2 Оформлення креслень

2.1 Формати аркушiв

Форматом називається аркуш паперу певного розмiру, на якому виконують креслення або iнший конструкторський документ.

Позначення i розмiри сторiн основних форматiв, які вiдповiдають

ГОСТ 2.301-68, наведено нижче у таблиці.

Позначення формату	Розміри сторін формату, мм
А0	841 1189
А1	594 841
А2	420 594
А3	297 420
А4	210 297

Формат з розмiрами сторiн 841 1189 мм,

площа якого дорiвнює 1 м², та iншi

формати, отриманi послiдовним подiлом

його на двi рiвнi частини паралельно

меншiй сторонi вiдповiдного формату,

беруться за основнi.

Рисунок 2.1

Кожний наступний основний формат утворюють подiлом попереднього формату навпiл, причому подiл виконують паралельно меншiй сторонi формату (рис.2.1). Можливе застосування формату А5 з розмiрами сторiн 148 210 мм.

Формати аркушiв визначаються розмiрами зовнiшньої рамки, яку креслять тонкою лiнiєю (рис.2.2).

Рисунок 2.2

Допускається застосовувати додатковi формати, якi утворюються збiльшенням коротких сторiн основних форматiв на величину, кратну їх розмiрам.

Рамку креслення виконують основною суцiльною лiнiєю на вiдстанi 5 мм вiд верхньої, правої i нижньої межi формату. Мiж лiвою межею i лiнiєю рамки залишають поле завширшки 20 мм для пiдшивання та брошурування креслень i документiв.

Кожне креслення i конструкторський документ повиннi мати основний напис (див.п.2.5), який розмiщують у правому нижньому кутку креслення. На форматi А4 основний напис розташовують тiльки на меншiй сторонi формату.

2.2 Масштаби креслень

Масштабом називається вiдношення лiнiйних розмiрiв зображення, поданого на кресленнi, до вiдповiдних розмiрiв самого предмета. Масштаби зображень на кресленнях повиннi вибиратися iз наступного ряду (ГОСТ 2.302-68):

масштаби зменшення - 1:2; 1:2,5; 1:4; 1:5; 1:10; 1:15; 1:20; 1:25; 1:40; 1:50; 1:75; 1:100; 1:200; 1:400; 1:500; 1:800; 1:1000;

натуральна (справжня) величина - 1:1;

масштаби збiльшення - 2:1; 2,5:1; 4:1; 5:1; 10:1; 20:1; 40:1; 50:1; 100:1.

Перевагу слiд вiддавати зображенню предмета в натуральну величину.

Масштаб, указаний у призначенiй для цього графi основного напису креслення, повинен позначатися так: 1:1; 1:2; 4:1 i т.д., а у всiх iнших випадках - М1:1; М1:2; М4:1 i т.д.

2.3 Лiнiї креслення

Згідно з ГОСТ 2.303-68 у кресленнi бувають лiнiї трьох типiв: суцiльні, штриховi та штрихпунктирнi (рис.2.3).

Товщина суцiльної товстої основної лiнiї s повинна бути в межах вiд 0,5 до 1,4 мм залежно вiд величини i складностi зображення, а також вiд формату креслення.

Назва, викреслювання, товщина лiнiй по вiдношенню до товщини основної лiнiї повиннi вiдповiдати, указаним на рис.2.3.

Суцiльна товста основна лiнiя використовується для наведення видимого контуру, видимих лiнiй переходу i обведення контурiв винесених перерiзiв.

Суцiльна тонка лiнiя застосовується для розмiрних i виносних лiнiй, штрихування розрiзiв i перерiзiв, лiнiй-виносок, контурiв накладених перерiзiв, осей проекцiй, слiдiв площин, лiнiй побудови характерних точок при спецiальних побудовах.

Суцiльна хвиляста лiнiя застосовується для зображення обривiв і розмежування вигляду й розрiзу.

Суцiльна тонка лiнiя зі зламами використовується для виконання довгих лiнiй обриву.

Штриховi лiнiї застосовуються для зображення невидимого контуру i невидимих лiнiй переходу. Штрихи у лiнiї й проміжки між штрихами у ній мають бути приблизно однакової довжини.

Розiмкнена лiнiя використовується лише для позначення мiсця сiчної площини в перерiзах i розрiзах.

Штрихпунктирні лінії поділяються на тонкі, потовщені й з двома точками тонкі.

Тонка штрихпунктирна лiнiя застосовується для зображення центрових і осьових лiнiй, лiнiй симетрiї. Штрихпунктирнi лiнiї повиннi починатися i закiнчуватися штрихами.

Основна s = 0,5...1,4 (мм)

Тонка s/3...s/2

Суцiльна Тонка зі s/3...s/2

зламами

Хвиляста s/3...s/2

Штрихова s/3...s/2

Лінія

Штрихова

Розiмкнена s...1,5 s

Тонка s/3...s/2

Штрих- Потовщена s/2...2s/3

пунктирна

З двома

точками s/3...s/2

тонка

Рисунок 2.3

Штрихпунктирна потовщена лiнiя використовується для позначення в розрiзах елементiв, розмiщених перед сiчною площиною (так званих "накладених проекцiй"), а також поверхнi, що пiдлягають термообробцi або покриттю.

Штрихпунктирна з двома точками тонка застосовується для позначення лiнiй згину на розгортках, лiнiй для зображення частин виробiв у крайнiх або промiжних положеннях.

Довжину штрихiв у штрихових і

штрихпунктирних лiнiях слiд

вибирати залежно вiд величини

зображення.

У колах дiаметром до 12 мм

центровi лiнiї слiд виконувати

суцiльними тонкими (рис.2.4).

Товщина лiнiй того самого типу

повинна бути однаковою для всiх Рисунок 2.4

зображень на даному кресленнi.

На рис.2.5 показано креслення деталi, яке складається з рiзних лiнiй.

Рисунок 2.5