини труб, важелі, рукоятки, пластинчасті ланцюги, шківи, колодки, муфти, кулачки, гайки-баранці, контргайки |
Виливки із антифрикційного чавуну (ГОСТ 1585 – 85) випускають марок АЧС –1, АЧС –2, АЧС – 3, АЧВ –1, АЧК –1 тощо. Застосовують цей чавун у вузлах рухомих деталей, де є тертя.
Серед сплавів кольорових металів у машинобудуванні найпоширенішими є: бронзи, латуні, бабіти та легкі сплави на алюмінієвій основі.
Бронза – багатокомпонентний сплав на мідній основі, який містить олово, свинець, цинк та інші метали. Бронзи поділяють на олов'яні та безолов’яні.
Бронзи позначають літерами Бр., за якими йдуть великі літери позначень легуючих елементів, а через тире цифри, які показують їх процентний вміст.
Бронзи олов’яні ливарні (ГОСТ 613 – 79) виготовляють марок
Бр.ОЦСН 3–7 –5 –1, Бр.ОЦС 3–12 –5, Бр.ОЦС 4 – 4 –17 та ін.
Приклад умовного позначення: Бр.ОЦС 3–12–5 ГОСТ 613–79. Це бронза, яка містить 3% олова, 12% цинку і 5% свинцю, решта мідь. Використовують бронзу для виготовлення арматури, антифрикційних деталей тощо.
Бронзи олов’яні, оброблювані тиском (ГОСТ 5017 –74), випускають марок
Бр.ОФ 8,0 – 0,3; Бр.ОФ 6,5 – 0,4; Бр.ОЦ 4 –3 та ін.
Бронзи безолов’яні, оброблювані тиском (ГОСТ 18175–78), виготовляють марок Бр.А5, Бр.АМц 9–2, Бр.АЖ 9–4, Бр.КН 1–3, Бр.АЖН 10 – 4 – 4 та ін. У цих марках “Ж” – залізо, “Мц” – марганець, “Н” –нікель, “А” – алюміній, “Ф” – фосфор.
Сплави міді з цинком (латуні) застосовують для виготовлення деталей арматури, підшипників і втулок, натискних гайок, фасонних деталей, які відливаються під тиском тощо. В склад латуні можуть входити залізо, марганець, алюміній, олово, свинець та ін.
Латуні ливарні (ГОСТ 17711 –80) виготовляють марок ЛА 67 –2,5; ЛАЖМц 66- 6 –3 – 2; ЛМцС 58 – 2 – 2; ЛК 80 –3Л; ЛКС 80 –3 –3; ЛС 59 –1Л та ін.
Приклад умовного позначення: ЛАЖМц 66– 6 –3 –2 ГОСТ 17711 – 80. Це латунь, що містить 66% міді, 6% алюмінію, 3% заліза, 2% марганцю, решта – цинк.
Латуні, оброблювані тиском (ГОСТ 15527 – 70), виготовляють марок Л96, Л85, Л70, Л63, ЛА 77 –2, ЛАЖ 60 –1 –1 та ін. Приклад умовного позачення:
ЛАЖ 60 -1-1 ГОСТ 15527 – 70.
Для деталей складної конфігурації, які мають відповідальне призначення (картери двигунів, поршні, вироби, які працюють при підвищених температурах), застосовують алюмінієві сплави.
Залежно від хімічного складу сплави алюмінієві ливарні (ГОСТ 2685–75) поділяють на п’ять груп на основі:
алюміній – кремній - АЛ2, АЛ4, АЛ4В та ін;
алюміній – магній - АЛ8, АЛ13, АЛ22 та ін;
алюміній – мідь - АЛ7, АЛ7В та ін;
алюміній – кремній – мідь, алюміній – інші компоненти.
Алюмінієві сплави, призначені для кування, штампування і прокату, виготовляють згідно ГОСТ 4784 – 74.
Якщо алюмінієвий сплав призначений для виливання, тоді в позначенні перед початковою літерою А ставиться літера Л; якщо сплав призначений для кування, прокату чи штампування – ставиться літера К.
Приклади умовного позначення: АЛ9 ГОСТ 2685 –75; АК2 ГОСТ 4784 – 74.
До антифрикційних сплавів належать олов’яні та свинцеві бабіти, які містять олово або свинець з міддю, сурмою та іншими компонентами. Їх застосовують для заливання підшипників турбін, насосів, вентиляторів тощо. Бабіти марок Б88, Б83, Б83С, Б16, БС6 виготовляють згідно ГОСТ 1320 –74.
Приклад умовного позначення: Б16 ГОСТ 1320 –74. Число 16 указує процентний вміст олова.
В табл.19.8 подано деякі неметалеві матеріали, які застосовуються в машинобудуванні.
Таблиця 19.8 – Деякі неметалеві матеріали та їх застосування
Матеріал |
Марка |
ГОСТ |
Призначення |
Вініпласт
Гетинакс
Текстоліт конструкційний Пароніт
Фторопласт-4Д
Гума листова технічна
|
ВН, ВП, ВД, ВНЭ
ОН, ОНТ, ТНТ
ПТК, ПТ, ПТ-1
ПОН, ПНБ, П, ПЭ
Ш, Л, Э, Т
КЩ, Т, М |
9639-71
2718-74
5-78
481-80
14906-77
7338-65 |
Хімічна апартура, деталі автомобільної, фото і електропромисловості та ін.
Втулки підшипників, маховички, трубки, кришки.
Втулки, кільця, шестірні, ролики.
Застосовується для виготовлення прокладок
Манжети, прокладки, сідла клапанів, вкладиші підшипників
Клапани, прокладки, ущільнення
|
Приклади умовних позначень:
Гетинакс V–I 12,0 ГОСТ 2718–74 – гетинакс марки V–I завтовшки 12 мм;
Текстоліт ПТ–1 ГОСТ 5–72 – текстоліт марки А, 1 – товщина листа;
Пароніт ПОН 0,8х300х400 ГОСТ 481–80 – лист пароніту ПОН завтовшки 0,8 мм, завширшки 300 мм і завдовжки 400 мм.
Розглянемо позначення, які містять не тільки якісну характеристику матеріалу, але й характеристику профілю. До цієї групи відносяться позначення матеріалів деталей, які виготовляються із стандартизованих профілів.
В умовних позначеннях матеріалів таких деталей крім якісної характеристики указують такі відомості про сортовий матеріал: 1) найменування сортового матеріалу; 2) розмірна і якісна характеристика профілю; 3) номер стандарту, у якому подано всі вимоги до даного профілю.
Залежно від того, які відомості містяться у стандарті, що характеризує якість матеріалу, і у стандарті, що характеризує сортовий матеріал, умовні позначення сортових матеріалів поділяються на три основних типи.
Якщо у стандарті, який характеризує якість матеріалу, містяться і технічні
вимоги до сортаменту, що з нього виготовляється, то в умовних позначеннях указується номер стандарту сортового матеріалу і номер стандарту, у якому викладена якісна характеристика матеріалу.
Приклади умовного позначення матеріалу деталі:
1) із гарячекатаної сталі шестигранного профілю за ГОСТ 2879–69 звичайної точності прокатування, з розміром вписаного круга (розмір “для ключа”) 30мм, марки сталі 25 за ГОСТ 1050 – 88:
;
2) з прутка квадратного профілю з розміром сторони квадрата 60 мм за ГОСТ 2591 –71, марки сталі 20 за ГОСТ 1050 –88:
.
За таким самим типом позначаються сортові матеріали, які виготовляються з легованої конструкційної сталі та з інструментальної вуглецевої сталі.
2. Якщо технічні вимоги до сортового матеріалу викладені в окремому стандарті, то в умовному позначенні указуються номер стандарту сортового матеріалу і номер стандарту технічних вимог. Марка матеріалу вказується в позначенні без посилання на номер стандарту, оскільки останній оговорений у стандарті, що встановлює технічні вимоги.
Приклади умовного позначення деяких матеріалів:
1) гарячекатана кругла сталь звичайної точності прокатування діаметром 25 мм за ГОСТ 2590–71, марки сталі Ст3 за ГОСТ 380–71, яка поставляється за технічними вимогами ГОСТ 535 –79;
;
2) штабова сталь завтовшки 5 мм і завширшки 60 мм за ГОСТ 103 – 76, марки сталі Ст3 за ГОСТ 380 – 71, яка поставляється згідно з технічними вимогами ГОСТ 535 – 79;
3) кутикова сталь розміром 50х50х3 мм (ГОСТ 8509 –72), марки сталі Ст3 за ГОСТ 380 –71, звичайної точності прокатування (Б), що поставляється згідно з технічними вимогами ГОСТ 535 – 79:
4) двотаврова балка N20 (ГОСТ 8039 –72), марки сталі Ст5 (ГОСТ 380 –71), що поставляється згідно з технічними вимогами ГОСТ 535 – 79:
5) швелер N16 (ГОСТ 8240–72), марки сталі Ст4 (ГОСТ 380–71), що поставляється згідно з технічними вимогами ГОСТ 535–79:
3. Якщо у стандарті на сортовий матеріал викладено і технічні вимоги, то в умовному позначенні вказується тільки номер стандарту на сортовий матеріал. Марка матеріалу вказується в позначенні без посилання на номер стандарту, останній обумовлений стандартом на сортовий матеріал.
Приклади умовного позначення деяких матеріалів:
1) стрічка завтовшки 2 мм, завширшки 40 мм (ГОСТ 6009-74), із сталі марки БСт2 ( ГОСТ 380-71) :
Стрічка 2х40 БСт2 ГОСТ 6009-74;
2) пруток з бронзи (ГОСТ 1628-78) марки КМц 3-1, витягнутий круглий діаметром 32 мм :
Пруток БрКМц 3-1-т-кр 32 ГОСТ 1628-78.