
- •Івано-Франківськ, 2003
- •За редакцією канд.Техн.Наук, проф. Я.В.Василишина
- •Інженерна графіка
- •Передмова
- •1 Види виробiв I конструкторських документiв
- •1.1 Відомості про державні стандарти
- •Гост 2.305-68
- •1.2 Вироби
- •1.3 Види конструкторських документiв
- •2 Оформлення креслень
- •2.1 Формати аркушiв
- •2.2 Масштаби креслень
- •2.3 Лiнiї креслення
- •2.4 Шрифти креслярськi
- •2.5 Літерні позначення
- •2.6 Основний напис креслення
- •2.7 Графiчне позначення матерiалiв
- •3 Нанесення розмiрiв
- •3.1 Основнi вимоги
- •3.2 Нанесення розмiрiв
- •4.2 Побудова перпендикулярних I паралельних прямих
- •4.2.1 Побудова перпендикуляра через середину вiдрiзка
- •4.2.2 Побудова перпендикуляра до прямої з точки к, що лежить поза
- •4.2.3 Побудова перпендикуляра до прямої через точку а, що лежить на
- •4.2.4. Побудова перпендикуляра з кiнця даного вiдрiзка прямої
- •4.2.5 Побудова прямої, паралельної заданiй прямiй
- •4.3 Побудова I поділ кутiв
- •4.3.1 Побудова кута, що дорiвнює заданому
- •4.3.2 Побудова I вимiрювання кутiв за допомогою транспортира
- •4.3.3 Побудова кутiв за допомогою лiнiйки I косинцiв
- •4.3.4 Поділ кута на двi рiвнi частини
- •4.3.5 Поділ прямого кута на три рiвнi частини
- •4.4.4 Подiл кола на три рiвні частини
- •4.4.5 Поділ кола на шiсть рiвних частин
- •4.4.6 Поділ кола на рiвнi частини за допомогою рейсшини I косинцiв
- •4.5 Побудова похилу та конусностi
- •5 Спряження лiнiй
- •5.1 Спряження прямих дугою кола
- •5.2 Спряження дуг мiж собою
- •5.3 Побудова коробових кривих
- •5.3.1 Побудова овалів
- •5.3.2 Побудова завитків
- •6 Лекальнi кривi
- •6.1 Послiдовнiсть побудови лекальної кривої
- •6.2 Криві другого порядку
- •6.3 Спіральні криві
- •6.4 Циклічні криві
- •7 Метод проекціювання.
- •7.1 Метод проекціювання
- •7.2 Проекціювання точки на три площини проекцій
- •7.3 Комплексне креслення
- •7.4 Побудова третьої проекції точки за двома відомими її проекціями
- •7.5 Три проекції відрізка прямої
- •7.6 Розташування прямої відносно площин проекцій
- •7.7 Проекціювання площини.
- •8 Способи перетворення проекцій
- •8.1 Спосіб заміни площин проекцій
- •8.2 Спосіб обертання
- •9 Пареріз геометричних тіл площинами
- •9.1 Поняття про переріз геометричних тіл
- •9.2 Переріз призми площиною
- •9.3 Переріз піраміди площиною
- •9.4 Переріз циліндра площиною
- •9.5 Переріз конуса площиною
- •9.6 Переріз кулі площиною
- •10 Аксонометричнi проекцiі
- •10.1 Загальні відомості
- •10.2 Прямокутна ізометрична проекція
- •10.3 Прямокутна диметрична проекція
- •10.4 Косокутні аксонометричні проекції
- •10.5 Побудова аксонометричних проекцій найпростіших геометричних тіл
- •11 Побудова зображень на кресленнях
- •11.1 Розташування виглядів на кресленнях
- •11.2 Розрізи і перерізи
- •Умовності та спрощення
- •Виносні елементи
- •12 Зображення та позначення різей
- •12.1 Поняття про різі
- •12.2 Форма і типи різей
- •12.2.1 Метрична різь
- •12.2.2 Трубна циліндрична різь
- •12.2.3 Трубна конічна різь
- •12.2.4 Різь метрична конічна
- •12.2.5 Дюймова різь
- •12.2.6 Конічна дюймова різь
- •12.2.7 Трапецеїдальна різь
- •12.2.8 Упорна різь
- •12.2.9 Прямокутна різь
- •12.З Зображення різі на кресленнях
- •12.4 Позначення різі
- •Зображення і позначення стандартних
- •13.1 Болти
- •13.2 Гвинти
- •Шпильки
- •13.4 Гайки
- •13.5 Шайби
- •13.7 Штифти
- •13.8 Шпонки
- •З’єднувальні частини з різзю для трубопроводів
- •13.10 Спрощені та умовні зображення кріпильних деталей
- •14 Зображення рознімних з'єднань
- •14.1 Нарізні з'єднання
- •14.1.1 Болтове з'єднання
- •14.1.2 Шпилькове з'єднання
- •14.1.3 Гвинтове з'єднання
- •Трубне з'єднання
- •14.2 Шпонкові з’єднання
- •14.3 Шліцьові з’єднання
- •14.4 З'єднання за допомогою штифтів
- •15 Зображення нерознімних з'єднань
- •15.1 Клепані з'єднання
- •15.2. Зварні з'єднання
- •З’єднання паяні та клейові
- •16 Зображення і позначення елементів деталей
- •16.1 Загальні властивості елементів деталей та їх зображень
- •16.2 Елементи деталей типу тіл обертання
- •16.3 Отвори
- •16.4 Елементи кріпильних деталей
- •16.5 Елементи вилитих деталей
- •Креслення оригінальних деталей
- •18 Креслення деталей зі стандартним зображенням
- •18.2 Деталі з елементами зубчастих зачеплень
- •19 Робочі креслення та ескізи
- •19.1 Вимоги до робочих креслень деталей
- •19.2 Виконання ескіза деталі з натури
- •Виконання робочого креслення деталі за ескізом
- •Шорсткість поверхонь
- •19.5 Матеріали та їх умовне позначення
- •19.6 Вимірювальні інструменти та способи вимірювання
- •20 Складальні креслення
- •20.1 Послідовність виконання складального креслення
- •20.2 Деякі особливості викреслювання складальних креслень
- •20.3 Розміри на складальних кресленнях
- •2.4 Номери позиції
- •20.5 Специфікація
- •20.6 Приклад виконання складального креслення
- •21 Читання та деталювання складальних креслень
- •21.1 Читання складальних креслень
- •21.2 Деталювання складальних креслень
2 Оформлення креслень
2.1 Формати аркушiв
Форматом називається аркуш паперу певного розмiру, на якому виконують креслення або iнший конструкторський документ.
Позначення i розмiри сторiн основних форматiв, які вiдповiдають
ГОСТ 2.301-68, наведено нижче у таблиці.
Позначення формату |
Розміри сторін формату, мм |
А0 |
841 |
А1 |
594 841 |
А2 |
420 594 |
А3 |
297 420 |
А4 |
210 297 |
Формат з розмiрами сторiн 841 1189 мм,
площа якого дорiвнює 1 м2, та iншi
формати, отриманi послiдовним подiлом
його на двi рiвнi частини паралельно
меншiй сторонi вiдповiдного формату,
беруться за основнi.
Рисунок 2.1
Кожний наступний основний формат утворюють подiлом попереднього формату навпiл, причому подiл виконують паралельно меншiй сторонi формату (рис.2.1). Можливе застосування формату А5 з розмiрами сторiн 148 210 мм.
Формати аркушiв визначаються розмiрами зовнiшньої рамки, яку креслять тонкою лiнiєю (рис.2.2).
Рисунок 2.2
Допускається застосовувати додатковi формати, якi утворюються збiльшенням коротких сторiн основних форматiв на величину, кратну їх розмiрам.
Рамку креслення виконують основною суцiльною лiнiєю на вiдстанi 5 мм вiд верхньої, правої i нижньої межi формату. Мiж лiвою межею i лiнiєю рамки залишають поле завширшки 20 мм для пiдшивання та брошурування креслень i документiв.
Кожне креслення i конструкторський документ повиннi мати основний напис (див.п.2.5), який розмiщують у правому нижньому кутку креслення. На форматi А4 основний напис розташовують тiльки на меншiй сторонi формату.
2.2 Масштаби креслень
Масштабом називається вiдношення лiнiйних розмiрiв зображення, поданого на кресленнi, до вiдповiдних розмiрiв самого предмета. Масштаби зображень на кресленнях повиннi вибиратися iз наступного ряду (ГОСТ 2.302-68):
масштаби зменшення - 1:2; 1:2,5; 1:4; 1:5; 1:10; 1:15; 1:20; 1:25; 1:40; 1:50; 1:75; 1:100; 1:200; 1:400; 1:500; 1:800; 1:1000;
натуральна (справжня) величина - 1:1;
масштаби збiльшення - 2:1; 2,5:1; 4:1; 5:1; 10:1; 20:1; 40:1; 50:1; 100:1.
Перевагу слiд вiддавати зображенню предмета в натуральну величину.
Масштаб, указаний у призначенiй для цього графi основного напису креслення, повинен позначатися так: 1:1; 1:2; 4:1 i т.д., а у всiх iнших випадках - М1:1; М1:2; М4:1 i т.д.
2.3 Лiнiї креслення
Згідно з ГОСТ 2.303-68 у кресленнi бувають лiнiї трьох типiв: суцiльні, штриховi та штрихпунктирнi (рис.2.3).
Товщина суцiльної товстої основної лiнiї s повинна бути в межах вiд 0,5 до 1,4 мм залежно вiд величини i складностi зображення, а також вiд формату креслення.
Назва, викреслювання, товщина лiнiй по вiдношенню до товщини основної лiнiї повиннi вiдповiдати, указаним на рис.2.3.
Суцiльна товста основна лiнiя використовується для наведення видимого контуру, видимих лiнiй переходу i обведення контурiв винесених перерiзiв.
Суцiльна тонка лiнiя застосовується для розмiрних i виносних лiнiй, штрихування розрiзiв i перерiзiв, лiнiй-виносок, контурiв накладених перерiзiв, осей проекцiй, слiдiв площин, лiнiй побудови характерних точок при спецiальних побудовах.
Суцiльна хвиляста лiнiя застосовується для зображення обривiв і розмежування вигляду й розрiзу.
Суцiльна тонка лiнiя зі зламами використовується для виконання довгих лiнiй обриву.
Штриховi лiнiї застосовуються для зображення невидимого контуру i невидимих лiнiй переходу. Штрихи у лiнiї й проміжки між штрихами у ній мають бути приблизно однакової довжини.
Розiмкнена лiнiя використовується лише для позначення мiсця сiчної площини в перерiзах i розрiзах.
Штрихпунктирні лінії поділяються на тонкі, потовщені й з двома точками тонкі.
Тонка штрихпунктирна лiнiя застосовується для зображення центрових і осьових лiнiй, лiнiй симетрiї. Штрихпунктирнi лiнiї повиннi починатися i закiнчуватися штрихами.
Основна s = 0,5...1,4 (мм)
Тонка s/3...s/2
Суцiльна Тонка зі s/3...s/2
зламами
Хвиляста s/3...s/2
Штрихова s/3...s/2
Лінія
Штрихова
Розiмкнена s...1,5 s
Тонка s/3...s/2
Штрих- Потовщена s/2...2s/3
пунктирна
З двома
точками s/3...s/2
тонка
Рисунок 2.3
Штрихпунктирна потовщена лiнiя використовується для позначення в розрiзах елементiв, розмiщених перед сiчною площиною (так званих "накладених проекцiй"), а також поверхнi, що пiдлягають термообробцi або покриттю.
Штрихпунктирна з двома точками тонка застосовується для позначення лiнiй згину на розгортках, лiнiй для зображення частин виробiв у крайнiх або промiжних положеннях.
Довжину штрихiв у штрихових і
штрихпунктирних лiнiях слiд
вибирати залежно вiд величини
зображення.
У колах дiаметром до 12 мм
центровi лiнiї слiд виконувати
суцiльними тонкими (рис.2.4).
Товщина лiнiй того самого типу
повинна бути однаковою для всiх Рисунок 2.4
зображень на даному кресленнi.
На рис.2.5 показано креслення деталi, яке складається з рiзних лiнiй.
Рисунок 2.5