
- •Івано-Франківськ, 2003
- •За редакцією канд.Техн.Наук, проф. Я.В.Василишина
- •Інженерна графіка
- •Передмова
- •1 Види виробiв I конструкторських документiв
- •1.1 Відомості про державні стандарти
- •Гост 2.305-68
- •1.2 Вироби
- •1.3 Види конструкторських документiв
- •2 Оформлення креслень
- •2.1 Формати аркушiв
- •2.2 Масштаби креслень
- •2.3 Лiнiї креслення
- •2.4 Шрифти креслярськi
- •2.5 Літерні позначення
- •2.6 Основний напис креслення
- •2.7 Графiчне позначення матерiалiв
- •3 Нанесення розмiрiв
- •3.1 Основнi вимоги
- •3.2 Нанесення розмiрiв
- •4.2 Побудова перпендикулярних I паралельних прямих
- •4.2.1 Побудова перпендикуляра через середину вiдрiзка
- •4.2.2 Побудова перпендикуляра до прямої з точки к, що лежить поза
- •4.2.3 Побудова перпендикуляра до прямої через точку а, що лежить на
- •4.2.4. Побудова перпендикуляра з кiнця даного вiдрiзка прямої
- •4.2.5 Побудова прямої, паралельної заданiй прямiй
- •4.3 Побудова I поділ кутiв
- •4.3.1 Побудова кута, що дорiвнює заданому
- •4.3.2 Побудова I вимiрювання кутiв за допомогою транспортира
- •4.3.3 Побудова кутiв за допомогою лiнiйки I косинцiв
- •4.3.4 Поділ кута на двi рiвнi частини
- •4.3.5 Поділ прямого кута на три рiвнi частини
- •4.4.4 Подiл кола на три рiвні частини
- •4.4.5 Поділ кола на шiсть рiвних частин
- •4.4.6 Поділ кола на рiвнi частини за допомогою рейсшини I косинцiв
- •4.5 Побудова похилу та конусностi
- •5 Спряження лiнiй
- •5.1 Спряження прямих дугою кола
- •5.2 Спряження дуг мiж собою
- •5.3 Побудова коробових кривих
- •5.3.1 Побудова овалів
- •5.3.2 Побудова завитків
- •6 Лекальнi кривi
- •6.1 Послiдовнiсть побудови лекальної кривої
- •6.2 Криві другого порядку
- •6.3 Спіральні криві
- •6.4 Циклічні криві
- •7 Метод проекціювання.
- •7.1 Метод проекціювання
- •7.2 Проекціювання точки на три площини проекцій
- •7.3 Комплексне креслення
- •7.4 Побудова третьої проекції точки за двома відомими її проекціями
- •7.5 Три проекції відрізка прямої
- •7.6 Розташування прямої відносно площин проекцій
- •7.7 Проекціювання площини.
- •8 Способи перетворення проекцій
- •8.1 Спосіб заміни площин проекцій
- •8.2 Спосіб обертання
- •9 Пареріз геометричних тіл площинами
- •9.1 Поняття про переріз геометричних тіл
- •9.2 Переріз призми площиною
- •9.3 Переріз піраміди площиною
- •9.4 Переріз циліндра площиною
- •9.5 Переріз конуса площиною
- •9.6 Переріз кулі площиною
- •10 Аксонометричнi проекцiі
- •10.1 Загальні відомості
- •10.2 Прямокутна ізометрична проекція
- •10.3 Прямокутна диметрична проекція
- •10.4 Косокутні аксонометричні проекції
- •10.5 Побудова аксонометричних проекцій найпростіших геометричних тіл
- •11 Побудова зображень на кресленнях
- •11.1 Розташування виглядів на кресленнях
- •11.2 Розрізи і перерізи
- •Умовності та спрощення
- •Виносні елементи
- •12 Зображення та позначення різей
- •12.1 Поняття про різі
- •12.2 Форма і типи різей
- •12.2.1 Метрична різь
- •12.2.2 Трубна циліндрична різь
- •12.2.3 Трубна конічна різь
- •12.2.4 Різь метрична конічна
- •12.2.5 Дюймова різь
- •12.2.6 Конічна дюймова різь
- •12.2.7 Трапецеїдальна різь
- •12.2.8 Упорна різь
- •12.2.9 Прямокутна різь
- •12.З Зображення різі на кресленнях
- •12.4 Позначення різі
- •Зображення і позначення стандартних
- •13.1 Болти
- •13.2 Гвинти
- •Шпильки
- •13.4 Гайки
- •13.5 Шайби
- •13.7 Штифти
- •13.8 Шпонки
- •З’єднувальні частини з різзю для трубопроводів
- •13.10 Спрощені та умовні зображення кріпильних деталей
- •14 Зображення рознімних з'єднань
- •14.1 Нарізні з'єднання
- •14.1.1 Болтове з'єднання
- •14.1.2 Шпилькове з'єднання
- •14.1.3 Гвинтове з'єднання
- •Трубне з'єднання
- •14.2 Шпонкові з’єднання
- •14.3 Шліцьові з’єднання
- •14.4 З'єднання за допомогою штифтів
- •15 Зображення нерознімних з'єднань
- •15.1 Клепані з'єднання
- •15.2. Зварні з'єднання
- •З’єднання паяні та клейові
- •16 Зображення і позначення елементів деталей
- •16.1 Загальні властивості елементів деталей та їх зображень
- •16.2 Елементи деталей типу тіл обертання
- •16.3 Отвори
- •16.4 Елементи кріпильних деталей
- •16.5 Елементи вилитих деталей
- •Креслення оригінальних деталей
- •18 Креслення деталей зі стандартним зображенням
- •18.2 Деталі з елементами зубчастих зачеплень
- •19 Робочі креслення та ескізи
- •19.1 Вимоги до робочих креслень деталей
- •19.2 Виконання ескіза деталі з натури
- •Виконання робочого креслення деталі за ескізом
- •Шорсткість поверхонь
- •19.5 Матеріали та їх умовне позначення
- •19.6 Вимірювальні інструменти та способи вимірювання
- •20 Складальні креслення
- •20.1 Послідовність виконання складального креслення
- •20.2 Деякі особливості викреслювання складальних креслень
- •20.3 Розміри на складальних кресленнях
- •2.4 Номери позиції
- •20.5 Специфікація
- •20.6 Приклад виконання складального креслення
- •21 Читання та деталювання складальних креслень
- •21.1 Читання складальних креслень
- •21.2 Деталювання складальних креслень
Виконання робочого креслення деталі за ескізом
Рекомендується така послідовність виконання робочого креслення:
1. Проаналізувавши ескіз деталі, вибрати формат робочого креслення. При цьому треба врахувати, що масштаб зображення залежить від розмірів і складності форми деталі. Оскільки на ескізі деталь зображена в окомірному масштабі, але із збереженням пропорційності розмірів її елементів, то можна опосередковано отримати дані, які дозволяють вибрати оптимальний масштаб зображення. За ГОСТ 2.302 – 68 вибрати масштаб зображення. Перевагу віддавати масштабу 1:1.
2. Накреслити на креслярському аркуші рамку формату і основний напис.
3. Скласти остаточну схему компонування креслення, тобто намітити місця основних і додаткових зображень, основного напису, технічних вимог, площу, потрібну для нанесення розмірів.
4. Провести осі симетрії, центрові лінії, викреслити тонкими лініями видимий контур зображення, намітити невидимий контур, виконати розрізи, перерізи, виносні елементи. Провести виносні і розмірні лінії.
5. Уважно перевірити виконану побудову й усунути зайві допоміжні лінії. Обвести видимий контур зображення суцільною основною лінією. Заштрихувати розрізи і перерізи.
Проставити розмірні числа, нанести знаки шорскості поверхні.
6. Заповнити основний напис і технічні вимоги.
Приклад виконання і оформлення креслень деяких деталей показано на рис.19.6-19.9.
Шорсткість поверхонь
Механічна обробка залишає на поверхні виробу нерівності у вигляді гребінців і западин різної величини і форми (рис.19.10).
Під шорсткістю поверхні (ГОСТ 2789-73) розуміють сукупність нерівностей з відносно малими кроками, виміряну на певній довжині , яку називають базовою.
У
виробничій практиці й навчальному
кресленні головним чином користуються
параметрами
і
.
Параметр
визначають
як середнє арифметичне
абсолютних
відхилень профілю в межах базової
довжини
(рис.19.10):
.
Параметр - це сума середніх арифметичних абсолютних відхилень точок п’яти найбільших максимумів та п’яти найменших мінімумів у межах базової довжини :
Величини і вибирають з рядів, що наведені у стандарті.
У табл.19.1 показаний зв’язок між класами шорсткості і параметрами і шорсткості поверхні. За параметром вимірюють класи шорсткості 1 - 5-й та 13-14-й, а за параметром - 6-12-й класи.
Як приклад на рис.19.11 наведено шорсткості поверхні сталі при різних методах обробки.
|
|||||||||||
|
|
|
|
|
МБК 18.00.07 |
||||||
|
|
|
|
|
|||||||
|
|
|
|
|
|||||||
|
|
|
|
|
Втулка |
Літера |
Маса |
Масштаб |
|||
Зм |
Арк. |
№ докум. |
Підп. |
Дата |
|
|
|
|
1:1 |
||
Креслив |
Ткачук |
|
|
||||||||
Перевірив |
Василишин |
|
|||||||||
Т.контр. |
|
|
|
Аркуш Аркушів 1 |
|||||||
|
|
|
|
Сталь 45 ГОСТ 1050-88 |
ІФНТУНГ гр. КМВ 02-2 |
||||||
Н.контр. |
|
|
|
||||||||
Затвердив |
|
|
|
Рисунок 19.6
|
|||||||||||
|
|
|
|
|
МБК 20.00.03 |
||||||
|
|
|
|
|
|||||||
|
|
|
|
|
|||||||
|
|
|
|
|
Штуцер |
Літера |
Маса |
Масштаб |
|||
Зм |
Арк. |
№ докум. |
Підп. |
Дата |
|
|
|
|
1:1 |
||
Креслив |
Петренко |
|
|||||||||
Перевірив |
Василишин |
|
|||||||||
Т.контр. |
|
|
|
Аркуш Аркушів 1 |
|||||||
|
|
|
|
Сталь 20 ГОСТ 1050-88 |
ІФНТУНГ гр. ТНМ 02-1 |
||||||
Н.контр. |
|
|
|
||||||||
Затвердив |
|
|
|
Рисунок 19.7
|
|||||||||||
|
|
|
|
|
МБК 21.00.05 |
||||||
|
|
|
|
|
|||||||
|
|
|
|
|
|||||||
|
|
|
|
|
Вал |
Літера |
Маса |
Масштаб |
|||
Зм |
Арк. |
№ докум. |
Підп. |
Дата |
|
|
|
|
1:2,5 |
||
Креслив |
Сидоренко |
|
|||||||||
Перевірив |
Василишин |
|
|||||||||
Т.контр. |
|
|
|
Аркуш Аркушів 1 |
|||||||
|
|
|
|
Сталь 45 ГОСТ 1050-88 |
ІФНТУНГ гр. НО 02-1 |
||||||
Н.контр. |
|
|
|
||||||||
Затвердив |
|
|
|
Рисунок 19.8
* Розмір для довідок
|
|||||||||||
|
|
|
|
|
МБК 15.00.10 |
||||||
|
|
|
|
|
|||||||
|
|
|
|
|
|||||||
|
|
|
|
|
Пружина |
Літера |
Маса |
Масштаб |
|||
Зм |
Арк. |
№ докум. |
Підп. |
Дата |
|
|
|
|
1:1 |
||
Креслив |
Левченко |
|
|||||||||
Перевірив |
Василишин |
|
|||||||||
Т.контр. |
|
|
|
Аркуш Аркушів 1 |
|||||||
|
|
|
|
Сталь 65Г ГОСТ 1050-88 |
ІФНТУНГ гр. НО 02-1 |
||||||
Н.контр. |
|
|
|
||||||||
Затвердив |
|
|
|
Рисунок 19.9
Рисунок 19.10
Таблиця 19.1 – Класи шорсткості поверхні та відповідні їм параметри
Клас шорсткості поверхні |
Розряд |
Параметри шорсткості, мкм |
Базова довжина , мм |
|
|
|
|||
1 |
- |
- |
320-160 вкл. |
8,0 |
2 |
- |
- |
160-80 вкл. |
|
3 |
- |
- |
80-40 вкл. |
|
4 |
- |
- |
40-20 вкл. |
2,5 |
5 |
- |
- |
20-10 вкл. |
|
6 |
а б в |
2,50-2,00 вкл. |
- |
0,8 |
2,00-1,60 вкл. |
- |
|||
1,60-1,25 вкл. |
- |
|||
7 |
а б в |
1,25-1,00 вкл. |
- |
|
1,00-0,80 вкл. |
- |
|||
0,80-0,63 вкл. |
- |
|||
8 |
а б в |
0,63-0,50 вкл. |
- |
|
0,50-0,40 вкл. |
- |
|||
0,40-0,32 вкл. |
- |
|||
9 |
а б в |
0,32-0,25 вкл. |
- |
0,25 |
0,25-0,20 вкл. |
- |
|||
0,20-0,16 вкл. |
- |
|||
10 |
а б в |
0,160-0,125 вкл. |
- |
|
0,125-0,100 вкл. |
- |
|||
0,100-0,080 вкл. |
- |
|||
11 |
а б в |
0,080-0,063 вкл. |
- |
|
0,063-0,050 вкл. |
- |
|||
0,050-0,040 вкл. |
- |
|||
12 |
а б в |
0,040-0,032 вкл. |
- |
|
0,032-0,025 вкл. |
- |
|||
0,025-0,020 вкл. |
- |
|||
13 |
а б в |
- |
0,100-0,080 вкл. |
0,08 |
- |
0,080-0,063 вкл. |
|||
- |
0,063-0,050 вкл. |
|||
14 |
а б в |
- |
0,050-0,040 вкл. |
|
- |
0,040-0,032 вкл. |
|||
- |
0,032-0,025 вкл. |
Рисунок 19.11
Структуру позначення шорсткості поверхонь, що встановлена ГОСТ 2.309-73, наведено на рис.19.12. Знак (рис.19.13,а) використовують тоді, коли виду обробки конструктор не встановлює. Знаком (рис.19.13,б) позначають шорсткість поверхні, що утворюється видаленням шару матеріалу (наприклад, точінням, фрезеруванням, свердлінням, тощо). Знак (рис.19.13.в) використовують при позначенні поверхні, яка утворюється без видалення шару матеріалу (наприклад, литвом, куванням, штампуванням, прокатуванням), а також у випадках, коли поверхня за даним кресленням не обробляється (наприклад, для деталей із сортового матеріалу, листів, труб тощо).
Висота
знаків (рис.19,13) має приблизно дорівнювати
висоті цифр розмірних чисел, а висота
.
Товщина ліній цих знаків дорівнює
половині товщини суцільної основної
лінії.
Рисунок 19.12 Рисунок 19.13
Параметр
записують на кресленні без символу,
наприклад 2,0,
а параметр
- після позначення символу, наприклад
.
При нанесенні позначень шорсткості треба дотримуватись таких правил:
1. Позначення шорсткості поверхонь розміщують на лініях контуру, виносних лініях або поличках ліній-виносок; коли місця мало, дозволяється писати їх на розмірних лініях, їх продовженні або в розриві виносної лінії (рис.19.14,а).
2. Знак шорсткості, що має поличку, розміщують відносно основного напису так, як показано на рис.19.14,б,в; знак, що не має полички, - як на рис.19.14,г. Якщо лінія контуру поверхні розташована у заштрихованих зонах, позначення шорсткості проставляють на поличці лінії-виноски.
3. Коли всі поверхні виробу мають однакову шорсткість, її позначення проставляють у правому верхньому куті креслення, а на зображеннях ніяких знаків не наносять (рис.19.6). Розміри і товщина ліній знака, винесеного у правий верхній кут, повинні бути у 1,5 рази більшими за позначення, нанесені на зображенні.
4. Якщо однакову шорсткість має лише частина поверхонь виробу, то позначення цієї шорсткості наносять у правому верхньому куті креслення (рис.19.2, 19.3, 19.7, 19.8) і поруч проставляють знак . Це означає, що всі поверхні, на яких не нанесено позначень шорсткості, мають величину шорсткості, проставлену перед знаком . Розміри цього знака такі самі, як і знаків на зображенні.
5. Якщо частина поверхонь виробу за даним кресленням не обробляється, в правому верхньому куті креслення перед позначенням наносять знак
(рис.19.5, 19.9).
а б
в г
Рисунок 19.14