
- •Івано-Франківськ, 2003
- •За редакцією канд.Техн.Наук, проф. Я.В.Василишина
- •Інженерна графіка
- •Передмова
- •1 Види виробiв I конструкторських документiв
- •1.1 Відомості про державні стандарти
- •Гост 2.305-68
- •1.2 Вироби
- •1.3 Види конструкторських документiв
- •2 Оформлення креслень
- •2.1 Формати аркушiв
- •2.2 Масштаби креслень
- •2.3 Лiнiї креслення
- •2.4 Шрифти креслярськi
- •2.5 Літерні позначення
- •2.6 Основний напис креслення
- •2.7 Графiчне позначення матерiалiв
- •3 Нанесення розмiрiв
- •3.1 Основнi вимоги
- •3.2 Нанесення розмiрiв
- •4.2 Побудова перпендикулярних I паралельних прямих
- •4.2.1 Побудова перпендикуляра через середину вiдрiзка
- •4.2.2 Побудова перпендикуляра до прямої з точки к, що лежить поза
- •4.2.3 Побудова перпендикуляра до прямої через точку а, що лежить на
- •4.2.4. Побудова перпендикуляра з кiнця даного вiдрiзка прямої
- •4.2.5 Побудова прямої, паралельної заданiй прямiй
- •4.3 Побудова I поділ кутiв
- •4.3.1 Побудова кута, що дорiвнює заданому
- •4.3.2 Побудова I вимiрювання кутiв за допомогою транспортира
- •4.3.3 Побудова кутiв за допомогою лiнiйки I косинцiв
- •4.3.4 Поділ кута на двi рiвнi частини
- •4.3.5 Поділ прямого кута на три рiвнi частини
- •4.4.4 Подiл кола на три рiвні частини
- •4.4.5 Поділ кола на шiсть рiвних частин
- •4.4.6 Поділ кола на рiвнi частини за допомогою рейсшини I косинцiв
- •4.5 Побудова похилу та конусностi
- •5 Спряження лiнiй
- •5.1 Спряження прямих дугою кола
- •5.2 Спряження дуг мiж собою
- •5.3 Побудова коробових кривих
- •5.3.1 Побудова овалів
- •5.3.2 Побудова завитків
- •6 Лекальнi кривi
- •6.1 Послiдовнiсть побудови лекальної кривої
- •6.2 Криві другого порядку
- •6.3 Спіральні криві
- •6.4 Циклічні криві
- •7 Метод проекціювання.
- •7.1 Метод проекціювання
- •7.2 Проекціювання точки на три площини проекцій
- •7.3 Комплексне креслення
- •7.4 Побудова третьої проекції точки за двома відомими її проекціями
- •7.5 Три проекції відрізка прямої
- •7.6 Розташування прямої відносно площин проекцій
- •7.7 Проекціювання площини.
- •8 Способи перетворення проекцій
- •8.1 Спосіб заміни площин проекцій
- •8.2 Спосіб обертання
- •9 Пареріз геометричних тіл площинами
- •9.1 Поняття про переріз геометричних тіл
- •9.2 Переріз призми площиною
- •9.3 Переріз піраміди площиною
- •9.4 Переріз циліндра площиною
- •9.5 Переріз конуса площиною
- •9.6 Переріз кулі площиною
- •10 Аксонометричнi проекцiі
- •10.1 Загальні відомості
- •10.2 Прямокутна ізометрична проекція
- •10.3 Прямокутна диметрична проекція
- •10.4 Косокутні аксонометричні проекції
- •10.5 Побудова аксонометричних проекцій найпростіших геометричних тіл
- •11 Побудова зображень на кресленнях
- •11.1 Розташування виглядів на кресленнях
- •11.2 Розрізи і перерізи
- •Умовності та спрощення
- •Виносні елементи
- •12 Зображення та позначення різей
- •12.1 Поняття про різі
- •12.2 Форма і типи різей
- •12.2.1 Метрична різь
- •12.2.2 Трубна циліндрична різь
- •12.2.3 Трубна конічна різь
- •12.2.4 Різь метрична конічна
- •12.2.5 Дюймова різь
- •12.2.6 Конічна дюймова різь
- •12.2.7 Трапецеїдальна різь
- •12.2.8 Упорна різь
- •12.2.9 Прямокутна різь
- •12.З Зображення різі на кресленнях
- •12.4 Позначення різі
- •Зображення і позначення стандартних
- •13.1 Болти
- •13.2 Гвинти
- •Шпильки
- •13.4 Гайки
- •13.5 Шайби
- •13.7 Штифти
- •13.8 Шпонки
- •З’єднувальні частини з різзю для трубопроводів
- •13.10 Спрощені та умовні зображення кріпильних деталей
- •14 Зображення рознімних з'єднань
- •14.1 Нарізні з'єднання
- •14.1.1 Болтове з'єднання
- •14.1.2 Шпилькове з'єднання
- •14.1.3 Гвинтове з'єднання
- •Трубне з'єднання
- •14.2 Шпонкові з’єднання
- •14.3 Шліцьові з’єднання
- •14.4 З'єднання за допомогою штифтів
- •15 Зображення нерознімних з'єднань
- •15.1 Клепані з'єднання
- •15.2. Зварні з'єднання
- •З’єднання паяні та клейові
- •16 Зображення і позначення елементів деталей
- •16.1 Загальні властивості елементів деталей та їх зображень
- •16.2 Елементи деталей типу тіл обертання
- •16.3 Отвори
- •16.4 Елементи кріпильних деталей
- •16.5 Елементи вилитих деталей
- •Креслення оригінальних деталей
- •18 Креслення деталей зі стандартним зображенням
- •18.2 Деталі з елементами зубчастих зачеплень
- •19 Робочі креслення та ескізи
- •19.1 Вимоги до робочих креслень деталей
- •19.2 Виконання ескіза деталі з натури
- •Виконання робочого креслення деталі за ескізом
- •Шорсткість поверхонь
- •19.5 Матеріали та їх умовне позначення
- •19.6 Вимірювальні інструменти та способи вимірювання
- •20 Складальні креслення
- •20.1 Послідовність виконання складального креслення
- •20.2 Деякі особливості викреслювання складальних креслень
- •20.3 Розміри на складальних кресленнях
- •2.4 Номери позиції
- •20.5 Специфікація
- •20.6 Приклад виконання складального креслення
- •21 Читання та деталювання складальних креслень
- •21.1 Читання складальних креслень
- •21.2 Деталювання складальних креслень
Креслення оригінальних деталей
До оригінальних деталей відносять такі деталі, форма яких частково або повністю відрізняється від форми стандартних деталей або форми деталей зі стандартним зображенням.
Перед виконанням креслення оригінальної деталі треба познайомитися з призначенням деталі та її структурою.
Деталь треба уявно розділити на складові її елементи. Встановити призначення кожного елемента і його зв’язок з іншими елементами. Виявити, які з елементів належать до стандартних елементів.
Скласти зображення деталі (вигляди, розрізи, перерізи), враховуючи, що вони складаються із зображень окремих елементів, у тому числі і з готових зображень стандартних елементів. Число зображень повинно бути найменшим і достатнім для виявлення форми деталі. Для зменшення кількості зображень необхідно використати, наприклад, поєднання вигляду і розрізу, місцеві вигляди, використати уявності і спрощення і т.і.
Якщо деталь має стандартні елементи, то їх розміри перенести зі стандартів на креслення деталі.
Всі розміри і параметри привести у відповідність з такими ж, приведеними у відповідних стандартах (наприклад, довжини, діаметри, параметри і розміри різей тощо).
Креслення деяких найбільш поширених конструктивних і технологічних типів оригінальних деталей подано нижче.
У сучасному машинобудуванні знаходять широке застосування різноманітні вилиті деталі, які можна поділити за їх призначенням і конструкцією на декілька груп:
окремі деталі машин, наприклад, зубчасті колеса, маховики, шківи, блоки, гільзи, втулки, циліндри, фланці, кришки, важелі і т.д.;
деталі типу стійок, опор, кронштейнів, поперечин і т.п., які слугують для з’єднання між собою окремих деталей і вузлів машин;
корпусні коробчасті деталі закритого і відкритого типу. До них відносять деталі типу станин, коробок, рам і т.і.
Деталі типу фланців, маховиків, шківів, циліндрів, тобто деталі, що являють собою тіла обертання, треба розташовувати відносно фронтальної площини проекцій так, щоб їх вісь проекціювалась паралельно основному напису креслення.
Деталі типу кронштейнів, стійок, опор треба розташовувати відносно фронтальної площини проекцій так, щоб їх опорні базові поверхні займали горизонтальне, фронтальне або профільне положення.
Деталі типу важелів і вилок треба розташувати так, щоб осі їх базових отворів проекціювалися на головному вигляді перпендикулярно або паралельно до основного напису. Корпусні деталі коробчастого типу прийнято розташовувати відносно фронтальної площини проекцій так, щоб їх основні базові опорні поверхні займали горизонтальне або (рідше) вертикальне положення.
На кресленнях вилитих виробів повинна бути указана ціла низка технічних вимог; на навчальному кресленні із всього переліку технічних вимог достатньо вказати розміри неуказаних ливарних радіусів, похилів і розмірів для довідок.
На рис.17.1 подано навчальне креслення фланця. За основний вигляд взято фронтальний розріз, що дає достатньо повну уяву про форму і розміри деталі. Крім цього виконано вигляд зліва.
На рис.17.2 подано навчальне креслення важеля. За головний вигляд прийнято також фронтальний розріз площиною, що проходить через осі бобишок важеля. Для виявлення форми і положення всіх поверхонь виконані вигляд зверху і переріз А-А через плече важеля. Габаритний розмір важеля є довідковим, оскільки являє собою суму вже заданих на креслення розмірів – відстані між осями бобишок та їх радіусів.
Непоказані ливарні радіуси 2...3 мм
Рисунок 17.1
1. Непоказані ливарні радіуси 1...2 мм
2. * Розмір для довідок
Рисунок 17.2
На рис.17.3 подано навчальне креслення кронштейна. Деталь розташована так, що її проекція на фронтальну площину проекцій (головний вигляд) дає достатньо повну уяву про загальну форму деталі, а її опорна поверхня паралельна фронтальній площині проекцій. На місці вигляду зліва розташований профільний розріз деталі, на якому добре виявлені профільний контур деталі і форма отворів під кріпильні гвинти.
Непоказані ливарні радіуси 2...3 мм
* Розмір для довідок.
Рисунок 17.3
При виготовленні деталей, обмежених переважно поверхнями обертання, основною технологічною операцією є обробка на токарних і аналогічних їм станках. У цьому випадку при обробці деталі її вісь займає переважно горизонтальне положення. Для зручності користування кресленням при виготовленні деталі головне зображення переважно розташовують на кресленні так, щоб вісь деталі була паралельна основному напису креслення (рис.17.4).
Рисунок 17.4
Бічні поверхні деталі, зображеної на рис.17.5, є виключно поверхнями обертання, про що свідчать умовні знаки, які визначають діаметр і конусність. У цих випадках головне зображення деталі дає повну уяву про її форму, тому відпадає необхідність у додаткових зображеннях деталі, наприклад, виглядах зверху чи справа.
Деталі, обмежені поверхнями обертання різного діаметра, переважно розташовують на верстаті так, що поверхі з більшими діаметрами знаходяться лівіше поверхонь з меншими діаметрами. Аналогічно розташовують на кресленні і головне зображення (див.рис.17.4).
Головне зображення деталі, частково або повністю обмеженої поверхнею обертання, переважно розташовують так, щоб вершина конічної поверхні знаходилась праворуч (див.рис.17.5).
Рисунок 17.5
Якщо деталь крім зовнішніх поверхонь обертання обмежена співвісними з ними внутрішніми поверхнями обертання, то за головний вигляд, звичайно, приймають фронтальний розріз (рис.17.6), що дає більш повну уяву про деталь та полегшує нанесення розмірів.
Рисунок 17.6
У випадках, коли деталь має ступінчастий отвір, головне зображення розташовують так, щоб ступені більшого діаметра розміщувались праворуч ступеней меншого діаметра (рис.17.7).
Рисунок 17.7
Головне зображення деталі, що має отвір конічної форми, розташовують так, щоб вершина конічної поверхні знаходилась ліворуч (рис.17.8).
Рисунок 17.8
При наявності в деталі глухих отворів або порожнин їх форму виявляють за допомогою місцевого розрізу (рис.17.9).
Деталь, залежно від її форми, може вимагати різного розташування на верстаті в процесі її обробки. У такому випадку головне зображення за своїм розміщенням повинно відповідати тому положенню деталі, якому відповідає найбільший об’єм її обробки (див.рис.17.9).
Рисунок 17.9
Якщо крім поверхонь обертання деталь обмежена іншими поверхнями, то креслення деталі повинно достатньо повно відтворювати форму і положення всіх її поверхонь. На кресленнях таких деталей можуть широко застосовуватися місцеві й додаткові вигляди, різноманітні розрізи і перерізи, а також виносні елементи.
Якщо креслення деталі повинно дати інформацію як про зовнішню поверхню деталі, так і про її внутрішню поверхню, то це може бути досягнуто шляхом поєднання частини вигляду і частини фронтального розрізу (рис.17.10).
Рисунок 17.10
На рис.17.11 подано приклад оформлення креслення фланця з отворами різної форми. Для виявлення форми отворів застосований фронтальний розріз, який у даному випадку є головним зображенням. Розташування отворів зрозуміле з вигляду зліва.
Непоказані ливарні радіуси ... мм
Рисунок 17.11
ЗАПИТАННЯ ДЛЯ САМОПЕРЕВІРКИ
1. Які деталі вважаються оригінальними?
2. Назвіть декілька груп деталей, отриманих ливарним способом.
3. Як розташовується на кресленні вісь деталі, що являє собою тіло обертання?
4. Як розташовують на кресленні зображення деталі, що обмежена поверхнями обертання різного діаметра?
5. Як, зазвичай, розташовують відносно фронтальної площини проекцій деталі типу кронштейнів, стійок, опор тощо?