
- •Івано-Франківськ, 2003
- •За редакцією канд.Техн.Наук, проф. Я.В.Василишина
- •Інженерна графіка
- •Передмова
- •1 Види виробiв I конструкторських документiв
- •1.1 Відомості про державні стандарти
- •Гост 2.305-68
- •1.2 Вироби
- •1.3 Види конструкторських документiв
- •2 Оформлення креслень
- •2.1 Формати аркушiв
- •2.2 Масштаби креслень
- •2.3 Лiнiї креслення
- •2.4 Шрифти креслярськi
- •2.5 Літерні позначення
- •2.6 Основний напис креслення
- •2.7 Графiчне позначення матерiалiв
- •3 Нанесення розмiрiв
- •3.1 Основнi вимоги
- •3.2 Нанесення розмiрiв
- •4.2 Побудова перпендикулярних I паралельних прямих
- •4.2.1 Побудова перпендикуляра через середину вiдрiзка
- •4.2.2 Побудова перпендикуляра до прямої з точки к, що лежить поза
- •4.2.3 Побудова перпендикуляра до прямої через точку а, що лежить на
- •4.2.4. Побудова перпендикуляра з кiнця даного вiдрiзка прямої
- •4.2.5 Побудова прямої, паралельної заданiй прямiй
- •4.3 Побудова I поділ кутiв
- •4.3.1 Побудова кута, що дорiвнює заданому
- •4.3.2 Побудова I вимiрювання кутiв за допомогою транспортира
- •4.3.3 Побудова кутiв за допомогою лiнiйки I косинцiв
- •4.3.4 Поділ кута на двi рiвнi частини
- •4.3.5 Поділ прямого кута на три рiвнi частини
- •4.4.4 Подiл кола на три рiвні частини
- •4.4.5 Поділ кола на шiсть рiвних частин
- •4.4.6 Поділ кола на рiвнi частини за допомогою рейсшини I косинцiв
- •4.5 Побудова похилу та конусностi
- •5 Спряження лiнiй
- •5.1 Спряження прямих дугою кола
- •5.2 Спряження дуг мiж собою
- •5.3 Побудова коробових кривих
- •5.3.1 Побудова овалів
- •5.3.2 Побудова завитків
- •6 Лекальнi кривi
- •6.1 Послiдовнiсть побудови лекальної кривої
- •6.2 Криві другого порядку
- •6.3 Спіральні криві
- •6.4 Циклічні криві
- •7 Метод проекціювання.
- •7.1 Метод проекціювання
- •7.2 Проекціювання точки на три площини проекцій
- •7.3 Комплексне креслення
- •7.4 Побудова третьої проекції точки за двома відомими її проекціями
- •7.5 Три проекції відрізка прямої
- •7.6 Розташування прямої відносно площин проекцій
- •7.7 Проекціювання площини.
- •8 Способи перетворення проекцій
- •8.1 Спосіб заміни площин проекцій
- •8.2 Спосіб обертання
- •9 Пареріз геометричних тіл площинами
- •9.1 Поняття про переріз геометричних тіл
- •9.2 Переріз призми площиною
- •9.3 Переріз піраміди площиною
- •9.4 Переріз циліндра площиною
- •9.5 Переріз конуса площиною
- •9.6 Переріз кулі площиною
- •10 Аксонометричнi проекцiі
- •10.1 Загальні відомості
- •10.2 Прямокутна ізометрична проекція
- •10.3 Прямокутна диметрична проекція
- •10.4 Косокутні аксонометричні проекції
- •10.5 Побудова аксонометричних проекцій найпростіших геометричних тіл
- •11 Побудова зображень на кресленнях
- •11.1 Розташування виглядів на кресленнях
- •11.2 Розрізи і перерізи
- •Умовності та спрощення
- •Виносні елементи
- •12 Зображення та позначення різей
- •12.1 Поняття про різі
- •12.2 Форма і типи різей
- •12.2.1 Метрична різь
- •12.2.2 Трубна циліндрична різь
- •12.2.3 Трубна конічна різь
- •12.2.4 Різь метрична конічна
- •12.2.5 Дюймова різь
- •12.2.6 Конічна дюймова різь
- •12.2.7 Трапецеїдальна різь
- •12.2.8 Упорна різь
- •12.2.9 Прямокутна різь
- •12.З Зображення різі на кресленнях
- •12.4 Позначення різі
- •Зображення і позначення стандартних
- •13.1 Болти
- •13.2 Гвинти
- •Шпильки
- •13.4 Гайки
- •13.5 Шайби
- •13.7 Штифти
- •13.8 Шпонки
- •З’єднувальні частини з різзю для трубопроводів
- •13.10 Спрощені та умовні зображення кріпильних деталей
- •14 Зображення рознімних з'єднань
- •14.1 Нарізні з'єднання
- •14.1.1 Болтове з'єднання
- •14.1.2 Шпилькове з'єднання
- •14.1.3 Гвинтове з'єднання
- •Трубне з'єднання
- •14.2 Шпонкові з’єднання
- •14.3 Шліцьові з’єднання
- •14.4 З'єднання за допомогою штифтів
- •15 Зображення нерознімних з'єднань
- •15.1 Клепані з'єднання
- •15.2. Зварні з'єднання
- •З’єднання паяні та клейові
- •16 Зображення і позначення елементів деталей
- •16.1 Загальні властивості елементів деталей та їх зображень
- •16.2 Елементи деталей типу тіл обертання
- •16.3 Отвори
- •16.4 Елементи кріпильних деталей
- •16.5 Елементи вилитих деталей
- •Креслення оригінальних деталей
- •18 Креслення деталей зі стандартним зображенням
- •18.2 Деталі з елементами зубчастих зачеплень
- •19 Робочі креслення та ескізи
- •19.1 Вимоги до робочих креслень деталей
- •19.2 Виконання ескіза деталі з натури
- •Виконання робочого креслення деталі за ескізом
- •Шорсткість поверхонь
- •19.5 Матеріали та їх умовне позначення
- •19.6 Вимірювальні інструменти та способи вимірювання
- •20 Складальні креслення
- •20.1 Послідовність виконання складального креслення
- •20.2 Деякі особливості викреслювання складальних креслень
- •20.3 Розміри на складальних кресленнях
- •2.4 Номери позиції
- •20.5 Специфікація
- •20.6 Приклад виконання складального креслення
- •21 Читання та деталювання складальних креслень
- •21.1 Читання складальних креслень
- •21.2 Деталювання складальних креслень
18 Креслення деталей зі стандартним зображенням
До стандартних деталей переважно відносять деталі, для яких стандартами визначені форма і розміри зображення та нанесення розмірів. Типовими представниками таких деталей є кріпильні деталі. Але у техніці знаходять широке застосування деталі, подібні за формою, але відмінні за розмірами. Для багатьох з них встановлено стандартні зображення. Ці ж стандарти встановлюють і нанесення розмірів на зображеннях подібних деталей.
До деталей, зображення яких повністю регламентується стандартами, належать пружини.
До деталей, у яких стандартними є зображення основних елементів і нанесення на них розмірів, відносять зубчасті колеса, рейки, черв’яки, зірочки ланцюгових передач, шківи.
Пружини
Пружина – це деталь, яка сприймає і віддає механічну енергію за рахунок використання сил пружності під час деформації.
Функції, виконувані пружинами, досить різноманітні. Їх застосовують: у гальмах, фрикційних передачах; для акумулювання енергії з подальшим використанням пружини як двигуна (наприклад, годинникові); для амортизації ударів і вібрацій (ресори, буфери); для зворотніх переміщень клапанів, кулачкових механізмів та ін.
Пружини поділяють на гвинтові й негвинтові. Гвинтові пружини за призначенням поділяють на пружини стискання, розтягання, кручення і згину. За формою виконання гвинтові пружини поділяють на циліндричні, конічні, призматичні, параболоїдні та ін., а за формою поперечного перерізу дроту – на пружини з круглим і прямокутним перерізом витка. До негвинтових належать пружини спіральні, плоскі, тарільчасті тощо.
Виготовляють пружини з якісних вуглецевих сталей марок 65, 70, 60Г, 65Г (ГОСТ 1050-88), кремнистих сталей 55С2, 60С2 (ГОСТ 4543-71), хромомарган-цевих сталей 50ХГ, 50ХГА (ГОСТ 4543-71) та ін.
На кресленнях пружини зображують умовно за ГОСТ 2.401-68 (табл.18.1), а саме:
Витки гвинтових пружин на вигляді або в розрізі зображують прямими лініями; на кресленнях пружин розтягання просвіту між витками не показують.
У пружинах з числом витків понад чотири креслять лише по 1-2 витки з кожного кінця, не враховуючи опорних. Замість інших витків креслять осьову лінію, що проходить через центри перерізів витків.
При товщині витків 2 мм і меншій пружини зображують схематично, показуючи витки лініями завтовшки 0,5...1,5 мм.
Кінцеві витки гвинтових пружин зображують непідтиснутими і шліфованими з кожного кінця на ¾ опорної поверхні, щоб утворити площини обпирання пружини. Навантаження ці кінцеві витки не несуть, і при розрахунках їх не враховують, тобто число робочих витків беруть на 1,5 - 2 меншим за повне число витків. Пружини розтягання і кручення мають спеціальні зачіпки для кріплення в механізмі.
Гвинтові пружини на кресленнях розміщують горизонтально. Пружини стискання, як правило, виконують в одному зображенні (рис.18.1), а пружини розтягання і кручення – у двох (рис.18.2). Креслять пружину лише з правим напрямком навивання, а справжній напрям указують у технічних вимогах.
Таблиця 18.1 – Умовне зображення пружин
Назва пружини |
Умовне зображення |
||
|
на вигляді |
в розрізі |
з товщиною перерізу на кресленні 2 мм і менше |
1 |
2 |
3 |
4 |
Пружина стиску з дроту круглого перерізу з непідтиснутими нешліфованими крайніми витками
|
|
|
|
Пружина стиску з підтиснутими по ¾ витка з кожного кінця і шліфованими на ¾ кола опорними поверхнями
|
|
|
|
Пружина стиску з підтиснутими по одному витку з кожного кінця і щліфованими на ¾ кола опорними поверхнями
|
|
|
|
Пружина стиску з прямокутним перерізом витка з підтискуванням по ¾ витка з кожного кінця і шліфованими на ¾ кола опорними поверхнями
|
|
|
|
Пружина стиску конічна з дроту круглого перерізу з підтиснутими по ¾ витка з кожного кінця і шліфованими на ¾ кола опорними поверхнями
|
|
|
|
Пружина стиску конічна (телескопічна) із заготовки прямокутного перерізу з шліфованими на ¾ кола опорними поверхнями
|
|
|
|
1 |
2 |
3 |
4 |
Пружина розтягу з дроту круглого перерізу з зачіпками, відкритими з одного боку і розташованими в одній площині
|
|
|
|
Пружина розтягу з дроту круглого перерізу з зачіпками, відкритими з протилежних боків і розташованими в одній площині
|
|
|
|
Пружина розтягу з дроту круглого перерізу з зачіпками, розташованими під кутом 900
|
|
|
|
Пружина кручення з дроту круглого перерізу з прямими кінцями, розташованими під кутом 900
|
|
|
|
Пружина кручення з прямими кінцями, розташованими вздовж осі пружини
|
|
|
|
Пружина тарільчаста з похилими кромками
|
|
|
|
1 |
2 |
3 |
4 |
Пружина спіральна плоска з відігнутими зачіпками
|
|
|
|
Пружина тарільчаста з прямими кромками
|
|
|
|
Пакет із зустрічним розташуванням тарільчастих пружин
|
|
|
|
Пакет з розташуванням тарільчастих пружин в один бік
|
|
|
|
Пружина згину пластинчата
|
|
|
|
Пружина згину пластинчата багатошарова (ресора), стягнута хомутом
|
|
|
|
На кресленні пружини (див.рис.18.1, 18.2) викреслюють діаграму механічної характеристики пружини. На діаграмі указують залежність між осьовим зусиллям (Р1, Р2, Р3) і осьовою деформацією (Н1, Н2, Н3) пружини (рис.18.3), де:
Р1 – сила пружини при попередній деформації;
Р2 – сила пружини при робочій деформації (відповідає найбільшому примусовому переміщенню рухомої ланки в механізмі;)
Р3 – сила пружини при максимальній деформації (найбільше випробувальне навантаження);
Н1 – висота пружини при попередній деформації (визначає габарити вузла пружини стискання);
Н2 – висота пружини при робочій деформації (визначає габарити вузла пружини розтягу, без врахування зачіпок);
Н3 – висота пружини при максимальній деформації.
Для утворення опорних витків підтискають або цілий виток (рис.18.4,а,б), або ¾ витка (рис.18.4,в).
Під кресленням пружини поміщають технічні вимоги на виготовлення і контроль її. Зміст і розташування пунктів цих вимог подано в ГОСТ 2.401-68. На навчальних кресленнях рекомендується показувати такі дані: а) напрямок навивання пружини; б) число n робочих витків; в) повне число n1 витків; г) діаметр контрольного стрижня Dс або контрольної гільзи Dг ; д) розміри і параметри для довідок.
Рисунок 18.1
Рисунок 18.2
Рисунок 18.3
Рисунок 18.4
Параметри
і
для викреслювання пружини (див.рис.18.1)
знаходять за спрощеним розрахунком.
Вихідними даними при цьому слугують:
- діаметр дроту;
-
зовнішній діаметр;
- крок пружини у вільному стані;
-
число робочих витків.
За цими даними знаходять:
-
повне число витків:
якщо
крайні витки підігнуті і шліфовані на
0,75 дуги кола (знайдене число витків
заокруглюють до 0,5 витка);
-
довжину витка у вільному стані,
.
Для виконання креслення пружини розтягу (див.рис.18.2) необхідні такі параметри:
- довжина пружини у вільному стані;
-
відстань між зачіпками
пружини у вільному стані;
-
зовнішній діаметр пружини або
- внутрішній діаметр пружини, який
дорівнює внутрішньому діаметру зачіпок;
-
радіус згинання зачіпок
;
.