
- •Івано-Франківськ, 2003
- •За редакцією канд.Техн.Наук, проф. Я.В.Василишина
- •Інженерна графіка
- •Передмова
- •1 Види виробiв I конструкторських документiв
- •1.1 Відомості про державні стандарти
- •Гост 2.305-68
- •1.2 Вироби
- •1.3 Види конструкторських документiв
- •2 Оформлення креслень
- •2.1 Формати аркушiв
- •2.2 Масштаби креслень
- •2.3 Лiнiї креслення
- •2.4 Шрифти креслярськi
- •2.5 Літерні позначення
- •2.6 Основний напис креслення
- •2.7 Графiчне позначення матерiалiв
- •3 Нанесення розмiрiв
- •3.1 Основнi вимоги
- •3.2 Нанесення розмiрiв
- •4.2 Побудова перпендикулярних I паралельних прямих
- •4.2.1 Побудова перпендикуляра через середину вiдрiзка
- •4.2.2 Побудова перпендикуляра до прямої з точки к, що лежить поза
- •4.2.3 Побудова перпендикуляра до прямої через точку а, що лежить на
- •4.2.4. Побудова перпендикуляра з кiнця даного вiдрiзка прямої
- •4.2.5 Побудова прямої, паралельної заданiй прямiй
- •4.3 Побудова I поділ кутiв
- •4.3.1 Побудова кута, що дорiвнює заданому
- •4.3.2 Побудова I вимiрювання кутiв за допомогою транспортира
- •4.3.3 Побудова кутiв за допомогою лiнiйки I косинцiв
- •4.3.4 Поділ кута на двi рiвнi частини
- •4.3.5 Поділ прямого кута на три рiвнi частини
- •4.4.4 Подiл кола на три рiвні частини
- •4.4.5 Поділ кола на шiсть рiвних частин
- •4.4.6 Поділ кола на рiвнi частини за допомогою рейсшини I косинцiв
- •4.5 Побудова похилу та конусностi
- •5 Спряження лiнiй
- •5.1 Спряження прямих дугою кола
- •5.2 Спряження дуг мiж собою
- •5.3 Побудова коробових кривих
- •5.3.1 Побудова овалів
- •5.3.2 Побудова завитків
- •6 Лекальнi кривi
- •6.1 Послiдовнiсть побудови лекальної кривої
- •6.2 Криві другого порядку
- •6.3 Спіральні криві
- •6.4 Циклічні криві
- •7 Метод проекціювання.
- •7.1 Метод проекціювання
- •7.2 Проекціювання точки на три площини проекцій
- •7.3 Комплексне креслення
- •7.4 Побудова третьої проекції точки за двома відомими її проекціями
- •7.5 Три проекції відрізка прямої
- •7.6 Розташування прямої відносно площин проекцій
- •7.7 Проекціювання площини.
- •8 Способи перетворення проекцій
- •8.1 Спосіб заміни площин проекцій
- •8.2 Спосіб обертання
- •9 Пареріз геометричних тіл площинами
- •9.1 Поняття про переріз геометричних тіл
- •9.2 Переріз призми площиною
- •9.3 Переріз піраміди площиною
- •9.4 Переріз циліндра площиною
- •9.5 Переріз конуса площиною
- •9.6 Переріз кулі площиною
- •10 Аксонометричнi проекцiі
- •10.1 Загальні відомості
- •10.2 Прямокутна ізометрична проекція
- •10.3 Прямокутна диметрична проекція
- •10.4 Косокутні аксонометричні проекції
- •10.5 Побудова аксонометричних проекцій найпростіших геометричних тіл
- •11 Побудова зображень на кресленнях
- •11.1 Розташування виглядів на кресленнях
- •11.2 Розрізи і перерізи
- •Умовності та спрощення
- •Виносні елементи
- •12 Зображення та позначення різей
- •12.1 Поняття про різі
- •12.2 Форма і типи різей
- •12.2.1 Метрична різь
- •12.2.2 Трубна циліндрична різь
- •12.2.3 Трубна конічна різь
- •12.2.4 Різь метрична конічна
- •12.2.5 Дюймова різь
- •12.2.6 Конічна дюймова різь
- •12.2.7 Трапецеїдальна різь
- •12.2.8 Упорна різь
- •12.2.9 Прямокутна різь
- •12.З Зображення різі на кресленнях
- •12.4 Позначення різі
- •Зображення і позначення стандартних
- •13.1 Болти
- •13.2 Гвинти
- •Шпильки
- •13.4 Гайки
- •13.5 Шайби
- •13.7 Штифти
- •13.8 Шпонки
- •З’єднувальні частини з різзю для трубопроводів
- •13.10 Спрощені та умовні зображення кріпильних деталей
- •14 Зображення рознімних з'єднань
- •14.1 Нарізні з'єднання
- •14.1.1 Болтове з'єднання
- •14.1.2 Шпилькове з'єднання
- •14.1.3 Гвинтове з'єднання
- •Трубне з'єднання
- •14.2 Шпонкові з’єднання
- •14.3 Шліцьові з’єднання
- •14.4 З'єднання за допомогою штифтів
- •15 Зображення нерознімних з'єднань
- •15.1 Клепані з'єднання
- •15.2. Зварні з'єднання
- •З’єднання паяні та клейові
- •16 Зображення і позначення елементів деталей
- •16.1 Загальні властивості елементів деталей та їх зображень
- •16.2 Елементи деталей типу тіл обертання
- •16.3 Отвори
- •16.4 Елементи кріпильних деталей
- •16.5 Елементи вилитих деталей
- •Креслення оригінальних деталей
- •18 Креслення деталей зі стандартним зображенням
- •18.2 Деталі з елементами зубчастих зачеплень
- •19 Робочі креслення та ескізи
- •19.1 Вимоги до робочих креслень деталей
- •19.2 Виконання ескіза деталі з натури
- •Виконання робочого креслення деталі за ескізом
- •Шорсткість поверхонь
- •19.5 Матеріали та їх умовне позначення
- •19.6 Вимірювальні інструменти та способи вимірювання
- •20 Складальні креслення
- •20.1 Послідовність виконання складального креслення
- •20.2 Деякі особливості викреслювання складальних креслень
- •20.3 Розміри на складальних кресленнях
- •2.4 Номери позиції
- •20.5 Специфікація
- •20.6 Приклад виконання складального креслення
- •21 Читання та деталювання складальних креслень
- •21.1 Читання складальних креслень
- •21.2 Деталювання складальних креслень
15.2. Зварні з'єднання
Деталі, з'єднані між собою зварюванням, утворюють нерознімні з'єднання, які є досить різноманітними. Зварювання - один з найпрогресивніших способів з'єднання складових частин виробу.
У найбільш загальному випадку зварні з'єднання класифікують за такими ознаками:
за типом зварювання - зварні з'єднання, виконані зварюванням плавленням (електродугове, газове) чи зварюванням тиском (контактне, тертям тощо);
за способом зварювання - зварні з'єднання, виконані електродуговим чи контактним зварюванням;
за ступенем механізації процесу зварювання - з'єднання, виконані автоматичним, напівавтоматичним чи ручним зварюванням;
за взаємним розміщенням зварюваних деталей; класифікація за цією ознакою наведена в табл.15.2.
Зварним швом називають частину зварного з'єднання, утворену наплавленням металу в місці з'єднання.
Зварні шви мають свою класифікацію, яка враховує як характер зварних з'єднань, так і особливості виконання швів.
Тут приведено основні відомості, достатні для правильного зображення і позначення найуживаніших типів зварки.
За зовнішньою формою підготовлених кромок шви бувають (рис.15.6): з відбортовкою (а), без скосів (в,г,д,є), зі скосом однієї кромки (е), зі скосом обох кромок (б), з двома симетричними скосами однієї кромки (ж) та ін. Шов може бути односторонній (а, б,в,д,є) або двосторонній (г,е,ж).
За взаємним розміщенням зварюваних частин зварні шви можуть бути стиковими (стикове з'єднання) та кутовими (кутове, таврове і напусткове з'єднання).
За протяжністю зварні шви поділяють на безперервні (суцільні), переривчасті і точкові.
Безперервний - зварний шов без проміжків по довжині; може бути замкнутим чи розімкнутим.
Переривчастий - зварний шов, який складається з однакових за довжиною ділянок з рівними проміжками між ними (рис.15.7). Різновидом переривистого шва є точковий шов.
Переривчасті та точкові шви можуть бути ланцюговими (рис.15.7,а) і шаховими (рис.15.7,б).
За характером виконання зварні шви поділяють на одно-(рис.15.8,а) і двобічні (рис.15.8,б,в).
Згідно з ГОСТ 2.312-72, шов зварного з'єднання, незалежно від способу зварювання, умовно зображають:
видимий - суцільною основною лінією (рис.15.9,а);
невидимий - штриховою лінією (рис.15.9,б).
Таблиця 15.2 – Класифікація зварного з’єднання за взаємним розміщенням
зварюваних деталей
Назва зварного з’єднання |
Загальний вигляд з’єднання |
Спосіб утворення з’єднання |
Стикове (С)
|
|
Деталі зварюються торцями
|
Таврове (Т)
|
|
При зварюванні торець однієї деталі з’єднується з бічною поверхнею другої деталі |
Кутове (У)
|
|
Зварювані деталі розміщу- ються під кутом одна до одної |
Напусткове (Н)
|
|
Бічні поверхні зварюваних деталей дещо перекривають одна одну |
Рисунок 15.6
а б
Рисунок 15.7
Рисунок 15.8
Рисунок 15.9
При цьому за лицьовий бік однобічного шва приймають той бік, з якого виконують зварювання (див.рис.15.8,а). За лицьовий бік двобічного шва з несиметрично підготовленими кромками беруть той, з якого виконують зварювання основного шва (див.рис.15.8,б). За лицьовий бік двобічного шва з симетрично підготовленими кромками можна брати будь-який бік (див.рис.15.8,в).
Видиму
поодиноку зварну точку незалежно від
способу зварювання умовно зображають
знаком "
"
(рис.15.10), який виконують суцільними
товстими основними лініями.
Щоб показати місце розміщення зварного шва з'єднання до зображення шва проводять лінію-виноску, яка закінчується однобічною стрілкою (рис.15.11). Перевагу віддають проведенню лінії-виноски до зображення видимого шва.
До лінії-виноски, проведеної до умовного зображення шва, приєднують горизонтальну поличку, на якій розміщують умовне позначення шва згідно з ГОСТ 2.312-72. Якщо лінія-виноска проведена до видимого зображення шва, то його позначення наносять на поличці, а якщо до невидимого - то позначення наносять під поличкою (див. рис.15.11).
Рисунок 15.10 Рисунок 15.11
Структуру умовного позначення зварного шва показано на рис.15.12.
До складу позначення входять:
1. Допоміжні знаки шва по замкнутій лінії і монтажного шва (табл.15.3).
2. Позначення стандарту на типи та конструктивні елементи швів зварних з'єднань (табл.15.4).
3. Літерно-цифрове позначення шва за стандартом на типи і конструктивні елементи швів зварних з'єднань (табл.15.5).
4. Умовне позначення способу зварювання за стандартом, наприклад, Р-ручне, А-автоматичне (див.табл.15.4). Дозволяється не позначати.
5. Знак " " і розмір катета шва в міліметрах відповідно до стандарту на типи та конструктивні елементи швів зварних з'єднань (наприклад, ). Знак виконують суцільними тонкими лініями. Висота знака повинна бути однаковою з висотою цифр, що входять у позначення шва.
6. Для переривчатого шва - розмір довжини проварюваної ділянки, знак " / " чи "Z” і розмір кроку (наприклад, 5/50, 5Z60). Для поодинокої зварної точки - розмір розрахункового діаметра точки (наприклад, 5).
7. Допоміжні знаки (див.табл.15.4).
Позначення шорсткості механічної обробки поверхні шва наносять на поличці або
під поличкою лінії-виноски після умовного позначення шва (див.рис.15.11).
Якщо на зварному з'єднанні є однакові шви, то умовне позначення їх на кресленні наносять біля зображення одного шва. На похилій частині лінії-виноски від цього шва пишуть кількість швів і номер, присвоєний цій групі швів. А від зображень решти однакових швів проводять тільки лінії-виноски з поличками, на яких указують порядковий номер, присвоєний усім однаковим швам (рис.15.13).
Рисунок 15.12
Рисунок 15.13
Таблиця 15.3 – Допоміжні знаки шва
Допоміжний знак |
Значення допоміжного знака |
Розташування допоміжного знака відносно полички лінії-виноски, проведеної від зображення шва |
|
з лицьового боку |
зі зворотнього боку |
||
|
Шов по замкненій лінії Діаметр знака – 3...5 мм
Шов по незамкненій лінії
Шов переривчатий чи точковий з ланцюговим розміщенням Кут нахилу лінії ~ 600
Шов переривчатий чи точковий з шаховим розміщенням
Підсилення шва зняти
Напливи і нерівності шва обробити з плавним переходом до основного металу
Шов виконати під час монтажу виробу
|
|
|
Таблиця 15.4 – Види зварювання
Вид зварювання |
Літерне позначення |
Номер стандарту |
Ручне електрозварювання |
Р |
ГОСТ 5264-80 |
Автоматичне під флюсом |
АФ |
ГОСТ 8713-79 |
Напівавтоматичне під флюсом |
ПФ |
ГОСТ 8713-79 |
Електродугове у захисних газах |
ІН, ІП, УП |
ГОСТ 14771-76 |
Електрозаклепкове |
ЕФЗ, ЕУЗ |
ГОСТ 14776-79 |
Електрошлакове |
ШЕ, ШМ, ШП |
ГОСТ 15164-78 |
Контактне: точкове Кт ГОСТ 15878-79 роликове Кр ГОСТ 15878-79 шовне Кш ГОСТ 15878-79 |
Таблиця 15.5 – Класифікація літерно-цифрових позначень зварних швів залежно
від форми підготовлених кромок за ГОСТ 5264-80
З’єднання |
Зображення |
||||
Стикове |
С1 1...3
|
С2 1...6 |
С3 1...6 |
С4 2...8 |
С5 4...26 |
С6 4...26
|
С7 6...34 |
С8 4...26 |
С9 15...60 |
С10 15...60 |
|
С11 12...60
|
С12 30...100 |
С13 12...60 |
С14 8...40 |
С15 3...50 |
|
С16 6...100
|
С17 6...34 |
С18 3...50 |
С19 15...100 |
С20 15...100 |
|
С21 12...60
|
С22 30...100 |
С23 30...100 |
С24 12...60 |
С25 8...40 |
|
Кутове |
У1 1...4
|
У2 1...6 |
У3 2...8 |
У4 1...30 |
У5 2...30 |
У6 4...26
|
У7 4...26 |
У8 12...60 |
У9 12...50 |
У10 12...50 |
|
Таврове |
Т1 2...30
|
Т2 2...30 |
Т3 2...30 |
Т4 2...30 |
Т5 2...30 |
Т6 4...26
|
Т7 4...26 |
Т8 15...60 |
Т9 12...60 |
Т10 12...100 |
|
Напусткове |
Н1 2...60 Н2 2...60 Н3 не менше 2
|
Примітка. Ліворуч у кожній рамочці наведено літерно-цифрове позначення,
праворуч – межу товщин деталей, що зварюються, мм.