14.4 З'єднання за допомогою штифтів

За допомогою штифтів утворюють з'єднання двох деталей, якщо потрібно забезпечити передачу крутного моменту чи осьового зусилля від однієї деталі до другої (рис.14.24) або зафіксувати одну деталь відносно іншої (рис.14.25). В окремих випадках штифт застосовують як запобіжний елемент у з'єднанні двох валів.

Рисунок 14.24 Рисунок 14.25

Слід відмітити, що отвір під штифт свердлять одночасно в усіх деталях, які підлягають з'єднанню. Цим досягається висо­кий ступінь взаємної фіксації з'єднуваних деталей.

Діаметр і довжину штифтів вибирають залежно від товщини деталей, що з'єднуються, та умов роботи з'єднання.

ЗАПИТАННЯ ДЛЯ САМОПЕРЕВІРКИ

1. З яких елементів складається болтове з’єднання? Назвіть відносні розміри залежно від діаметра d, за яким викреслюють болт, гайку й шайбу.

2. Як виконують з’єднання за допомогою шпильки?

3. Які умовності і спрощення допускаються при викреслюванні гвинтового з’єднання?

4. Де застосовуються трубні з’єднання?

5. Чи допускаються спрощення на трубних з’єднаннях?

6. Як здійснюється з’єднання штифтом?

7. Для чого служать шпонкові з’єднання?

8. Як зображають на кресленнях шліцьові з’єднання та їх елементи?

15 Зображення нерознімних з'єднань

До нерознімних з'єднань відносять клепані, зварні, паяні, клейові та ін. Характерна особливість таких з'єднань - неможливість роз'єднати їх без руйнування чи значного пошкодження з'єднуваних чи з'єднувальних деталей.

15.1 Клепані з'єднання

Це з'єднання металевими стрижнями з головками, які вставляються в отвори з'єднуваних деталей і розклепуються у цьому положенні (рис.15.1). Клепані з'єднання застосовуються у різних галузях техніки - металоконструкціях, корабле- і літакобудуванні та ін.

Заклепка (рис.15.2) - стрижень круглого поперечного перерізу, що має на одному кінці головку, яка називається закладною.

Рисунок 15.1 Рисунок 15.2

Заклепки, які використовують у клепаних з'єднаннях, стандартизовані.

Залежно від конструкції з'єднання використовують заклепки з різноманітною формою головок, що характеризує тип заклепки. Найрозповсюдженіші три типи заклепок: з напівкруглою головкою за ГОСТ 10299-80 (рис.15.3,а), з потайною головкою за ГОСТ 10300-80 (рис.15.3,б), з напівпотайною головкою за ГОСТ 10301-80 (рис.15.3,в).

Довжина заклепки (рис.15.4) складається із товщини деталей, що склепуються, та припуску на утворення замикаючої головки, який приблизно дорівнює (1,4 -1,7) d.

Отвори під заклепки пробивають або свердлять трохи більшого розміру (на 0,5...1мм) від діаметра заклепки.

В умовному позначенні заклепок указують слово "Заклепка", діаметр стрижня в мм; довжину стрижня в мм; групу матеріалу; групу покриття; номер стандарту.

Приклади умовного позначення заклепок.

Заклепка діаметром 8 мм, довжиною 20 мм, з матеріалу групи 00, без покриття:

Заклепка 8 х 20.00 ГОСТ 10299-80;

те ж, з матеріалу групи 32, з покриттям 03, товщиною 6 мкм:

Заклепка 8 х 20.32.036 ГОСТ 10299-80

Марки матеріалів заклепок умовно позначаються номером групи (табл.15.1).

Таблиця 15.1 – Марки матеріалів заклепок

Марка матеріалу	Ст2	Сталі10,10кп	Ст3	Сталі 15, 15кп	Л63	М3
Номер групи	00	01	02	03	32	38

Рисунок 15.4

Рисунок 15.3

Сукупність заклепок у з'єднанні, розміщених певним чином - це заклепковий шов.

Залежно від призначення розрізняють шви: міцні, щільні і міцнощільні. У металоконструкціях, рамах, кронштейнах і т.п. повинна бути забезпечена міцність швів. В котлах, резервуарах шви повинні бути щільними, тобто вони повинні забезпечувати крім міцності ще й герметичність з'єднання.

За розташуванням деталей, що склепуються, шви можуть бути виконані внапусток (рис.15.5,а-в) та встик (рис.15.5,г) - з одною або двома накладками.

За розташуванням заклепок шви можуть бути однорядні (див. рис.15.5,а) або багаторядні (див.рис.15.5,б,в,г); паралельні (див. рис.15.5,в,г) і шахові (див.рис.15.5,б).

Відстань між центрами суміжних заклепок в одному ряду, виміряна паралельно до кромки шва, називається кроком.

На рис.15.5 приведено формули, за якими розраховуються розміри міцних швів сталевих металоконструкцій.

Заклепкові шви характеризуються такими розмірами:

- товщина з'єднуваних деталей;

- товщина накладки;

- діаметр стрижня заклепки;

- діаметр отвору під заклепку;

- крок;

- відстань між рядами заклепок;

- відстань від ряду до краю листа.

Напустковий однорядний

а

Напустковий дворядний шаховий

б

Напустковий дворядний паралельний

в

Стиковий однорядний з двома накладками

г

Рисунок 15.5

Перед виконанням креслення клепаного з'єднання треба:

1) за формулами (див.рис.15.5) визначити діаметр заклепки, знайдене значення зіставити зі стандартним і взяти найближче стандартне значення діаметра;

2) за вибраним значенням обчислити решту параметрів;

3) визначити за відповідним стандартом розміри елементів головки заклепки залежно від і орієнтовну довжину заклепки.

Знайдену довжину заклепки зіставити з рядом стандартних довжин і взяти найближче стандартне значення.