
- •Івано-Франківськ, 2003
- •За редакцією канд.Техн.Наук, проф. Я.В.Василишина
- •Інженерна графіка
- •Передмова
- •1 Види виробiв I конструкторських документiв
- •1.1 Відомості про державні стандарти
- •Гост 2.305-68
- •1.2 Вироби
- •1.3 Види конструкторських документiв
- •2 Оформлення креслень
- •2.1 Формати аркушiв
- •2.2 Масштаби креслень
- •2.3 Лiнiї креслення
- •2.4 Шрифти креслярськi
- •2.5 Літерні позначення
- •2.6 Основний напис креслення
- •2.7 Графiчне позначення матерiалiв
- •3 Нанесення розмiрiв
- •3.1 Основнi вимоги
- •3.2 Нанесення розмiрiв
- •4.2 Побудова перпендикулярних I паралельних прямих
- •4.2.1 Побудова перпендикуляра через середину вiдрiзка
- •4.2.2 Побудова перпендикуляра до прямої з точки к, що лежить поза
- •4.2.3 Побудова перпендикуляра до прямої через точку а, що лежить на
- •4.2.4. Побудова перпендикуляра з кiнця даного вiдрiзка прямої
- •4.2.5 Побудова прямої, паралельної заданiй прямiй
- •4.3 Побудова I поділ кутiв
- •4.3.1 Побудова кута, що дорiвнює заданому
- •4.3.2 Побудова I вимiрювання кутiв за допомогою транспортира
- •4.3.3 Побудова кутiв за допомогою лiнiйки I косинцiв
- •4.3.4 Поділ кута на двi рiвнi частини
- •4.3.5 Поділ прямого кута на три рiвнi частини
- •4.4.4 Подiл кола на три рiвні частини
- •4.4.5 Поділ кола на шiсть рiвних частин
- •4.4.6 Поділ кола на рiвнi частини за допомогою рейсшини I косинцiв
- •4.5 Побудова похилу та конусностi
- •5 Спряження лiнiй
- •5.1 Спряження прямих дугою кола
- •5.2 Спряження дуг мiж собою
- •5.3 Побудова коробових кривих
- •5.3.1 Побудова овалів
- •5.3.2 Побудова завитків
- •6 Лекальнi кривi
- •6.1 Послiдовнiсть побудови лекальної кривої
- •6.2 Криві другого порядку
- •6.3 Спіральні криві
- •6.4 Циклічні криві
- •7 Метод проекціювання.
- •7.1 Метод проекціювання
- •7.2 Проекціювання точки на три площини проекцій
- •7.3 Комплексне креслення
- •7.4 Побудова третьої проекції точки за двома відомими її проекціями
- •7.5 Три проекції відрізка прямої
- •7.6 Розташування прямої відносно площин проекцій
- •7.7 Проекціювання площини.
- •8 Способи перетворення проекцій
- •8.1 Спосіб заміни площин проекцій
- •8.2 Спосіб обертання
- •9 Пареріз геометричних тіл площинами
- •9.1 Поняття про переріз геометричних тіл
- •9.2 Переріз призми площиною
- •9.3 Переріз піраміди площиною
- •9.4 Переріз циліндра площиною
- •9.5 Переріз конуса площиною
- •9.6 Переріз кулі площиною
- •10 Аксонометричнi проекцiі
- •10.1 Загальні відомості
- •10.2 Прямокутна ізометрична проекція
- •10.3 Прямокутна диметрична проекція
- •10.4 Косокутні аксонометричні проекції
- •10.5 Побудова аксонометричних проекцій найпростіших геометричних тіл
- •11 Побудова зображень на кресленнях
- •11.1 Розташування виглядів на кресленнях
- •11.2 Розрізи і перерізи
- •Умовності та спрощення
- •Виносні елементи
- •12 Зображення та позначення різей
- •12.1 Поняття про різі
- •12.2 Форма і типи різей
- •12.2.1 Метрична різь
- •12.2.2 Трубна циліндрична різь
- •12.2.3 Трубна конічна різь
- •12.2.4 Різь метрична конічна
- •12.2.5 Дюймова різь
- •12.2.6 Конічна дюймова різь
- •12.2.7 Трапецеїдальна різь
- •12.2.8 Упорна різь
- •12.2.9 Прямокутна різь
- •12.З Зображення різі на кресленнях
- •12.4 Позначення різі
- •Зображення і позначення стандартних
- •13.1 Болти
- •13.2 Гвинти
- •Шпильки
- •13.4 Гайки
- •13.5 Шайби
- •13.7 Штифти
- •13.8 Шпонки
- •З’єднувальні частини з різзю для трубопроводів
- •13.10 Спрощені та умовні зображення кріпильних деталей
- •14 Зображення рознімних з'єднань
- •14.1 Нарізні з'єднання
- •14.1.1 Болтове з'єднання
- •14.1.2 Шпилькове з'єднання
- •14.1.3 Гвинтове з'єднання
- •Трубне з'єднання
- •14.2 Шпонкові з’єднання
- •14.3 Шліцьові з’єднання
- •14.4 З'єднання за допомогою штифтів
- •15 Зображення нерознімних з'єднань
- •15.1 Клепані з'єднання
- •15.2. Зварні з'єднання
- •З’єднання паяні та клейові
- •16 Зображення і позначення елементів деталей
- •16.1 Загальні властивості елементів деталей та їх зображень
- •16.2 Елементи деталей типу тіл обертання
- •16.3 Отвори
- •16.4 Елементи кріпильних деталей
- •16.5 Елементи вилитих деталей
- •Креслення оригінальних деталей
- •18 Креслення деталей зі стандартним зображенням
- •18.2 Деталі з елементами зубчастих зачеплень
- •19 Робочі креслення та ескізи
- •19.1 Вимоги до робочих креслень деталей
- •19.2 Виконання ескіза деталі з натури
- •Виконання робочого креслення деталі за ескізом
- •Шорсткість поверхонь
- •19.5 Матеріали та їх умовне позначення
- •19.6 Вимірювальні інструменти та способи вимірювання
- •20 Складальні креслення
- •20.1 Послідовність виконання складального креслення
- •20.2 Деякі особливості викреслювання складальних креслень
- •20.3 Розміри на складальних кресленнях
- •2.4 Номери позиції
- •20.5 Специфікація
- •20.6 Приклад виконання складального креслення
- •21 Читання та деталювання складальних креслень
- •21.1 Читання складальних креслень
- •21.2 Деталювання складальних креслень
З’єднання паяні та клейові
У з’єднаннях, отриманих паянням та склеюванням, місце з’єднання елементів необхідно зображати суцільною лінією товщиною 2S (у два рази товщою від суцільної товстої основної лінії) (рис.15.14).
Як і зварні, паяні шви (П) поділяють на: а – стикові (ПВ-1, ПВ-2, ...); б – напусткові (ПН-1, ПН-2, ...); в – кутові (ПУ-1, ПУ-2, ...); г – таврові (ПТ-1, ПТ-2, ...) (рис.15.14).
а б в г
Рисунок 15.14
Для позначення паяного та клейового з’єднання потрібно застосовувати умовний знак, який наносять на лінії-виносці суцільною основною лінією:
- для паяння (рис.15.15); - для склеювання (рис.15.16)
Лінія-виноска закінчується стрілкою, якщо зображається безпосередньо шов (див.рис.15.15, 15.16, 15.17,а).
При позначенні невидимого на зображенні шва стрілку не ставлять (рис.15.17,б).
Шви, які виконані по замкненій лінії, треба позначати колом діаметром від 3 до 5 мм, що виконується тонкою лінією (див.рис.15.15, 15.16).
а б
Рисунок 15.15 Рисунок 15.16 Рисунок 15.17
ЗАПИТАННЯ ДЛЯ САМОПЕРЕВІРКИ
Що називається заклепкою?
Які типи заклепок застосовують в заклепкових з’єднаннях?
Як класифікуються заклепкові шви?
Як умовно позначають заклепки?
Що таке зварювання?
Які є види зварних з’єднань і як їх позначають?
Які виконують типи зварних швів?
Якими лініями на кресленнях зображують зварні шви?
Які допоміжні знаки застосовують в позначеннях швів?
Який бік шва приймають за лицьовий?
Чим відрізняється умовний знак, що указує розташування паяного чи клейового шва від умовного знака, що використовується для позначення зварного шва?
Як зображають на кресленнях з’єднання, отримані паянням і склеюванням?
16 Зображення і позначення елементів деталей
16.1 Загальні властивості елементів деталей та їх зображень
Будь-яка деталь може бути представлена як сукупність елементів, які груповані певним чином і об'єднані в одне ціле. Така сукупність повинна мати властивості, які б забезпечували виконання деталлю всіх необхідних функцій.
Конструктивні і технологічні форми деталей різноманітні. Але ця різноманітність утворена різними комбінаціями обмеженої кількості числа елементів деталей. У зв'язку з цим, зображення різноманітних деталей складаються із зображень обмеженої кількості елементів деталей.
Форма і матеріал кожного елемента деталі визначаються виконуваними елементом функціями. Сукупність форм елементів утворює форму деталі. У свою чергу, форму будь-якого елемента утворюють прості геометричні тіла. Зображення форми елемента деталі складається із зображень геометричних тіл. Зображення
геометричних тіл стабільні, тому кожний елемент також має стабільні зображення форми, положення і орієнтації.
Розміри форми елемента деталі рекомендується розташовувати на тому зображенні деталі, на якому геометрична форма елемента показана найбільш повно.
У багатьох випадках форму, положення і орієнтацію елемента показують на одному зображенні. Але у деяких випадках треба виконати спеціальні зображення, щоб показати положення і орієнтацію елемента, а також нанести відповідні розміри.
Розміри положення і орієнтації елемента деталі рекомендується наносити на тому зображенні деталі, на якому найбільш повно показано положення або орієнтація елемента відносно базових елементів тієї ж деталі.
Основними елементами деталі є конструктивні елементи, оскільки вони забезпечують виконання деталлю всіх її робочих функцій.
Крім конструктивних елементів багато деталей мають у своїй структурі технологічні елементи.
Елементи деталей поділяють на прості і складні. Форму простого елемента утворює відсік однієї поверхні. Форми простих елементів у багатьох випадках співпадають з формами основних геометричних тіл. Форму складного елемента утворюють два (або більше) відсіки поверхонь. Відповідне зображення складного елемента утворюється із зображень простих елементів.
Елементи також можуть бути поділені на "заповнені" матеріалом і "порожні", тобто без матеріалу. В обох випадках основою їх форми може бути одне й те ж геометричне тіло, наприклад, циліндр. Але у першому випадку матеріал заповнює циліндр всередині, а у другому - розташований поза циліндром. Переважно форму "заповненого" елемента передають виглядом, а форму "порожнього" - розрізом.
Елементи деталей можуть бути поділені на стандартні і нестандартні. Стандартні елементи мають стандартні зображення і стандартні розміри. Розміри форми наносять також згідно зі стандартом.
До основних простих елементів відносяться такі, матеріал яких обмежений відсіком поверхні одного найменування, наприклад, відсіком плоскої, циліндричної, конічної чи кульової. У структурі деталі ці елементи об'єднуються у геометричні тіла (призми, піраміди, циліндри, конуси і т.п.) і утворюють її основну форму.
Площина - найбільш поширений основний простий елемент, який входить у структуру більшості деталей.
Для зображення на кресленні деталі форми елемента "площина" і його відносного положення, а також для нанесення відповідно розмірів форми і розмірів положення необхідно два зображення.
На рис.16.1 представлений елемент "площина", який має форму прямокутника, і нанесені розміри його форми і розміри його положення.
Форма елемента "площина" може бути різноманітною – від простих геометричних фігур (прямокутник, круг, кільце) до складної їх сукупності.
Зовнішній циліндр - основний елемент деталей, які мають форму тіл обертання. Зовнішня поверхня елемента циліндрична, а матеріал розташований з внутрішньої сторони.
На кресленні деталі переважно буває достатньо одного зображення елемента на площині проекцій, паралельній його осі, оскільки при указанні розміру діаметра зовнішнього циліндра у всіх випадках перед розмірним числом наносять знак . На тому ж зображенні наносять розмір форми, що визначає довжину зовнішнього циліндра, а також розмір його положення вздовж осі.
Приклад зображення елемента "зовнішній циліндр" подано на рис.16.2.
Внутрішній циліндр - поширений елемент у структурі найрізноманітніших деталей, який зустрічається у вигляді отворів, проточок тощо. Матеріал елемента розташований із зовнішнього боку його циліндричної поверхні.
Залежно від типу і конструкції конкретної деталі, у структуру якої входить елемент "внутрішній циліндр", для зображення його форми і положення, а також для нанесення відповідних розмірів, необхідно мати одне або два його зображення.
Приклад зображення "внутрішнього циліндра" на одній площині проекцій з нанесенням відповідних розмірів форми і положення показано на рис.16.3, на двох площинах проекцій – на рис.16.4.
Зовнішній конус - елемент деталі (або деталь), зовнішня поверхня якого конічна, а матеріал розташований з внутрішнього боку.
Рисунок 16.2
Рисунок 16.1
Рисунок 16.3 Рисунок 16.4
Для виявлення форми елемента і нанесення необхідних розмірів форми і положення у більшості випадків буває достатньо одного зображення елемента на площині, паралельній його осі.
Розміри форми "зовнішнього конуса" повністю визначають будь-які з трьох наступних параметрів (рис.16.5):
діаметр великої основи D;
діаметр малої основи d;
довжина конуса L;
кут конуса ;
конусність C.
На рис.16.6 показаний елемент
"зовнішній конус" у структурі
деталі та один з можливих Рисунок 16.5 Рисунок 16.6
варіантів нанесення розмірів форми і положення.
Внутрішній конус - елемент деталі, внутрішня поверхня якого конічна, а матеріал розташований із зовнішнього боку.
Розміри форми елемента "внутрішній конус" (рис.16.7) визначаються тими ж параметрами, що й розміри форми елемента "зовнішній конус".
Приклад зображення елемента "внутрішній конус" приведений на рис.16.8.
Рисунок 16.7
Зовнішня куля (сфера) - елемент деталі (або деталь),
зовнішня поверхня якого кульова (сферична), а
матеріал розташований з внутрішнього боку.
Зовнішня куля може являти собою окрему деталь,
наприклад, кульку для підшипника (рис.16.9), для Рисунок 16.8
якого достатньо вказати тільки її діаметр.
На рис.16.10 показана деталь, яка містить у своїй структурі елемент "зовнішня куля". У приведеному прикладі розмір форми елемента залежить від розміру діаметра елемента "зовнішній циліндр".
Рисунок 16.9 Рисунок 16.10
Внутрішня сфера - елемент деталі, внутрішня поверхня якого сферична, а матеріал розташований із зовнішнього боку.
Залежно від типу деталі для виявлення форми і
положення та нанесення відповідних розмірів
необхідно виконувати одне або два, як це
показано на рис.16.11, зображення.
Зовнішній тор - елемент деталі (або деталь),
зовнішня поверхня якого торова, а матеріал
розташований з її внутрішнього боку.
Зовнішній тор може являти собою самостійну
деталь, наприклад, гумове ущільнююче кільце
круглого перерізу (рис.16.12). Дуже часто
"зовнішній тор" у структурі деталі буває обмежений
відсіком торової поверхні. На рис.16.13 наведено Рисунок 16.11
приклад зображення елемента "зовнішній тор" з
нанесенням розмірів його форми і положення.
Рисунок 16.12 Рисунок 16.13
Внутрішній тор - елемент деталі,
поверхня якого торова, а матеріал
елемента розташований з її зовнішнього Рисунок 16.14
боку.
"Внутрішні тори" різного призначення
і вигляду показані на рис.16.14 і рис.16.15.
На рис.16.16 зображено деталь, у Рисунок 16.15
структуру якої входить більшість простих
елементів, розглянутих вище.
Рисунок 16.16