
- •Івано-Франківськ, 2003
- •За редакцією канд.Техн.Наук, проф. Я.В.Василишина
- •Інженерна графіка
- •Передмова
- •1 Види виробiв I конструкторських документiв
- •1.1 Відомості про державні стандарти
- •Гост 2.305-68
- •1.2 Вироби
- •1.3 Види конструкторських документiв
- •2 Оформлення креслень
- •2.1 Формати аркушiв
- •2.2 Масштаби креслень
- •2.3 Лiнiї креслення
- •2.4 Шрифти креслярськi
- •2.5 Літерні позначення
- •2.6 Основний напис креслення
- •2.7 Графiчне позначення матерiалiв
- •3 Нанесення розмiрiв
- •3.1 Основнi вимоги
- •3.2 Нанесення розмiрiв
- •4.2 Побудова перпендикулярних I паралельних прямих
- •4.2.1 Побудова перпендикуляра через середину вiдрiзка
- •4.2.2 Побудова перпендикуляра до прямої з точки к, що лежить поза
- •4.2.3 Побудова перпендикуляра до прямої через точку а, що лежить на
- •4.2.4. Побудова перпендикуляра з кiнця даного вiдрiзка прямої
- •4.2.5 Побудова прямої, паралельної заданiй прямiй
- •4.3 Побудова I поділ кутiв
- •4.3.1 Побудова кута, що дорiвнює заданому
- •4.3.2 Побудова I вимiрювання кутiв за допомогою транспортира
- •4.3.3 Побудова кутiв за допомогою лiнiйки I косинцiв
- •4.3.4 Поділ кута на двi рiвнi частини
- •4.3.5 Поділ прямого кута на три рiвнi частини
- •4.4.4 Подiл кола на три рiвні частини
- •4.4.5 Поділ кола на шiсть рiвних частин
- •4.4.6 Поділ кола на рiвнi частини за допомогою рейсшини I косинцiв
- •4.5 Побудова похилу та конусностi
- •5 Спряження лiнiй
- •5.1 Спряження прямих дугою кола
- •5.2 Спряження дуг мiж собою
- •5.3 Побудова коробових кривих
- •5.3.1 Побудова овалів
- •5.3.2 Побудова завитків
- •6 Лекальнi кривi
- •6.1 Послiдовнiсть побудови лекальної кривої
- •6.2 Криві другого порядку
- •6.3 Спіральні криві
- •6.4 Циклічні криві
- •7 Метод проекціювання.
- •7.1 Метод проекціювання
- •7.2 Проекціювання точки на три площини проекцій
- •7.3 Комплексне креслення
- •7.4 Побудова третьої проекції точки за двома відомими її проекціями
- •7.5 Три проекції відрізка прямої
- •7.6 Розташування прямої відносно площин проекцій
- •7.7 Проекціювання площини.
- •8 Способи перетворення проекцій
- •8.1 Спосіб заміни площин проекцій
- •8.2 Спосіб обертання
- •9 Пареріз геометричних тіл площинами
- •9.1 Поняття про переріз геометричних тіл
- •9.2 Переріз призми площиною
- •9.3 Переріз піраміди площиною
- •9.4 Переріз циліндра площиною
- •9.5 Переріз конуса площиною
- •9.6 Переріз кулі площиною
- •10 Аксонометричнi проекцiі
- •10.1 Загальні відомості
- •10.2 Прямокутна ізометрична проекція
- •10.3 Прямокутна диметрична проекція
- •10.4 Косокутні аксонометричні проекції
- •10.5 Побудова аксонометричних проекцій найпростіших геометричних тіл
- •11 Побудова зображень на кресленнях
- •11.1 Розташування виглядів на кресленнях
- •11.2 Розрізи і перерізи
- •Умовності та спрощення
- •Виносні елементи
- •12 Зображення та позначення різей
- •12.1 Поняття про різі
- •12.2 Форма і типи різей
- •12.2.1 Метрична різь
- •12.2.2 Трубна циліндрична різь
- •12.2.3 Трубна конічна різь
- •12.2.4 Різь метрична конічна
- •12.2.5 Дюймова різь
- •12.2.6 Конічна дюймова різь
- •12.2.7 Трапецеїдальна різь
- •12.2.8 Упорна різь
- •12.2.9 Прямокутна різь
- •12.З Зображення різі на кресленнях
- •12.4 Позначення різі
- •Зображення і позначення стандартних
- •13.1 Болти
- •13.2 Гвинти
- •Шпильки
- •13.4 Гайки
- •13.5 Шайби
- •13.7 Штифти
- •13.8 Шпонки
- •З’єднувальні частини з різзю для трубопроводів
- •13.10 Спрощені та умовні зображення кріпильних деталей
- •14 Зображення рознімних з'єднань
- •14.1 Нарізні з'єднання
- •14.1.1 Болтове з'єднання
- •14.1.2 Шпилькове з'єднання
- •14.1.3 Гвинтове з'єднання
- •Трубне з'єднання
- •14.2 Шпонкові з’єднання
- •14.3 Шліцьові з’єднання
- •14.4 З'єднання за допомогою штифтів
- •15 Зображення нерознімних з'єднань
- •15.1 Клепані з'єднання
- •15.2. Зварні з'єднання
- •З’єднання паяні та клейові
- •16 Зображення і позначення елементів деталей
- •16.1 Загальні властивості елементів деталей та їх зображень
- •16.2 Елементи деталей типу тіл обертання
- •16.3 Отвори
- •16.4 Елементи кріпильних деталей
- •16.5 Елементи вилитих деталей
- •Креслення оригінальних деталей
- •18 Креслення деталей зі стандартним зображенням
- •18.2 Деталі з елементами зубчастих зачеплень
- •19 Робочі креслення та ескізи
- •19.1 Вимоги до робочих креслень деталей
- •19.2 Виконання ескіза деталі з натури
- •Виконання робочого креслення деталі за ескізом
- •Шорсткість поверхонь
- •19.5 Матеріали та їх умовне позначення
- •19.6 Вимірювальні інструменти та способи вимірювання
- •20 Складальні креслення
- •20.1 Послідовність виконання складального креслення
- •20.2 Деякі особливості викреслювання складальних креслень
- •20.3 Розміри на складальних кресленнях
- •2.4 Номери позиції
- •20.5 Специфікація
- •20.6 Приклад виконання складального креслення
- •21 Читання та деталювання складальних креслень
- •21.1 Читання складальних креслень
- •21.2 Деталювання складальних креслень
16.3 Отвори
Якщо зображення отворів на кресленні має розміри 2 мм і менше, рекомендується нанесення розмірів замінити написом їх на поличці лінії-виноски. Це правило діє також у випадку відсутності зображення отвору у розрізі вздовж осі, а також коли нанесення розмірів отворів за загальними правилами ускладнює читання креслень.
Розміри отворів треба указувати на поличці
лінії-виноски, проведеної від осі отвору (рис.16.26).
В табл.16.3 приведені типи отворів та їх рядкове
позначення. На кресленнях отворів нанесені всі
розміри і параметри, що входять у позначення.
Рисунок 16.26
16.4 Елементи кріпильних деталей
Елементи з плоскими гранями (головки болтів і гвинтів з зовнішнім або внутрішнім шестигранником або чотиригранником, лиски на деталях і т.п.) використовуються при необхідності повороту деталі гайковим ключем.
Для зображення лиски циліндра, що виконується на валах, осях і т.п., достатньо однієї проекції (рис.16.27). Лисок переважно роблять дві (рис.16.28). Основним зображенням служить вигляд зліва (рис.16.28,а), на якому нанесений визначальний розмір "для ключа". Деколи вигляд зліва замінюють перерізом А-А (рис.16.28,б).
Таблиця 16.1 – Типи отворів та їх позначення
Рисунок 16.27 Рисунок 16.28
Форму квадратних головок гвинтів утворює циліндр з чотирма лисками, які виконані по всій висоті циліндра (рис.16.29), на частині висоти циліндра (рис.16.30) і на частині висоти циліндра, що має в основі буртик більшого діаметра (рис.16.31).
Форму і розміри головки показують на двох проекціях.
Виїмки різьових пробок (рис.16.32) мають форму, яка повторює форму чотиригранних головок (крім дна виїмки). Зображеннями, які передають форму виїмки, слугують розріз площиною, що проходить через вісь виїмки, і вигляд зліва, тобто з боку виїмки, на площину, перпендикулярну до осі виїмки.
Елементи з шістьма гранями (шестигранники) знаходять широке застосування в конструкціях гайок, головок болтів та інших деталей.
Рисунок 16.29 Рисунок 16.30
Рисунок 16.31 Рисунок 16.32
16.5 Елементи вилитих деталей
На рис.16.33 показано вилитий корпус, у конструкцію якого входять елементи, які часто зустрічаються у вилитих деталях: 1 - стінка; 2 - бобишка; 3 - конус ливарний; 4 -ребро жорсткості; 5 - скруглення ливарне; 6 - похил ливарний.
* Розмір для довідок
Рисунок 16.33
ЗАПИТАННЯ І ВПРАВИ ДЛЯ САМОПЕРЕВІРКИ
1. Які прості елементи деталей ви знаєте?
2. Які елементи деталей типу тіл обертання ви знаєте?
3. Яка різниця у нанесенні розмірів фасок, виконаних під кутом 450 і під кутом,
відмінним від 450 ?
4. Що таке виносний елемент? Як він позначається на кресленні?
5. Які елементи найчастіше зустрічаються у вилитих деталях?