
- •Івано-Франківськ, 2003
- •За редакцією канд.Техн.Наук, проф. Я.В.Василишина
- •Інженерна графіка
- •Передмова
- •1 Види виробiв I конструкторських документiв
- •1.1 Відомості про державні стандарти
- •Гост 2.305-68
- •1.2 Вироби
- •1.3 Види конструкторських документiв
- •2 Оформлення креслень
- •2.1 Формати аркушiв
- •2.2 Масштаби креслень
- •2.3 Лiнiї креслення
- •2.4 Шрифти креслярськi
- •2.5 Літерні позначення
- •2.6 Основний напис креслення
- •2.7 Графiчне позначення матерiалiв
- •3 Нанесення розмiрiв
- •3.1 Основнi вимоги
- •3.2 Нанесення розмiрiв
- •4.2 Побудова перпендикулярних I паралельних прямих
- •4.2.1 Побудова перпендикуляра через середину вiдрiзка
- •4.2.2 Побудова перпендикуляра до прямої з точки к, що лежить поза
- •4.2.3 Побудова перпендикуляра до прямої через точку а, що лежить на
- •4.2.4. Побудова перпендикуляра з кiнця даного вiдрiзка прямої
- •4.2.5 Побудова прямої, паралельної заданiй прямiй
- •4.3 Побудова I поділ кутiв
- •4.3.1 Побудова кута, що дорiвнює заданому
- •4.3.2 Побудова I вимiрювання кутiв за допомогою транспортира
- •4.3.3 Побудова кутiв за допомогою лiнiйки I косинцiв
- •4.3.4 Поділ кута на двi рiвнi частини
- •4.3.5 Поділ прямого кута на три рiвнi частини
- •4.4.4 Подiл кола на три рiвні частини
- •4.4.5 Поділ кола на шiсть рiвних частин
- •4.4.6 Поділ кола на рiвнi частини за допомогою рейсшини I косинцiв
- •4.5 Побудова похилу та конусностi
- •5 Спряження лiнiй
- •5.1 Спряження прямих дугою кола
- •5.2 Спряження дуг мiж собою
- •5.3 Побудова коробових кривих
- •5.3.1 Побудова овалів
- •5.3.2 Побудова завитків
- •6 Лекальнi кривi
- •6.1 Послiдовнiсть побудови лекальної кривої
- •6.2 Криві другого порядку
- •6.3 Спіральні криві
- •6.4 Циклічні криві
- •7 Метод проекціювання.
- •7.1 Метод проекціювання
- •7.2 Проекціювання точки на три площини проекцій
- •7.3 Комплексне креслення
- •7.4 Побудова третьої проекції точки за двома відомими її проекціями
- •7.5 Три проекції відрізка прямої
- •7.6 Розташування прямої відносно площин проекцій
- •7.7 Проекціювання площини.
- •8 Способи перетворення проекцій
- •8.1 Спосіб заміни площин проекцій
- •8.2 Спосіб обертання
- •9 Пареріз геометричних тіл площинами
- •9.1 Поняття про переріз геометричних тіл
- •9.2 Переріз призми площиною
- •9.3 Переріз піраміди площиною
- •9.4 Переріз циліндра площиною
- •9.5 Переріз конуса площиною
- •9.6 Переріз кулі площиною
- •10 Аксонометричнi проекцiі
- •10.1 Загальні відомості
- •10.2 Прямокутна ізометрична проекція
- •10.3 Прямокутна диметрична проекція
- •10.4 Косокутні аксонометричні проекції
- •10.5 Побудова аксонометричних проекцій найпростіших геометричних тіл
- •11 Побудова зображень на кресленнях
- •11.1 Розташування виглядів на кресленнях
- •11.2 Розрізи і перерізи
- •Умовності та спрощення
- •Виносні елементи
- •12 Зображення та позначення різей
- •12.1 Поняття про різі
- •12.2 Форма і типи різей
- •12.2.1 Метрична різь
- •12.2.2 Трубна циліндрична різь
- •12.2.3 Трубна конічна різь
- •12.2.4 Різь метрична конічна
- •12.2.5 Дюймова різь
- •12.2.6 Конічна дюймова різь
- •12.2.7 Трапецеїдальна різь
- •12.2.8 Упорна різь
- •12.2.9 Прямокутна різь
- •12.З Зображення різі на кресленнях
- •12.4 Позначення різі
- •Зображення і позначення стандартних
- •13.1 Болти
- •13.2 Гвинти
- •Шпильки
- •13.4 Гайки
- •13.5 Шайби
- •13.7 Штифти
- •13.8 Шпонки
- •З’єднувальні частини з різзю для трубопроводів
- •13.10 Спрощені та умовні зображення кріпильних деталей
- •14 Зображення рознімних з'єднань
- •14.1 Нарізні з'єднання
- •14.1.1 Болтове з'єднання
- •14.1.2 Шпилькове з'єднання
- •14.1.3 Гвинтове з'єднання
- •Трубне з'єднання
- •14.2 Шпонкові з’єднання
- •14.3 Шліцьові з’єднання
- •14.4 З'єднання за допомогою штифтів
- •15 Зображення нерознімних з'єднань
- •15.1 Клепані з'єднання
- •15.2. Зварні з'єднання
- •З’єднання паяні та клейові
- •16 Зображення і позначення елементів деталей
- •16.1 Загальні властивості елементів деталей та їх зображень
- •16.2 Елементи деталей типу тіл обертання
- •16.3 Отвори
- •16.4 Елементи кріпильних деталей
- •16.5 Елементи вилитих деталей
- •Креслення оригінальних деталей
- •18 Креслення деталей зі стандартним зображенням
- •18.2 Деталі з елементами зубчастих зачеплень
- •19 Робочі креслення та ескізи
- •19.1 Вимоги до робочих креслень деталей
- •19.2 Виконання ескіза деталі з натури
- •Виконання робочого креслення деталі за ескізом
- •Шорсткість поверхонь
- •19.5 Матеріали та їх умовне позначення
- •19.6 Вимірювальні інструменти та способи вимірювання
- •20 Складальні креслення
- •20.1 Послідовність виконання складального креслення
- •20.2 Деякі особливості викреслювання складальних креслень
- •20.3 Розміри на складальних кресленнях
- •2.4 Номери позиції
- •20.5 Специфікація
- •20.6 Приклад виконання складального креслення
- •21 Читання та деталювання складальних креслень
- •21.1 Читання складальних креслень
- •21.2 Деталювання складальних креслень
14.4 З'єднання за допомогою штифтів
За допомогою штифтів утворюють з'єднання двох деталей, якщо потрібно забезпечити передачу крутного моменту чи осьового зусилля від однієї деталі до другої (рис.14.24) або зафіксувати одну деталь відносно іншої (рис.14.25). В окремих випадках штифт застосовують як запобіжний елемент у з'єднанні двох валів.
Рисунок 14.24 Рисунок 14.25
Слід відмітити, що отвір під штифт свердлять одночасно в усіх деталях, які підлягають з'єднанню. Цим досягається високий ступінь взаємної фіксації з'єднуваних деталей.
Діаметр і довжину штифтів вибирають залежно від товщини деталей, що з'єднуються, та умов роботи з'єднання.
ЗАПИТАННЯ ДЛЯ САМОПЕРЕВІРКИ
З яких елементів складається болтове з’єднання? Назвіть відносні розміри залежно від діаметра d, за яким викреслюють болт, гайку й шайбу.
Як виконують з’єднання за допомогою шпильки?
Які умовності і спрощення допускаються при викреслюванні гвинтового з’єднання?
Де застосовуються трубні з’єднання?
Чи допускаються спрощення на трубних з’єднаннях?
Як здійснюється з’єднання штифтом?
Для чого служать шпонкові з’єднання?
Як зображають на кресленнях шліцьові з’єднання та їх елементи?
15 Зображення нерознімних з'єднань
До нерознімних з'єднань відносять клепані, зварні, паяні, клейові та ін. Характерна особливість таких з'єднань - неможливість роз'єднати їх без руйнування чи значного пошкодження з'єднуваних чи з'єднувальних деталей.
15.1 Клепані з'єднання
Це з'єднання металевими стрижнями з головками, які вставляються в отвори з'єднуваних деталей і розклепуються у цьому положенні (рис.15.1). Клепані з'єднання застосовуються у різних галузях техніки - металоконструкціях, корабле- і літакобудуванні та ін.
Заклепка (рис.15.2) - стрижень круглого поперечного перерізу, що має на одному кінці головку, яка називається закладною.
Рисунок 15.1 Рисунок 15.2
Заклепки, які використовують у клепаних з'єднаннях, стандартизовані.
Залежно від конструкції з'єднання використовують заклепки з різноманітною формою головок, що характеризує тип заклепки. Найрозповсюдженіші три типи заклепок: з напівкруглою головкою за ГОСТ 10299-80 (рис.15.3,а), з потайною головкою за ГОСТ 10300-80 (рис.15.3,б), з напівпотайною головкою за ГОСТ 10301-80 (рис.15.3,в).
Довжина заклепки (рис.15.4) складається із товщини деталей, що склепуються, та припуску на утворення замикаючої головки, який приблизно дорівнює (1,4 -1,7) d.
Отвори під заклепки пробивають або свердлять трохи більшого розміру (на 0,5...1мм) від діаметра заклепки.
В умовному позначенні заклепок указують слово "Заклепка", діаметр стрижня в мм; довжину стрижня в мм; групу матеріалу; групу покриття; номер стандарту.
Приклади умовного позначення заклепок.
Заклепка діаметром 8 мм, довжиною 20 мм, з матеріалу групи 00, без покриття:
Заклепка 8 х 20.00 ГОСТ 10299-80;
те ж, з матеріалу групи 32, з покриттям 03, товщиною 6 мкм:
Заклепка 8 х 20.32.036 ГОСТ 10299-80
Марки матеріалів заклепок умовно позначаються номером групи (табл.15.1).
Таблиця 15.1 – Марки матеріалів заклепок
Марка матеріалу |
Ст2 |
Сталі10,10кп |
Ст3 |
Сталі 15, 15кп |
Л63 |
М3 |
Номер групи |
00 |
01 |
02 |
03 |
32 |
38 |
Рисунок 15.4
Рисунок 15.3
Сукупність заклепок у з'єднанні, розміщених певним чином - це заклепковий шов.
Залежно від призначення розрізняють шви: міцні, щільні і міцнощільні. У металоконструкціях, рамах, кронштейнах і т.п. повинна бути забезпечена міцність швів. В котлах, резервуарах шви повинні бути щільними, тобто вони повинні забезпечувати крім міцності ще й герметичність з'єднання.
За розташуванням деталей, що склепуються, шви можуть бути виконані внапусток (рис.15.5,а-в) та встик (рис.15.5,г) - з одною або двома накладками.
За розташуванням заклепок шви можуть бути однорядні (див. рис.15.5,а) або багаторядні (див.рис.15.5,б,в,г); паралельні (див. рис.15.5,в,г) і шахові (див.рис.15.5,б).
Відстань між центрами суміжних заклепок в одному ряду, виміряна паралельно до кромки шва, називається кроком.
На рис.15.5 приведено формули, за якими розраховуються розміри міцних швів сталевих металоконструкцій.
Заклепкові шви характеризуються такими розмірами:
-
товщина з'єднуваних деталей;
-
товщина накладки;
- діаметр стрижня заклепки;
-
діаметр отвору під заклепку;
- крок;
- відстань між рядами заклепок;
-
відстань від ряду до краю листа.
Напустковий однорядний
а
Напустковий дворядний шаховий
б
Напустковий дворядний паралельний
в
Стиковий однорядний з двома накладками
г
Рисунок 15.5
Перед виконанням креслення клепаного з'єднання треба:
1) за формулами (див.рис.15.5) визначити діаметр заклепки, знайдене значення зіставити зі стандартним і взяти найближче стандартне значення діаметра;
2) за вибраним значенням обчислити решту параметрів;
3) визначити за відповідним стандартом розміри елементів головки заклепки залежно від і орієнтовну довжину заклепки.
Знайдену
довжину
заклепки зіставити з рядом стандартних
довжин і взяти найближче стандартне
значення.