Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Василишин, Шкіца_Інженерна графіка.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
2.62 Mб
Скачать

16.2 Елементи деталей типу тіл обертання

Для передавання крутного моменту призначені вали; осі не передають крутного моменту.

В табл.16.1 наведено вал зі стандартизованими конструктивними елементами, форма та розміри яких регламентовані відповідними стандартами.

Таблиця 16.1 – Основні стандартизовані конструктивні елементи валів та осей

Номер елемента

Назва елементів

Ескіз

1

Кінці валів циліндричні (ДСТУ 2744-94):

гладкі

із зонішньою різзю

1

Кінці валів конічні (ДСТУ 2744-94):

із зовнішньою різзю

із внутрішньою різзю

2

Центрові отвори виконання А, В, R (ГОСТ 14034-80)

3

Проточки для виходу різенарізного інструмента (ГОСТ 10549-80)

4

Канавки для виходу шліфувального круга (ГОСТ 8820-80)

Кінці валів. Слугують для розміщення та закріплення на них інших деталей. Найбільш поширені: циліндричний кінець (рис.16.17,а) і конічний кінець (рис.16.17,б). Форму і розміри кінця вала показують на вигляді на площину, паралельну його геометричній осі.

Рисунок 16.17

Буртики. На валах і осях часто застосовують упорні буртики, у торці яких упираються деталі, що насаджуються на вал (або вісь). Для підвищення якості з'єднання на валу роблять галтель (рис.16.18,а; рис.16.19,а) радіусом R або виконують у цьому місці канавку для виходу шліфувального круга (рис.16.18,б).

Рисунок 16.18

Проточки на валах і в отворах застосовують з метою зменшення довжини точних циліндричних поверхонь (на рис.16.19 поверхні з діаметром d) і підвищення точності з'єднання з іншою деталлю. Форму і розміри проточки на валу передають на вигляді (рис.16.19,а), а проточки в отворі - на розрізі осьовою площиною (рис.16.19,б).

Рисунок 16.19

Центрові отвори (табл.16.2) виконують в деталях, що являють собою поверхні обертання, з обох торців. Вони призначені для центрування деталі на верстаті під час її виготовлення.

Таблиця 16.2 – Форми центрових отворів (ГОСТ 14034-74)

Форма А

Форма R

Форма В

Форма F

Форма Т

Форма Н

Форма С

Форма Р

Форма Е

Приклади умовних позначень центрових отворів:

Отв. центр. А4 ГОСТ 14034-74 (форма отвору – А, діаметр d=4 мм);

Отв.центр. С8 ГОСТ 14034-74 (форма отвору –С, діаметр d=8 мм);

Отв.центр.FM3 ГОСТ 14034-74 (форма отвору - F, у отворі діаметром d нарізана різь М3)

Рифлення. Виконують на поверхнях деталі, щоб при повертанні деталь не ковзала в руках.

Рифлення на кресленні позначають написом і рисунком. У написі вказують вид рифлення, його крок і номер стандарту (рис.16.20). Рифлення наносять у межах всього контуру видимої частини рифленої поверхні (рис.16.20,а,б) або на частині поверхні (рис.16.20,в).

Рисунок 16.20

Фаски застосовують для притуплення гострих кутів деталей, полегшення процесу складання деталей. Фаски виконують на поверхнях обертання (рис.16.21,а) і на ребрах гранних виробів (рис.16.21,б). На рис.16.21 показано нанесення розмірів для фасок під кутом 450, а на рис.16.22 - для фасок під кутом, відмінним від 450.

Рисунок 16.21 Рисунок 16.22

Канавки під пружинні упорні плоскі кільця.

В канавку на валу (в отворі) входить пружинне упорне кільце, яке обмежує осьове переміщення інших деталей (рис.16.23).

На кресленні деталі канавки як на валу (рис.16.24,а), так і в отворі (рис.16.25,а) зображують спрощено. Форма і розміри кілець стандартизовані.

Розміри канавки показують на виносному елементі, який точно передає її форму (рис.16.24,б,в; 16.25,б,в).

Пригадаємо, що виносний елемент - додаткове окреме зображення (переважно збільшене) якоїсь частини предмета, що вимагає графічного та інших пояснень по відношенню до форми, розмірів та інших даних.

При застосуванні виносного елемента відповідне місце відзначають на вигляді (див.рис.16.24), розрізі (див.рис.16.25) або перерізі переважно колом з позначенням виносного елемента великою літерою або поєднанням великої літери з арабською цифрою на поличці лінії-виноски. Над зображенням виносного елемента указують позначення і масштаб, в якому він виконаний.

Рисунок 16.24

Рисунок 16.23

Рисунок 16.25