
- •Івано-Франківськ, 2003
- •За редакцією канд.Техн.Наук, проф. Я.В.Василишина
- •Інженерна графіка
- •Передмова
- •1 Види виробiв I конструкторських документiв
- •1.1 Відомості про державні стандарти
- •Гост 2.305-68
- •1.2 Вироби
- •1.3 Види конструкторських документiв
- •2 Оформлення креслень
- •2.1 Формати аркушiв
- •2.2 Масштаби креслень
- •2.3 Лiнiї креслення
- •2.4 Шрифти креслярськi
- •2.5 Літерні позначення
- •2.6 Основний напис креслення
- •2.7 Графiчне позначення матерiалiв
- •3 Нанесення розмiрiв
- •3.1 Основнi вимоги
- •3.2 Нанесення розмiрiв
- •4.2 Побудова перпендикулярних I паралельних прямих
- •4.2.1 Побудова перпендикуляра через середину вiдрiзка
- •4.2.2 Побудова перпендикуляра до прямої з точки к, що лежить поза
- •4.2.3 Побудова перпендикуляра до прямої через точку а, що лежить на
- •4.2.4. Побудова перпендикуляра з кiнця даного вiдрiзка прямої
- •4.2.5 Побудова прямої, паралельної заданiй прямiй
- •4.3 Побудова I поділ кутiв
- •4.3.1 Побудова кута, що дорiвнює заданому
- •4.3.2 Побудова I вимiрювання кутiв за допомогою транспортира
- •4.3.3 Побудова кутiв за допомогою лiнiйки I косинцiв
- •4.3.4 Поділ кута на двi рiвнi частини
- •4.3.5 Поділ прямого кута на три рiвнi частини
- •4.4.4 Подiл кола на три рiвні частини
- •4.4.5 Поділ кола на шiсть рiвних частин
- •4.4.6 Поділ кола на рiвнi частини за допомогою рейсшини I косинцiв
- •4.5 Побудова похилу та конусностi
- •5 Спряження лiнiй
- •5.1 Спряження прямих дугою кола
- •5.2 Спряження дуг мiж собою
- •5.3 Побудова коробових кривих
- •5.3.1 Побудова овалів
- •5.3.2 Побудова завитків
- •6 Лекальнi кривi
- •6.1 Послiдовнiсть побудови лекальної кривої
- •6.2 Криві другого порядку
- •6.3 Спіральні криві
- •6.4 Циклічні криві
- •7 Метод проекціювання.
- •7.1 Метод проекціювання
- •7.2 Проекціювання точки на три площини проекцій
- •7.3 Комплексне креслення
- •7.4 Побудова третьої проекції точки за двома відомими її проекціями
- •7.5 Три проекції відрізка прямої
- •7.6 Розташування прямої відносно площин проекцій
- •7.7 Проекціювання площини.
- •8 Способи перетворення проекцій
- •8.1 Спосіб заміни площин проекцій
- •8.2 Спосіб обертання
- •9 Пареріз геометричних тіл площинами
- •9.1 Поняття про переріз геометричних тіл
- •9.2 Переріз призми площиною
- •9.3 Переріз піраміди площиною
- •9.4 Переріз циліндра площиною
- •9.5 Переріз конуса площиною
- •9.6 Переріз кулі площиною
- •10 Аксонометричнi проекцiі
- •10.1 Загальні відомості
- •10.2 Прямокутна ізометрична проекція
- •10.3 Прямокутна диметрична проекція
- •10.4 Косокутні аксонометричні проекції
- •10.5 Побудова аксонометричних проекцій найпростіших геометричних тіл
- •11 Побудова зображень на кресленнях
- •11.1 Розташування виглядів на кресленнях
- •11.2 Розрізи і перерізи
- •Умовності та спрощення
- •Виносні елементи
- •12 Зображення та позначення різей
- •12.1 Поняття про різі
- •12.2 Форма і типи різей
- •12.2.1 Метрична різь
- •12.2.2 Трубна циліндрична різь
- •12.2.3 Трубна конічна різь
- •12.2.4 Різь метрична конічна
- •12.2.5 Дюймова різь
- •12.2.6 Конічна дюймова різь
- •12.2.7 Трапецеїдальна різь
- •12.2.8 Упорна різь
- •12.2.9 Прямокутна різь
- •12.З Зображення різі на кресленнях
- •12.4 Позначення різі
- •Зображення і позначення стандартних
- •13.1 Болти
- •13.2 Гвинти
- •Шпильки
- •13.4 Гайки
- •13.5 Шайби
- •13.7 Штифти
- •13.8 Шпонки
- •З’єднувальні частини з різзю для трубопроводів
- •13.10 Спрощені та умовні зображення кріпильних деталей
- •14 Зображення рознімних з'єднань
- •14.1 Нарізні з'єднання
- •14.1.1 Болтове з'єднання
- •14.1.2 Шпилькове з'єднання
- •14.1.3 Гвинтове з'єднання
- •Трубне з'єднання
- •14.2 Шпонкові з’єднання
- •14.3 Шліцьові з’єднання
- •14.4 З'єднання за допомогою штифтів
- •15 Зображення нерознімних з'єднань
- •15.1 Клепані з'єднання
- •15.2. Зварні з'єднання
- •З’єднання паяні та клейові
- •16 Зображення і позначення елементів деталей
- •16.1 Загальні властивості елементів деталей та їх зображень
- •16.2 Елементи деталей типу тіл обертання
- •16.3 Отвори
- •16.4 Елементи кріпильних деталей
- •16.5 Елементи вилитих деталей
- •Креслення оригінальних деталей
- •18 Креслення деталей зі стандартним зображенням
- •18.2 Деталі з елементами зубчастих зачеплень
- •19 Робочі креслення та ескізи
- •19.1 Вимоги до робочих креслень деталей
- •19.2 Виконання ескіза деталі з натури
- •Виконання робочого креслення деталі за ескізом
- •Шорсткість поверхонь
- •19.5 Матеріали та їх умовне позначення
- •19.6 Вимірювальні інструменти та способи вимірювання
- •20 Складальні креслення
- •20.1 Послідовність виконання складального креслення
- •20.2 Деякі особливості викреслювання складальних креслень
- •20.3 Розміри на складальних кресленнях
- •2.4 Номери позиції
- •20.5 Специфікація
- •20.6 Приклад виконання складального креслення
- •21 Читання та деталювання складальних креслень
- •21.1 Читання складальних креслень
- •21.2 Деталювання складальних креслень
16.2 Елементи деталей типу тіл обертання
Для передавання крутного моменту призначені вали; осі не передають крутного моменту.
В табл.16.1 наведено вал зі стандартизованими конструктивними елементами, форма та розміри яких регламентовані відповідними стандартами.
Таблиця 16.1 – Основні стандартизовані конструктивні елементи валів та осей
|
||
Номер елемента |
Назва елементів |
Ескіз |
1
|
Кінці валів циліндричні (ДСТУ 2744-94):
гладкі
із зонішньою різзю |
|
1
|
Кінці валів конічні (ДСТУ 2744-94):
із зовнішньою різзю
із внутрішньою різзю
|
|
2
|
Центрові отвори виконання А, В, R (ГОСТ 14034-80) |
|
3
|
Проточки для виходу різенарізного інструмента (ГОСТ 10549-80) |
|
4
|
Канавки для виходу шліфувального круга (ГОСТ 8820-80) |
|
Кінці валів. Слугують для розміщення та закріплення на них інших деталей. Найбільш поширені: циліндричний кінець (рис.16.17,а) і конічний кінець (рис.16.17,б). Форму і розміри кінця вала показують на вигляді на площину, паралельну його геометричній осі.
Рисунок 16.17
Буртики. На валах і осях часто застосовують упорні буртики, у торці яких упираються деталі, що насаджуються на вал (або вісь). Для підвищення якості з'єднання на валу роблять галтель (рис.16.18,а; рис.16.19,а) радіусом R або виконують у цьому місці канавку для виходу шліфувального круга (рис.16.18,б).
Рисунок 16.18
Проточки на валах і в отворах застосовують з метою зменшення довжини точних циліндричних поверхонь (на рис.16.19 поверхні з діаметром d) і підвищення точності з'єднання з іншою деталлю. Форму і розміри проточки на валу передають на вигляді (рис.16.19,а), а проточки в отворі - на розрізі осьовою площиною (рис.16.19,б).
Рисунок 16.19
Центрові отвори (табл.16.2) виконують в деталях, що являють собою поверхні обертання, з обох торців. Вони призначені для центрування деталі на верстаті під час її виготовлення.
Таблиця 16.2 – Форми центрових отворів (ГОСТ 14034-74)
Форма А |
Форма R |
Форма В |
Форма F |
Форма Т |
Форма Н |
Форма С |
Форма Р |
Форма Е |
Приклади умовних позначень центрових отворів:
Отв. центр. А4 ГОСТ 14034-74 (форма отвору – А, діаметр d=4 мм); Отв.центр. С8 ГОСТ 14034-74 (форма отвору –С, діаметр d=8 мм); Отв.центр.FM3 ГОСТ 14034-74 (форма отвору - F, у отворі діаметром d нарізана різь М3)
|
Рифлення. Виконують на поверхнях деталі, щоб при повертанні деталь не ковзала в руках.
Рифлення на кресленні позначають написом і рисунком. У написі вказують вид рифлення, його крок і номер стандарту (рис.16.20). Рифлення наносять у межах всього контуру видимої частини рифленої поверхні (рис.16.20,а,б) або на частині поверхні (рис.16.20,в).
Рисунок 16.20
Фаски застосовують для притуплення гострих кутів деталей, полегшення процесу складання деталей. Фаски виконують на поверхнях обертання (рис.16.21,а) і на ребрах гранних виробів (рис.16.21,б). На рис.16.21 показано нанесення розмірів для фасок під кутом 450, а на рис.16.22 - для фасок під кутом, відмінним від 450.
Рисунок 16.21 Рисунок 16.22
Канавки під пружинні упорні плоскі кільця.
В канавку на валу (в отворі) входить пружинне упорне кільце, яке обмежує осьове переміщення інших деталей (рис.16.23).
На кресленні деталі канавки як на валу (рис.16.24,а), так і в отворі (рис.16.25,а) зображують спрощено. Форма і розміри кілець стандартизовані.
Розміри канавки показують на виносному елементі, який точно передає її форму (рис.16.24,б,в; 16.25,б,в).
Пригадаємо, що виносний елемент - додаткове окреме зображення (переважно збільшене) якоїсь частини предмета, що вимагає графічного та інших пояснень по відношенню до форми, розмірів та інших даних.
При застосуванні виносного елемента відповідне місце відзначають на вигляді (див.рис.16.24), розрізі (див.рис.16.25) або перерізі переважно колом з позначенням виносного елемента великою літерою або поєднанням великої літери з арабською цифрою на поличці лінії-виноски. Над зображенням виносного елемента указують позначення і масштаб, в якому він виконаний.
Рисунок 16.24
Рисунок 16.23
Рисунок 16.25