
- •Івано-Франківськ, 2003
- •За редакцією канд.Техн.Наук, проф. Я.В.Василишина
- •Інженерна графіка
- •Передмова
- •1 Види виробiв I конструкторських документiв
- •1.1 Відомості про державні стандарти
- •Гост 2.305-68
- •1.2 Вироби
- •1.3 Види конструкторських документiв
- •2 Оформлення креслень
- •2.1 Формати аркушiв
- •2.2 Масштаби креслень
- •2.3 Лiнiї креслення
- •2.4 Шрифти креслярськi
- •2.5 Літерні позначення
- •2.6 Основний напис креслення
- •2.7 Графiчне позначення матерiалiв
- •3 Нанесення розмiрiв
- •3.1 Основнi вимоги
- •3.2 Нанесення розмiрiв
- •4.2 Побудова перпендикулярних I паралельних прямих
- •4.2.1 Побудова перпендикуляра через середину вiдрiзка
- •4.2.2 Побудова перпендикуляра до прямої з точки к, що лежить поза
- •4.2.3 Побудова перпендикуляра до прямої через точку а, що лежить на
- •4.2.4. Побудова перпендикуляра з кiнця даного вiдрiзка прямої
- •4.2.5 Побудова прямої, паралельної заданiй прямiй
- •4.3 Побудова I поділ кутiв
- •4.3.1 Побудова кута, що дорiвнює заданому
- •4.3.2 Побудова I вимiрювання кутiв за допомогою транспортира
- •4.3.3 Побудова кутiв за допомогою лiнiйки I косинцiв
- •4.3.4 Поділ кута на двi рiвнi частини
- •4.3.5 Поділ прямого кута на три рiвнi частини
- •4.4.4 Подiл кола на три рiвні частини
- •4.4.5 Поділ кола на шiсть рiвних частин
- •4.4.6 Поділ кола на рiвнi частини за допомогою рейсшини I косинцiв
- •4.5 Побудова похилу та конусностi
- •5 Спряження лiнiй
- •5.1 Спряження прямих дугою кола
- •5.2 Спряження дуг мiж собою
- •5.3 Побудова коробових кривих
- •5.3.1 Побудова овалів
- •5.3.2 Побудова завитків
- •6 Лекальнi кривi
- •6.1 Послiдовнiсть побудови лекальної кривої
- •6.2 Криві другого порядку
- •6.3 Спіральні криві
- •6.4 Циклічні криві
- •7 Метод проекціювання.
- •7.1 Метод проекціювання
- •7.2 Проекціювання точки на три площини проекцій
- •7.3 Комплексне креслення
- •7.4 Побудова третьої проекції точки за двома відомими її проекціями
- •7.5 Три проекції відрізка прямої
- •7.6 Розташування прямої відносно площин проекцій
- •7.7 Проекціювання площини.
- •8 Способи перетворення проекцій
- •8.1 Спосіб заміни площин проекцій
- •8.2 Спосіб обертання
- •9 Пареріз геометричних тіл площинами
- •9.1 Поняття про переріз геометричних тіл
- •9.2 Переріз призми площиною
- •9.3 Переріз піраміди площиною
- •9.4 Переріз циліндра площиною
- •9.5 Переріз конуса площиною
- •9.6 Переріз кулі площиною
- •10 Аксонометричнi проекцiі
- •10.1 Загальні відомості
- •10.2 Прямокутна ізометрична проекція
- •10.3 Прямокутна диметрична проекція
- •10.4 Косокутні аксонометричні проекції
- •10.5 Побудова аксонометричних проекцій найпростіших геометричних тіл
- •11 Побудова зображень на кресленнях
- •11.1 Розташування виглядів на кресленнях
- •11.2 Розрізи і перерізи
- •Умовності та спрощення
- •Виносні елементи
- •12 Зображення та позначення різей
- •12.1 Поняття про різі
- •12.2 Форма і типи різей
- •12.2.1 Метрична різь
- •12.2.2 Трубна циліндрична різь
- •12.2.3 Трубна конічна різь
- •12.2.4 Різь метрична конічна
- •12.2.5 Дюймова різь
- •12.2.6 Конічна дюймова різь
- •12.2.7 Трапецеїдальна різь
- •12.2.8 Упорна різь
- •12.2.9 Прямокутна різь
- •12.З Зображення різі на кресленнях
- •12.4 Позначення різі
- •Зображення і позначення стандартних
- •13.1 Болти
- •13.2 Гвинти
- •Шпильки
- •13.4 Гайки
- •13.5 Шайби
- •13.7 Штифти
- •13.8 Шпонки
- •З’єднувальні частини з різзю для трубопроводів
- •13.10 Спрощені та умовні зображення кріпильних деталей
- •14 Зображення рознімних з'єднань
- •14.1 Нарізні з'єднання
- •14.1.1 Болтове з'єднання
- •14.1.2 Шпилькове з'єднання
- •14.1.3 Гвинтове з'єднання
- •Трубне з'єднання
- •14.2 Шпонкові з’єднання
- •14.3 Шліцьові з’єднання
- •14.4 З'єднання за допомогою штифтів
- •15 Зображення нерознімних з'єднань
- •15.1 Клепані з'єднання
- •15.2. Зварні з'єднання
- •З’єднання паяні та клейові
- •16 Зображення і позначення елементів деталей
- •16.1 Загальні властивості елементів деталей та їх зображень
- •16.2 Елементи деталей типу тіл обертання
- •16.3 Отвори
- •16.4 Елементи кріпильних деталей
- •16.5 Елементи вилитих деталей
- •Креслення оригінальних деталей
- •18 Креслення деталей зі стандартним зображенням
- •18.2 Деталі з елементами зубчастих зачеплень
- •19 Робочі креслення та ескізи
- •19.1 Вимоги до робочих креслень деталей
- •19.2 Виконання ескіза деталі з натури
- •Виконання робочого креслення деталі за ескізом
- •Шорсткість поверхонь
- •19.5 Матеріали та їх умовне позначення
- •19.6 Вимірювальні інструменти та способи вимірювання
- •20 Складальні креслення
- •20.1 Послідовність виконання складального креслення
- •20.2 Деякі особливості викреслювання складальних креслень
- •20.3 Розміри на складальних кресленнях
- •2.4 Номери позиції
- •20.5 Специфікація
- •20.6 Приклад виконання складального креслення
- •21 Читання та деталювання складальних креслень
- •21.1 Читання складальних креслень
- •21.2 Деталювання складальних креслень
2.4 Шрифти креслярськi
Написи та розмiри на кресленнях i технiчних документах виконують стандартними шрифтами згідно з ГОСТ 2.304-68. Гарно й охайно виконанi написи роблять креслення композицiйно завершеними, виразними, що полегшує процес їх читання.
Основнi вiдомостi щодо конструкцiї, висоти й ширини літер i цифр, вiдстанi мiж літерами, товщини їх обведення та iнших елементiв креслярських шрифтiв наведено у вiдповiдному стандартi.
Стандартом встановлено такі розмiри шрифту: (1,8); 2,5; 3,5; 5; 7; 10; 14; 20; 28; 40 (застосування шрифту розмiром 1,8 не рекомендується i допускається лише для типу Б).
Розмiр шрифту h - величина, що визначається висотою великих літер у мiлiметрах.
Отже, висота великих літер шрифту розмiром 14 дорiвнює 14 мм, розмiром 5 - вiдповiдно 5 мм i т.д.
Висота великих літер h вимiрюється перпендикулярно до основи рядка. Висота малих літер с визначається iз вiдношення їх висоти до розмiру шрифту h, наприклад, c=7h/10.
Ширина літери g - найбiльша ширина літери, визначається залежно від розмiру шрифту h, наприклад g=6h/10, або від товщини лiнiї шрифту d, наприклад, g=6d.
Товщина лiнiї шрифту d визначається залежно вiд типу i висоти шрифту.
Встановлено такі типи шрифту:
тип А без нахилу (d=h/14);
тип А з нахилом до основи рядка вправо пiд кутом 750 (d=h/14);
тип Б без нахилу (d=h/10);
тип Б з нахилом 750 (d=h/10).
Параметри названих типiв шрифтiв наведенi у таблицi 2.1.
Таблиця 2.1 - Параметри шрифтів
-
Параметр шрифту
Позна-чення
Відносний розмір
Розмір, мм
Шрифт типу А (d=h/14)
Розмір шрифту:
висота великих літер
h
(14/14)h
14d
2,5
3,5
5,0
7,0
10,0
14,0
20,0
висота малих літер
c
(10/14)h
10d
1,8
2,5
3,5
5,0
7,0
10,0
14,0
Відстань між літерами
a
(2/14)h
2d
0,35
0,5
0,7
1,0
1,4
2,0
2,8
Мінімальний крок рядків (висота допоміжної сітки)
b
(22/14)h
22d
4,0
5,5
8,0
11
16,0
22,0
31,0
Мінімальна відстань між словами
e
(6/14)h
6d
1,1
1,5
2,1
3,0
4,2
6,0
8,4
Товщина ліній шрифту
d
(1/14)h
d
0,18
0,25
0,35
0,5
0,7
1,0
1,4
Шрифт типу Б (d=h/10)
Розмір шрифту:
висота великих літер
h
(10/10)h
10d
2,5
3,5
5,0
7,0
10,0
14,0
20,0
висота малих літер
c
(7/10)h
7d
1,8
2,5
3,5
5,0
7,0
10,0
14,0
Відстань між літерами
a
(2/10)h
2d
0,5
0,7
1,0
1,4
2,0
2,8
4,0
Мінімальний крок рядків
b
(17/10)h
17d
4,3
6,0
8,5
12
17,0
24,0
34,0
Мінімальна відстань між словами
e
(6/10)h
6d
1,5
2,1
3,0
4,2
6,0
8,4
12,0
Товщина ліній шрифту
d
(1/10)h
d
0,25
0,35
0,5
0,7
1,0
1,4
2,0
На рис.2.6 показано приклади українського і латинського шрифтiв, а також арабських цифр.
Рисунок 2.6
Для правильного написання стандартного шрифту треба спочатку вивчити конструкцiю літер i цифр залежно вiд труднощiв i однотипностi їх написання. Великi й малі літери українського алфавiту подiляються на кiлька характерних груп.
Усi великi літери подiляються на чотири групи.
Літери першої групи (Г,Н,П,Т,Ц,Е,Ш,Щ,I,) утворенi лише прямолiнiйними елементами. Нижнi вiдростки літер Ц i Щ виконують за рахунок промiжкiв мiж літерами i рядками.
Літери другої групи (А,И,Й,Х,К,Ж,М) також утворенi прямолiнiйними елементами, але розмiщеними не лише горизонтально, а й похило чи дiагонально. Особливу увагу треба звернути на правильне положення похилих елементiв.
Літери третьої групи (Ч,Р,У,Ь,Б,В,Я,Л,Д) утворенi горизонтальними, похилими i криволiнiйними елементами. Середнi горизонтальнi елементи розмiщенi точно посерединi рядка. У літерах, що мають заокруглення (Р,Ь,Б,В,Я), горизонтальнi елементи проводять лише до середини ширини літери, а потiм вiд руки роблять заокруглення. Вiдростки літери Д виконують за рахунок промiжкiв мiж літерами i рядками. Спочатку рекомендується креслити прямолiнiйнi елементи літер, а потiм криволiнiйнi.
Літери четвертої групи (О,С,Є,З,Ю,Ф) в основному складаються з криволiнiйних елементiв. Основою цiєї групи є літера О, що складається з двох середнiх паралельних елементiв, зверху i знизу спряжених криволiнiйними елементами.
Висота цифр дорiвнює висотi великих літер. Спiввiдношення висоти i ширини, товщина лiнiй, вiдстанi мiж цифрами такi самi, як i для великих літер. Виняток становить цифра 1, ширина якої дорiвнює 2h/7.
18 малих літер мають конструкцiю, вiдмiнну вiд великих літер, а саме: а,б,в,г,д,е,и,i,є,й,п,р,т,у,ф,ц,ш,щ. Подiлимо цi літери на двi групи.
До першої групи слiд вiднести літери и,i,є,й,ц,ш,щ,п,т,у. Основою їх є літера и. У цiй групi переважають прямолiнiйнi елементи, що займають 2h/3 і зверху та знизу плавно спряженi мiж собою. Збiльшену ширину мають літери т,ш,щ. Висота літери у дорiвнює h. Нижнi вiдростки літер i,є,и,й,ц,ш,щ виконують за рахунок промiжкiв.
До другої групи належать літери а,б,в,д,е,р,ф, в основi побудови яких лежить літера о. Збiльшену висоту h мають літери б,в,д,р,ф.